Підготувала:ПІГІЙ ЮЛІЯ Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети. Географічна оболонка Землі Географічні наслідки параметрів і рухів Землі. - презентация

1 Підготувала:ПІГІЙ ЮЛІЯ Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети. Географічна оболонка Землі Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети. Географічна оболонка Землі

2 Пригадайте! 1. Які види рухів у космосі здійснює наша планета? 2. Які існують докази кулястої форми Землі? 3. Що означають поняття «вісь Землі», «екватор»,«полюс»? 4. Які існують види часу? 5. Для чого на карті проводять лінії тропіків і полярних кіл?

3 1. Показники руху Землі навколо своєї осі. Період повного обертання Землі навколо своєї осі дорівнює 23 год 56 хв. 04 с.

4

5 Геоїд. Форму нашої планети вчені назвали геоїдом, що в перекладі з грецької означає «землеподібна». Цей термін було запропоновано в 1873 р.німецьким фізиком Йоганном Лістінгом.

6

7 ФОРМА ТА РОЗМІРИ ЗЕМЛІ

8 Геоїд – геометричне тіло, що обмежене рівневою поверхнею морів та океанів за спокійного стану водних мас і уявно продовжене під материками таким чином, щоб напрями сил тяжіння перетинали її під прямим кутом. Поверхня геоїда незрівнянно гладкіша за фізичну поверхню планети. У той час, як рельєф Землі має коливання висот майже у 19 км (гора Джомолунгма, м – Маріанський жолоб, м), поверхня геоїда відхиляється від поверхні базового еліпсоїда обертання лише в межах ±100 м.

9 2. Добова ритміка в географічній оболонці. Біологічний годинник людини.

10 3. Основні види часу.

11

12 Оскільки місцевим часом користуватися незручно, був запроваджений поясний час. Для цього всю поверхню Землі поділили на 24 часові пояси шириною приблизно по 15° довготи. Різниця в часі між сусідніми часовими поясами становить 1 год.

13 Поясний час 0-го поясу називають всесвітнім часом (UT, від англ. Universal Time). Від 0-го поясу на схід час додається 1 год на кожний часовий пояс (додатне зміщення поясів, яке позначають додатними числами від +1 до +12), на захід – віднімається (відємне зміщення поясів, яке позначають відємними числами від –1 до –12). Під час руху з одного часового поясу в інший із заходу на схід стрілку годинника переводять на одну годину вперед, на захід – на одну годину назад. Над океаном, де немає постійних жителів, межі часових поясів проведено чітко за меридіанами через 15°.

14 Поясний час це час певного годинного поясу на Землі, у межах якого годинники показують один і той самий час. Він є місцевим часом серединного меридіана поясу. Час сусідніх (на захід і схід від заданого) поясів відрізняється на одну годину. Відлік поясів ведеться із заходу на схід, починаючи від нульового гринвіцького. Для зручності межі поясів проводять по лінії кордонів держав або меж адміністративних одиниць

15 Нині майже в 70 країнах світу, в т. ч. у більшості країн Європи, використовують літній час. На території України вперше його було запроваджено в 1981 р. Літній час – сезонний час, який встановлюється на певній території на літній період року й зазвичай різниться на 1 год від стандартного часу, прийнятого на цій території.

16 Карта часових поясів На суходолі межі поясів з меридіанами майже не збігаються, оскільки для зручності обчислення часу враховують кордони країн, а для великих країн – їх внутрішній адміністративно- територіальний поділ.

17

18

19 Карта схема розташування території України відносно міжнародної системи часових поясів

20

21 Розв'язування задач За картою годинних поясів зясуйте: а) в межах якого годинного поясу розташована Україна; який меридіан є середнім у даному поясі (місцевий час на даному меридіані в Україні називають київським часом); б) якою є похибка в обчисленні поясного часу в Києві, вашому обласному центрі, крайній східній та західній точках України; в) на скільки годин відрізняється від всесвітнього часу (UT) поясний час у Києві, Оттаві, Сіднеї, Пекіні, Буенос-Айресі; г) на скільки годин та в який бік треба перевести стрілки годинника пасажирам, які прилетіли з Києва в Мехіко, якщо політ тривав 10 год.

22 Відповідно до рекомендацій Європейської економічної комісії ООН перехід на літній час відбувається в останню неділю березня о 3 год ночі переведенням стрілки годинника на 1 год вперед, а скасовується в останню неділю жовтня о 4 год ночі переведенням стрілки годинника на 1 год назад. На Землі встановлена лінія зміни дат; вона проходить у Тихому океані від полюсу до полюсу приблизно по 180-му меридіану. По обидва боки від цієї лінії поясний час однаковий, а дати різні. Перетинаючи лінію зміни дат зі Східної півкулі в Західну, треба відняти 1 добу від дати, тобто один день повториться двічі. У разі перетину лінії зміни дат у зворотному напрямку 1 доба втрачається.

