Кафедра суспільствознавчої освіти Компаративна педагогіка: концептуальні ідеї, тенденції, моделі Десятов Д.Л., доцент кафедри суспільствознавчої освіти, кандидат пед. наук Адреса персонального сайту:

Що таке компаративна педагогіка? Компаративна педагогіка (comparative education) - це дисципліна з теорії освіти, яка займається аналізом, порівнянням та оцінюванням освітньої політики, освітніх систем у різних країнах у зв'язку з їх політичним, суспільним, економічним життям.

Місце компаративної педагогіки в структурі наук Порівняльна педагогіка ФілософіяПравоСоціологіяПсихологія

Основні історичні етапи розвитку компаративної педагогіки I період (класичний) – з надавніших часів до XIX ст. Геродот, Платон, Тацит, Я. А. Коменський. II період (запозичень) - XIX ст. Марк Антуан Жюльен Паризький ( ), Дж. Рассел (1898 р.), К. Ушинський, М. Пирогов, М. Седлер. III період (наукових досліджень) – до початку II світової війни. Шлях освіти. IV період (активізація розвитку методології науки) – ті роки. Б. Холмс (проблемний підхід), М. Дебесс (історичний підхід), МБО, створення дослідницьких центрів, національних товариств порівняльної педагогіки. V період (теоретичних змагань) – до сьогоднішнього дня. Розширення об'єкту досліджень, кількості дослідників, обговорення правомірності порівнянь та зіставлень.

Основні завдання компаративної педагогіки: розробка науково обґрунтованих критеріїв для адекватної оцінки якості та ефективності освіти у країні, регіоні, у глобальному масштабі; уніфікація та впорядкування термінів, що використовуються у освітянській документації різних країн; виявлення глобальних закономірностей та тенденцій розвитку освіти та врахування їх специфічних проявів у різних країнах та культурах; здійснення прогностичних функцій.

Предмет порівняльної педагогіки Школознавство: форми і методи управління освітою в централізованих та децентралізованих системах освіти, принципи організації мережі навчальних закладів, фінансування освіти. дидактика: зміст, форми та методи навчання та шляхи їх модернізації. система виховання та соціалізації підростаючого покоління. сімейне виховання: аналіз співвідношення загального та особливого у розвитку сімейного виховання в сучасному світі. система безперервної освіти, функціонування та взаємозв'язок всіх її ланок. діяльність міжнародних освітніх організацій. міжнародне освітнє право: двосторонні та багатосторонні договори, конвенції, протоколи міжнародних форумів щодо статусу освітніх установ, правового стану педагогів та учнів, щодо взаємного признання дипломів тощо. педагогічні концепції, що покладені в основу реформування освітніх систем.

Провідні методи, які використовуються в компаративній педагогіці Вивчення офіційних документів. Вивчення статистичних даних. Вивчення документальних та науково- педагогічних джерел. Спостереження. Бесіди та інтервю з безпосередніми учасниками освітнього процесу. Методи математичної та статистичної обробки даних. Структурний метод. Конструктивно-генетичний. Порівняльний метод.

Додаткові методи компаративної педагогіки Аксіологічний. Модернізаторський. Парадигмальний.

Проблеми економічної ефективності освіти (Чи існує залежність якості навчання від динаміки фінансування освітньої сфери?) Ат = f (Ат-1, Sт, Вт, Іт ) де Ат - успішність навчання; Ат-1- успішність навчання за попередній рік; Sт - вплив шкільних чинників (кількість учнів у класі, зарплатня вчителів, обсяг фінансувань на одного учня тощо); Вт - позашкільні чинники (сім'я, район проживання тощо); Іт - інші чинники.

Основні висновки отримані в результаті проведених досліджень Не існує чітко визначеної та системної взаємозалежності між асигнуваннями на шкільну освіту та рівнем учнівської успішності. Резерви підвищення ефективності освіти необхідно шукати в якості навчальних програм, методиках навчання, освіті та мотивації вчителів, кількості учнів в класі тощо. Між витратами на освіту і їх економічною віддачею неминуче існує хронологічний розрив у років, а самі ці витрати стають економічно рентабельними лише за умови, що випускники навчальних закладів мають реальну можливість застосувати отримані знання на практиці. Оптимальним є фінансування освіти у розмірах 7-10 % від ВНП.

