Тема 5. Структура національної економіки План. 1. Основні види та показники структури національної економіки, оцінка її ефективності. 2. Міжгалузевий. - презентация

1

2 Тема 5. Структура національної економіки

3 План. 1. Основні види та показники структури національної економіки, оцінка її ефективності. 2. Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції (МГБ). 3. Національні пріоритети структурної перебудови економіки.

4 Література: Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: К.: Знання- Прес, тема 7. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: К.: Знання- Прес, тема 7. Методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу Державне регулювання економіки.- КНТЕУ, 2005 р. (Задачі 2 і 3 – по МГБ) Методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу Державне регулювання економіки.- КНТЕУ, 2005 р. (Задачі 2 і 3 – по МГБ)

5

6 І. Основні види та показники структури національної економіки, оцінка її ефективності

7 Структура економіки – це співвідношення різних елементів економічної системи, тобто це співвідношення різних елементів економічної системи, тобто співвідношення, що відображають взаємозвязки та взаємозалежності окремих частин економіки в процесі її розвитку співвідношення, що відображають взаємозвязки та взаємозалежності окремих частин економіки в процесі її розвитку

8 Критерії визначення структури економіки: Обсяги виробленої продукції Обсяги виробленої продукції Чисельність зайнятого населення Чисельність зайнятого населення Обсяг спожитого капіталу Обсяг спожитого капіталу

9 Показники структури економіки: Натуральні Натуральні Вартісні Вартісні

10 Основні види структури економіки: Відтворювальна Відтворювальна Галузева Галузева Територіальна Територіальна Зовнішньоекономічна Зовнішньоекономічна Соціальна Соціальна

11 Відтворювальна структура характеризує: використання ВНП (ВВП) на відновлення основного капіталу, нагромадження та споживання (виробниче чи особисте споживання) використання ВНП (ВВП) на відновлення основного капіталу, нагромадження та споживання (виробниче чи особисте споживання)

12 Галузева структура виражає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер і секторів національної економіки

13 Для галузевої структури нерідко використовують поняття сектор економіки Сектор економіки - це сукупність інституціональних одиниць, які мають подібні економічні цілі, функції та поведінку

14 Економіка поділяється на п'ять секторів (згідно з СНР): 1. Сектор нефінансових корпорацій: видобування, переробка ресурсів; сфера послуг 2. Сектор фінансових корпорацій 3. Сектор державних установ 4. Сектор домашніх господарств (споживаючі одиниці) 3. Сектор некомерційних організацій (надають неринкові послуги)

15 Промисловий сектор економіки : добувна і обробна промисловість добувна і обробна промисловість енергетика енергетика будівництво будівництво газо- і водопостачання газо- і водопостачання

16 Міжгалузевими структурними підрозділами промисловості є: 1. ПЕК (паливна промисловість і електроенергетика) 2. комплекс галузей, які виробляють сировину й матеріали (хіміко-лісовий комплекс, чорна і кольорова металургія, промисловість будівельних матеріалів) 3. машинобудівний 4. Споживчий сектор (легка та харчова промисловості) 5. ВПК тощо

17 Фінансовий сектор: Фінансові установи Фінансові установи Комерційні банки Комерційні банки Страхові компанії Страхові компанії Інвестиційні фонди Інвестиційні фонди тощо тощо

18 Інфраструктура - сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки Види інфраструктури: виробнича виробнича соціальна соціальна

19 Виробнича інфраструктура – система галузей народного господарства, що забезпечують нормальне функціонування виробництва (дороги, порти, аеропорти, складські комплекси, звязок тощо)

20 Соціальна інфраструктура – система галузей народного господарства, діяльність яких спрямована на задоволення соціально- культурних, духовних та інтелектуальних потреб людини (охорона здоров`я, освіта, культура, мистецтво, спорт, житлово-комунальне та побутове обслуговування, громадське харчування тощо)

21 Територіальна структура відображає розміщення виробництва у окремих економічних районах, що визначається певними умовами (наявністю природних ресурсів, географічним положенням, кліматичними та іншими умовами)

22 Зовнішньоекономічна структура відображає пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів тощо. пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів тощо.

