Модель структури навчального процесу Зміст навчального матеріалу Методи навчання Засоби навчання Організаційні форми навчання Діяльність учня Результат Діяльність вчителя Мета навчання

Тема: Формування дидактичної компетентності методичних працівників.

Мета заняття: формування вмінь аналітико-дидактичної діяльності методичних працівників. Мета заняття: формування вмінь аналітико-дидактичної діяльності методичних працівників.

Питання для обговорення 1. Педагогічний аналіз як засіб аналітико-дидактичної діяльності методиста. 1. Педагогічний аналіз як засіб аналітико-дидактичної діяльності методиста. 2. Структурна модель дидактичної одиниці навчання як об'єкт дидактичного аналізу. 2. Структурна модель дидактичної одиниці навчання як об'єкт дидактичного аналізу. 3. Вимоги до спостереження і дидактичного аналізу навчального заняття. 3. Вимоги до спостереження і дидактичного аналізу навчального заняття.

Педагогічний аналіз – це процес, який виконує різноманітні функції (освітню, виховну, розвивальну, управлінську, мотиваційно- стимулюючу) і здійснюється з урахуванням принципів обєктивності, систематичності, гласності, диференційованості, вимогливості, доброзичливості. Педагогічний аналіз – це процес, який виконує різноманітні функції (освітню, виховну, розвивальну, управлінську, мотиваційно- стимулюючу) і здійснюється з урахуванням принципів обєктивності, систематичності, гласності, диференційованості, вимогливості, доброзичливості.

Аналіз навчального заняття – це метод визначення наявності чи відсутності закономірних зв'язків і залежностей між всіма компонентами процесу навчання, що функціонує в межах навчального заняття. Аналіз навчального заняття – це метод визначення наявності чи відсутності закономірних зв'язків і залежностей між всіма компонентами процесу навчання, що функціонує в межах навчального заняття.

Структурна модель дидактичної одиниці навчання М – мета, ЦЗ – цільове завдання, ЗНМ – зміст навчального матеріалу, СП – спосіб засвоєння, ФОНД – форма організації навчальної діяльності, Р – результат засвоєння. ЗНМ МЦЗ СП Р ФОНД

Мета – передбачення головного очікуваного результату. При підготовці до уроку потрібно визначити співвідношення мети уроку, діяльності вчителя й учнів; співвідношення мети уроку, діяльності вчителя й учнів; залежність між метою й типом уроку; залежність між метою й типом уроку; триєдину мету уроку, заняття (навчальну, виховну, розвивальну); триєдину мету уроку, заняття (навчальну, виховну, розвивальну); структуру мети уроку, заняття; структуру мети уроку, заняття; структуру уроку, заняття відповідного типу. структуру уроку, заняття відповідного типу.

Структура мети операційний елемент (задає рівень засвоєння знань); змістовий елемент (що буде засвоюватись); результативний елемент ( що засвоєно в результаті досягнутої мети). Мета уроку диктує вибір адекватних їй типу і структури уроку.

Завдання – те, що завдається для виконання аналітико-вербальним, лабораторним чи практичним способами; окремі дослідницькі дії поетапного руху до мети наукового пошуку. Цільові завдання бувають: Цільові завдання бувають: теоретичні; теоретичні; емпіричні; емпіричні; практичні. практичні.

Процес відбору змісту освіти ДЖЕРЕЛА Соціальний досвід (предметні наукові знания, допоміжні знання, засоби діяльності). Знання про процес навчання. Знання про закономірності засвоєння. ФАКТОРИ Цілі навчання. Пізнавальні можливості тих хто навчається. Здібності. Інтереси. ПРИНЦИПИ Загальні принципи формування змісту освіти. Дидактичні принципи. Методичні принципи. КРИТЕРІЇ Загальнодидактичні. Методичні. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

