Творче мислення: аналіз проблем Задача – це знакова модель проблемної ситуації Л. М. Фрідман.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Ф ОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ХІМІЇ Підготувала учитель хімії Іванова Тетяна Василівна.
Advertisements

Алгоритм розв'язування розрахункових задач Алгоритм розв'язування розрахункових задач Підготувала вчитель хімії КЗШ 72 Чернякова Олена Валеріївна Підготувала.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу на уроках природознавства в першому класі.
Тема : Проблемне навчання. Творча група: Біров С.C.-Тисобикенський МНВК. Борбель В.А.-Неветленфолвівська ЗОШ І-ІІІ ст. Ковня В.Ю.-Пийтерфолвівська ЗОШ.
НЕ БІЙТЕСЯ ДОСКОНАЛОСТІ. ВАМ ЇЇ НЕ ДОСЯГТИ САЛЬВАДОР ДАЛІ НЕ ВСЕ ОДНАКОВО ПІДХОДИТЬ ДЛЯ УСІХ ЦИЦЕРОН.
РЕАЛІЗАЦІЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ ПРИ НАВЧАННІ УЧНІВ ХІМІЇ Виконавець: вчитель хімії Сторожницької ЗОШ І-ІІІст. Ужгородського району Ганич Олена Василівна.
Методичні умови успішного формування вмінь учнів.
Учитель математики та інформатики ІІ категорія Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів 7 Дзержинської міської ради Донецької області САРБАШ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА.
Тема: Активізація творчого мислення школярів як основа розвиваючого навчання Завдання математики полягає не в тому, щоб навчити робити обрахунки, а в тому,
Моделі та їх типи. Моделювання.. Експрес-повторення 1. З якими темами ми ознайомилися в 10 класі? 2. Які існують традиційні форми подання інформації?
Пошуково дослідницький метод. Творча діяльність учнів дає можливість глибше вникнути у зміст матеріалу, що вивчається, створює умови для практичного застосування.
Технологія проблемного навчання у практиці роботи ПТНЗ.
Роль домашнього завдання в навчально- виховному процесі.
Типи уроків та їх структура Пам ятка для вчителя.
Аби бути гарним вчителем, треба любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш В.Ключевський.
Тема: «Атоми і хімічні елементи. Молекули, їх рух. Дифузія». Природознавство 5 клас.
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА НА ТЕМУ:ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В УЧНІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА НА ТЕМУ:ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ.
Обчислення масової частки елемента в складі речовини. Розв'язування задач на визначення хімічних формул за масовою часткою елемента, що входить до складу.
Активізація пізнавальної діяльності це організація сприйняття навчального матеріалу, коли засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язку між.
Транксрипт:

Творче мислення: аналіз проблем Задача – це знакова модель проблемної ситуації Л. М. Фрідман

Уміти вільно орієнтуватися у величезному потоці інформації, набувати знань самостійно, розвивати свій інтелект, адаптуватися в соціумі, професійно самореалізуватися, бути конкурентноздатними в майбутньому житті – ось ті уміння, які актуальні в сучасному світі.

Одне із завдань модернізації школи – створення освітнього середовища, в якому будь-яка дитина може розвивати свої здібності до самостійного пошуку і отримання нових знань, набувати і розвивати практичні вміння, вирішувати життєві задачі.

Оскільки ми не знаємо, з якими ситуаціями можуть зіткнутися наші учні в майбутньому, учити їх треба тому, що вони зможуть застосувати в будь-яких ситуаціях. В умовах реального життя компетентність у вирішенні проблем є основою для подальшого навчання, для ефективної професійної діяльності, участі в житті суспільства, для організації свого особистого життя.

Хімічне учбове завдання – це модель проблемної ситуації, рішення якої вимагає від учнів розумових і практичних дій на основі знань законів, теорій і методів хімії, направлена на закріплення, розширення знань і розвиток хімічного мислення.

Розвязок задач - не самоціль, а засіб розвитку таких ключових компетентностей, як учбово-пізнавальна, інформаційна, комунікативна. Аналіз завдань, пов'язаних з рішенням проблем, дозволяє визначити їх характерні особливості. Усі хімічні завдання є описом деяких практичних ситуацій. У кожній з них міститься проблема, розвязок якої вимагає від учня використання наочної інформації, отриманої в процесі навчання, враховування і витягування інформації з текстів, таблиць, довідників, використовуючи при цьому інтелектуальні вміння різного вигляду.