23 ПОЯСИ ОСВІТЛЕНОСТІ НА ЗЕМЛІ

24 4.Сила Коріоліса. Через осьове обертання існує відхиляюча сила Землі – сила Коріоліса. Завдяки їй всі тіла, що рухаються паралельно поверхні планети (річки, повітряні маси, морські течії), у Північній півкулі відхиляються праворуч, у Південній – ліворуч. На лінії екватора відхиляючої сили немає. До полюсів дія сили Коріоліса посилюється. Яскравим прикладом дії сили Коріоліса є вплив на напрямок постійних вітрів та спричинених ними океанічних течій. Через відхиляючу силу Землі не збігаються напрямки руху повітряних мас у циклонах та антициклонах у Північній та Південній півкулях.

25 СИЛА КОРІОЛІСА Відхиляюча сила названа силою Коріоліса, на честь французського фізика.

26

27 СИЛА КОРІОЛІСА !!! В північній півкулі річки більше розмивають правий берег, у південній півкулі – лівий. Це бачимо й в русі океанічних течій.

28 ТРИВАЛІСТЬ ДНЯ В РІЗНИХ ШИРОТАХ

29 5. Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслідки. Земля рухається навколо Сонця із середньою швидкістю 30 км/с, здійснюючи повний оберт приблизно за 365 діб і 6 год. Цей рух назвали орбітальним, або річним. Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним вважають рік, що має 365 діб. А із залишків часу в 6 год за 4 роки «набігає» зайва доба, яку додають до місяця лютого. Такий рік називають високосним. Географічним наслідком орбітального руху Землі є річна ритміка географічної оболонки, що проявляється в закономірній зміні пір року, з чим повязані зміни висоти Сонця над горизонтом і тривалості світлового дня, наявність на Землі поясів освітленості, формування сезонних вітрів мусонів тощо.

30 Орбітальний рух Землі

31 РІЧНИЙ РУХ ЗЕМЛІ НАВКОЛО СОНЦЯ

32 6. Зміна пір року в Північній та Південній півкулях. Під час руху Землі навколо Сонця через сталий кут нахилу її осі до площини орбіти(66°33) Північна та Південна півкулі освітлюються нерівномірно. Найбільший кут падіння сонячних променів у Північній півкулі – в червні, в Південній – у грудні. З цим повязана зміна пір року на Землі. Найбільше Північна півкуля освітлюється Сонцем 22 червня. Цю дату називають у Північній півкулі днем літнього сонцестояння. За півроку Земля здійснює півоберта навколо Сонця по орбіті й розташовується так, що його промені падають під більшим кутом на Південну півкулю. Тому грудень, січень та лютий – літні місяці у Південній півкулі. Для Північної півкулі – це зима. Дату 22 грудня називають у Північній півкулі днем зимового сонцестояння.

33 7. Змінюваність висоти Сонця над горизонтом і тривалості світлового дня. Щоденно о 12 год дня Сонце піднімається найвище над горизонтом, але під різним кутом. У Північній півкулі Сонце найвище буває над горизонтом 22 червня, а на лінії Північного тропіка перебуває в зеніті. Тоді світловий день у Північній півкулі найдовший (наприклад, у Києві понад 16 год), а ніч – найкоротша. 22 червня під час осьового обертання планети території, що лежать на північ від лінії Північного полярного кола (66°33 пн. ш.), цілодобово потрапляють у зону освітлення Сонцем, там настає полярний день. На Північному полюсі він триває півроку. У Південній півкулі навпаки – 22 червня найдовша ніч та найкоротший світловий день. На території, що розташована південніше від паралелі Південного полярного кола (66°33 пд. ш.), сонячні промені зовсім не потрапляють. Там – полярна ніч, яка триває в точці Південного полюсу впродовж півроку.

34 22 грудня Сонце підіймається найвище над горизонтом у Південній півкулі, а найнижче – у Північній. Тому, відповідно, в цей день у Південній півкулі найдовший світловий день й найкоротша ніч. У Північній півкулі навпаки. Зокрема, у Києві 22 грудня день триває близько 8 год, а ніч – 16 год. За паралеллю Південного полярного кола (66°33 пд. ш.) аж до точки Південного полюса в цей час триває полярний день, у той час як північніше від паралелі Північного полярного кола – полярна ніч. 21 березня та 23 вересня Земля займає таке положення щодо Сонця, що на всій планеті (крім полюсів) тривалість світлового дня дорівнює тривалості ночі. Тому ці дати називають відповідно днями весняного та осіннього рівнодень. Залежно від географічної широти висота Сонця над горизонтом зменшу- ється від екватора до полюсів. Полуденну висоту Сонця в різні дні року можна обчислити за формулою: h = 90° – φ ± δ, де h – висота Сонця над горизонтом, град; φ – географічна широта місцевості, δ – схилення Сонця.