23 Соціальна структура характеризує співвідношення між: організаційно-правовими формами підприємництвами з урахуванням рівня концентрації та централізації виробництва та на основі форм власності організаційно-правовими формами підприємництвами з урахуванням рівня концентрації та централізації виробництва та на основі форм власності групами населення за рівнем доходів (диференціація доходів різних груп населення) групами населення за рівнем доходів (диференціація доходів різних груп населення)

24 Ефективність структури економіки Показники: І) узагальнюючі І) узагальнюючі ІІ) за видами структури ІІ) за видами структури ІІІ) показники, які характеризують рівень використання основних ресурсів (праці, основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень, матеріальних, в тому числі земельних ресурсів, НТП, ЗЕД) ІІІ) показники, які характеризують рівень використання основних ресурсів (праці, основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень, матеріальних, в тому числі земельних ресурсів, НТП, ЗЕД)

25 І. Узагальнюючі показники Економічна ефективність національної економіки це стан, при якому неможливо збільшити ступінь задоволення потреб хоча б однієї людини, не погіршуючи при цьому положення іншого члена суспільства. Такий стан називається Парето- ефективністю (по імені італійського економіста В.Парето) Економічна ефективність національної економіки це стан, при якому неможливо збільшити ступінь задоволення потреб хоча б однієї людини, не погіршуючи при цьому положення іншого члена суспільства. Такий стан називається Парето- ефективністю (по імені італійського економіста В.Парето)

26 Показники ефективності національної економіки: ВВП, ВНП, ЧНП, ВНД, ЧНД ВВП, ВНП, ЧНП, ВНД, ЧНД заборгованість країни (через порівняння конкретних показників з їх граничними значеннями): заборгованість країни (через порівняння конкретних показників з їх граничними значеннями): співвідношення зовнішнього боргу і ВВП (50%); співвідношення зовнішнього боргу і ВВП (50%); боргу й експорту товарів і послуг (75%); боргу й експорту товарів і послуг (75%); приростові боргу й експорту (30%) приростові боргу й експорту (30%)

27 Україна посідає 72 місце зі 134 країн у рейтингу "Індексу глобальної конкурентоспроможності«. Слабкими сторонами конкурентоспроможності України є: інституціональне середовище (115 місце), інституціональне середовище (115 місце), інфраструктура (79 місце), інфраструктура (79 місце), макроекономічна стабільність (91 місце) макроекономічна стабільність (91 місце) ефективність ринку товарів (103 місце). ефективність ринку товарів (103 місце).

28 ІІ. За видами структури: ІІ. За видами структури: 1) Ефективність відтворювальної структури – норма нагромадження: 1) Ефективність відтворювальної структури – норма нагромадження: n = ЧН : ВВП (достатньою є 25%) де п – норма нагромадження; де п – норма нагромадження; ЧН – чисте нагромадження; ЧН – чисте нагромадження; НД – національний дохід; НД – національний дохід; ВВП – валовий внутрішній продукт. ВВП – валовий внутрішній продукт.

29 Ефективність нагромадження, тобто віддача з кожної гривні чистого нагромадження у вигляді приросту національного доходу або ВВП: Ефективність нагромадження, тобто віддача з кожної гривні чистого нагромадження у вигляді приросту національного доходу або ВВП:

30

31 2) Галузева структура економіки дозволяє: визначити превалюючий тип розвитку (промисловий, аграрно-промисловий, аграрний) визначити превалюючий тип розвитку (промисловий, аграрно-промисловий, аграрний) виявити основні фактори економічного зростання, екстенсивний чи інтенсивний розвиток. виявити основні фактори економічного зростання, екстенсивний чи інтенсивний розвиток.

32 Структура економіки, 2008 р.

33 Ефективність структури економіки в значній мірі визначається характером розвитку її виробничої сфери і виражається в таких показниках: Ефективність структури економіки в значній мірі визначається характером розвитку її виробничої сфери і виражається в таких показниках:

34 Ефективність промислового виробництва аналізується за показниками: фондовіддача; фондовіддача; фондомісткість; фондомісткість; фондоозброєність; фондоозброєність; продуктивність праці; продуктивність праці; матеріаломісткість; матеріаломісткість; енергомісткість; енергомісткість; конкурентоздатність продукції. конкурентоздатність продукції.