Наприклад, розвязуючи хімічну задачу, учень повинен проявити наступні уміння інтелектуального характеру: розуміти залежності, виражені в графічній формі, витягувати потрібну інформацію з умови завдання, бачити приховані дані, узагальнювати факти і робити висновки, уміти порівнювати, аналізувати, розрізняти, здійснювати вибір, шукати закономірності.

Аналіз навчання свідчить про те, що засвоєння знань відбувається в процесі активної розумової діяльності учня при розвязанні завдання через виділення істотних сторін проблеми шляхом аналізу, абстрагування і узагальнення. Правильно підібрані завдання відповідно до рівня розвитку учня не лише реалізують їх психологічний потенціал, але й мобілізують особу в цілому, охоплюючи емоційну сферу, інтереси, потреби.

Щоб завдання будили думку і розвивали мислення, вони повинні бути посильними. Тоді думка учня послідовно переходить від одного об'єкту до іншого. Це приковує його увагу до завдання і стимулює подальший розвязок. Розвязування задач з психолого-педагогічної точки зору формує в процесі вивчення в учнів уміння використовувати отримані знання для вирішення практичних проблем, тим самим пов'язуючи навчання з життям і діяльністю людини.

Хімічне учбове завдання – це модель проблемної ситуації, розвязок якої вимагає від учнів розумових і практичних дій на основі знання законів, теорій і методів хімії, направлена на закріплення, розширення знань і розвиток хімічного мислення.

Значення розвязування задач: По-перше, це практичне застосування теоретичного матеріалу. Розвязування задач як засіб контролю і самоконтролю розвиває навички самостійної роботи; допомагає визначити ступінь засвоєння знань і умінь, їх використання на практиці; дозволяє виявити пропуски в знаннях і уміннях учнів і розробити тактику їх усунення. По-друге, прекрасний спосіб здійснення міжпредметних і курсових зв'язків, а також зв'язків хімічної науки з життям.

Місце задач в курсі хімії: При поясненні нового матеріалу задачі допомагають ілюструвати тему, що вивчається, конкретним практичним застосуванням, у результаті учні більш усвідомлено сприймають теоретичні основи хімії. Розвязування задач сприяє залученню учнів до самостійної роботи з використанням не тільки підручників, але й додаткової літератури. З метою контролю та обліку знань кращим методом також є розрахункове завдання, оскільки при його розвязанні можна оцінити всі якості учня, починаючи від рівня знання теорії до вміння оформляти розвязок у зошиті.

Використання задач у школі дозволяє вирішувати основні функції навчання і виховання Навчальні функції забезпечуються формуванням важливих структурних елементів знань, осмисленням хімічної суті явища, умінням застосовувати засвоєні знання в конкретно заданій ситуації. Розвязування задач – це активний пізнавальний процес. Виховні функції реалізуються формуванням світогляду, розширенням кругозору. Учбові завдання є дієвим засобом виховання працьовитості, наполегливості, волі, характеру. Розвиваючі функції виявляються в результаті формування логічного, творчого мислення, розвитку кмітливості учнів.

Класифікація завдань На сьогоднішній день не існує єдиного підходу до класифікації хімічних завдань. Остаточно розробленої класифікації шкільних хімічних завдань немає. Загальновизнаною є класифікація хімічних завдань на якісні і кількісні, які вирішуються усним, письмовим і експериментальним способом: Хімічні розрахункові завдання можна умовно розділити на три групи: Завдання, що вирішуються з використанням хімічної формули речовини або на виведення формули. Завдання, для вирішення яких використовують рівняння хімічної реакції. Завдання, пов'язані з розчинами речовин.

Прості розрахункові завдання I. Завдання, які вирішуються без використання рівнянь реакцій: Розрахунки співвідношень мас елементів у речовинах. Розрахунки масової частки елементу у зєднанні за його формулою. Розрахунки за співвідношенями маса – моль. Розрахунки за співвідношенями об'єм – моль. Розрахунки з використанням відносної щільності газів. Виведення простої формули речовини. Виведення дійсної формули речовини. Розрахунки з використанням числа Авогадро. Завдання, пов'язані з розчинами речовин. Завдання на суміші.