35 Схилення Сонця дорівнює географічній широті паралелі, на якій Сонце перебуває в зеніті в даний день. Так, у дні рівнодень, коли Сонце в зеніті на екваторі, δ = 0°. У дні літнього та зимового сонцестоянь, коли Сонце перебуває в зеніті відповідно на Північному й Південному тропіках, δ = ±23°27 (широта тропіків). У день літнього сонцестояння цей кут додається, зимового – віднімається. 1. Обчисліть полуденну висоту Cонця над горизонтом у вашому місті: а) у дні рівнодень; б) у день літнього сонцестояння; в) у день зимового сонцестояння. 2. Найпівнічнішою столицею Європи є Рейкявік найпівденнішою – Валетта. Обчисліть максимальну та мінімальну висоту Cонця протягом року в цих містах і порівняйте з відповідними показниками в столиці України.

36 8. Пояси освітленості на Землі. Тропіки та полярні кола поділяють земну поверхню на пять поясів освітленості: тропічний (розташований між тропіками), два помірні (між тропіками та полярними колами обох півкуль) та два полярні (всередині полярних кіл). Вони різняться між собою за висотою Сонця над горизонтом, характером зміни дня і ночі, температурами повітря.

37 Пояси освітленості На основі знань про закономірності розподілу сонячного світла та тепла на поверхні Землі схарактеризуйте пояси освітленості.

38 Географічні наслідки рухів Землі в космосі

39 Геоїд – геометричне тіло, що обмежене рівневою поверхнею морів та океанів за спокійного стану водних мас і уявно продовжене під материками таким чином, щоб напрями сил тяжіння перетинали її під прямим кутом.

40 Добові ритми в географічній оболонці Ритмічність – повторюваність природних процесів та явищ у часі з певною періодичністю. (добова ритміка)

41 Місцевий час – середній сонячний час, виміряний на певному географічному меридіані. 1°д. ± 4хв; Поясний час – час у межах одного часового поясу (24 пояси по 15° д.); Літній час – сезонний час: час поясний + 1 год;

42

43 Сила Коріоліса – відхиляюча сила Землі.

44 Річні ритми в географічній оболонці: Зміни пір року в Північній та Південній півкулях:

45 Зміна полуденної висоти Сонця

46 Пояси освітленості

47 Перевір себе: 1. Поясніть, що таке геоїд. 2. Які наслідки осьового руху планети? 3. Поясніть, як визначають місцевий та поясний час. 4. Як сила Коріоліса впливає на формування пасатів, циклонів та антициклонів, океанічних течій? 5. Які параметри та наслідки орбітального руху планети? 6. Поясніть причини зміни пір року, полуденної висоти Сонця над горизонтом і тривалості світлового дня у Північній та Південній півкулях.

48 9. Склад, межі та будова ГО Географічна оболонка це складна система, яка перебуває в стані динамічної рівноваги. Речовини в ній перебувають у трьох агрегатних станах твердому, рідкому й газоподібному. Географічна оболонка охоплює всю нашу планету

49

50 10. Закономірності ГО.

51 Закономірність цілісності

52 Цілісність географічної оболонки це – взаємозвязок та взаємозалежність її компонентів: рельєфу, атмосферного повітря, вод, Ґ рунтів, органічного світу

53 Закономірність кругообігів речовини та енергії

54 Завдяки здатності досить легко переходити з рідкого в газуватий або твердий стан, вода характеризується значною рухливістю й може прискорювати природні процеси. Кругообіг повітря охоплює всю систему горизонтального та вертикального руху повітря в тропосфери. Саме завдяки руху повітряних мас можливий світовий кругообіг води.

