Патриотизм как ценностная ориентация личности О.М. Рудина, проректор по научной работе Луганского областного института последипломного педагогического. - презентация

1 Патриотизм как ценностная ориентация личности О.М. Рудина, проректор по научной работе Луганского областного института последипломного педагогического образования, кандидат педагогических наук, доцент

2 Что такое патриотизм? Патриотизм – любовь к родине, преданность своему отечеству, своему народу. Патриот – тот, кто любит свое отечество, предан своему народу, родине. Словарь русского языка: в 4 т. / [редкол.: С.Г. Бархударов, Г.П. Блок, А.П. Евгеньева и др.]. – Т Государственное издательство иностранных и национальных словарей. – М.:1959. – 41 с.

3 Патріотизм – любов до своєї батьківщини, Відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. Патріот – той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий заради них на жертви і подвиги. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. В.Т. Бусел. ]. – К. :Ірпінь, – 711 с.

4 Патриотизм – любовь к отчизне, патриотический – отечественный, полный любви к отчизне. Патриот – любитель отечества, ревнитель о благе его, отчизнолюб, отечественик или отчизник. Даль В. Толковый словарь живаго великорускаго языка в 4 т. – М.: Русский язык, т – 24 с.

5 Патриотизм – ценностная ориентация личности, личностная установка на общественные ценности, ценности Родины, ценности семьи

6 Что такое ценностная ориентация? Ценности являются движущей силой развития наиболее важных философский идей, которые в свою очередь являются методологической основой воспитания молодежи

7 По словам М. Лосского – известного русского философа начала ХХ века – вся жизнь движется любовью к ценностям

8 Человек передвигается, словно в раковине, – отмечает ученый М. Шеллер, – которая каждый раз образована особенной субординацией ценностей и ценностных качеств. Эту раковину он всюду носит с собой, и ему не избавиться от нее, как бы быстро он не бежал. Через окна этой раковины он воспринимает мир и себя

9 Процесс воспитания аккумулирует в условиях перехода от индустриального к информационному обществу глобальные инновации – утверждение новых ценностей и формирование на их основе ценностных ориентаций молодежи, которые будут способствовать в ситуации обострения глобальных проблем современности интеграции молодых граждан Украины в мировое сообщество и будут соответствовать социокультурной ситуации в Украине ХХІ века

10 Теоретики индустриального общества – Сен-Симон, Спенсер, Дюркгейм, Парсонс, Арон, Майерс и др. – определили детерминантами социально- экономического развития технику и машинное производство, национальную систему экономики со свободной торговлей и общим рынком, труд и капитал, равность возможностей и расширение гражданских прав, демократизацию общественно- политической жизни, которые в свою очередь привели к изменению иерархии общественных ценностей и ценностей личности

11 Американский экономист Ф. Машлуп утвердил понятие информационного общества, которое в современной философии и других социальных науках развивается как концепция нового социального порядка, который существенно отличается по своим характеристикам от предыдущего, поскольку его основным ресурсом определена информация

12 Японский ученый Е. Масуда в книге Информационное общество как постиндустриальное общество (1983) осмысливает эволюцию социума, которой не миновать, и определяет, что новое общество потенциально будет иметь возможность достичь идеальной формы общественных отношений на основе инновационных компьютерных технологий и обновленных ценностей: ценности времени, свободной общности, демократии участия

13 В начале ХХІ ст. утверждается мысль о том, что ценностное отношение представляет собой единство субъективного и объективного. Термин ценность употребляется в позитивном, негативном и нулевом значении в соответствии с логикой оценок, поскольку определение ценности происходит путем соотнесения объекта с определенным образцом (идеалом, эталоном, нормой), а также с помощью установления меры соответствия этому образцу

14 Образцы ценностного отношения формируются в той или другой культуре и усваиваются субъектом в процессе его воспитания и социализации