35 Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується специфічними для цієї галузі показниками: 1) показники продуктивності: урожайність (валовий збір / посівні площі); урожайність (валовий збір / посівні площі); продуктивність тваринництва (надої молока з однієї корови, настриг вовни з однієї вівці тощо); продуктивність тваринництва (надої молока з однієї корови, настриг вовни з однієї вівці тощо); 2) показники забезпеченності: виробництва зерна на душу населення; виробництва зерна на душу населення; державні закупки сільськогосподарської продукції. державні закупки сільськогосподарської продукції.

36 Ефективність соціальної структури: Індекс людського розвитку Індекс людського розвитку Показники розвитку ринку праці Показники розвитку ринку праці ЖКГ ЖКГ Охорона здоровя Охорона здоровя Торгівля Торгівля тощо тощо

37

38 ІІ. Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції (МГБ)

39 Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції (МГБ) – це економіко-математична структурна модель, яка відображає існуючі функціональні зв`язки між галузями і сферами економіки, а також взаємозв`язок між загальноекономічними пропорціями та пропорціями розвитку окремих галузей

40 Схема натурально-вартісного МГБ продукції МГБ складається з 3-х квадратів

41 І квадрат відображено рух проміжного продукту, тобто частину створеного продукту, яка не виходить із виробництва і не призначена для кінцевого споживання. відображено рух проміжного продукту, тобто частину створеного продукту, яка не виходить із виробництва і не призначена для кінцевого споживання. Показники І квадрату характеризують взаємозв`язок між галузями, а саме: використання продукції однієї галузі для виробництва іншої за допомогою коефіцієнтів прямих витрат: Показники І квадрату характеризують взаємозв`язок між галузями, а саме: використання продукції однієї галузі для виробництва іншої за допомогою коефіцієнтів прямих витрат: aij = x ij : xj де aij – технологічні коефіцієнти прямих витрат, 0 aij 1, де і, j = 1, 2, 3…n

42 П квадраті МГБ відображається використання створеного продукту на кінцеве споживання (У): особисте споживання (сімейними господарствами); особисте споживання (сімейними господарствами); нагромадження (інвестування); нагромадження (інвестування); амортизація (відновлення основного капіталу); амортизація (відновлення основного капіталу); чистий експорт (різниця між експортом та імпортом); чистий експорт (різниця між експортом та імпортом); інше інше

43 Перше (основне) рівняння МГБ: Перше (основне) рівняння МГБ:

44 (j = 1, 2…n)

45 Де: Х i – валовий випуск галузі ; Х i – валовий випуск галузі ; Х ij – кількість продукції і-галузі, спожитої j-галуззю Х ij – кількість продукції і-галузі, спожитої j-галуззю aij Х j – проміжний продукт; aij Х j – проміжний продукт; У i – кінцевий продукт У i – кінцевий продукт

46 Ш квадрат характеризує додану вартість (Z): - це доходи населення, підприємців і держави, тобто: зарплата зарплата прибутки прибутки податки податки а також амортизацію та інші елементи доданої вартості а також амортизацію та інші елементи доданої вартості

47 Друге рівняння МГБ: Х j – валовий випуск галузі - споживача ; aij Х i – матеріальні витрати галузі - споживача ; Z j – додана вартість. (j = 1, 2…n)

48 Третє рівняння МГБ Оскільки Оскільки Х i = Х j, Х i = Х j, то: то: У i = Z j У i = Z j

49 Значення МГБ : є основою для повного макроекономічного аналізу, виявляє роль різних факторів (внутрішніх і зовнішніх), секторів та галузей у розвитку національної економіки є основою для повного макроекономічного аналізу, виявляє роль різних факторів (внутрішніх і зовнішніх), секторів та галузей у розвитку національної економіки використовується для макроекономічного прогнозування, зокрема за допомогою першого рівняння МГБ можна прогнозувати валовий випуск продукції використовується для макроекономічного прогнозування, зокрема за допомогою першого рівняння МГБ можна прогнозувати валовий випуск продукції за допомогою МГБ можна регулювати міжгалузеві зв`язки, формувати раціональну народногосподарську структуру, забезпечувати прогресивні зрушення в економіці та загальну економічну рівновагу за допомогою МГБ можна регулювати міжгалузеві зв`язки, формувати раціональну народногосподарську структуру, забезпечувати прогресивні зрушення в економіці та загальну економічну рівновагу використовується для аналізу і прогнозування тенденцій розвитку світової економіки тощо використовується для аналізу і прогнозування тенденцій розвитку світової економіки тощо

