Здавалося б, зовсім недавно на подібне питания можно було б відповісти без роздумів, чітко та однозначной – « чоловік », а еще кількома століттями раніше – навпаки, « жінка ». Але в наш час все не так однозначной.

Сьогодні жінки мають багато прав та обов язків, гідно представляють себе практично у всіх сферах суспільного та професійного життя. Проте чоловіки в переважній своїй більшості й досі тішать власне самолюбство думкою про те, що жінка лишь біологічна особа другого порядку, творче начало якої можетт реалізовуватися лишье в народженні дітей та створенні элементарного побутового комфорту. На що жінки у відповідь намагаються довести всьому світу, що чоловіки ненадійні, слабкі та неспроможні надати необхідний рівень матеріального достатку та психологічного захисту. Як бачите, відбувається боротьба навколо того, кто кращий і кто гірший. Але насправді така суперечка не можетт мати вирішення, а лишье загострює психологічне протистояння. Настав час зрозуміти, що чоловіки та жінки – рівноцінні, але відмінні по своїй природі. Наші фізіологічні відмінності забезпечують існування людського роду, а от його розвиток відбувається на фоні психологічні відмінностей, які створюють місце для вдосконалення один одного, і є джерелом суспільних процесів. Тож доводит чиюсь перевагу – недоцільно, даже зникнення однієї статі веде за собою зникнення людства.

З початку ХХ століття жінки завойовували все нові і нові позиції в суспільстві, змінюючи свій стиль життя і ставлення до багатьох речей. Однак, чоловіки за сим спостерігали відсторонено, наче не вірячи в те, що щось можетт змінитись. Принципи патріархату, які на той час еще були чіткими, будувались на уявленні про те, що жінка слабка та недосконала, тому про неї повинен піклуватися чоловік, которому вона буде відплачувати прихильністю та покірністю.

Але в сучасному суспільстві ситуація складається зовсім по - іншому. Навколо ми можеттмо побачити досить багато успішних, сильных, самодостатніх жінок, у яких є вибір - виходити чи не виходити заміж, народжувати чи не народжувати дітей. Вони самі можуть обрати для себе рівень освіти, професію, практично не мають обмежень щодо зовнішнього вигляду, способів дозвілля. Їх активна включеність у майже всі сфери суспільного життя призвела до того, що все близько 80% споживчого ринку спрямовані на жінок. Тенденція прямує до того, що в суспільстві наростає переважання жіночої моделі поведінки. Варто взяти до уваги те, що вихователі та педагоги, які транслюють дітям моделі поведінки, у своїй переважній більшості тез жінки, не кажучи все про беззаперечний вплив моделі сімейних стосунків, які наслідує дитина. Тобто, пріоритетною, найбільш поширеною в сучасному суспільстві і такою, що передається в найближчі наступні покоління є модель поведінки, яка декларує провідну роль жінки. Але жінки такої, яка своїми психологічними характеристиками стає даже схожа на чоловіка.

Чоловіки, втрачаючи контроль над ситуацією, демонструють своє психологічне неприйняття її : зляться, впадають в депресію, в залежності ( переважно алкоголь на ). Але насправді вони просто відчувають, що їм можно повністю розслабитись, нікуди не прагнути і ні за що не відповідати, даже жінки і без них чудово впораються. Більше того, жінки іноді відверто говорять про те, що самі все значной краеще зроблять, оперативніше і вигідніше все вирішать. У такому випадку функція чоловіка стає абсолютно незначимою, він відчуває себе незатребуваним. Це його гнітить, даже глубоко у свідомості все ж закладений принцип, який тихенько нашіптує « чоловік – голова сім ї ». А який же тоді він чоловік, якщо він насправді не головной ? Та й для жінки надмірне фізичне та психічне перенапруження, відречення від своїх істинних жіночих рис не приносить користі. Швидше навпаки, призводить до неврозів, підвиещеної тривожності, агресивності, погіршення стану здоров я. Такий стан жінки звісно впливає на клімат в сім ї, на здоров я і психологічний розвиток дітей. Ось чому зараз так багато самотніх, нещасних жінок і сумних, пригнічених, відчайдушних чоловіків. Звідси з являється сум, врата життєвої енергії та задоволеності від життя, апатія, розчарування, нерідко алкоголізм, імпотенція і багато інших труднощів, з якими приходять клієнти до мене на консультацію.

У наш час, коли потреба у войовничості та агресії минулась – варто зосередитись на більш м яких формах поведінки. Тепер людині мало тільки фізичної захиещеності та ситості, теперь людина стає нещасною без любовьі, тепла та розуміння. Тож самое час пророщувати, розвивати та передавать в наступні покоління цінність жіночності та поваги до неї. Адже жіночність у моєму розумінні – це не ситуативні капризы, відсутність відповідальності, легкість та невимушеність поведінки. Це, перш за все, мудрість, чуйність, розважливість, щирість, проещення, любовь. Володіючи такими костями не так складно одночасно бути і жінкою, і лідером ( якщо доведеться ) у стосунках. Адже така жінка заслуговує на повагу, викликає емоційну прихильність, захоплення.