Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань Васильєв О.В. Асоціація «Інформатіо-Консорціум» - презентация

1 Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань Васильєв О.В. Асоціація «Інформатіо-Консорціум»

2 Доступні джерела електронних версій наукових журналів України Наукова періодика України – (1687) Научная электронная библиотка elibrary.ru DOAJ (22) SCOPUS – SCIMAGO (40 – 80) Web of Science (4 - 11)

3 (с) Інформатіо, Інфраструктура інформаційного ринку

4 (с) Інформатіо, Показники Публікації Місце публікацій (імпакт-фактор) Цитування (-ed, -ing), індекс цитування, самоцитування Асоціативні звязки

5 (с) Інформатіо, Системи рейтингу наукових журналів WEB of Science Імпакт-фактор (Journal Citation Reports by Thomson Reuters) Алгоритм закритий від незалежної перевірки SCOPUS SJR (SCIMAGO- Project) Індекс Хірша Алгоритм є відкритий, показники вільні до розповсюдження 1.Рейтингові оцінки є адекватиними тільки в рамках одного предметного сектора 2.Рейтингові оцінки журналу не повязані з показниками цитувань окремих авторів

6 (с) Інформатіо, h- індекс (Індекс Хірша) Учёный имеет индекс h, если h из его Np статей цитируются как минимум h раз каждая, в то время как оставшиеся (Np h) статей цитируются не более, чем h раз каждая. См. /H-индекс /H-индекс

7 (с) Інформатіо, SJR (Scomago journal rank)

8 (с) Інформатіо, T H O M S O N S C I E N T I F I C Immediacy Index Impact Factor All Previous Years Cited ½ LIfe Source paper – published in 2003 Cited reference – published in 2003 Cited reference – published in 2002 or 2001 Citation

9 (с) Інформатіо, SCOPUS – Journal Analyzer Carbon (ISSN ) & Journal of Polymer Science (ISSN )

10 (с) Інформатіо,

11 (с) Інформатіо, Порівняння питомого індексу цитування (Physics of Metals and Metallography+Ukrainian Mathematical Journal+Chemistry of Heterocyclic Compounds)

12 (с) Інформатіо, Україна: Граф публікацій по предметних розділах

13 (с) Інформатіо, Польща: Граф публікацій по предметних розділах

14 (с) Інформатіо, США: Граф публікацій по предметних розділах

15 (с) Інформатіо, Проект РОССИЙСКИЙ ИНДЕКС НАУЧНОГО ЦИТИРОВАНИЯ Основа - БД «Научная электронная библиотека» ( Інформаційний базис – 2,000,000 наукових публікацій (2000 рос.наукових журналів) – Цитування 250 українських журналів – Цитування 950 авторів України

16 (с) Інформатіо, Стратегія розповсюдження наукових журналів Як результати діяльності установи Як наукове надбання (некомерційне) Як видавничий продукт (комерційне)

17 (с) Інформатіо, Критерії сприяння розповсюдженню Відповідність виходу номерів задекларованим термінам. Реферування журналу ВІНІТІ – найбільшим інститутом наукової інформації на пострадянському просторі, що значно розширює доступ до статей. реферування видання вітчизняним журналом Джерело, що сприяє доступу до анотацій статей у вітчизняному інформаційному просторі. наявність інтернет-сторінки журналу з архівом англомовних анотацій статей, що дозволяє легко знайти статтю в інтернеті за допомогою пошукових програм наявність інтернет-сторінки журналу з архівом анотацій і статей на українському (російському) мовах. можливість підписки журналу через агентство ГП «Преса» (Влох Р.О. Система оцінки українських фахових видань - le_Vlokh.pdf )Влох Р.О. Система оцінки українських фахових видань Стала регулярність виходу номерів протягом 1-2 років Інтернаціональний (міжнародний, а не регіональний) склад редакційної колегії журналу. Авторитетність членів редакційної колегії Забезпечення незалежної експертизи рукописів, що подаються у редакцію Наявність англомовних рефератів статей всіх номерів журналу Можливість доступу до архіву рефератів (повних текстів) статей через портал журналу Бажана реєстрація ISSN Бажана реєстрація в журнальному реєстрі Ulrichs Periodicals Directory ( З рекомендацій для журналів-кандидатів на включення до системи SCOPUS