II. Завдання, що вирішуються з використанням рівнянь хімічних реакцій. Розрахунок маси речовин за відомою масою іншої речовини. Розрахунки за співвідношенями маса – моль. Розрахунки за співвідношенями об'єм – моль. Завдання з використанням поняття надлишок. Завдання з використанням речовин, одна з яких містить домішки. Завдання на вихід продукту реакції і на виробничі втрати. Завдання на знаходження хімічної формули. Завдання, в яких речовини дані у вигляді розчинів. Завдання на суміші. Кожен із цих видів завдань включає ще декілька типів завдань.

Дидактична класифікація розрахункових завдань 1. Для засвоєння співвідношень фізичних величин: а) для демонстрації вчителем; б) для самостійної роботи учнів. 2. Для засвоєння кількісних характеристик об'єктів вивчення: а) з окремих питань теми б) з теми в цілому; в) з розділу в цілому; г) за курс в цілому. 3. Для контролю: а) поточного (опитування); б) тематичного; в) за розділом; г) за курсом.

Як навчити школярів вирішувати задачі є однією з найбільш складних педагогічних проблем. Складність її пояснюється тим, що неможливий загальний алгоритм, оволодіння яким гарантувало б рішення будь-якої задачі. Тому необхідно формувати в учнів узагальнене вміння розвязувати задачі, структуру міркувань при пошуку розвязку, задати правильну орієнтацію на пошук. У результаті підвищується вірогідність успіху і зменшується час пошуку вирішення проблеми.

Загальні рекомендації до розвязку та оформлення розрахункових завдань, узяті з книги Д. Пойа Як розвязувати задачу. Д. Пойа – основоположник евристики – намагався знайти загальний підхід до розвязку задач. Значення його рекомендацій полягає в тому, що вони сприяють формуванню структури міркувань при пошуку рішення, задають правильну орієнтацію на пошук. У результаті підвищується вірогідність успіху і зменшується час пошуку рішення.

Рекомендації від Д. Пойа: Обдумай мету раніше, ніж почати. Аналіз умови завдання. На початок зважає дурень, про кінець думає мудрець. Потрібно з'ясувати кінцеву мету, щоб не збитися зі шляху. Мудрий міняє свої рішення, а дурень ніколи. Якщо терпите невдачу, спробуйте змінити напрям пошуку. Помічай головну можливість. Будь напоготові, помічай особливості, орієнтуйся в ситуації. Бажане ми охоче приймаємо за дійсність. Наш план дає лише загальний контур розвязування. Треба переконатися, що деталі завдання відповідають наміченому плану.

Отже, розвзок задач: навчає мислити, орієнтуватися в проблемній ситуації; проявляє взаємозв'язок уявлень і понять; веде до кращого розуміння учнями хімічних явищ у світлі найважливіших теорій; дозволяє встановити зв'язок хімії з іншими предметами, особливо з фізикою і математикою; є засобом закріплення в пам'яті учнів хімічних законів і найважливіших понять; служить одним із способів обліку знань і перевірки навиків, отриманих у процесі навчання предмету; виховує в процесі вивчення в учнів уміння використовувати отримані знання для вирішення практичних проблем, тим самим пов'язуючи навчання з життям і діяльністю людини.

Аналіз завдання Кожне завдання складається з сукупності даних – умови завдання і запитання (завдання). Окрім цього, в ньому є система залежностей, які пов'язують шукане з даними і дані між собою. Завдання аналізу: 1) виявити всі дані; 2) виявити залежності між даними й умовами; 3) виявити залежність між даним і шуканим. Приклад. Обчислити масу твердого гідроксиду, який необхідно розчинити для отримання 95,2мл 6,4% розчину їдкого натру щільністю 1,05 г/см3. Отже, з'ясовуємо: 1. Про які речовини йдеться? З умови завдання бачимо, що твердий гідроксид розчиняють у воді й отримують розчин їдкого натру (NaOH). Згадуємо, що NaOH – гідроксид. Значить, початковою речовиною був твердий гідроксид (NaOH), який, розчинившись у воді, утворив розчин. В умові завдання йдеться лише про дві речовини – їдкий натр (гідроксид) і воду.

