Тим поколінням, чиє життя жорстоко обпалило невблаганне смертельне полумя війни, присвячується. ( ) - презентация

1 Тим поколінням, чиє життя жорстоко обпалило невблаганне смертельне полумя війни, присвячується. ( )

2 Ми схиляємо у глибокій пошані і сумі голови не перед маршалами і генералами, а перед простими солдатами, які, захищаючи Батьківщину, лягли на вічний спочинок у рідну землю… Ми схиляємо голови перед трудовим героїзмом рядових трудівників заводів, фабрик, героїзмом колгоспного селянства та інтелігенції, котрі у надзвичайно важких умовах тилу забезпечували фронт всім необхідним. Ми схиляємо голови перед всіма поколіннями, чиє життя так нещадно і жорстоко обпалила війна…

3 21 липня 1941 року містечко окупували фашистські війська. За час окупації ( до 15 березня 1944 року ) фашисти забрали в рабство 52 чоловік, заарештували 26 чоловік. Та не покорилися жителі Вороновиці ворогові…

4 Підпільні організації З вересня 1941 року розпочали боротьбу з ворогом три підпільні групи. Керівником однієї з них став комуніст І.Ф. Яковенко. ( 1914 р.н.). До складу групи Яковенка входили Д.Андріяш, І. Галаган,С. Самофалов, А.Суворов, М. Сученко, Б.Шуляк, та жителі Вороновиці і села Ганщина.Група встановила звязок з Вінницькою підпільною організацією.

5

6 По вулиці Леніна, 81, з вересня 1941 по грудень 1943 року діяла підпільна друкарня, яка друкувала антифашистські листівки під керівництвом І. Яковенка. За завданням Вінницького підпільного центру були вивезені з Вороновицької друкарні дві каси шрифту, одну передали у Вінницю, а інша зберігалася у І.Яковенка. Ворогові вдалося натрапити на слід підпільників. 27 грудня 1943 року гестапівці вдерлися до квартири Яковенка і розстріляли його. Були заарештовані також М. Сученко і С.Самохвалов, яких пізніше розстріляли в гестапо. Заарештували і всіх інших працівників друкарні..

7 Партизани під керівництвом Б. Шуляка здійснили ряд диверсій на лінії звязку. Знищили німецький радіовузол, убили начальника місцевої поліції. В 1943 році загинули в бою з німецькими загарбниками в селі Війтівцях Липовецького району активні учасники Вороновицької підпільної групи Д. Андріяш, А.Суворов, Б. Шуляк. Вороновицькі партизани

8

9 З червня по листопад 1942 року у приміщенні палацу Грохольських-Можайських розташовувався «Штаб Валлі» ( польова пошта 57219), школа розвідки, дві абверкоманди та пять абвергруп, з метою організації розвідувально-диверсійної і контррозвідувальної діяльності проти СРСР Начальником штабу був підполковник Шмальшлегер Гейнц. Штаб Валлі

10 В смт. Вороновиця в роках працювала засекречена фашистська розвідувальна школа Абвер група 102 сімнадцятої німецької армії під командуванням підполковника Лінгарста. Таємниця « Абвер групи 102»

11 В 1943 році підпільника В.С. Матвієнко було викрито гестапівцями і розстріляно за маєтком, похоронили його на території парку. В повоєнні роки на місці могили було встановлено гранітний памятник герою. Бійцям невидимого фронту…

12 ПОВІК ТІ ДНІ ІЗ ПАМЯТІ НЕ СТЕРТИ Старі музейні вицвілі світлини… Коли до них торкаюся рукою, Здається знову чую клекіт бою І попелища бачу та руїни.

13 Схема визволення Вінницького району

14 10 січня 1944рік. Житомирсько-Бердичівська операція. Війська 1-го Українського фронту заволоділи районним центром Вінницької області Вороновиця. 13 березня 1944 рік Проскуровсько-Черновицька операція Протягом 13 березня війська 38-ї армії продвинулися вперед на 20 км і розширили фронт прориву до 95 км. На правому боці та центрі передові частини завязали бої за два районних центра Вахнівку та Вороновицю.