15 Социализация – сложный и разносторонний процесс общественного формирования и развития личности, которое происходит под влиянием социальной среды и целенаправленной воспитательной деятельности общества. Это – процесс операционного владения набором программ деятельности и поведения, характерных для той или инной культурной традиции, а также процесс интериоризации (присвоения) индивидом знаний, ценностей и норм, которые ее отражают

16 Таким образом, патриотизм должен интериоризироваться личностью, как ценностная ориентация

17 Когда формируется ценностная ориентация? Сенситивным для формирования ценностных ориентаций признан возраст от 10 до 17 лет, т.е. подростковый и возраст ранней юности, когда новообразования юности переходят в качества личности

18 Все последующие годы личность в соответствии с пирамидой потребностей Маслоу будет «меняться» на блага

19 Навички ХХІ століття Відповідальність та адаптованість: вираження власної відповідальності та вміння пристосовуватись до швидкозмінних умов як в особистому житті, так і на своєму робочому місці та в громаді; встановлення та слідування високим стандартам і цілям для себе та інших

20 Навички ХХІ століття Комунікативні навички: розуміння, усвідомлення ролі ефективного спілкування; створення та використання різних видів спілкування – усного, письмового, за допомогою інформаційних технологій в різноманітних формах та в різних умовах

21 Навички ХХІ століття Творчість та інтелектуальна допитливість як здатність: до оригінальності та інновацій; до створення, впровадження, та повідомлення нових ідей іншим; бути відкритим та чутливим до нових та різноманітних аспектів

22 Навички ХХІ століття Критичне та системне мислення: ґрунтовне доведення та розуміння ідей, вироблення комплексних стратегій виборів; розуміння взаємозв'язків між системами; вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження для окреслення, аналізу та вирішення проблем

23 Навички ХХІ століття Інформаційні навички та медіа грамотність: вміння здобувати, аналізувати, опрацьовувати, інтегрувати, оцінювати та створювати інформацію в різноманітних видах, формах та медіа представленнях

24 Навички ХХІ століття Міжособистісна та групова взаємодія: демонстрування вміння працювати в різних командах та бути лідером; вміння адаптуватися і виконувати різні ролі та обов'язки; продуктивно співпрацювати з іншими; виявляти розуміння інших; поважати і визнавати різноманітність поглядів; бажання бути корисним і знаходити компроміси для досягнення спільної мети

25 Навички ХХІ століття Виявлення проблем, їх формулювання та вирішення: здатність окреслювати, аналізувати та вирішувати проблеми

26 Навички ХХІ століття Самоспрямування в навчанні, або визначення самому своїх навчальних цілей: розпізнавання, визначення та розуміння власних навчальних потреб, знаходження потрібних для самонавчання ресурсів; вміння визначати пріоритети та ставити навчальні завдання без сторонньої допомоги; бажання і здатність навчатися протягом усього життя

27 Навички ХХІ століття Соціальна відповідальність: вміння діяти відповідально, згідно з інтересами громади, країни; демонстрація етичної поведінки на персональному рівні, на робочому місці та в громадянському контексті

28 Інноваційність сучасного процесу виховання Інноваційний процес повязується в сучасних філософсько-соціологічних дослідженнях із механізмами переводу нововведень із сфери безпосереднього досвіду у сферу досвіду суспільно- історичного Такий перехід може здійснюватися в різноманітних формах, однією з яких можна вважати трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців, що будуть відтворюватися в процесі опанування їх новими поколіннями людей

29 Суттєвими для організації виховання молоді в умовах оновленого українського суспільства можна вважати такі положення: цінність ототожнюється з новою ідеєю, яка виступає як індивідуальний або соціальний орієнтир; цінність сприймається як поширений субєктивний образ або уявлення; цінність синонімізується з культурно- історичними стандартами; цінність асоціюється з типом гідної поведінки, з конкретним життєвим стилем

30 Аксіологія, соціологія, психологія, педагогіка на початку ХХІ століття зосереджують увагу всіх, хто причетний до виховання, на формуванні ціннісного відношення до світу як однієї з основних задач освіти, зокрема виховання як інноваційного процесу, який ураховує оновлену систему суспільних цінностей та особистісних ціннісних орієнтацій