50 Структура валового внутрішнього продукту за категоріями доходу (відсотків) Показники/роки _ ВВП 100 % 100 % 100 % 100 % 100 % ВВП 100 % 100 % 100 % 100 % 100 % Оплата праці Оплата працінайманих працівників 42,3 45,7 45,7 45,6 49,1 Податки за Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт 16,8 12,2 11,3 10,2 12,7 на продукти 15,2 10,9 10,1 9,3 12,0 інші, повязані з виробництвом 1,6 1,3 1,2 0,9 0,7 Валовий прибуток, Валовий прибуток, змішаний доход 40,9 42,1 43,0 44,2 38,2

51 Валовий внутрішній продукт за категоріями кінцевого використання Показники/роки ВВП 100 % 100 % 100 % 100% 100% 1. Кінцеві споживчі витрати 75,2 75,4 75,4 71,2 76,5 дом.гос-в (ДГ) 54,3 55,1 54,7 52,3 57,2 дом.гос-в (ДГ) 54,3 55,1 54,7 52,3 57,2 некомерц.орг-цій, некомерц.орг-цій, що обсл. ДГ 2,3 1,9 1,7 1,3 1,1 сектору заг. сектору заг. держ.управл. 18,6 18,4 19,0 17,6 18,2 3. Валове нагром. осн.капіталу 19,7 19,2 20,6 22,6 22,6 3. Експорт ТіП 62,4 55,1 57,8 63,6 51,5 4. Імпорт ТіП –57,4 –50,7 –55,2 –56,0 –50,6

52

53 ІІІ. Сучасний стан структури економіки України та заходи щодо її реформування

54 Сучасна структура економіки України: нераціональна нераціональна незбалансована незбалансована неефективна неефективна технологічно застаріла технологічно застаріла екологічно небезпечна екологічно небезпечна неконкурентоспроможна економіка неконкурентоспроможна економіка

55 Загальна характеристика галузевої структури економіки України: переважання важкої індустрії переважання важкої індустрії превалюювання фінансового сектору над реальним (промисловим, аграрним тощо) превалюювання фінансового сектору над реальним (промисловим, аграрним тощо) недостатній розвиток наукомістких галузей і виробництв недостатній розвиток наукомістких галузей і виробництв недостатній розвиток галузей і виробництва товарів народного споживання недостатній розвиток галузей і виробництва товарів народного споживання нерозвинена виробнича інфраструктура нерозвинена виробнича інфраструктура занедбана соціальна інфраструктура занедбана соціальна інфраструктура

56 Основна мета структурної перебудови економіки України: – формування сучасної, ефективної, раціональної, екологічно безпечної структури економіки задля створення конкурентоспроможного вітчизняного виробництва на основі реалізації абсолютних та відносних переваг країни

57 Конкурентні переваги країни – це наявність специфічних ресурсів, використання яких при відповідних умовах дає можливість отримати додатковий ефект в результаті нижчих витрат на одиницю продукції

58 Конкурентні переваги України: вигідне геополітичне становище та транспортна інфраструктура вигідне геополітичне становище та транспортна інфраструктура кваліфікована робоча сила кваліфікована робоча сила багаті чорноземи, сприятливі природно- кліматичні умови багаті чорноземи, сприятливі природно- кліматичні умови значний науково-технологічний потенціал (наукові школи, сучасні технології тощо) значний науково-технологічний потенціал (наукові школи, сучасні технології тощо)

59 Основні цілі структурної перебудови економіки України: перехід до нового технологічного способу виробництва і формування інноваційної, енергозберігаючої моделі розвитку перехід до нового технологічного способу виробництва і формування інноваційної, енергозберігаючої моделі розвитку підвищення конкурентоспроможності економіки підвищення конкурентоспроможності економіки гуманізація і соціалізація економіки гуманізація і соціалізація економіки створення розвиненого цілісного, місткого національного ринку створення розвиненого цілісного, місткого національного ринку раціональна інтеграція у світову економіку (реалізація експортного потенціалу країни) раціональна інтеграція у світову економіку (реалізація експортного потенціалу країни)