18 Рекомендації щодо аплікації видання до Експертної ради по відбору… (SCOPUS) journal-to-scopus/ journal-to-scopus/ – О системе включения журналов в БД Scopus. Основные требования и порядок представления Кириллова Ольга Владимировна, член Экспертного совета по отбору изданий в БД SCOPUS (Content Selection andAdvisory Board CSAB) (с) Інформатіо,

19 Кириллова О.В. член CSAB-SCOPUS: Недостаточно только сделать заявку и заполнить форму предложения журнала Title Suggestion Form ( Желательно предварительно оценить свои шансы, определить возможности для своего или своих журналов, проведя их анализ по тем критериям, по которым эксперты оценивают предлагаемые журналы. Чем объективнее будет сделана собственная оценка своим журналам, чем более подготовлен будет журнал с точки зрения предъявляемых требований, тем меньше будет разочарований и больше вероятности включения в список журналов этой БД. Подготовку журнала к экспертизе проводят сотрудники SCOPUS (SCOPUS team), используя как анкетные данные о журнале, которые, после предложения журнала и его регистрации в системе, запрашиваются в редакции или у лица, подавшего заявку, так и внешние источники. К внешним источникам, прежде всего, относится БД Ulrichs Periodicals Directory (с) Інформатіо,

20 Кириллова О.В. член CSAB-SCOPUS: показатели, которые практически автоматически относят журналы к разряду аутсайдеров. Хотя на экспертизу подаются все заявляемые журналы, однако, как правило, эти журналы получают отрицательную оценку : – журналы без ISSN; – издания, которые выходят нерегулярно; – журналы без пристатейных списков литературы; – журналы без резюме на английском языке к каждой статье; – журналы, не имеющие аппарата рецензирования; – журналы, не имеющие своих сайтов в Интернет; – отраслевые издания (профессиональные, производственные), не отвечающие требованиям отбора по типу документов; – журналы, которые были включены в 2004 г., в момент запуска БД, но которые были исключены из нее в дальнейшем (с) Інформатіо,

21 Кириллова О.В. член CSAB-SCOPUS: Основные требования, положительно влияющие на отбор журналов в систему. Журнал должен иметь англоязычный вариант названия и публиковать англоязычный вариант аннотаций (названия статей и авторские резюме) ко всем научным статьям. – Полный текст статьи может быть на любом языке (в нашем случае на русском). Если журнал имеет только русский вариант названия, то при заполнении заявки обычно название журнала дается в виде транслитерации и перевода названия на английский язык. – Неправильно подавать название журнала только на английском языке, если у него официально такой вариант не зарегистрирован (пример: Eksperimentalnaia i klinicheskaia gastroenterologiia = Experimental & clinical gastroenterology). Если журнал имеет, кроме названия на русском языке, официальное название на английском, и оно есть на обложке журнала, то в систему можно заявлять это название. (с) Інформатіо,

22 Кириллова О.В. член CSAB-SCOPUS: 2. Журнал должен выходить регулярно, минимум 1 выпуск в год; нерегулярные издания не рассматриваются; 3. Журнал должен быть рецензируемым (предусматривает контроль качества статей); 4. Журнал должен иметь собственный сайт с английским вариантом страниц. В этом случае размещение журнала на платформе РУНЭБ (elibrary.ru) не спасает, т.е. РУНЭБ не заменяет сайта издания. РУНЭБ в данном случае может рассматриваться как агрегатор и учитываться в числе баз данных и других информационных изданий, которые включают журнал в обработку (раздел распространенность издания (distribution)). На сайте необязательно должны быть полные тексты, но должна содержаться достаточно полная информация о журнале хотя бы на уровне оглавлений и резюме, сведений о редакционном совете и т.д.; (с) Інформатіо,