2. Які зміни відбулися з речовинами? Вдумаємося: їдкий натр (твердий) змішали з водою. Що отримали? Розчин їдкого натра. Тобто, та ж сама речовина (гідроксид натрію, їдкий натр) спочатку був у твердому стані, потім – у розчині. Згадуємо, що розчини – це фізичні суміші, а не хімічні сполуки. Значить, вода тільки розчинник, у реакцію вона не вступає. 3. Які величини названі в умові завдання? Перечитуємо ще раз текст. Отримали 95,2 мл розчину (йдеться про об'єм) з масовою часткою 6,4 % гідроксида. Друга величина – концентрація розчину (масова частка розчиненої речовини). Вказана щільність отриманого розчину – 1,05 г/см3. Нарешті, йдеться і про масу твердого гідроксида в питанні завдання. Значення цієї величини належить розрахувати. Запишемо величини та їх значення скорочено (скорочений запис умови завдання).

Причому, слова Дано, Знайти, Розвязок писати не обов'язково, оскільки розмежування в короткій умові чітко визначають місце розташування значень, їм відповідних. Це дозволяє заощадити час. У даному випадку всі величини – відомі і шукані – компактно, щільно виписані на невеликій площі паперу, легко охоплюються поглядом і зручно подані для подальшого аналізу: визначення взаємозалежності між величинами і речовинами.

Приклад. Визначити об'єм водню, що утворився при взаємодії надлишку соляної кислоти з цинком масою 195 гр.

Складання схеми розвязування задачі (Із усього вище сказаного разом з учнями складається схема розвзку задачі). Схема розвязку задачі: Аналіз умови завдання. Складання плану розвзку – ставлять головне запитання і до нього ставлять додаткові запитання, які допомагають знайти відповідь на головне запитання завдання. Відповідь – на поставлені запитання дають у зворотному порядку.

Для дезінфекції ран використовується 5%-ний розчин марганцівки. Яку масу марганцівки і води необхідно взяти для приготування 200гр розчину ? Марганцівки 10 гр, води 190 гр

У домашній аптечці завжди є 3%-ний розчин «зеленки». Скільки фарбника брильянтового зеленого треба розчинити в спирті, щоб отримати 10,25г «зеленки»? 0,3г фарбника

Якщо ви любите солодкий чай, то на 1 склянку (250 г води) добавляєте дві чайні ложки цукру (по 5 гр кожна). Яка масова частка цукру в чаї? 3,8 %

Щоб шкіра була білою і гладкою, прийнято приймати сольові ванночки для обличчя і рук. Яку масу солі й води необхідно взяти, щоб отримати 500гр сольового розчину з масовою часткою солі 1%? 5гр солі, 495гр води

Знаменитий англійський хімік і фізик Уїльям Рамзай у кінці ХІХ століття вперше виділив зразок земного гелію (He), в якому містилось 5,34 х атомів цієї речовини. Якій кількості речовини відповідає це число атомів ?

У стратосфері на висоті 20 – 30 км знаходиться шар озону О 3, що захищає землю від могутнього ультрафіолетового випромінювання Сонця. Коли б не «озоновий екран» в атмосфері, то фотони з великою енергією досягли б поверхні Землі і знищили на ній все живе. Підраховано, що в середньому на кожного жителя в повітряному просторі (аж до верхньої межі стратосфери) доводиться по 150 моль озону. Скільки молекул О 3 (озону) доводиться в середньому на одного жителя Землі?

У шкільному хімічному кабінеті пролили на підлогу небагато соляної кислоти HCl, і до кінця уроку вона повністю випарувалася. Хоча хлороводень сильно токсичний, при вдиханні токсично діє на слизову оболонку, учні не відчули ніякого стороннього запаху. Скільки молекул хлороводню опинилося в повітрі, якщо кількість речовини його рівна 0,03 моль?

У будинку розбився медичний термометр, а всю ртуть зібрати не вдалося. Тим часом ртуть володіє високою летючістю, а її пари отруйні. Обчисліть, яку кількість речовини ртуті не вдалося зібрати, якщо ця порція складає 2,4*10 20

У ХVІ столітті аптекарі називали Венерою якийсь метал, що поліпшує роботу серцево – судинної системи. Браслети з цього металу використовують як засіб для стабілізації артеріального тиску. Метал має червонуватий відтінок. Що це за метал ? Скільки атомів його міститься в порції кількістю речовини 0,2 моль ?

