Моніторинг як інструмент громадського контролю Олександр Неберикут, Сергій Аверков

Що таке моніторинг? Це сплановане, систематичне, проведене на основі визначеної схеми і націлене на зміни, дослідження певного фрагменту соціальної реальності (Гельсінський Фонд з Прав Людини). Це процес регулярного збору і аналізу ключових даних для визначення того, які зрушення чи прогрес досягнуті у досліджуваному явищі чи процесі (ПРООН). Це систематичний і безперервний збір, аналіз і використання інформації для управління і прийняття рішень (EuropeAID).

Що таке моніторинг? Це заплановане, систематизоване, експертне, обєктивне дослідження вибраної ділянки громадської діяльності яке проводиться за прийнятою схемою з метою досягнення змін. Будь який моніторинг має на меті змінити ситуацію в кращу сторону, тому його результати завжди доносяться до населення і тих осіб, котрі можуть якимось чином вплинути на вирішення цієї проблеми.

Що таке моніторинг? Це плановий та систематичний збір інформації про конкретну проблему чи діяльність публічних органів, який проводиться за прийнятою схемою (методологією) з метою досягнення позитивних змін.

Що таке громадський моніторинг дій влади? Це системне комплексне дослідження діяльності влади щодо технології підготовки та прийняття рішень, контролю за їх виконанням.

Критерії громадського моніторингу дій влади: ефективність функціонування та діяльності органів виконавчої влади; результативність рішень, прийнятих органами виконавчої влади; відповідність рішень органів виконавчої влади суспільним потребам, викликам та очікуванням; відповідність рішень органів виконавчої влади стратегічним пріоритетам, стабільність і послідовність функціонування та діяльності органів виконавчої влади; професіоналізм, компетентність при прийнятті рішень органами виконавчої влади; виконавча дисципліна в діяльності органів виконавчої влади; відкритість та прозорість процесу прийняття управлінських рішень; залучення громадськості до процесу формування та прийняття рішень органів виконавчої влади; врахування позиції органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень органами виконавчої влади; дотримання принципу політичної нейтральності при прийнятті рішень органами виконавчої влади.

Функції громадського контролю Пізнавальна Допоміжна Профілактична

Концепція моніторингу Мета - підвищення ефективності роботи органів влади через впровадження постійно діючого зворотного звязку з організованою громадськістю. Завдання: 1.Налагодження прозорої для громадськості роботи органів влади. 2.Надання можливості кожному громадянину висловити свою думку щодо поведінки влади. 3.Створити механізми зворотного звязку між владою і громадянами. 4.Надання громадянам неупередженої оціночної інформації щодо діяльності влади. 5.Закріплення взаємозвязку між владою і громадянами у відповідних інституціях і нормативно-правових документах.

Концепція моніторингу Об'єкт - органи виконавчої влади (Кабінет міністрів, окремі міністерства, державні комітети, органи виконавчої влади із спеціальним статусом); обласні та районні державні адміністрації; органи місцевого самоврядування. Предмет - діяльність (бездіяльність) та рішення відповідних органів публічної адміністрації; політичні заяви їх керівників; стан виконання державних цільових програм; офіційні документи, статистичні звіти тощо; публікації в ЗМІ; результати незалежних досліджень (аналітиків, соціологів, експертів).

Концепція моніторингу Суб'єкт: Моніторинг на всіх рівнях можуть проводити різні субєкти та їх асоціації або коаліції, легалізовані в Україні, а саме: громадські організації, аналітичні центри, спеціально створені моніторингові комітети, профспілки, творчі спілки, політичні партії, громадські ради, громадські колегії, органи самоорганізації населення органи місцевого самоврядування, ЗМІ.

Методологія моніторингу: індикатори Індикатор – це конкретне мірило (характеристика) для вимірювання того чи іншого явища або процесу. Приклади індикаторів. Питання: як ми дізнаємося що є результат чи процес є саме таким як повинен бути (було заплановано)? Немає індикаторів – немає моніторингу

Що вимірюють індикатори? КІЛЬКІСТЬ – скільки? ЯКІСТЬ – наскільки успішно? ЧАС – коли? Місце – де? Цільова група – для кого?

Критерії відбору індикаторів: SMART S – Specific: конкретні M – Measurable: вимірювані A – Available: доступні R – Relevant: відповідні T – Time-bound: обмеженими в часі

Класифікація індикаторів Прямі і непрямі Кількісні і якісні

Джерела перевірки індикаторів ЯКІ є джерела інформації? ЯКИМ ЧИНОМ потрібно збирати інформацію? ХТО має збирати інформацію?