Самоаналіз і самоекспертиза уроку як складова професійної майстерності вчителя О.В.Варецька, к.п.н., старший викладач к.п.н., старший викладач

«Пізнай себе і ти пізнаєш світ», говорили давні люди, підкреслюючи важливість і складність цього процесу.

Мета практичного заняття Мета практичного заняття: вдосконалити професійну майстерність у процесі самоаналізу та самоекспертизи уроку

Завдання практичного заняття: обговорити основні теоретичні положення: професійна майстерність, аналіз, самоаналіз, самоекспертиза, урок; розглянути зміст самоаналізу уроку (за Ю.А.Конаржевським); зробити самоаналіз (аналіз) уроку (робота в групах).

Література 1.Бондаревский В. Б. Беседы о самовоспитании. М., Словник термінології з педагогічної майстерності. Полтава, Брагина Г. В., Самещенко Е. Г. Самовоспитание путь формирования педагогического мастерства // Методические рекомендации для преподавателей и студентов по основам педагогического мастерства к практическим занятиям на І курсе. Полтава, С Конаржевський Ю. А. Аналіз уроку. X.: Видавництво «Ранок», с. 4.Культура современного урока. / Под ред. Н. Е. Щурковой. – М.: Издательство Российское педагогическое агентство, – 92 с.

Література 5.Педагогічна майстерність : підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін. ; за ред. І.А. Зязюна. – 3-тє вид., допов. і переробл. – К. : СПД Богданова А.М., – 376 с. 6.Поташник М.М. Требования к современному уроку. Методическое пособие. – М.: Центр педагогического образования, – 272с. 7.Психологический словарь / Под ред. В. В. Давидова и др. М., С Рувинский Л. И. Самовоспитание личности. М., Мудрик А. В. Учитель: мастерство и вдохновение. М.,1986.

Чи тотожними є поняття: педагогічна майстерність професійна майстерність?

Н.Битянова справжній професіоналізм не може сформуватися в людини із занять тільки однією і тією самою діяльністю, якій вона присвятила себе, особливо якщо ця діяльність складна за своїм характером.

Високий професіоналізм неможливий без розвитку в людини спеціальних здібностей, знань і вмінь. Найважливішою умовою досягнення такого професіоналізму також обовязково є: потужний розвиток у людини загальних здібностей; перетворення загальнолюдських цінностей у її власні цінності, що означає й моральну вихованість особистості.

Майстерність є дуже важливою, але все ж таки складовою частиною категорії професіоналізм. Майстерність трактується дещо вужче, як основоположний етап руху до вищих людських (професійних і моральних) досягнень (Акме – вершина), на основі чого відбувається формування професіоналізму діяльності й особистості.

Педагог - професіонал – субєкт, якийПедагог - професіонал – субєкт, який має високі показники професіоналізму особистості й професіоналізму педаго- гічної діяльності; має високий професійний і соціальний статус, систему особистісної і діяльнісної нормативної регуляції, що динамічно розвивається, постійно націлений на саморозвиток і самовдосконалення, на особистісні й професійні досягнення, що мають індивідуальне і соціально-позитивне значення.

В. Сухомлинський До хорошого уроку вчитель готується все життя. До хорошого уроку вчитель готується все життя.

Ю. К. Бабанський Урок форма організації навчання, що забезпечує активну й планову навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку й рівня підготовки (класу), спрямовану на вирішення поставлених навчально- пізнавальних завдань.

В. А. Сухомлинський Урок є тією головною сферою інтелектуального життя вихованців, у якій повсякденно відбувається духовне збагачення навченого життям наставника і його вихованців, що вступають на перші сходинки життя...

В. А. Сухомлинський Урок у центрі уваги й турбот досвідченого директора. Досвід переконує, що відвідування й аналіз уроків найважливіша робота директора, від її наукового рівня залежить дуже багато: інтелектуальне багатство життя педагогічного й учнівського колективів, методична майстерність педагогів, багатогранність запитів та інтересів учнів. Від повсякденного вдосконалювання уроку, здійснюваного завдяки вдумливому аналізу керівників, залежить культура всього педагогічного процесу в школі»

С. Соловейчик Урок загадка, учитель загадчик, а людина, що розбирає урок, ким би вона не була, має бути розгадником»

В.О.Сухомлинський … сильним, досвідченим стає педагог, що вміє аналізувати свою працю... Учитель, що вміє проникати подумки в сутність фактів, у причинно-наслідкові зв'язки між ними, запобігає багатьом труднощам і невдачам.

