СУЧАСНИЙ УРОК УРОК

Нові ознаки лідерства Лідерство не існує у відриві від людей. Варто зосередитися на запитаннях: «Чи зміг я реалізувати себе? Чи зміг я зробити людей щасливими й сильнішими? Чи підвищилася завдяки мені якість їхнього життя?» Були лідером – означає управляти собою. Лідерство нерозривно повязане із внутрішньою мотивацією. Варто виробити такий підхід до команди, який вчить і збагачує. Лідерство повязане зі змінами. Лідерство неможливе без свідомого вибору позитивних змін. –Уважно погляньте на своє життя. Чи так Ви хотіли жити? Чи задоволені Ви своєю долею? Чи досягли всього, чого прагнули? Які люди Вас оточують? –До яких відчуттів Ви прагнете? Чи готові внести у своє життя щось нове? –Подумайте, як змінити ті аспекти Вашого життя, які не дають результатів?

Лідер має впевненість. Слід вірити в те, що все у житті може змінитися на краще. Слід працювати над зміцненням упевненості в собі. Лідер має запас енергії. Її джерелом служать думки та почуття. Памятайте: енергійність заразлива. Лідер створює позитивний досвід. Слід змінити щось у роботі, у будинку, у стосунках з друзями. Ці зміни мають бути радісними, спонтанними, живими. Лідерство – це створення результатів. Слід досягати своїх цілей так, щоб від цього могли виграти всі. І займатися цим із повагою, захопленням, любовю. Лідер бореться зі страхом і зміцнює надію. Слід допомагати людям адаптуватися до змін, перебороти труднощі, зміцнювати їх надію, надихати на якісний результат.

Якості лідера: –знання себе, своїх цінностей; –бачення майбутнього; –пристрасть; –готовність ризикувати; –навички міжособистісного спілкування; –працьовитість; –відстеження прогресу, оцінювання результатів; –завзятість;

Якості лідера: - віра у себе; –уміння ставити цілі; –професійні знання; –бажання досягти успіху; –уміння знайомитися, спілкуватися з потрібними людьми; –робота над тим, що приносить задоволення; –одержання задоволення від роботи; –позитивне ставлення; –доброзичливість; –уміння довіряти інтуїції; –упевненість;

Якості лідера: - мужність; –уміння виконувати обіцянки; –чесність і відкритість; –зосередженість; –ініціативність і відповідальність; –здатність мотивувати і надихати інших; –дбайливість і співчутливість; –уміння цінувати чужі досягнення; –витримка і стійкість; –уважність до деталей; –уміння працювати під тиском.

СУЧАСНИЙ УРОК Урок (традиційно) – це форма організації діяльності постійного складу вчителя та учнів у конкретний період часу, що систематично використовується для вирішення задач навчання, виховання та розвитку учнів. Сьогодні урок – це форма навчання, діяльність учня, а також – основа професійного зростання вчителя.

Вихідні позиції сучасного уроку: Це – система взаємоповязаних взаємодіючих частин, які забезпечують інтерактивний результат. Це – логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками, цілями, змістом відрізок навчально-виховного процесу. Це – дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції. Це – інструмент виховання та розвитку особистості. Це – центр, навколо якого обертаються всі інші форми навчальних занять. Це – рухома процесуальна система, що постійно змінюється, вдосконалюється, відображає багатопланові сторони навчально-виховного процесу. Це – соціальна система, яка існує лише за рахунок взаємодії вчителя з учнями та учнів один з одним.

Вихідні позиції сучасного уроку: Це – самодіяльність учнів у навчальному процесі, їх самоорганізація, розвиток їх особистості, колективної навчальної діяльності. Це – показник рівня розвитку сучасного суспільства, його моральних та економічних цінностей. Це – феномен, який безпосередньо впливає на педагогічні процеси в сімї, ефективність та результативність виховного і розвивального аспектів. Це – елементарна, структуроутворююча одиниця навчально- виховного процесу, на базі якого розкривається і реалізується навчальна програма. Це – жива клітина навчально-виховного процесу, все найголовніше і найважливіше для школяра у даний відрізок часу. Це – творча майстерня вчителя, а також – творча лабораторія керівника навчального закладу.

