Моніторингове дослідження якості освіти його проведення, запровадження тестування в школі. Тільки та система освіти може займати лідерські позиції у світі, яка: учить дітей «як думати», а не «що думати»; забезпечує їм «рівні можливості», а не рівність; допомагає опанувати ще не існуючі знання, а не змушує зазубрювати «вчорашні» знання тощо.

Давня мудрість: дорогу здолає той, хто йде. Моніторинг якості освіти є прогресивним чинником за- гальноосвітньої системи, який дає змогу визначити потенційні можливості дітей, прогнозувати потреби особистості Моніторинг слід розглядати як систему збирання, об- робки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему. Одним з напрямів моніторингу якості освіти є підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі самоосвітньої діяльності. Тому актуальним стає формування самоосвітньої компетентності учнів у процесі навчальної діяльності.

Питання моніторингового дослідження якості освіти. 1.Складові самоосвітньої компетентністі 2.Програма моніторингового дослідження 3.Схема дослідження 4.Основна мета моніторингу

Складові самоосвітньої компетентністі 1.Навчально-організаційні уміня (працювати за алгоритмом, самостійно складати алгоритм, гігієна праці, самоконтроль, самооцінювання, уміння працювати в колективі). 2. Навчально-інформаційні уміння (робота з підручником, володіння різними способами читання, складання плану, рецензії, конспекту, уміння користуватися бібліотекою, проводити спостереження, експеримент). 3. Навчально-комунікативі уміння (володіння моно- та діалогічною мовою, уміння керувати увагою, володіння прийомами запам'ятовування інформації). 4. Навчально-інтелектуальні уміння (аналіз, синтез, означення понять, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення, абстрагування, уміння відповідати на запитання, виконувати творчі завдання).

Моніторинг слід розглядати як педагогічне дослідження. Тому далі пропонується програма моніторингового дослідження рівня сформованності самоосвньої компетентності. Діагностичний інструментарій надається для вивчення навчально-інтелектуальних умінь (інтелектуальної компетенції) шляхом створення педагогічної системи (технології) навчання

Педагогічна основа (технологія) навчання Концептуальна основа Наукове підгрунтя: філософське, психологічне, дидактичне, соціально- педагогічне Змістова частина навчання Цілі навчання Загальнаконкретні Зміст навчального матеріалу Процесуальна частина – технологічний процес навчання Організація навчального процесу Діяльність учителя з керування процесом навчання Діагностика навчального процесу Керованість навчальним процесом Методи, форми навчальної діяльності школяраучителя

Діагностика навчання контрольпрогнозуванняперевірка Виявлення динаміки тенденції Оцінювання досягнень учнів

Схема дослідження І. Мета: вивчення рівня сформованості самоосвітньої компетентності та її відповідність вимогам програми з предмету. ІІ. Гіпотеза експерименту. ІІІ. Завдання експерименту 1.Діагностика рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів з фізики. 2.Визначення утруднень учнів у пізнавальній сфері. 3.Розробка системи корекційних завдань щодо розвитку пізнавальної сфери учнів 4.Експертиза рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів IV. Об'єкт дослідження: досвід реалізації засобів діяльності учнів V. Предмет дослідження: методика роботи з учнями щодо формування самоосвітньої компетентності VІ. Критерії оцінювання очікуваних результатів (прогноз)

VІІ. Етапи технології моніторингу: 1.Змістовно-контролюючий (діагностичний), який складається з діагностичного інструментарію: Діагностична контрольна робота; Анкетування учнів; Діагностика емоційного стану учнів на уроках за методикою кольоропису; Система творчих завдань; Різні види тестування з предметів

2. оцінювально-результативний: поелементний аналіз контрольної роботи чи тестувания, видшілення сильних і слабких рис пізнавальної сфери учінв, розробка системи обробки та систематизації інформації. 3. Корекційно-аналітичний: розробка корекційного тренажера, складання карт для учнів і вчителя за результатами діагностування, розробка індивідуальних програм для учнів 4.Управлінський (прийняття управлінських рішень щодо ефективності досліджуваної методики роботи з учнями). VІІІ. Висновки. Моніторинг є одним з оптимальних, адаптованих механізмів упровадження 12-ти бальної системи оцінювання в освітній процес на сучасному етапі.

Основна мета моніторингу 1.Визначити рівень та динаміку процесу навчання шляхом порівняння даних за кожним класом від 7-го по 11-й 2.Оцінити компетенцію засвоєння знань, порівнюючи результати підсумкового зрізу та додаткового зрізу по закінченні навчального року. 3.Оцінити рівень росту компетенції учнів. 4.Впроваджувати у навчання інтегративні зв'язки з предметів. 5.Розробити схему дії щодо подолання труднощів у навчанні 6. Учням, які мають бали високого рівня компетенції, пропонувати творчі роботи. Це елементи НДР, вивчення додаткових розділів предмета або праця на вільну тему.

Ще І. Кант підкреслював, що школа повинна жити за законами майбутнього. І, мабуть, нам, педагогам, варто керуватися не привидами минулого, а філософією мрії. Тож будьмо реалістами, які прагнуть до неможливого! Школа, за великим рахунком, повинна бігти попереду паровоза, випереджати перетворення, які відбуваються в інших сферах суспільного життя.

Освіта найважливіше із земних благ, якщо вона найвищої якості. Інакше вона абсолютно не потрібна. Редьярд Кіплінг