Структура створення Євроклуба у навчальному закладі

Європейські клуби – це колектив учнів та вчителів. Які працюючи разом, поглиблюють свої знання про Європу та європейську інтеграцію. Поширюють інформацію з даної тематики в школі та своєму соціокультурному оточенні

Що дає учням діяльність у євроклубі Вчить самостійності й відповідальності. Це також добра школа планування та організації. Клуб це група, а робота у групі вчить співпрацювати та спільно приймати групові рішення Діяльність у клубі вчить ефективно спілкуватись з іншими. Клуб готує до майбутнього навчання праці й життя у спільній Європі. Клуб створює сприятиму атмосферу для засвоєння знань. Діяльність у клубі формує відвертість та толерантність.

Які вигоди мають вчителі від діяльності в євроклубів Опіка над клубом це можливість робити те - що нас цікавить. Безперечно, робота в клубі допомагає встановити кращі контакти кращі контакти з учнями. Клубна робота розвиває дидактичні вміння вчителя. Будучи опікуном клубу, учитель зміцнює свою позицію в школі. У вчителя зростає задоволення від праці.

Що дає школі діяльність євроклубу Євроклуб піднімає престиж школи. Функціонування євроклубу робить дидактично- виховні можливості школи ширшими. Клуб полегшує співпрацю з іншими школами, а особливозі школами з інших європейських країн. Група вчителів, залучених до євроклубу, може взяти на себе координацію реалізації плану європей­ської освіти в школі.

Роль євроклубів у школі полягає: дослідженні потреб молоді у сфері європейських знань ; доброму прикладі реалізації європейських знань створенні форуму обміну ідеями, пов ' язаних із європейською тематикою ; плануванні європейських проектів для школи ; документуванні проєвропейської освітньої діяльності школи ; координації реалізації європейської освіти в школі ; Ініціюванні європейської співпраці школи ; інформуванні про можливості, пов ' язані з єв ­ ропейським ринком освіти і праці.

Як заснувати шкільний європейський клуб Крок 1. Ініціатива Ініціатива виникнення клубу може виходити від учнів чи вчителя, іноді виникає спільно. Але для того щоб заснування клубу мало сенс, повинна бути група молоді, яка готова прийняти такий виклик. Немає сенсу змушувати людей, Коли вже є така група найкраще було б орга­нізувати зустріч спершу у вузькому колі осіб, які б хотіли зібрати такий клуб. На зустрічі проводимо «розумовий штурм» щодо цілей та способів діяль­ності клубу, окреслюємо засади його функціонування. Якщо в нас уже є такий план, ідемо з ним до дирекції школи. Коли в заснуванні клубу бере участь учитель, він зазвичай потім залишається його опікуном та від самого початку є посередни­ком у контактах з адміністрацією школи та педаго­гічною радою. Якщо ініціатива виходить виключно від учнів, то на зустрічі з директором можна одразу обговорити питання про майбутнього опікуна. Найкраще, щоб молодь виступила тут з конкретною про­ позицією. Якщо директор школи погодиться на створення клубу, переходимо до наступних дій.

Крок 2. Установча зустріч Коли ми вже маємо групу ініціаторів та засновників, опікуна та згоду адміністрації на діяльність, варто подумати про організацію офіційної установчої зустрічі. Якщо ми хочемо сформувати сильну та численну групу, вона має бути відкритою для усіх учнів. З цією метою треба її відповідно розрекламувати наприклад, розвісити в коридорі плакати з інформацією або пройтись по класах, можливо, попросити вчителів про посередництво в поширенні цієї інформації. Вона має містити час та місце зустрічі, а також коротке пояснення щодо її цілей. Пам'ятаймо про те, що це буде не тільки заохочення людей, щоб прийшли на зустріч, а й також перша інформація про клуб у школі. Якщо ми хочемо, щоб учні та працівники школи брали активну участь у його майбутній діяльності, ми мусимо весь час бути на виду. На установчій зустрічі проводимо формальне відкриття клубу. Приймаємо його назву й статут, опрацьовуємо план дій на найближчі місяці. Природно, що якийсь із цих пунктів спричинить живу дискусію. Не обов'язково приймати багато рішень на одній зустрічі. Іноді треба дати охочим кілька днів на роздуми, а рішення можна ухвалити на наступних зборах. Треба пам'ятати, що майбутній успіх клубу залежить від активності його членів. Якщо від самого початку вони будуть мати відчуття, що їх ініціативу та ідеї розуміють, є більше шансів, що в майбутньому вони докладуть до його роботи більше зусиль.