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ (ЗА М.Н.СКАТКІНИМ ТА І.Я.ЛЕРНЕРОМ) Урок повинен передбачати не лише виклад змісту, а й завдання, що припускають застосування знань на практиці. Частина знань отримується учнями в процесі самостійного пошуку шляхом вирішення пошукових завдань. Зміст знань вивчається шляхом постановки вчителем проблеми і розкриття ним шляхів її доказового вирішення. Науковість – відповідність змісту уроку рівню сучасної науки і процесу навчання – досягненням педагогіки. Індивідуалізація навчання як стимулювання здібностей одних учнів і створення перспективи інших. Урок – логічна одиниця теми, розділу, курсу. Головний критерій цінності уроку – навченість учнів, досягнення мети уроку. Урок служить не лише навчанню, а й вихованню учнів. Культура вчителя, його інтелектуальний, моральний та ідейний стан – основна передумова реалізації інших вимог до уроку, його ефективності. Творче використання ППД. Дотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог.

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ (ЗА М.Н.СКАТКІНИМ ТА І.Я.ЛЕРНЕРОМ) Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу. Орієнтація на процес навчання. Організація та особистісні досягнення учнів. Діагностика причин, що впливають на якість пізнавальної діяльності, прогнозування ходу і наслідків навчально-виховного процесу, вибір оптимальної технології для досягнення запроектованих результатів. Використання активних методів навчання. Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку. Обґрунтований вибір, доцільне використання оптимального досягнення мети комплексу дидактичних завдань. Особистісний підхід до учнів, діяльна індивідуалізація педагогічної взаємодії на основі діагностики їх реальних можливостей, проектування конкретних змін, контроль запланованих результатів. Формування вмінь самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці. Атмосфера демократизму, змагань, діловитості, співпраці, висока відповідальність всіх учасників навчально-виховного процесу за результати спільної праці.

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ (за Дайрі Н.Г., Онищуком М.О., Підласим І.П.) На першому місці організації освітнього процесу виступає особистість не вчителя, а учня. Завдання вчителя сьогодні – формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці. У вимогах до особистісно орієнтованого уроку визначальною є позиція до учня як до субєкта навчання. Одне із завдань сучасного уроку – виховання якостей особистості, працелюбність, бажання бути корисним суспільству. Необхідність викликати в учнів інтерес до матеріалу (мотивація учіння); створення необхідних умов для сприйняття, осмислення і запамятовування навчальної інформації. Від формування знань, умінь і навичок як основної освітньої мети (яка забезпечує соціальну компетентність) – до створення умов для розкриття субєктного досвіду учня, його природної психічної активності як особистості. Методологічна спрямованість уроку: на першому плані – розвиток творчої і пізнавальної активності учнів; основний шлях його – проблемне навчання, створення творчої ситуації.

Загальні визначальні ознаки вимог до сучасного уроку: врахування віку дітей; звязок змісту уроку з життям, з практикою; орієнтація на навчання всіх учнів; науковий рівень викладання предмета; культура вчителя, його моральний стан. Отже, ефективність навчання залежить від якісної і систематичної реалізації всіх вимог до уроку. Вимоги до уроку повинні бути закладені в основу його аналізу й самоаналізу.

САМОАНАЛІЗ УРОКУ Самоаналіз уроку це: спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який шляхом особистого оперативного втручання впливає на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і оптимальне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів; допомога вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці; система із взаємозалежними і взаємоповязаними компонентами.

Алгоритм самоаналізу уроку (за В.Т.Фоменком): Оцініть основні (провідні) мотиви, інтереси учнів класу. На якому рівні сформовано інтерес до вашого предмета, які мотиви переважають при його вивченні? Визначте ставлення учнів до ваших уроків. Обєктивно зважте працездатність учнів на основі факторів: а) день тижня; б) урок за порядком; в) розклад уроків, чергування легких і важких уроків; г) кінець, середина, початок чверті, року. Співставте обсяг навчальної роботи, який треба буде виконати на уроці, з можливостями учнів. Який рівень активності характерний для ваших учнів на уроках, враховуючи характер: а) навчального матеріалу; б) працездатності; в) рівня уваги; г) дисциплінованості; д) мотивів діяльності; е) ситуації. Який характер і обсяг стимулів, які ви введете в дію для того, щоб викликати та утримати інтерес, увагу, активність, високу працездатність? Як ви будете керувати пізнавальною діяльністю учнів? Чи використаєте старі або випробуєте нові засоби керування? Обєктивно констатуйте рівень уваги і дисциплінованості школярів на ваших уроках! Чи вміють ваші учні використовувати отримані ЗУН на практиці, на якому рівні сформовані ці вміння і навички?

Самоаналіз уроку – це: найважливіший канал формування і розвитку творчої активності вчителя (М.І.Махмутов); узагальнення та поширення ППД (Ю.А.Конаржевський); найважливіший шлях формування єдиного ставлення вчителя до вирішення основних питань навчання і виховання, єдиного ставлення до оцінювання знань і використання оцінки (Т.І.Шамова).