Педагогічний аналіз уроку - процес його розпізнавання, спрямований на розкриття сутності й механізму здійснення уроку, зясування через це шляхів і причин формування саме такого кінцевого результату уроку й відповідальності останнього його триєдиній меті.

Самоаналіз аналіз свого внутрішнього світу, своєї діяльності; полягає у зіставленні того, що планувалося, з тим, що зроблено або могло бути зроблено, у виокремленні певних рис, якостей для докладного вивчення.

Самоекспретиза ( експерт – від лат. досвідчений) - дослідження й вирішення питання, яке вимагає спеціальних знань, і стосується власно самого дослідника. дослідження й вирішення питання, яке вимагає спеціальних знань, і стосується власно самого дослідника.

Методика системного самоаналізу уроку у своїй основі мало чим відрізняється від методики системного підходу до аналізу уроку керівником школи, проте має свою певну специфіку, пов'язану із суб'єктом аналізу учителем.

Один з варіантів алгоритму самоаналізу уроку 1.Характеристика класу (структура міжособистісних взаємин: лідери, «улюбленці»; коло бажаного спілкування кожного учня, наявність угруповань, їх склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу ).

2.Характеристика вад біологічного розвитку учнів: де розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматична ослабленість; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення. 3.Характеристика вад психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. емоційної сфери особистості.

4.Характеристика розвитку психічних властивостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; вади у ставленні особистості до себе, учителя, родини, колективу. 5. Аналіз недоліків підготовленості учнів класу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми в навичках навчальної праці; дефекти у звичках і культурі поведінки.

6.Характеристика вад дидактичних і виховних впливів школи, вад впливу родини, однолітків, позашкільного середовища. Звичайно, зовсім необов'язково при кожному самоаналізі уроку давати таку докладну характеристику класу, у якому він проводився. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівником тим, що він зорієнтований не лише на конкретний клас, але й на конкретних учнів. Керівник школи може не знати характеристики класу, у якому він спостерігає й аналізує уроки, учитель зобов'язаний знати й будувати урок на її основі.

7.Аналіз зовнішніх зв'язків уроку: 7.Аналіз зовнішніх зв'язків уроку: установлюється місце й роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв'язку уроку з попередніми й наступними уроками. 8.Характеристика триєдиної мети уроку (ТМУ) 8.Характеристика триєдиної мети уроку (ТМУ) з опорою на характеристику класу, чого треба домогтися у знаннях, уміннях і навичках, виходячи зі специфіки учнівського колективу; яким має бути виховний вплив на учнів; які якості розпочати, продовжувати, закінчити розвивати.

9.Характеристика задуму уроку (план): що собою являє зміст, навчального, матеріалу (ЗНМ); як будуть засвоювати ЗНМ учні, тобто якими є методи навчання (МН) і форми організації пізнавальної діяльності (ФОПД); яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі (МН, ФОПД); яка частина матеріалу вимагає при засвоєнні допомоги вчителя; що необхідно добре запам'ятати, а що використовувати лише для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити й на що обіпертися при осяганні нового; як закріпити новий матеріал; що буде цікавим і легким, а що складним; яким чином будуть досягнуті на уроці виховні і розвивальні аспектиТМУ.

10.Як був побудований урок, виходячи з його задуму? Морфологічний аспект самоаналізу: характеристики навчально-виховних моментів (НВМ) і їх навчально-виховних завдань (НВЗ); об'єднання НВМ в етапи; виділення НВМ, які найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату. 11.Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз мікроструктури тих НВМ, які, на думку вчителя, найбільш сильно позитивно або негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку (КРУ); аналіз відповідності в рамках цих навчально-виховних моментів НВЗ, ЗНМ, МН, ФОПД (доказ оптимальності вибору); аналіз здійснюється через всі три аспекти НВЗ. Якщо є час і можливість, то такому аналізу треба піддати всі НВМ уроку.