Оперативне зведення з чергової частини МВС За поточну добу відбулися наступні правопорушення: порушення концентрації реагуючих речовин - 9, розкрито - 7; нанесення тяжких хімічних пошкоджень - 6, розкрито - 4; незареєстровані реакції горіння, окислення - 9, розкрито - 6. Варто особливо відмітити подію в районі школи : на телефон райвідділу міліції поступив тривожний дзвінок від учнів школи. Прибула група негайного реагування, затримала особливо небезпечних злочинниць X та У, раніше судимих за нанесення опіків і псування тканин. Проте, чинився опір співробітникам міліції сержантові Метилоранжу і старшині Фенолфталеїну, злочинниці сховалися, розчинилися у воді. Причому свідки стверджують, що Фенолфталеїн, обшукуючи затриману громадянку У, від збентеження став малиновим. А Метилоранж почервонів, побачивши фотографію громадянки X у паспорті. Скориставшись замішанням оперативників, злочинниці сховалися. Особливі прикмети: розшукувана X, користуючись рідким агрегатним станом, легко вступає в контакт із громадянами з метою солеутворення, що розшукувана У, володіючи твердим агрегатним станом, відмічена в реакції нейтралізації. Всіх, хто бачив розшукуваних, прохання телефонувати або 02. Оперативну обстановку докладав: В.А. Духанін.

0 Завдання: Визначити осіб розшукуваних злочинниць X і У. Фотороботи злочинців додаються. Їх розшукує міліція. Особливі прикмети злочинниць: розшукувана X - безбарвна рідина. Викликає опіки на шкірі, при контакті з папером, тканинами утворює на них дірки. Розшукувана У володіє твердим агрегатним станом білого кольору, добре розчиняється у воді. При обшуку громадянки У старшина Фенолфталеїн від збентеження став малиновим. Громадянка X у бесіді з сержантом Метилоранжем примусила досвідченого сищика почервоніти. Учні повинні не тільки визначити, в якій колбі знаходиться злочинниця – речовина X, а в якій – У, але і назвати їх: X – кислота, У – луг.

До складу феромона тривоги у мурашок - деревоточців входить вуглеводень. Яка будова вуглеводня, якщо при його крекінгу утворюються пентан і пентен, а при його горінні - 10 моль вуглекислого газу. (В..: декан)

За допомогою хімічної сигналізації і хімічної інформації відбувається своєрідний обмін думками у тварин. Мурашки для подачі сигналу тривоги виділяють речовину складу С 7 Н 14 О. Визначити будову цієї речовини, якщо вона взаємодіє з гідроксиламіном, з синильною кислотою дає речовину складу С 7 Н 15 ОN, при каталітичному гідруванні утворює 4 - метилгексанол - 3.

Запах фіалок обумовлений речовиною складу С 9 Н 14 О. Яка структурна формула цієї речовини, якщо при бромуванні утворюється 2, 3, тетрабром нонаналь - 1?

Руді лісові мурашки володіють феромоном тривоги - кислотою, яка одночасно служить зброєю. Установіть її структурну формулу, якщо речовина, розкладаючись при нагріванні, дає реакцію срібного дзеркала.

Лавровий лист - висушений лист лавра благородного. Аромат обумовлений ефіром. Установіть його структурну формулу, якщо відомо, що при його гідролізі утворюється лауриловий спирт СН3 - (СН2)10 - СН2ОН і лауринова кислота СН3 - (СН2)10 - СООН.

1.Фізична величина, якою визначається число структурних часточок (молекул, атомів, йонів), називається _____________________; позначається _____; вимірюється в _________, __________, ______________. 2. Моль – це така кількість речовини, в якій міститься _____________ молекул цієї речовини. 3.Постійна Авогадро – це фізична величина, яка позначається ____, численно рівна _________. 4.Число часточок речовини (____) рівно _____________ постійній Авогадро ( ___ ) на кількість речовини ( ___ ). Уставте пропущені слова, літерні позначки і числа в даному тексті: кількістю речовиниn мольммолькмоль 6 х /моль N добутку NANA n NANA 6 х /моль

Розвязування задач формує певний стиль мислення і розвиває інтелектуальні вміння учнів. Успішність розвитку навчальної діяльності залежить від активності того учня. Важливо, щоб завдання створювало позитивну установку на подальшу активну діяльність Саме розвязування задач - це активний пізнавальний процес. Інтегровані завдання сприяють формуванню пізнавальних мотивів (ставлять учня перед необхідністю творчого використання знань, що є у них, і пошуків необхідної інформації).

проблема мета результат співробітництво активність творчість справа самостійність

Розум полягає не тільки в знанні, але й в умінні застосовуватити знання на практиці. Арістотель