Технологічна картка аналізу уроку п/п Структурні елементи уроку Бали Організація початку уроку 2. Ефективність перевірки домашнього завдання 3. Перевірка ґрунтовності знань 4. Постановка пізнавального завдання 5. Актуалізація знань і способів діяльності учнів

Технологічна картка аналізу уроку 6. Застосування методів проблемного навчання 7. Співвідношення діяльності вчителя і учнів 8. Організація самостійної роботи учнів 9. Забезпечення позитивної мотивації навчання 10. Забезпечення активності учнів 11. Звязок матеріалу з життям, з практикою

Технологічна картка аналізу уроку 12. Володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій 13. Наявність зворотного звязку з учнями в ході уроку 14. Доцільність та ефективність використання наочності, ТЗН 15. Врахування учителем індивідуальних особливостей учнів 16. Диференціація завдань під час уроку 17. Поетапність у вивченні нового матеріалу 18. Тактовність та демократичні взаємини з дітьми 19. Раціональність використання часу

Технологічна картка аналізу уроку 20. Ефективність контролю за роботою учнів, оцінка знань та вмінь 21. Адекватність самооцінки учня оцінці вчителя 22. Розробка алгоритму для виконання домашнього завдання 23. Підведення підсумків уроку 24. Ступінь емоційного впливу уроку на учнів 25. Відповідність типу уроку поставленій меті Критерії кількості балів: 3 б. – виконується повністю 1 б. – виконується частково 2 б. – виконується в основному 0 б. – не виконується

КАРТКА ЗДІЙСНЕННЯ САМОАНАЛІЗУ УРОКУ п/п Параметри самоаналізуОцінка ІдеалЯ 1. Побудова уроку на основі програмних вимог, змісту навчання 2. Врахування вимог до сучасного уроку 3. Впровадження ППД в планування уроку 4. Інтеграція змісту уроку 5. Врахування рівня розвитку учнівського колективу 6. Врахування психологічних особливостей учнів 7. Мотивація учня до навчальної діяльності

8. Побудова уроку як цілісної системи взаємодій вчителя та учнів на основі співробітництва 9. Врахування складних педагогічних ситуацій, рівня зацікавленості учнів до предмета (під час планування уроку) 10. Створення позитивного морально-психологічного клімату 11. Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу 12. Визначення ступенів емоційного впливу уроку на учнів 13. Розвиток в учнів навичок самоконтролю 14. Забезпечення умов під час уроку для самовизначення особистості, реалізації внутрішніх резервів

15. Розвиток ініціативи і самостійності учнів, індивідуальних навчальних досягнень, спонукання до творчості 16. Визначення та комплексне вирішення триєдиної мети уроку (освітньої, виховної та розвивальної) 17. Оперування науковою термінологією 18. Вибір типу уроку в залежності від його дидактичної мети 19. Використання активних методів навчання 20. Застосування нетрадиційних форм проведення уроку 21. Застосування інноваційних технологій 22. Створення проблемних ситуацій

23. Використання різноманітних наочних статистичних матеріалів 24. Використання на уроці матеріалу про сучасні досягнення науки і практики 25. Встановлення і звязок матеріалу уроку з іншими предметами (міжпредметні звязки) 26. Впровадження в хід уроку аудіовізуальних методів навчання, мультимедійних засобів 27. Використання завдань, що розвивають творчу уяву, когнітивні здібності учнів 28. Здійснення диференціації та індивідуалізації навчання на окремих етапах уроку

29. Впровадження методів проблемного і діалогового навчання 30. Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання 31. Розвиток гуманітарного мислення 32. Наявність зворотного звязку з учнями в ході уроку 33. Виключення перевтоми учнів 34. Різнорівневі домашні завдання 35. Адекватність методів і прийомів навчання цілям і змісту навчання 36. Співвідношення мети і завдань уроку 37. Конкретизація мети під час всього ходу уроку

38. Врахування результатів аналізу, контролю ЗУН (під час планування уроку) 38. Співставлення результатів уроку з його цільовими настановами 40. Діагностика причин, що впливають на якість пізнавальної діяльності 41. Дотримання відповідних санітарно- гігієнічних вимог

42. Раціональність використання часу уроку 43. Управління власним емоційним станом 44. Забезпечення поетапної обробки всіх етапів уроку 45. Передбачення близьких і віддалених результатів навчально-виховного процесу 46. Внесення коректив у планування навчального процесу на основі рефлексивного самоаналізу уроку