Лихослівя та його характеристики: психологічне тлумачення, психолого-педагогічні причини, класифікація. Ревуцька Лілія Йосипівна, головний спеціаліст відділу з питань виховної роботи РУО

Словник української мови: Лихослів`я - вживання лайливих, соромітних слів Лихослів`я - вживання лайливих, соромітних слів Грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого- небудь Грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого- небудь

Що ми називаємо лихослівям Знижена лексика (ненормована) Лихослівя (інвектива) Цензурне Сленг (непрофесійний) Просторіччя Груба лайка Цензурний Нецензурний Нецензурне

Характеристики: Неагресивне (вживається без наміру когось образити або розрядити власну агресію) Неагресивне (вживається без наміру когось образити або розрядити власну агресію) Агресивне (будь-яка форма мовної поведінки, спрямована на образу або заподіяння шкоди іншій людині, яка не бажає цього) Агресивне (будь-яка форма мовної поведінки, спрямована на образу або заподіяння шкоди іншій людині, яка не бажає цього)

Неагресивне: Мимовільні або ж засвоєні раніше голосові чи мовленнєві реакції Примітивні форми афективного мовлення Використання лихослівя для звязку слів у реченні Використання у стані емоційного піднесення

Агресивне: Належить до засобів випускання пари Активний спосіб виходу зі стану емоційного напруження Є свідченням рівня особистого розвитку

З точки зору етнопсихології: Лихослівя – це слова, які набувають образливо- оцінного значення у свідомості певної етнічної групи

табу велике бажання їх порушити Вихід: заміна недозволених дій словами

Віковий аспект лайливого потенціалу Інвективні вигуки Зауваження Обзивання Дражнилки Невигідні порівняння Плітки Наклепи Тощо

Сприйнятливість до лихослівя повязана з етапом розвитку та провідним видом діяльності:

3-5 років + Дражнилки, які висміюють реальні або уявні вади Порівняння з негативними героями казок та мультфільмів - Вульгаризми Сарказм Зла іронія

Старший школяр: + Реагує на слова, які підкреслюють його інтелектуальну і соціальну неспроможність Сарказм Зла іронія - Дражнилки

Молодший школяр найболючіше сприймає ті слова, які знецінюють його як виконавця вимог учителя Підліток найчутливіший до вульгаризмів і до тих слів, що зменшують їхню дорослість, знецінюють їх як товаришів

Лихослівям можна вважати слова і висловлювання, які заперечують цінність людини, її значущість

Поширеність лайки пояснюється позитивними психологічними характеристиками: Функціональність Критичність Образність Амбівалентність (використання як у позитивному, так і в негативному значенні)

Той, хто перший у світі висварив свого родича замість того, щоб без поганих слів проломити йому черепа, заклав основи нашої цивілізації

Позитив: перетворення агресії у її вербальний варіант Негатив: стимулювання агресії

Щоб отримати миттєве полегшення, людина звертається до лихослівя. Завдання інвективи в ситуації емоційного конфлікту: – приголомшити - якнайболючіше вразити Використання інвективи є: - фактичним визнанням свого психологічного банкрутства -капітуляцією перед ситуацією

На засвоєння звички лихословити вирішальний вплив справляє найближче соціальне оточення дитини, яким, як правило, є батьківська сімя

Психолого-педагогічні причини лихослівя Негативні прояви у мовленнєвій поведінці дитини є наслідком недосконалих педагогічних, виховних впливів її найближчого соціального оточення, а також випадкових антипедагогічних впливів інших людей

- діти, які часто спостерігають грубість та образи у спілкуванні між батьками, схильні відтворювати їх у своїй поведінці, вважаючи це ознакою дорослості; - жорстоке поводження з дитиною в сімї призводить до здійснення агресивних вчинків цією дитиною при спілкуванні з однолітками; - значний вплив на закріплення звички лихословити мають старші брати й сестри; - спостерігаючи за сімейними сварками, дитина навчається того, що лайка – зброя, яку можна використати проти іншого.

Помилки сімейного виховання, які впливають на закріплення звички лихословити: Дефіцит позитивного спілкування з батьками Відсутність у дорослих власних моральних установок

Батьки не знають і не розуміють внутрішнього світу своєї дитини Недоброзичливе, грубе ставлення дорослого до дитини Організація життя в сімї не сприяє формуванню в дитини моральних звичок

Фактори, які сприяють закріпленню звички лихословити: Емоційне відторгнення обох батьків Розходження між словами і діями тих, хто виховує дитину Низький культурний рівень батьків, бідність словникового запасу Потреба дитини в ідентифікації з близькими людьми Рефлекс наслідування

Найдосконаліші програми, підручники, технічні засоби не можуть компенсувати душевну черствість, нетактовність, грубість, непідготовленість педагога

Стосунки учителя та учня Несправедливі оцінки, образа, приниження, тиск, крик, повна байдужість

Падіння загальної культури поведінки вчителів Стосунки з учнями Мікроклімат у педагогічному колективі

Негативні емоційно-словесні впливи провокують у дітей: Підвищену дратівливість Агресивність щодо однолітків, особливо найслабших Зниження соціальної активності Виявлення підлабузництва Фрустраційну агресію: крик, передражнювання, намагання зупинити

Такі прояви агресії є наслідком того, що дитина не змогла задовольнити важливий для неї мотив – встановлення і збереження позитивних стосунків із дорослим.