12.Функціональний аспект аналізу: на основі встановлених способів взаємодії ЗНМ, МН, ФОПД визначається механізм формування КРУ; визначається наскільки структура уроку відповідала ТМУ, задуму уроку, можливостям класного колективу; усвідомлюється, яким чином здійснення моделі уроку, дії вчителя й учнів вплинули на характер КРУ (виділяються найбільш удалі й невдалі моменти в діяльності вчителя й учнів); аналізується відповідність стилю взаємин учителя й учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку (КРУ).

13.Аспект оцінювання КРУ: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розриву між ТМУ й КРУ; порівняння причин цього розриву; оцінка досягнення виховного й розвивального аспекту ТМУ; висновки й самооцінка уроку.

Системний підхід до самоаналізу уроку: формує системне бачення у вчителя; допомагає краще осмислити власну роботу. Педагог-майстер починається із засвоєння аналізу власної праці!

Перехід до самоаналізу уроку вчителем Перехід до самоаналізу уроку вчителем це сходинка до докорінного перетворення аналітичних функцій управління на демократичній основі, це своєрідне включення вчителя в процес управління школою, це підключення його прямо до управління процесом підвищення якості викладання.

Здійснюючи самоаналіз, учитель критично оцінює себе: аналізує успіхи спілкування у діяльності в школі, бере до уваги свій попередній досвід, дивиться на себе очима своїх колег.

Зіставлення різних позицій щодо окремих якостей особистості і професійної позиції в цілому (ставлення до людини, відповідальність, ініціативність, здатність впливати на інших тощо) дає уявлення про реальну картину розвитку, яку слід сприймати неупереджено.

Копітка робота над собою дасть учителеві змогу виробити свій власний індивідуальний стиль педагогічної діяльності як ознаку творчого рівня педагогічної майстерності.

Третьою сходинкою до демократизації та гуманізації аналітичної функції у внутрішньошкільному управлінні повинна стати спільна аналітична діяльність (САД) керівника школи й учителя.

Дякую за увагу !

Педагогічний аналіз Три види: Оперативний Щоденний аналіз основних показників НВП Підсумковий після завершення певного підсумкового періоду Тематичний Більш глибший для вивчення явищ НВП

Дидактичні раціональне використання кожної хвилини уроку 1 раціональне поєднання словесних, наочних і практичних методів навчання 1 розвиток пізнавальних інтересів і активності учнів 1 зв'язок із вивченим раніше 1 формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу організоване завершення уроку

Саморозвиток педагога як професіонала (розвиток професіоналізму його діяльності й особистості) має здійснюватись за рахунок пробудження внутрішнього потенціалу професійного саморозвитку базисних новоутворень як професійно важливі якості й вміння, які входять до структури акмеологічних інваріантів професіоналізму і є основними ознаками прояву високого акмеологічного рівня спеціаліста.

Гігієнічні температурний режим 1 норми освітлення провітрювання відповідність шкільних меблів нормативам чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання -

Психологічні 1 урахування психологічних особливостей кожного учня 1 нормальний психічний стан і стійкий настрій учителя й учнів розумна вимогливість і доброзичливість учителя педагогічна етика і педагогічний такт

Яким чином людина пізнає себе? Через: самоспостереження, самоаналіз, самооцінювання, самопрогнозування.

Вимоги до сучасного уроку (П.М.Щербань) Загальнопедагогічні урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів створення емоційно-актуальної атмосфери уроку педагогічний такт і культура мови пізнавальна самостійність учнів чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку

На підставі самоаналізу формується самооцінка як компонент самосвідомості, що містить поряд із знанням про себе оцінку своїх здібностей, моральних якостей і вчинків.

Важливою є вимога до самооцінки її адекватність реальному рівневі розвитку. Небажана як завищена, так і занижена самооцінка. Крім здійснення аналізу й оцінки, слід уявити себе в певних ситуаціях діяльності, розробляючи можливі варіанти поведінки, а також передбачаючи можливий ефект діяльності.

Професійний ідеал у зіставленні з розумінням своїх можливостей спонукатиме до вдосконалення. Обмірковуючи свій шлях до ідеалу, ми аналізуємо поелементно наші реалії, обираючи для активного впливу ті риси професійного обличчя, які потребують розвитку.

