Робота психолога з розвязання проблемы агресії серед дітей Підготувала Практичний психолог Красноградської вечірньої (змінної) школе Петрікіна Ю.В.

Агресія це дії, спрямовані на завдання фізичної чи психологічної шкоды окремій людині обо групі людей

Види агрессивных реакцій Фізична агресія Опосередкована агресія Схильність до роздратування Негативізм Почуття про вини

становлению дитячої агресивності: Фактори, що сприяють Сімя ЗМІ Виховання та стилю спілкування дорослих

К р и т е р і ї Дитина: Часто втрачає контроль над собою Часто сперечається, лається з дорослими Часто відмовляється виконувати правила Часто навмисно дратує людей Часто звинувачує інших у своїх помилках Часто сердиться й відмовляється зробетти щось Часто заздрісна, мстива Чуттєва, дуже швидко реагує на оточення (дітей і дорослих), що нерідко дратують її

Завдання, які постають перед психологом щодо розвязання проблемы агресії серед дітей Розширити знання про особливості розвитку дітей з агресивною поведінкою; Розвинути здатність усвідомлювати й виражати власне ставлення до агресивності дитини, її поведінки; При роботі з дітьми: Знизити емоційну напругу; Розвинути здатність розуміти емоційний стан іншої людини й уміти адекватно висловлювати свій; Сформувати новички позитивного впливу на інших; Сформувати новички позитивного впливу на дітей з агресивною поведінкою Допомогти оволодіти новичками самоконтролю. При роботі з вчителями та батьками:

аналіз ситуацій, що призводять до агрессивных проявів; визначення причин агресії, форм прояву; можливі/реальні наслідки; визначення корекційно-розвивальної мети та завдань психологічного впливу; вибір стратегії впливу; оцінка результатів, критерії ефективності роботи. Алгоритм роботи практичного психолога з агресивними дітьми: аналіз ситуацій, що призводять до агрессивных проявів; визначення причин агресії, форм прояву; можливі/реальні наслідки; визначення корекційно-розвивальної мети та завдань психологічного впливу;

Методика «Неіснуюча тварина» Графічна методика «Кактус» Тест руки Вагнера (Hend-тест) Тест Розенцвейга Опитувальник Басса-Дарки Методики діагностики агресивності у дітей та підлітків

бесіди рольове прогревания ситуацій вправи на самопізнання й самовиховання образотворча діяльність фізичні вправи, рухливі ігри психогімнастика і ауторелаксація Форми роботи з агресивними дітьми

Мето­дики, рекомендовані для роботи з дітьми які мають підви­щену обо приховану агресивністю: для зняття емоційної та мязової напруги: елементи арт-терапії, малювання, ліпка, орігамі, робота з кляксами, слухання музики, спогля­дання картин, «мішечок для крику», рухливі ігри, «аркуші гніву» (папір обо газеты, які можна жмакати і рвати). Дуже добре, якщо в арсеналі психолога є легенькі мячики, мякі подушки, резинові молотки тощо; для навчання новичок розпізнання і контролю негативних емоцій дуже добре працює методика «Камінчик у черевичку». Вона формує в дітей потребу говорите про свої проблемы, коли вони тільки назрівають, що запобігає накопиченню негатив­них емоцій; для формування здатності до емпатії, до­віри, співчуття відмінно працює технологія «Я- повідомлення», яка дає змогу щиро говорите про свої почуття, емоції, не звинувачуючи ні в чому інших людей. Притчі - є «бальзамом на душу», що особливо вежливо, коли душа потерпає від власної агресивності.

Бути уважним до потреб дитини Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустраційної події Відпрацьовувати новички реагування в конфліктних ситуаціях Учити брата відповідальність на себе Демонструвати модель неагресивної по­ведінки Бути послідовним у покараннях, карате за конкретні вчинки Покарання не повинні принижувати дитину Навчати прийнятних способів вираження гніву Навчати розпізнавати власний емоційний стан; стан оточення Розвивати здатність до емпатії Розширювати поведінковий репертуар дитини Р е к о м е н д а ц і ї Працюючи з агресивною дитиною, потрібно:

ПОРАДИБАТЬКАМ Ніколи не займайтеся «виховною роботою» в поганому настрої Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтеся, що вона думає з цього приводу Надайте дитині самостійності, не конт­ролюйте кожин її крок Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього й розглядайте з дитиною її правильні й неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети Не пропустіть моменту, коли досягнуто першого успіху Вкажіть дитині на допущена помилку, щоб вона осмыслила її Оцінюйте вчинок, а не особистість. Памятайте: сутність людини і її окремі вчин­ки - не одне й те саме Дайте дитині відчути (посміхніться, дотор­кніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, незва­жаючи на помилку Виховання - це наступність дій Вихователь повинен бути вимогливим, але добрым

З відомим московським адвокатом стався якось випадок. Звернувся до нього багатий купець із проханням виграти справу. Обіцяв нагородити не тільки грошима, але й екзо­тичним задоволенням. Заінтригований адвокат погодився. Справу виграв, гонорар отримав. Після цього купець привіз адвоката на склад. Зайшли в середину, у величезне приміщення, де на полицях уздовж стін - дорогой порцеля­новий посуд. Купець вручив адвокату дубець, сам узяв такой же: «Починай бетти посуд!». І вони почали... Поки все не перебили - не заспокоїлися. Задоволення отримали вели­чезне. ПРИТЧА