- На перший погляд, учитель використовує лихослівя для покращення поведінки і навчання учня. - Але лайка засуджує не вчинок, а особистість. - Тому учень сприймає її як агресивний випад проти всієї його особи. - Відбувається не покращення поведінки, а зниження соціальної активності. - Негативно відбивається не лише на взаєминах у шкільному колективі, а й на ході навчального процесу.

Агресія вчителя значно ускладнює як рефлексію педагогічного процесу, так і ті зміни, відповідальними за які має бути сам педагог.

Дидактогенія – психічні розлади і стани психічного напруження, що виникають із вини педагогів і вихователів. Болгарський психіатр Нікола Щіпковенскі

Грубість, різкість, нечуйність, намагання відіграти на дітях і підлітках свої емоційні реакції, свій поганий настрій – усе це призводить до неврозів, реакцій протесту

Вплив ЗМІ: На кожну інформаційну годину припадає в середньому біля 9-ти актів фізичної і 8-ми актів вербальної агресії Демонстрація не тільки моделі агресивного лихослівя, але й моделі лихослівя як своєрідної комунікативної норми Спотворення системи духовних цінностей, породження відповідних соціальних установок

-Дитина не народжується злою або доброю, мужньою або полохливою. - Але вона і не є чистою дошкою або просто воском, з якого можна ліпити, кому що схочеться. - Дитина народжується з певними передумовами для подальшого її психічного розвитку і несе в собі сутнісну здатність і спроможність бути субєктом власного життя.

Індивідуально-психологічні особливості людини полягають у різному ставленні до себе і до дійсності, залежать від мотивів діяльності, рівня сформованості здібностей, особливостей темпераменту і характеру. Існують передумови для виникнення і розвитку лихослівя, зосереджені у стійких рисах характеру і схильностях людини.

Психологічні причини лихослівя: Психофізіологічна криза підліткового віку, яка визначається підвищеною схильністю до агресії Загострення психологічного дискомфорту в ситуації фрустрації У випадку затримки і спотворення раннього розвитку формуються не завжди адекватні форми афективного реагування

Профілактика і корекція вербальної агресії (лайки) надзвичайно складні тому, що лихослівя небезпечніше, ніж бійка, воно краще приховане від ока вихователя, вчителя.

Схильність до лихослівя залежить від вольових рис дитини. Переважання негативних звичок можна пояснити тим, що їхній вияв не потребує особливих вольових зусиль і тривалих вправ. Навчитися пити, палити, лаятися легше, ніж добре вчитися, працювати і поводитися зразково.

Лихослівя як інструмент психологічного захисту може викликати наступні захисні реакції: Опозиція – форма активного протесту проти норм і вимог дорослих Імітація – реакція, що виявляється у намаганні в усьому наслідувати певну особу, поширюючи позитивну реакцію на всі риси цієї людини: і хороші, і погані

Емансипація – боротьба дітей за самоствердження, свободу, проектування на себе поведінки і рис характеру дорослих Компенсація – це реакція, за допомогою якої дитина намагається заповнити і пояснити собі слабкість і невдачі в одній галузі досягненнями в іншій Ізоляція – вид захисту, коли, взявши іграшку, дитина дозволяє їй робити те, чого самій не можна

Чому 96% учнів лихословлять? Через роздратованість, невдачі, злість Щоб продемонструвати дорослість або належність до кола крутих, яким усе дозволено Щоб розрядитися, привернути до себе уваги або покепкувати у такий спосіб Це - своєрідний пароль, що дозволяє бути прийнятим до компанії

Групи прокльонів, які вживають старші школярі: Тіло і зовнішність (каліка, урод, рижий) Розум (дурень, придурок) Темперамент (тормоз, електровіник) Характер (лопух, лох, ручник) Психопатологія (ідіот, дебіл, дегенерат) Національність (чурка, жидяра, молдаван) Тваринний світ (скотина, баран, свиня) Кримінал (фуфло, падло, параша) Соціальний статус (чмо, бомж, шестірка) Нецензурні висловлювання, брутальна лайка

Окрім того, - широко використовуються лихі побажання та наміри (засохни, йди втопися, пішов у пень, штовхай вагони); - звичайні імена у формі знецінювальних висловлювань (Дунька, Вася, Параска)

