Особливості розвитку дітей із синдромом Дауна

Синдром Дауна - це генетичне захворювання, яке характеризується аномалією (потроєнням) 21 пари хромосом, недоумством і характерними зовнішніми ознаками (розкосі очі, пласке обличчя, одна поперечна складка на долоні, відносно низький зріст, великий язик). Причиною виникнення синдрому Дауна є потроєння 21 хромосоми. Ризик народження дітей з синдромом Дауна значно підвищується у разі віку матері більше 35 років або віку батька більше 45 років.

Вперше синдром Дауна був описаний в 1866 році англійським лікарем Джоном Ленгдон Дауном, як розумова відсталість, що поєднується з характерними зовнішніми ознаками, а в 1959 році вчений Жером Лежен визначив його генетичну природу. У дівчаток і хлопчиків синдром Дауна зустрічається однаково часто. Лікування синдрому Дауна включає нейропсихологическую реабілітацію та соціальну адаптацію дітей, а також лікування супутніх захворювань і вад розвитку.

Найбільш характерні зовнішні ознаки синдрому Дауна, за якими можна поставити можливий діагноз відразу після народження дитини: у 90% «плоске» обличчя, потовщена шийна складка, розкосі очі, півмісяцева шкірна складка у внутрішнього кута ока (епікантус). Для дітей з синдромом Дауна характерно:

- м'язова гіпотонія (зниження м'язового тонусу), - підвищена рухливості суглобів, - короткі та широкі кисті, деформовані вушні раковини, - великий складчастий ніс, - поперечна складка долонна, як універсальна ознака синдрому Дауна, може зустрічатися лише у 45% дітей народжених з цією хворобою; -деформація грудної клітки, пігментні плями по краю райдужної оболонки очей (плями Брушфільда ).

У дітей з синдромом Дауна яскраво виражена затримка психічного і фізичного розвитку. Зріст людини з синдромом Дауна на 20 см нижче середнього. Рівень розумового розвитку IQ у таких дітей варіює від 20 до 75 і залежить від віку початку реабілітації та обсягу реабілітаційних заходів.

Незважаючи на відносно низький рівень інтелекту, діти з синдромом Дауна дуже уважні, ласкаві, терплячі при навчанні та слухняні.

Основною метою виховання та навчання дітей з синдромом Дауна є їх сімейно-соціальна адаптація. Заохочуються групові заняття для поліпшення соціальної пристосованості дитини та її підготовки. Також вітається перебування дитини в дитячих колективах (наприклад, в дитячих садах), оскільки доведено, що перебуваючи в колективі, діти з синдромом Дауна швидше і краще пристосовуються.

При правильно організованому догляді та спеціальному навчанні діти з синдромом Дауна освоюють ті ж навички, що і здорові діти, тільки дещо пізніше. Оскільки діти мають широкий спектр можливостей, їх успіх в школі за стандартною програмою навчання може сильно варіюватися. Проблеми в навчанні, притаманні дітям з синдромом Дауна, можуть зустрічатися і у здорових, тому батьки можуть спробувати використовувати загальну програму навчання у школі.

Дрібна моторика затримується в розвитку і значно відстає від інших рухових якостей у звязку з зниженим мязовим тонусом, та характерної формою кисті. Деякі діти можуть почати ходити вже в два роки, а деякі тільки на 4-му році після народження. Зазвичай призначають фізіотерапію, щоб прискорити цей процес.

Дітям з синдромом Дауна притаманні симптоми швидкої втомлюваності, недостатньої концентрації уваги, дратівливість, лабільність емоційної сфери, загальна ослабленість. В умовах вимушеної гіподинамії, яка супроводжує дитину, енергійні фізичні вправи, дихальна гімнастика є необхідні для профілактики захворювань дихальних шляхів, зміцнення мязового корсету, є добрим психогігієнічним засобом.

Забезпечення формування психологічного комфорту, адекватної поведінки особистості, можливе при застосуванні різноманітних засобів оздоровчих технологій: музикотерапії, арт-терапії, казкотерапії, кольоротерапії.

Рекомендоване корекційне заняття для розвитку уваги, памяті, координації рухів Вправа 1. Дитині пропону­ють покласти обидві руки на стіл. Одну долоню стискають у кулак, а інша лежить вільно. По команді положен­ня рук змінюється, темп виконання прискорюється. Вправу виконують під музику. Вправа 2. За командою педагога учень, що якщо він скаже слово «земля», він повинен виконувати відповідні рухи, які символізують слово вчителя: руки опустити вниз при слові «трава», витягнути вперед при слові «сонце», слово «небо» руки підняти догори, слово «дощ» оберти в променево-зап'яст­ них суглобах тощо.

Вправа 3. Перед дитиною розкладають предметні карт­ки із зображенням фруктів і овочів. Дають по вазі і коши­ку. Пропонують покласти у вазу фрукти, а в кошик овочі. Вправа 4. Перед дитиною кладуть малюнки з ялинкою і струмочком та пропонують плеснути з долоні один раз, коли назване слово стосувати­ меться ялинки, двічі коли струмка. Слова: дзвінкий, пухнаста, вічнозелена, веселий, говіркий, духмяна, чистий. Вправа 5. Пропонують прослухати слова: стіл, шафа, яблуко, парта, стілець і виклю­чити зайве слово. Слова: масло, сир, вата, хліб, огірок.