загальнодидактичні принципи Дидактичні принципи Специфіка проявлення загальнодидактичних принципів НауковістьВідповідність навчального матеріалу рівню сучасної науки. Відображення загальних методів наукового пізнання. Систематичність і послідовність Відображення змістовно-логічних звязків з урахуванням пізнавальних можливостей тих хто навчається, попередньої підготовки, змісту інших предметів. СистемністьВідображення структурних звязків через систему методологічних знань: загальнонаукові терміни, знання о структурі знань і методах наукового пізнання. Між предметні звязкиУзгодження вивчення теорій, законів, понять, спільних для декількох предметів, формування спільних видів діяльності та системи відносин. Звязок теорії і практики з життям Включення в зміст певних видів діяльності, матеріалів прикладного характеру, повязаного з спостеріганням, поясненням явищ природи, які відбуваються в життєдіяльності людини. Політехнізм і професійна спрямованість Відповідність прикладного матеріалу напрямкам НТП, розповсюдженим технічним пристроям. Відповідність прикладного матеріалу змісту теоретичного матеріалу. Спрямованість прикладного матеріалу на формування політехнічних знань, умінь та творчий розвиток. Введення професійно вагомого теоретичного і практичного матеріалу. НаочністьДіяльність повинна бути повязаною з моделюванням, мисленням, експериментуванням. ДоступністьВідповідність обєму та складності навч. матеріалу можливостям того хто навчається. Диференціація та індивідуалізація Врахування в змісті здібностей, інтересів і професійних намірів тих хто навчається Формування відношення до навчання та мотивація Новизна матеріалу; використання відомостей з історії науки та техніки; використання наукових знань в житті, їх вагомість.

В основі теорії змісту освіти можна виділити чотири елементи: знання про природу, суспільство, мислення, техніку й способи діяльності уже здобуті суспільством; знання про природу, суспільство, мислення, техніку й способи діяльності уже здобуті суспільством; досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюється в уміннях і навичках особистості, яка засвоює цей досвід; досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюється в уміннях і навичках особистості, яка засвоює цей досвід; досвід творчої, пошукової діяльності у розвязуванні нових проблем, що виникають перед суспільством; досвід творчої, пошукової діяльності у розвязуванні нових проблем, що виникають перед суспільством; досвід ставлення до світу, один до одного, тобто система емоційної, вольової, екологічної, моральної, естетичної вихованості. досвід ставлення до світу, один до одного, тобто система емоційної, вольової, екологічної, моральної, естетичної вихованості.

Методи навчання – способи співпраці вчителя і учнів, до складу яких входять прийоми, дії й операції, що забезпечують практичне і теоретичне освоєння дійсності; форма руху інформації. Методи навчання – способи співпраці вчителя і учнів, до складу яких входять прийоми, дії й операції, що забезпечують практичне і теоретичне освоєння дійсності; форма руху інформації. Ознаки методів навчання: метод навчання – спосіб отримання інформації та оволодіння уміннями і навичками; метод навчання – спосіб отримання інформації та оволодіння уміннями і навичками; спосіб спільної діяльності вчителя і учнів, керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів; спосіб спільної діяльності вчителя і учнів, керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів; сукупність упорядкованих прийомів, дій і операцій, достатніх для отримання результатів спільної діяльності вчителя й учнів; сукупність упорядкованих прийомів, дій і операцій, достатніх для отримання результатів спільної діяльності вчителя й учнів; спосіб і форма руху змісту навчального матеріалу за правилами індуктивної, дедуктивної чи традуктивної логіки його розгортання. спосіб і форма руху змісту навчального матеріалу за правилами індуктивної, дедуктивної чи традуктивної логіки його розгортання.

Функції методів навчання: освітня – надання учням конкретної інформації з певного навчального предмета чи їх сукупності; освітня – надання учням конкретної інформації з певного навчального предмета чи їх сукупності; виховна – виховання самостійності у здобутті знань, формуванні наукового, естетичного, морального, громадянського, правового ставлення учня до суспільного та природного оточення; виховна – виховання самостійності у здобутті знань, формуванні наукового, естетичного, морального, громадянського, правового ставлення учня до суспільного та природного оточення; розвивальна – розвиток різних форм мислення, набуття інтелектуальних умінь аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизації, творчого підходу до будь-якої справи. розвивальна – розвиток різних форм мислення, набуття інтелектуальних умінь аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизації, творчого підходу до будь-якої справи.