Групи батьківських прокльонів: Невихованість, неслухняність (брехун, егоїст, нечупара, безсовісний) Приниження розумове (дурний як пень, двієчник, неук, телепень, дубина, бовдур) Приниження тілесне (недоросток, недомірок, здоровило) Сексуальні порівняння (шлюха, гуляща, вулична, пройда, онаніст)

Непридатність до роботи (ледащо, нездара, безхребетне, безруке, каліка) Невдячність (дармоїд, паразит, трутень) Приниження через екскреторні порівняння (шмаркач, засранець) Інфекційні порівняння (зараза, холера) Натальні приниження (виродок, байстрюк, помилка природи) Звинувачення в мучительстві (вампір) Демонологічні порівняння ( чорт, біс) Знецінення загальне (невдаха, гидота)

Окрім цього, батьки вдаються до: лихих побажань тваринного лихослівя Безпідставних звинувачень Використання інформації, яку розказала дитина у довірчій розмові негідним чином Нецензурних висловлювань

Найгірше для дитини чути: Мені соромно називати тебе сином Ти – не наша дочка Додому можеш не вертатися Я тебе вбю Краще б я тебе не народжувала Як ми могли народити таку каліку, як ти Ти – найгірший у нашій родині Здохла б ти, як була мала Я не хочу тебе більше бачити

Класифікація лихослівя з огляду на сутність людини, спроможність самостійно вибудовувати свої життєві плани, ставити цілі і самостійно їх досягати

Екзистенційне - (бути - не бути – бути не таким, не тоді і не там, де треба) вислови, що заперечують сам факт існування людини як такої, приписують їй нелюдський спосіб походження, назви природних відходів життєдіяльності, відповідні прокляття і погрози (ти – ніхто, нелюд, покійник, щоб ти здох, провалився, щез)

Інтенційне – (хотіти – не хотіти –хотіти не так чи не те, що треба) заперечує здатність людини хотіти, бажати, зичити собі й іншим чогось власне людського, людяного – душевного, піднесеного (Чому ти не хочеш стати людиною? Чому тебе тягне до всього поганого? Я вибю з тебе цю романтику! Ти будеш хотіти того, що хочу я! Фашисти, безмовні раби)

Потенційне – (могти не могти – могти не так, не тоді, або не те, що треба) заперечує прихований у людині потенціал до людського існування, до успішної діяльності, зокрема, до навчання (нездара, задрипанка, голь, пройдисвіт, безрукий, ідіот, урод, дебіл, недоробок)

Віртуальне – (вирішувати – не вирішувати – вирішувати не тоді, не те чи не так, як треба) підкреслює нерішучість, невпевненість, нездатність людини самостійно визначатися в житті або ж приписує самовпевненість, пихатість, схильність до ризику (Цей ніколи не дасть собі ради! Усе за тебе треба вирішувати! Ні те, ні се; гальмо, вискочка, горлохват)

Актуальне – (чинити так – чи не чинити – або чинити не те, не так, не тоді, коли потрібно) перекреслює у людини мотивацію і здатність до виконання того, що поставлено за мету, заперечує спроможність подолати внутрішні і зовнішні перешкоди, що виникають у процесі реалізації життєвих планів (нероба, слабак, сачок, трутень)

Рефлексивне – дає спотворену образливу особистісну оцінку людині, яку не можна прийняти (полова, шмаркач, вонючка); - процесу і результату її діяльності чи поведінки (З тебе толку, як з козла молока; горбатого могила виправить); - проблематизує саму здатність справедливо оцінювати себе, інших і ситуацію загалом (і вашим, і нашим, продажна шкура, брехло)

Експірієнтальне – - заперечує здатність людини бути носієм певного позитивного досвіду (до нього - як об стінку горохом); - заперечує можливість його збереження і накопичення (голова, як решето); - або стверджує наявність негативного досвіду, навичок і вмінь (жмот, жлоб, так і дивиться, щоб щось поцупити)

Вчительське лихослівя: Констатація природної нездатності до навчання (до тебе доходить, як до осла, сибірський валянок, безголовий, тупий, пеньок, кодло придурків) Констатація невихованості ( нахаба, хами, дикуни, баби базарні, брехуни) Констатація загального несприйняття учня як людини ( чмо, потвора, зараза)

Знаючи больові точки в людини, а також широко і досконало опанувавши мову лихослівя, можна завдати їй чималої шкоди, перетворити її на обєкт маніпулювання, залежний від зовнішніх впливів, і навіть, довести до суїциду.

Постійне лихослівне середовище спричиняє моральне зубожіння дитини. Увесь світ і сама людина починають сприйматися як щось брудне і маловартісне. Але ж усі ми хочемо, щоб наші діти були вільними і талановитими творцями свого життя, а не примітивними обєктами, якими можна легко маніпулювати.

Дякую за увагу!