60 Способи (моделі) структурної перебудови економіки: американський американський японський японський

61 Американський спосіб: пасивна роль держави, що зводиться в основному до використання традиційних економічних та правових методів проведення структурної політики пасивна роль держави, що зводиться в основному до використання традиційних економічних та правових методів проведення структурної політики опора на ринковий механізм (структура економіки змінюється в результаті змін у нормі прибутку) опора на ринковий механізм (структура економіки змінюється в результаті змін у нормі прибутку) породжує значні соціально-економічні проблеми породжує значні соціально-економічні проблеми тривалий за часом тривалий за часом

62 Японський шлях: активна роль держави у формуванні прогресивної структури економіки активна роль держави у формуванні прогресивної структури економіки прискорений процес структурної перебудови прискорений процес структурної перебудови визначення пріоритетних галузей і виробництв, селективна державна підтримка визначення пріоритетних галузей і виробництв, селективна державна підтримка розробка мезо- та макроекономічних прогнозів, державних планів і програм структурної перебудови розробка мезо- та макроекономічних прогнозів, державних планів і програм структурної перебудови

63 Для удосконалення відтворювальних пропорцій потрібна: модернізація виробництва, його технічне та технологічне оновлення модернізація виробництва, його технічне та технологічне оновлення зниження ресурсомісткості (фондо-, матеріало, енерго-, працемісткості) виробництва зниження ресурсомісткості (фондо-, матеріало, енерго-, працемісткості) виробництва зміна співвідношення між виробництвом засобів виробництва та предметів споживання на користь останнього зміна співвідношення між виробництвом засобів виробництва та предметів споживання на користь останнього створення умов для розширеного відтворення (інвестування) створення умов для розширеного відтворення (інвестування)

64 Формування ефективної галузевої структури економіки передбачає: усунення гіпертрофованих диспропорцій між реальним та фінансовим секторами економіки усунення гіпертрофованих диспропорцій між реальним та фінансовим секторами економіки переважний розвиток галузей, що задовольняють потреби людей, широкий розвиток сфери послуг переважний розвиток галузей, що задовольняють потреби людей, широкий розвиток сфери послуг створення та розвиток наукомістких та високотехнологічних галузей і виробництв створення та розвиток наукомістких та високотехнологічних галузей і виробництв розвиток переробних галузей економіки на новій технічній та технологічній базі розвиток переробних галузей економіки на новій технічній та технологічній базі розвиток експортних та імпортозамінних виробництв розвиток експортних та імпортозамінних виробництв

65 Оптимізація територіальної структури економіки вимагає: гармонізація загальнодержавних та регіональних інтересів гармонізація загальнодержавних та регіональних інтересів забезпечення комплексного і пропорційного розвитку всіх районів та регіонів країни на основі раціонального використання конкретних умов, наявних ресурсів (трудових, земельних, водних, енергетичних тощо) забезпечення комплексного і пропорційного розвитку всіх районів та регіонів країни на основі раціонального використання конкретних умов, наявних ресурсів (трудових, земельних, водних, енергетичних тощо) усунення диспропорцій у розвитку окремих територій, забезпечення вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку усунення диспропорцій у розвитку окремих територій, забезпечення вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку

66 Зовнішньоекономічна структура економіки передбачає: збільшення експортного потенціалу країни збільшення експортного потенціалу країни зменшення в експорті частки сировини та матеріалів і збільшення частки продукції переробних галузей зменшення в експорті частки сировини та матеріалів і збільшення частки продукції переробних галузей збільшення в імпорті частки прогресивного обладнання та машин і зменшення продуктів харчування і продукції, що може вироблятись на вітчизняних підприємствах збільшення в імпорті частки прогресивного обладнання та машин і зменшення продуктів харчування і продукції, що може вироблятись на вітчизняних підприємствах