15 13 березня 1944 року На підступах до села в цей день завязалися бої з гітлерівцями воїнами 221 стрілецької дивізії ( командир-генерал-майор В.Н.Кушнаренко ). Батальйон майора Станового розпочав великий бій за Вороновицю. Незабаром в нього вступив весь полк, яким командував Андропов – через кілька годин після початку бою. Нашу піхоту підтримував вогнем артилерійський протитанковий батальйон під командуванням Ульянова. Гітлерівці змушені були панічно відступати, всіяли вороновицькі поля сотнями трупів своїх солдатів і офіцерів. Відзначались в цьому бою артилеристи капітана Слукіна, подавивши влучним вогнем артилерію ворога і створивши сприятливі умови для дій нашої піхоти. А старший сержант Петренко з кулеметниками свого підрозділу знищив майже взвод гітлерівців. Обслуга гармати сержанта Бабака підпалила два ворожі танки, знищила чимало піхоти. На світанку 13 березня бійці 221 стрілецької дивізії вступили у Вороновицю

16 Визволення селища У районі Вороновиці протягом тривалого часу відбувалися жорстокі бої з фашистами. Радянські воїни визволили село 13 березня 1944 року. Окупанти, відступаючи під ударами Червоної армії, залишили після себе у Вороновиці згарища і руїни. Вороновицю визволяла 221 стрілкова дивізія, 671 стрілковий полк – командир-майор Бегов Микола Андрійович.

17 Скрипка Сергій Антонович Народився в 1911 р. в селі Миронівка Миронівського району Київської області. В листопаді 1939 року С.А. Скрипку призвали до Червоної Армії. В її лавах він зустрів Велику Вітчизняну війну. У серпні 1941 року Сергій Антонович був поранений в ногу, його контузило вибухом німецького снаряду. Потрапив в концтабір під Уманню, звідки зумів утекти і повернутися до сімї. Під час окупації жив в с.Яхни Миронівського району. Після звільнення Миронівщини від окупантів пішов на фронт, був сапером. Воюва у Польщі, Чехословаччини. Нагороди : « За бойові заслуги» « За перемогу над Німеччиною».

18 Глущенко Антон Кирилович Народився в м.Боярка під Києвом. У червні 1941 року пішов на фронт. Згодом потрапив в Дарницький концтабір. В кінці 41-го дружина Євгенія обміняла у німців дуже хворого чоловіка на фунт масла. Підлікувавшись, 6 листопада 1943 року, після звільнення м.Боярки, Антон знову пішов на фронт. А на початку березня 1944 року, загинув в бою за с. В.Крушлинці Вороновицького району.

19 При визволені смт.Вороновиці загинули смертю хоробрих 928 відомих і невідомих воїнів Радянської армії. В боях за Радянську Батьківщину віддали своє життя більше 170 жителів Вороновиці. Ніхто не забутий ! Ніщо не забуто !

20 Війни не парадні обличчя …від війни зосталися могили, В спогадах закарбувались імена. І в роки пресуються години, Лиш не всохне Памяті ріка. М. Романенко

21 Олійник Григорій Микитович Народився Григорій Микитович 9 лютого 1916 року в смт.Вороновиця Вінницького району. З червня 1941 року льотчик Олійник воював на фронтах Великої Вітчизняної війни ( Південно-Західному, Брянському, Північно- Кавказькому, Сталінградському та ін.) 24 серпня 1943 року помічнику командира повітряно- стрілецької служби 293-го стрілецької авіаційної дивізії капітану Олійнику Григорію Микитовичу присвоєно звання Героя радянського Союзу.

22 П Кекух Василь Ілліч Народився Василь Ілліч в с. Семенівка Семенівського району Чернігівської області. У роки Великої Вітчизняної війни був артилеристом 616-го стрілецького полку 194 –ї Рачинської стрілецької дивізії.

23 Здор Григорій Митрофанович ( ) Гвардії підполковник м.Москва і Тула,1089 гвардійський стрілковий полк, 332 дивізії – Донський фронт, 239 окремий кулеметний артилерійський батальон – 1000 стрілковий полк, 305 стрілкової дивізії – 2-й Український фронт, в складі госпіталя легкого поранення 2905.

24 Здор Єлизавета Павлівна ( ) Старший лейтенант медичної службі З 1 серпня 1941 року добровольцем пішла на фронт, працювала в складі Діючої Армії 2-го Українського фронту, прифронтовому госпіталі, легкопоранених 2905 МЭП-46 по 9 травня 1945 року. 1945р. Венгрія

25 Вдовиченко Василь Афанасійович Знаходився в партизанському загоні ім. Будьоного, під командуванням Срібного Г.В. з 17 листопада 1944 р. Тікав з німецького лагера.

26

27 Кулинич Петро Іванович Старший лейтенант мед.служби, командир санітарного взводу роки – 41 гірська стрілецька дивізія, 41 стрілковий полк 14 гвардійської дивізії, Південний фронт роки-1-й окремий батальон 10 Винищувальної бригади, Воронезький фронт роки-431 стрілецький полк 52 Стрілецької дивізії, 2 і 3 Українських фронтів р. 431 стрілецький полк 52 Стрілецької дивізії, Забайкальський фронт.