В чому полягає економічна ефективність освіти для приватних осіб та суспільства ЕКОНО- МІЧНІ ВИГОДИ, ЩО НЕСЕ 3 СОБОЮ ПІДВИ- ЩЕННЯ ОСВІТ- НЬОГО РІВНЯ СУСПІЛЬНІ ІНТЕРЕСИПРИВАТНІ ІНТЕРЕСИ підвищення загальної суми сплачуваних податків більш висока заробітна платня та прибутки більш висока продуктивність праці виші гарантії зайнятості більш високий рівень споживання більш високий рівень фінансових заощаджень більша гнучкість працівника у разі необхідності зміни виду діяльності кращі умови праці менша вірогідність звернення за фінансовою допомогою до державних фондів персональна професійна мобільність

Середній розмір річних прибутків громадян США залежно від освітнього рівня (1995 рік) Рівень освіти Неповна середня Повна середня 1-2- річний коледж Ступінь бакалавра Ступінь магістра Ступінь доктора Розмір прибутків $21,431$27.780$36.980$47.609$64.550$

Соціальні вигоди від підвищення рівня освіти СОЦІАЛЬНІ ВИГОДИ, ЩО НЕСЕ 3 СОБОЮ ПІДВИ- ЩЕННЯ ОСВІТ- НЬОГО РІВНЯ СУСПІЛЬНІ ІНТЕРЕСИПРИВАТНІ ШТЕРЕСИ зниження рівня криміногенності в суспільстві більш активна участь у благодійництві та громадських роботах більш висока громадська активність більш високий рівень соціальних контактів, довіри до соціальних інститутів більш високий рівень соціальної адаптації, здатності до використання нових технологій більша турбота про здоров'я, здоровий спосіб життя; можливість забезпечення кращої якості життя для дітей кращі можливості для визначення у виборі товарів для споживання більш високий особистий статус більш високий культурний рівень проведення дозвілля

Показники участі громадян США віком років у президентських виборах рр. залежно від освітнього рівня (у %) Рік/ рівень освіти Неповна середня Повна середня1-3-х річний коледж 4-х і більше- річний коледж ,5%75,.5%82,9%86,2% ,5%57,8%67,4%78,5% %49,1%62,1%74,7% ,3%47,4%61,7%75% %49,8%66,9%78,5%

Характеристики стану здоров'я дорослого населення США залежно від рівня освіти (у %) Характеристики стану здоров'я / освітній рівень Неповна середня Повна середня 1-3 річний коледж 4 і більше- річний коледж Регулярно займаються спортом або тренуються 29,7%37%48,5%55,8% Скаржаться на високий тиск крові 21,5%15,7%12,8%12,4% Регулярно палять цигарки 37,4%29,8%23%33,5%

Участь у різних формах проведення вільного часу жителями США протягом року залежно від рівня освіти (1993 р.) Неповна середня Повна середня 1-3 річний коледж 4 і більше- річний коледж Займаються спортом18%34%49%55% Займаються спортивними вправами 39%55%71%75% Відвідують художні музеї 7%16%35%46% Відвідують спортивні видовища 19%33%45%61%

Провідні напрямки педагогічної освіти: підготовка вчителів початкової школи; підготовка вчителів неповної середньої школи; підготовка вчителів повної середньої (старшої) школи.

Підготовка вчителів початкової школи Навчальні заклади (термін навчання, навчальний процес) Чотирьохрічні коледжі (Данія, Італія, Іспанія, Норвегія) Двохрічні (Англія, США, Японія)

Основні парадигми (моделі) професійної підготовка вчителів: академічно- традиціоналістська; технологічна; індивідуальна; дослідницько- орієнтована.

Академічно-традиціоналістська модель підготовки вчителя Вчитель Фахівець- предметник Ретранслятор знань Широко- освічена людина

Технологічна модель Вчитель Знавець конкретних педагогічних технік, стратегій, методик Виконавець законів ефективного навчання Пасивний одержувач професійних знань

Індивідуальна модель професійної підготовки вчителя Інтереси зосередженні на учнях Інтереси спрямованні на професійне усвідомлення Завдання сконцентровані на практиці навчально - виховного процесу

Дослідницько-орієнтована модель професійної підготовки вчителя Робить висновки Застосовує висновки до нових даних Студент виокремлює проблему Пропонує підходи до її вирішення Перевіряє можливості вирішення

Проблеми сучасної освіти та шляхи їх розв'язання ПРОБЛЕМИШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ Зміст освіти не відповідає сучасним вимогам матеріального та духовного розвитку суспільства фундаменталізація освіти; формування системи безперервної освіти; активізація ролі освіти у формуванні цінностей демократичного суспільства; екологізація змісту освіти; надання змісту освіти інтеркультурної орієнтації; наближення змісту освіти до реальних потреб світу праці Прагматична орієнтація освіти, що не має на меті пріоритетного розвитку особистості гуманістична орієнтація педагогічних технологій; гнучке проблемне навчання; запровадження ідеології школи діалогу культур; креативні інформаційні технології Недостатня доступність якісної освіти для широких верств населення дистанційне навчання; доступні бази даних; телекомунікаційні технології

Дякую за увагу!