67 Соціальна структура економіки потребує: подальших змін у системі власності (роздержавлення, приватизація, вдосконалення функціонування державного сектора, розвиток малого і середнього бізнесу) та формування ефективного власника подальших змін у системі власності (роздержавлення, приватизація, вдосконалення функціонування державного сектора, розвиток малого і середнього бізнесу) та формування ефективного власника регулювання доходів населення, створення ефективного мотиваційного механізму високопродуктивної праці, уникнення великої диференціації доходів та соціальних захист слабких верств населення регулювання доходів населення, створення ефективного мотиваційного механізму високопродуктивної праці, уникнення великої диференціації доходів та соціальних захист слабких верств населення

68 Заходи щодо структурного реформування вітчизняної економіки: 1. вдосконалення нормативно-правового поля 2. створення найсприятливіших умов для реалізації конкурентних переваг 3. виділення пріоритетних галузей і виробництв, їх державна підтримка (ефективна державна інвестиційна та інноваційна політика, стимулювання прогресивних структурних зрушень на мікрорівні, макроекономічна стабілізація) 4. раціональне залучення іноземного капіталу, здатного забезпечити реформування структури

69 ПРІОРИТЕТИ СТРУКТУРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (на основі використання конкурентних переваг) І група – наукомісткі та технологічні галузі І група – наукомісткі та технологічні галузі ІІ група - галузі та підгалузі обробної промисловості та АПК ІІ група - галузі та підгалузі обробної промисловості та АПК ІІІ група – транзитні види економічної діяльності ІІІ група – транзитні види економічної діяльності ІУ група –рекреаційно-туристичний та оздоровчо-лікувальний комплекси ІУ група –рекреаційно-туристичний та оздоровчо-лікувальний комплекси V група – види діяльності пов` язані із забезпеченням здоров`я людини та охороною навколишнього середовища V група – види діяльності пов` язані із забезпеченням здоров`я людини та охороною навколишнього середовища

70 ІІІ група – транзитні види діяльності: перевезення вантажів перевезення вантажів транспортування нафти, газу, електроенергії транспортування нафти, газу, електроенергії надання міжнародних послуг у галузі зв'язку, телекомунікацій тощо надання міжнародних послуг у галузі зв'язку, телекомунікацій тощо

71 І група – наукомісткі та технологічні галузі: ракето-космічна техніка ракето-космічна техніка літако- та моторобудування літако- та моторобудування електрозварювання, порошкова металургія електрозварювання, порошкова металургія біотехнологія біотехнологія мікроелектроніка, робототехніка, машинобудування мікроелектроніка, робототехніка, машинобудування окремі виробництва ВПК тощо окремі виробництва ВПК тощо

72 ІІ група- галузі та підгалузі АПК (зокрема переробні), що мають унікальні природні основи, традиції виробництва та експорту: харчова, борошномельно-круп`яна, кондитерська, овочево-консервна, комбікормова харчова, борошномельно-круп`яна, кондитерська, овочево-консервна, комбікормова галузі легкої промисловості, які спеціалізуються на первинній переробці сільськогосподарської сировини тощо галузі легкої промисловості, які спеціалізуються на первинній переробці сільськогосподарської сировини тощо

73 Інструменти структурного реформування Правове забезпечення Правове забезпечення Макро- та мезоекроекономічні прогнози Макро- та мезоекроекономічні прогнози Метод ключової галузі Метод ключової галузі Податкові та кредитні пільги Податкові та кредитні пільги Державні плани і програми Державні плани і програми Державні контракти та замовлення Державні контракти та замовлення Дотації, субсидії Дотації, субсидії Централізовано встановлені ціни Централізовано встановлені ціни Засоби митної політики Засоби митної політики Політика прискореної амортизації Політика прискореної амортизації Інформатизація суспільства Інформатизація суспільства

74 Метод ключових галузей – визначення галузей із сильними зворотними зв`язками, здатних викликати відповідну ланцюгову реакцію економічного розвитку, обумовити позитивні зрушення в економіці і забезпечити реалізацію цілей економічної політики держави. Метод ключових галузей – визначення галузей із сильними зворотними зв`язками, здатних викликати відповідну ланцюгову реакцію економічного розвитку, обумовити позитивні зрушення в економіці і забезпечити реалізацію цілей економічної політики держави.

75