55 Кругообіг речовин у земній корі

56 Біологічний кругообіг

57 Закономірність ритмічності

58 Повторюваність у часі явищ називається ритмом Ритми однакової тривалості називають періодами Ритми зі змінною тривалістю називають циклами Вони розвиваються не по колу, а по спіралі, оскільки кожний виток відбувається на новому рівна на фоні загального розвитку і подальшого руху

59 Закономірності зміни геосистем На рівнинахУ горах Широтна зональність Природна секторність Вертикальна (висотна) поясність Закономірність зональності та азональності

60

61 Широтна зональність Закономірна зміна геосистем та їхніх компонентів за широтою: дзеркально від екватора до полюсів. Є наслідком кулястості Землі та закономірного розподілу сонячної радіації по земній поверхні. Найбільш характерна для клімату та рослинності, менш для тваринного світу, ґрунтів, поверхневих вод, підземних вод, рельєфу. До зональних геосистем належать географічний (природний) пояс та природна зона. Кліматичні пояси Природні зони

62 Азональність. Природна секторність Азональність проявляється в закономірній зміні геосистем та їхніх компонентів залежно від розподілу внутрішньої енергії Землі, яка відображена в сучасному рельєфі (зміна в будь-якому напрямку). Природна секторність закономірна зміна геосистем у довготному напрямку, від узбережжя вглиб материка. Найбільшими азональними геосистемами є материки та океани. У межах материків виокремлюють природні країни - великі частини материків, що відповідають великій тектонічній структурі і володіють внутрішньою єдністю і своєрідними рисами природи. Природні зони нерідко розірвані та по-різному проявляються в прибережних і внутрішньоконтинентальних частинах.

63 Висотна (вертикальна) поясність Висотна поясність, або висотна зональність, - закономірна зміна природних умов у горах по мірі зростання абсолютної висоти. Проявляється тим, що на різних висотах формуються відмінні види ґрунтів, змінюється склад тварин, рослини пристосовуються до умов абіотичного середовища: висоти місцевості на суходолі, її глибини в океані, складу гірських порід, експозиції схилів тощо. Висотна поясність зумовлена переважно зміною співвідошення тепла й вологи з висотою: зниженням температури, атмосферного тиску, зростанням сонячної радіації, хмарності й опадів. Число висотних поясів збільшується з висотою гір і наближенням до екватора. Найнижчий пояс збігається з природною зоною підніжжя.

64 У ГО завжди відбуваються зворотні або незворотні зміни. Зворотні мають ритмічний характер, а незворотні, за яких повернення до попереднього стану не відбувається, призводять до якісного розвитку ГО. Періоди розвитку Добіогенний Біогенний Антропогенний Архейська та протерозойська ери Палеозойська, мезозойська, майже вся кайнозойська ери Кайнозойська ера. Сучасний етап Закономірність безперервності та нерівномірності розвитку

65 Добіогенний етап Утворилися перші платформи та області складчастості. У гідросфері був менший за сучасний об ʼ єм води. Існував лише один Тихий океан із солоною водою. Атмосфера містила мало кисню, ґрунтів і озонового шару не було. Наприкінці протерозою в Океані зародилося життя. Археї одні з найдавніших форм життя на Землі Гіпотетичний протерозойський суперконтинент Найдавнішими вважають мікроорганізми, знайдені в гідротермальних джерелах

66 Біогенний етап Живі організми бурхливо розвивалися і докорінно змінювали ГО, сформувалися ґрунти, озоновий шар, гірські породи органічного походження тощо.

67 Антопогенний етап Антропогенний етап розвитку географічної оболонки почався, коли людина почала помітно впливати на природу. Якісно новим став вплив людини на природу в період останнього зледеніння. У цей період сформувалася в сучасному вигляді більшість сучасних форм рельєфу.

68 У наші дні ГО все більше залучається у сферу економічних, політичних і наукових інтересів суспільства. Географічне середовище частина ГО, в якій виникла й розвивається людська спільнота. Наслідком діяльності людини є утворення антропогенних ландшафтів: сільскогосподарських угідь, міст, кар ʼ єрів, водосховищ тощо. Токіо, один з основних мегаполісів Київське водосховище Вапняковий кар ʼ єр у Кремнієвій долині, США

69 Ноосфера Сфера взаємодії суспільства та природи Ноосфера Антропосфера сукупність людей як організмів Техносфера сукупність штучних об ʼ єктів, створених людиною, та природних об ʼ єктів, змінених людиною Соціосфера сукупність соціальних чинників, характерних для даного етапу розвитку суспільства та його взаємодії з природою Термін запропонував В.Вернадський.

70 Антропогенні екологічні проблеми Діяльність людини призводить до надмірного вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степів, інтенсивного видобутку корисних копалин, освоєння шельфової зони океану, зміни рельєфу тощо. З розвитком суспільства втручання людини в природу стає небезпечнішим. Для збереження рівноваги в природі необхідно обережно ставитися до використання її багатств і ресурсів. Знання про закономірності ГО є наріжним каменем у справі охорони природи.