Класифікація методів навчання Класифікація методів навчання Основні групи методів навчання Основні підгрупи методів навчання Окремі методи навчання Методи стимулювання і мотивації навчання 1.1. Методи формування мотивації інтересу до навчання Методи формування почуття відповідальності Пізнавальні ігри, навчальні дискусії, методи емоційного стимулювання та ін. Методи навчального заохочення та осудження, пред'явлення навчальних вимог та інш. Методи організації та здійснення навчальних дій та операцій 2.1. Перцептивні методи (передача та сприйняття навчальної інформації шляхом почуттів) Словесні методилекція, бесіда, розповідь та ін. Наочніметоди ілюстрацій, демонстрації, кінопоказу Аудіовізуальні методисполучення словесних та наочних методів Практичні методиметоди вправ, проведення дослідів, виконання завдань 2.2. Логічні методи (організація та здійснення логічних операцій) індуктивні, дедуктивні, метод аналогій та інш Гностичні методи (організація та здійснення розумових операцій) Проблемно-пошукові, репродуктивні методи. 2.4 Методи самостійного управління навчальними діями самостійна робота з книгою, приладами. Методи контролю і самоконтролю 3.1. Методи контролюМетоди усного, письмового, машинного, лабораторного контролю. Методи самоконтролю.

Критерії оцінки ефективності методів навчання сприйнятості (готовність учня в слові відтворити одержану інформацію), сприйнятості (готовність учня в слові відтворити одержану інформацію), усвідомленості (готовність навести приклади), усвідомленості (готовність навести приклади), осмисленості (готовність розкрити звязки між елементами чи компонентами вивченого обєкта), осмисленості (готовність розкрити звязки між елементами чи компонентами вивченого обєкта), дієвості (готовність практично виконати відповідні дії). дієвості (готовність практично виконати відповідні дії).

Умови, які визначають вибір методу навчання: Закономірності та принципи навчання. Закономірності та принципи навчання. Зміст науки, предмету, теми. Зміст науки, предмету, теми. Цілі та задачі навчання. Цілі та задачі навчання. Навчальні можливості тих, хто навчається (вік, рівень підготовки, особливості колективу). Навчальні можливості тих, хто навчається (вік, рівень підготовки, особливості колективу). Зовнішні умови (географічні, навколишнє середовище). Зовнішні умови (географічні, навколишнє середовище). Можливості викладачів (досвід, рівень готовності, знання типових ситуацій процесу навчання). Можливості викладачів (досвід, рівень готовності, знання типових ситуацій процесу навчання).

ФОНД – спеціально організована діяльність вчителя і учнів, яка протікає в установленому порядку і у визначеному режимі. ФОНД (за місцем проведення): Урок, факультатив, екскурсія, самопідготовка. ФОНД ( за кількістю учнів): Індивідуальна, парна, групова, загально- класна; ФОНД ( за ступенем самостійності виконання навчального плану, програми): Стаціонарна, заочна, дистанційна, домашня.

Результат – те, що отримано згідно з метою, наближається до неї, з нею співпадає. Рівень успішності проявляється в тому, якою мірою учень володіє наступним: фактами, поняттями, теоріями, закономірностями і методами пізнання; фактами, поняттями, теоріями, закономірностями і методами пізнання; уміннями діяти за заданими алгоритмами, моделювати практичні дії, самоаналізувати результати виконання дій; уміннями діяти за заданими алгоритмами, моделювати практичні дії, самоаналізувати результати виконання дій; практичними навичками читання, лічби тощо. практичними навичками читання, лічби тощо.

При визначенні навчальних досягнень учнів необхідно аналізувати таке: характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча; характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча; якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність; якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність; ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь та навичок; ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь та навичок; рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки; рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки; ступінь самостійності учнів в навчальній діяльності; ступінь самостійності учнів в навчальній діяльності; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розвязувати проблеми); досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розвязувати проблеми); самостійність оцінних суджень. самостійність оцінних суджень.

Рівні навчальних досягнень Початковий (1-3 бали) Початковий (1-3 бали) Середній (4-6 балів) Середній (4-6 балів) Достатній (7-9 балів) Достатній (7-9 балів) Високий (10-12 балів) Високий (10-12 балів)