28 Віт Василь Сіліфонович Народився у с. Безводне, Ямпільського району. Всю війну, аж до Берліну пройшов кухарем. Він знав, що смачний борщ та каша додадуть сил для Перемоги. Зокрема куховарив і для генерала Кудасова. Був важко пораненим. Але незважаючи на пошматоване тіло все життя пропрацював на важких роботах.

29 Великород Василь Іванович Народився 23 серпня 1923 року на Кіровоградщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. Брав участь у звільненні України від німецьких загарбників бійцем 42 Гвардійської стрілецької дивізії. Звільняв Румунію, Австрію, Чехословаччину. Після Одеського педагогічного інституту отримав направлення у Вороновицьку школу 1, потім довгий час працював завучем та директором Вороновицької школи 2.

30 Добровольський Філіп Дмитрович Гвардії старший сержант Народився у с.Дубовець, Немирівського району. Воював в 15 стрілковій дивізії, 44 стрілковий полк. Був важко поранений.

31 Ільницький Франц Петрович Командир відділу 6 стрілкової роти 343 стрілкового полку,38 стрілкової Дністровської Червонопрапорної дивізії. Відзначився в боях: р. біля с. Поркет (Угорщина) знищив гранатами 10 гітлерівців р., за с. Финке (Угорщина) де сам взяв у полон 3-х німецьких кулеметників та кулемети р. Форсував р.Грон у Чехословаччині, де захопив дві німецькі машини з боєприпасами р. рота під його керівництвом взяла висоту 257 та відбила 2 контратаки противника. В цьому бою його було контужено.

32

33 Цибульський Микола Петрович Сімнадцятирічним юнаком-добровольцем пішов на фронт. Пройшов бойовими шляхами від Вінниці до Берліна. Під час розгрому Сталінградського угрупування ворога сапери Цибульський та Федотов звільнили з мінного поля ворога 12 наших танків, знищили в боях 80 ворожиш солдатів та офіцерів. А потім була Перемога. Площа вщент заповнена нашими бійцями. Кожен намагався залишити свій автограф, написав і він « Я Цибульський з Вінниці». А потім пощастило бути учасником параду Перемоги на Червоній площі.

34 Пам ятаємо полеглих. Шануємо живих.

35 Вдовиченко Любов Афанасіївна р.- Лейтенант медичної служби-ст.фельдшер 259 окремого евакуційного батальйона 1-го Українського фронту з 2 липня по 1 серпня 1944 року. В складі цього підрозділу брала участь у війні з Японією.

36 Бондаренко Іван Никифорович Війну зустрів розвідником 14 стрілецького полку 172 стрілецької дивізії 6 армії. Сповна взнав, що таке фашистський полон. Після визволення селища став бійцем 188 стрілецького полку 106 стрілецької дивізії 70 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у Львівсько - Сандомирській та Вісло - Одеській наступальних Операціях Червоної Армії. Вісім разів форсував Віслу. День Перемоги зустрів у складі 1-го Білоруського фронту, будучи пораненим при форсуванні Одера. До демобілізації у 1946 році, служив у званні старшого сержанта, командиром відділення окремого батальону охорони 11 запасного стрілецького полку 10 запасної стрілецької дивізії, яка дислокувалася у Лейпцнігу.

37 Вигонюк Дмитро Іванович р. Призваний до лав Радянської Армії в листопаді 1943 року. Прикарпатський воєнний округ, протитанкові війська, учебка. З Володимиро- Волинська дійшов до Білорусії, інструктор по водінню танка. Повернувся додому у 1949 році.

38 Пацалюк Василь Іванович р.- Сержант З вересня 1944 року воював на ІІ Білоруському фронті, дійшов до Берліна. Був у Каунасі, Литві. В Москві розформування, 1945 році на танках в Кенінсберг. Потім була Польща, Варшава. В Германії служив до 1949 року. 1944р.

39 НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ ! НІЩО НЕ ЗАБУТО !

40 Дарнопук Степан Маркович р.- В 1944 році 16 листопада призваний в Армію. Був направлений в Кострому у військово-морське училище. Служба на острові Кільдін 20 км довжиною і 6 км шириною, оберігали прохід німців до Мурманска. У морфлоті прослужив 10 років на судні « Енергія».

41 Обеліск, присвячений бійцям невидимого фронту

42 Могила і памятний знак керівника підпільної організації смт.Вороновиця Яковенка І.Ф.

43 Братська могила, поховано 745 безіменних солдат. Вічна память їм, вічна слава.

44 Братська могила « Жертв фашизму» захоронено до 2000 чоловік ( євреїв), поблизу цукрозаводу, перезахоронення 1956 році

45 Братська могила 418 воїнам - односельчанам, загиблим на фронтах ВВвійни

46 Новозбудований памятник невідомим воїнам (Ганщинське кладовище)