Приклад: Якщо на підставі самоаналізу зроблено висновок, що найневідповіднішою рисою у нашій професійній характеристиці є невпевненість у собі, яка дестабілізує поведінку на людях, гальмує активність, ми маємо усвідомити, визнати цю рису в собі і відчути своє ставлення до поведінки, обтяженої невпевненістю.

Самопрогнозування як вироблення установки на самозміну підкаже картину зміни нашої поведінки і ставлення. Все це в комплексі може бути поштовхом до послідовної роботи над собою: пошуку шляхів, засобів самовиховання та організації досвіду опанування різними прийомами подолання негативного стану.

Схема, що допоможе у виборі шляхів роботи над собою Система самовиховання етапу Етапи самовиховання Способи самовиховання ІСамопізнання самоспостереження самоаналіз самооцінювання самопрогнозування

ІІПланування роботи над собою самозобовзання особисті плани роботи над собою девіз життя програма самовиховання ІІІРеалізація програми самопереконання самонавіювання самонаказ самосхвалення самозаохочення самоосуд

ІVІVКонтроль самоконтроль самозвіт самооцінка Копітка робота над собою дасть учителеві змогу виробити свій власний індивідуальний стиль педагогічної діяльності як ознаку творчого рівня педагогічної майстерності.

Кожен з вас, молодих педагогів, буде неодмінно майстром, якщо не покине нашої справи, а наскільки він оволодіває майстерністю, залежить від власної наполегливості Макаренко А. С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // Твори: В 7т. Т. 5. С Майстром може стати кожний, якщо йому допоможуть і якщо він сам працюватиме Макаренко А. С. Виховання в сім'ї і школі // Твори: В 7 т. К., Т.4. С. 476.

ВПЕРШЕ 1928 р. - у радянській педагогіці вимоги до уроку були спеціально узагальнено у книзі А.П.Красильникова Что такое хороший урок (педагогическое мастерство на основе рефлексологии и педологии) як спроба реалізації парадигми трудової школи. Вимоги до: психологічної організації уроку; побудови уроку як форми стимулювання пізнавальної діяльності та самостійності учнів.

1920 – 1980 роки ХХ ст. Склалося трактування трьох основних блоків вимог до уроку: педагогічні (дидактичні) до уроку взагалі; до організації уроку; до аналізу уроку.

У 30-і роки ХХ ст. відновлення системи вимог, властивих дореволюційній вітчизняній школі у парадигмі школа навчання ( І.Н.Казанцев Вимоги до уроку у радянській школі // Советская педагогика. – ) Вимоги: постійний склад учнівських класів; твердий розклад занять; ведуча роль вчителя и плановість у його роботі; дидактичні (засвоєння дітьми системи знань, звязок теорії з практикою, організація колективної та індивідуальної роботи з дітьми, різноманітність методів викладання ); виховні (ідейне вираження).

роки ХХ ст. Ю.К. Бабанський, М.І. Махмутов, М.Н.Скаткін, І.Я. Лернер. Вимоги до уроку – сукупність правил, які випливають з дидактичних принципів.М.І. Махмутов Групи вимог: ідеологічні, дидактичні, психологічні, гігієнічні (В.А. Оніщук); організаційні, дидактичні, виховні до діяльності вчителя і учнів (В.П.Симонов).

Вимоги до уроку (М.Н.Скаткін, І.Я. Лернер): розвиток інтелектуальних, творчих можливостей кожного учня, врахування його індивідуальних особливостей, комуністичне виховання всіх учнів, всебічний розвиток кожної особистості соціалістичного суспільства. (// Народное образование, )

М.М. Поташнік: Вимоги носять не адміністративний, не імперативний, а методичний, рекомендаційний характер. Вимоги до уроку це структурований, відносно повний і цілісний перелік до: загальних підходів до побудови уроку; мети уроку; змісту навчального матеріалу; засобів організації навчальної роботи (методи, форми); умов; особистості вчителя; оцінки результатів.

Саморозвиток педагога як професіонала (розвиток професіоналізму його діяльності й особистості) має здійснюватись за рахунок пробудження внутрішнього потенціалу професійного саморозвитку базисних новоутворень як професійно важливі якості й вміння, які входять до структури акмеологічних інваріантів професіоналізму і є основними ознаками прояву високого акмеологічного рівня спеціаліста.

Дякую за увагу!