23 Кириллова О.В. член CSAB-SCOPUS: 5. Оценка качества журнала: – авторитетность издательства: изучается по наличию и составу редакционного совета желателен международный состав совета (хотя бы 1–2 представителя из других стран) или хотя бы национальный (представители из разных городов); не проходит состав совета из специалистов одной организации (например, одного вуза); то же самое относится и к авторам желательно иметь среди авторов зарубежных ученых или хотя бы значительное число из других городов (т.е. желательно большее разнообразие мест работы авторов и, если есть редакционный совет, авторитетность главного редактора и ряда членов редсовета); – популярность: проверяется наличие публикаций в БД SCOPUS и ссылок на публикации главного редактора и еще 2-х членов редакционного совета; определяется h-index (индекс Хирша); – В систему дополнительно включаются несколько показателей качественных и количественных индикаторов по цитируемости журнала в БД SCOPUS, вычисляемых по определенным формулам сотрудниками SCOPUS. – доступность: проверяется по обширности подписки через каталог (WorldCat) системы OCLC (Online Computer Library Center), включающей данные о фондах более 10 тыс. библиотек). Российские издания в нем встречаются редко, но этот показатель не является определяющим; – распространенность издания: отражается ли журнал в других базах данных, есть ли журнал в Web of Science и в других базах данных. Если журнал реферируется в РЖ ВИНИТИ, то в анкете в этом поле можно указывать «Referativnyi Zhurnal. (с) Інформатіо,

24 Звязок досліджень, цитування і імпакт-фактора «Импакт фактор журнала» Цитування автора Креативність ідеї та Авторитет автора (с) Інформатіо,

25 (с) Інформатіо, Кореляція між виданням наукових статей і використанням електронних ресурсів Дані представлені Elsevier

26 (с) Інформатіо, Що робити для піднесення рейтингу журналу? Сприяти покращенню якості статей (рівень кваліфікації авторів, незалежне рецензування, …) Досягнення чіткої індентифікації – Зареєструвати і правильно використовувати ISSN – Навести порядок з назвами видань (особливо англійський аналог назви) Увага факторам успішного рейтингу – Якість статей – Якість бібліографічного матеріалу Просування журналу – Традиційні (передплата, розсилка, …) – Через списки журналів відкритого доступу – Через індексування по системі репозитаріїв – Через предметно-орієнтовані реферативно-бібліографічні БД (такі як INSPEC, CAS, Compendex,…) – Встановлення партнерства із SCOPUS – Перспектива входу у рейтингі Thomson Scientific – Web of Knowledge

27 Реферат Purpose {Мета}– This paper aims to document the proliferating range of alternatives to the impact factor that have arisen within the past five years, coincident with the increased prominence of open access publishing. Design/methodology/approach {Методика}– This paper offers an overview of the history of the impact factor as: a measure for scholarly merit; a summary of frequent criticisms of the impact factor's calculation and usage; and a framework for understanding some of the leading alternatives to the impact factor. Findings {Результат}– This paper identifies five categories of alternatives to the impact factor: measures that build upon the same data that informs the impact factor; measures that refine impact factor data with page rank indices that weight electronic resources or web sites through the number of resources that link to them; measures of article downloads and other usage factors; recommender systems, in which individual scholars rate the value of articles and a group's evaluations pool together collectively; and ambitious measures that attempt to encompass the interactions and influence of all inputs in the scholarly communications system. Originality/value {Оцінка} – Librarians can utilize the measures described in this paper to support more robust collection development than is possible through reliance on the impact factor alone. (с) Інформатіо,

28 (с) Інформатіо, © Васильєв О., Чьочь В., ЗАПИТАННЯ?

29 (с) Інформатіо, Дякуємо за Увагу! Асоціація Інформатіо- Консорціум Директор – Васильєв Олексій Всеволодович тел./факс: (044) ,