31 Ціннісні відношення людини визначають її емоційно-психологічний стан, задоволеність і наповненість життя, його сенс, а система цінностей і сформовані на її основі ціннісні орієнтації регулюють поведінку й діяльність, визначають мотиваційно-споживацьку сферу, спрямованість особистості, готовність керуватися цими цінностями в професійній діяльності, в громадському та сімейному житті тощо

32 Формування інтересів і ціннісних орієнтацій особистості відбувається під впливом багатьох факторів: соціальних цінностей суспільства, школи, сімї, найближчого оточення Інтерес виступає як вибрана спрямованість соціальної потреби й переломлюється в системі установок, мотивів, орієнтацій особистості

33 Оскільки ціннісні орієнтації індивіда є результатом тривалого впливу сімї, школи, іншого навчального закладу, трудового колективу, засобів масової інформації та дружніх контактів тощо, то вони показують ступінь включеності особистості в суспільство, визначення суспільно значущих цінностей та спрямованість її інтересів

34 Ціннісні орієнтації виступають як одна з основних характеристик особистості, висвітлюють активність людини, прагнення до самовдосконалення, рівень її досягнень, сподівань, тобто всі стосунки особистості з оточуючим світом значною мірою залежать від того, яким цінностям вона віддає перевагу, наприклад:

35 як ставиться до самої себе, тобто чи є власне Я цінністю; чи цінує вона іншу особистість; чи є ціннісним її ставлення до держави, громадянином якої вона зараз є; до природи, що її оточує; до власної сімї; до професії, яка сприятиме успіху в житті тощо

36 Задача освіти полягає в тому, щоб допомогти особистості, яка вчиться, здійснити свідомий вибір суспільних цінностей і сформувати на основі їх стійку, непротирічну індивідуальну систему орієнтацій, здатну забезпечити саморегуляцію й мотивацію її поведінки й діяльності Високий рівень сформованості ціннісних орієнтацій дозволяє людині вибірково ставитися до явищ і предметів оточуючого світу, адекватно сприймати й оцінювати їхню субєктивну й обєктивну значимість, тобто орієнтуватися у світі матеріальної і духовної культури людства, рідної держави, власної родини

37 Досвід державотворення в Україні зумовив ситуацію, коли реально діють такі принципи та пріоритети освіти: максимальна демократизація освіти на засадах доступності для всіх людей, дитиноцентристська та гуманістична орієнтація навчально-виховного процесу, гуманітаризація освітнього процесу на основі пропаганди моральних цінностей та активного залучення до них молоді, автономія освітніх закладів, наступність різних ступенів освіти, співробітництво на ниві освіти різних державних і недержавних установ, ідеологічна, культурна, релігійна терпимість в освітньому процесі, полікультурність та багатоваріативність освіти, всебічний розвиток людини, формування загальнопланетарної та екологічної свідомості, синтез єдиних стандартів освіти та широкої диференціації освіти тощо

38 У межах інноваційних педагогічних систем нині змінюються традиційні ролі: учень із позиції обєкта навчання стає не лише субєктом педагогічного процесу, а ще й замовником якісної освіти Основне призначення педагога – виховувати і вчити – вимагає продуктивної взаємодії та діалогічного спілкування між всіма учасниками навчально-виховного процесу в інноваційній педагогічній системі

39 Освіта забезпечує трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців суспільства, які відтворюються в процесі опанування їх молоддю відповідно до сформованих ціннісних орієнтацій

40 Інноваційні показники виховної роботи навчального закладу: забезпеченість особистісного розвитку кожного вихованця; діалогічна взаємодія як провідна виховна технологія; формування ціннісних орієнтацій вихованців як підґрунтя їхньої позитивної соціалізації; задоволеність вихованців та педагогів власною життєдіяльністю в навчальному закладі; розвинуті комунікативна та інформаційна компетентності вихованців; якість освіти вихованця як підґрунтя його конкурентноспроможності на сучасному ринку праці та задоволення професійних очікувань