Здійснюючи педагогічний аналіз навчально-виховного процесу, слід керуватись системним підходом, який передбачає, що: Здійснюючи педагогічний аналіз навчально-виховного процесу, слід керуватись системним підходом, який передбачає, що: Його слід здійснювати постійно, за наперед розробленим алгоритмами, структурними схемами, інструкціями, памятками, контрольними завданнями тощо. Його слід здійснювати постійно, за наперед розробленим алгоритмами, структурними схемами, інструкціями, памятками, контрольними завданнями тощо. Кожній формі педагогічного аналізу навчально- виховного процесу має передувати теоретична та методична підготовка, щоб простежувати взаємозвязок і взаємодію всіх компонентів. Кожній формі педагогічного аналізу навчально- виховного процесу має передувати теоретична та методична підготовка, щоб простежувати взаємозвязок і взаємодію всіх компонентів. Будь яку форму педагогічного аналізу слід проводити в певній послідовності, дотримуючись таких етапів: Будь яку форму педагогічного аналізу слід проводити в певній послідовності, дотримуючись таких етапів: збір необхідної інформації та її аналіз; збір необхідної інформації та її аналіз; розроблення структурної схеми запланованої діяльності; розроблення структурної схеми запланованої діяльності; проведення аналізу; проведення аналізу; обговорення в колективі його результатів; обговорення в колективі його результатів; перевірка виконання прийнятих за результатами аналізу рішень. перевірка виконання прийнятих за результатами аналізу рішень.

Мета відвідування занять Мета відвідування Надання методичної допомоги в організації та проведенні основних типів занять; Надання методичної допомоги в організації та проведенні основних типів занять; надання методичної допомоги в оволодінні навичками проведення самоаналізу та аналізу відкритих занять; надання методичної допомоги в оволодінні навичками проведення самоаналізу та аналізу відкритих занять; контроль за впровадженням у навчальний процес основних методичних вимог Вивчення та узагальнення досвіду роботи в чителя контроль за впровадженням у навчальний процес основних методичних вимог Вивчення та узагальнення досвіду роботи в чителя Контроль за впровадженням нових педагогічних технологій у навчальний процес. Контроль за впровадженням нових педагогічних технологій у навчальний процес. Контроль за діяльністю вчителя; Контроль за діяльністю вчителя; рівень навчання; якість знань та вмінь учнів, студентів. рівень навчання; якість знань та вмінь учнів, студентів. Обєкт відвідування Молоді вчителі Молоді вчителі Вчителі зі стажем роботи понад пять років Вчителі зі стажем роботи понад пять років Вчителі-новатори Вчителі-новатори Вчителі-сумісники Вчителі-сумісники

Методика аналізу визначити мету; визначити мету; визначити обєкт (клас, група, викладач, тема); визначити обєкт (клас, група, викладач, тема); згідно з метою розробити алгоритм спостереження; згідно з метою розробити алгоритм спостереження; провести спостереження; провести спостереження; провести самоаналіз викладача та аналіз; провести самоаналіз викладача та аналіз; розробити пропозиції, рекомендації, прийняти управлінське рішення. розробити пропозиції, рекомендації, прийняти управлінське рішення.

Умови вибору різновидів педагогічного аналізу (що потрібно проаналізувати) Елемент заняття (уроку) Елемент заняття (уроку) Структурні етапи уроку (порядок, «лінію»). Структурні етапи уроку (порядок, «лінію»). Урок як цілісне явище Урок як цілісне явище аспект уроку (дидактичний, методичний тощо); аспект уроку (дидактичний, методичний тощо); всі аспекти уроку; всі аспекти уроку; реалізація мети уроку, виконання плану уроку; реалізація мети уроку, виконання плану уроку; фактори уроку. фактори уроку. Шлях розвязання психолого-педагогічної проблеми на уроці Шлях розвязання психолого-педагогічної проблеми на уроці Різновиди педагогічного аналізу По елементний По елементний Лінійний (поетапний) Лінійний (поетапний) Системний: Системний: аспектний; аспектний; повний; повний; короткий; короткий; комплексний. комплексний. Проблемний Проблемний

Дані спостереження уроків з метою їх наступного аналізу можна подати за такою формою: Клас (група)_____________________________________________________ Предмет ________________________________________________________ Тема уроку (заняття)______________________________________________ Мета уроку _____________________________________________________ Назва етапу, цільові завдання, зміст навчальн ого матеріалу Наочні сть, роздатк овий дидакт ичний матеріа л Методи навчанняФорма організа ції навчаль ної діяльно сті Проміж ні результа ти (для контрол ю і самокон тролю) Зовнішня форма прояву Внутрішня суть рівень самостійності логіка руху знань