Крок 3. Статут клубу Не обов'язково, щоб клуб мав статут, але створити його рекомендується, оскільки добре написаний статут упорядковує роботу клубу, чітко розподіляє ролі між його членами, забезпечує неперервність роботи при кадрових змінах, допомагає розв'язати конфліктні ситуації. Зазвичай багато ідей і пропозицій щодо статуту виникає на одній із перших зуст­річей членів клубу, але він не повинен бути написа­ний за один день. Якщо учні виявляють ініціативу та бажання активно долучитися до роботи над статутом - треба надати їм таку можливість, навіть якщо це уповільнить його прийняття. Також важливо, щоб статут члени клубу прийняли демократичним голо­суванням. Це не мусить бути одностайність, хоча важливо прагнути досягти консенсусу.

Статут передусім має окреслювати: назву клубу; цілі та способи діяльності; умови прийняття до клубу нових осіб; обов'язки та права членів; способи прийняття рішень у клубі; вид, компетенцію та спосіб обрання керівних органів клубу; способи внесення поправок до статуту.

Крок 4. Розпочинаємо діяльність Коли ми вже маємо охочих діяти, статут, план роботи, то можемо розпочати нормальну діяль­ність. Початок завжди найскладніший, оскільки ми не маємо досвіду та бази, не маємо окремого при­міщення, обладнання, власних фінансових засобів. Але саме в людях, які хочуть діяти, сила нашого клубу.

Крок 5. Діємо Кожна ідея є доброю, якщо вона сприяє реалізації цілей статуту. Приклад ініціатив європейських клубів це: а)дискусійний гурток; б)пригощання стравами кухонь різних європейських країн; в)вистава, що показує звичаї різних європейських країн; г)конкурс знань про Європу для окремих класів чи груп учнів; ґ) виставка фотографій різних регіонів Європи; д)дискотека з музикою різних європейських держав; є) клубна газета.

Засоби діяльності євроклубу Організація зустрічей: з цікавими людьми; з учнями, які побували за кордоном; з батьками; з учителями. Конкурс знань про Європу. Випуск стінгазет, листівок тощо. Дослідницька робота. Організація спортивних змагань з національних видів спорту, пізнання нових видів спорту. Театралізовані вистави. Організація і проведення семінарів, конферен­цій, інформаційних зустрічей. Проведення дискотек. Демонстрація фільмів. Листування в мережі Інтернет. Обмін групами молоді. Презентації різних країн Євросоюзу.

Крок 6. Інформація про діяльність клубу Найкращим засобом інформації є клубна газета, а також стіннівка. Іншими формами інформування про діяльність клубу є, наприклад, плакати, листівки, що запрошують на організовувані клубом заходи

Крок 7. Прийняття рішень у клубі Для прийняття рішень у клубі використовується голосування. Завданням євроклубу є виробити такі навички, як прийняття рішень у демократичний спосіб, культура дискусії, уміння знайти компроміс.

План роботи Євроклубів 1. Загальношкільний захід «Вікно в Європу» 2. Відкриття клубу. Назва, статут, емблема 3. Створення сайта клубу, установлен­ня дружніх контактів з євроклубами інших країн 4. Семінар-тренінг (Географічні та культурні кордони Європи), запрошення представників районих органів самоврядування та делегацій євроклубів із міст побратимів 5. Інтерактивна робота клубу: міні-театр, виставка фотографій, клубна газета 6. «Ось яка вона, Європа» зустріч у місті-побратимі 7. Засідання клубу «Наша подорож» 8. Підбиття підсумків, планування роботи на наступний рік

Європа вже зовсім поруч