досвіду роботи вчителя початкових класів Вільнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 3 Ройко Оксани Валентинівни

Тема

Досвід Розвиток пізнавальних інтересів учнів початкової школи є актуальним і перспективним, бо постійне та ініціативне накопичення знань вимагає від дитини не тільки природної допитливості, а й здатності аналітично, творчо мислити, уміння добирати необхідну інформацію.

Дані опитування учителів початкових класів свідчать: 15 % респондентів постійно застосовують певні засоби розвитку пізнавальної активності школярів: робочі зошити з друкованою основою ігрові елементи, творчі завдання, наочні засоби – малюнки, картки, схеми, 10 % учителів використовують більше двох-трьох засобів: самостійні роботи, цікавий матеріал для читання, створення ситуацій для колективних обговорень, самоперевірки, взаємонавчання учнів. Отже, актуальність цієї проблеми підсилюється недостатнім розмаїттям використання в навчанні засобів розвитку пізнавальної активності учнів, що знижує ефективність педагогічного процесу та обмежує можливості для виховання творчої особистості.

Обєкт дослідження: пошук шляхів розвитку пізнавальних інтересів до навчальних предметів. пошук шляхів розвитку пізнавальних інтересів до навчальних предметів.

Шлях розвитку пізнавального ставлення до знань Вияв емоційного відгуку до навколишнього Виділення зовнішніх якостей предметів Пізнання внутрішніх зв׳язків і відношень Самостійна постановка пізнавальних задач і спроба розв׳язати їх за допомогою спостережень, дослідів, роздумів

Педагогічна спадщина Подорожі дітей до витоків думки й слова, під час якої пробуджуються дитяча зацікавленість, допитливість, розвивається спостережливість, здатність до аналізу явищ, потреби в нових знаннях. Подорожі дітей до витоків думки й слова, під час якої пробуджуються дитяча зацікавленість, допитливість, розвивається спостережливість, здатність до аналізу явищ, потреби в нових знаннях. В.Сухомлинський. Навчання грунтується на позиціях самих дітей, на переживанні дітьми в цьому процесі почуття вільного вибору Навчання грунтується на позиціях самих дітей, на переживанні дітьми в цьому процесі почуття вільного вибору Ш.О.Амонашвілі. У цих дослідженнях розкриваються основні напрями формування пізнавальної активності школярів шляхом удосконалення роботи вчителя, використання оптимальних методів навчання, реалізації індивідуального підходу.

Сутність поняття пізнавальна активність молодшого школяра як особистісної властивості учня, що характеризує позитивно-емоційне ставлення до пізнавальної діяльності; передбачає інтерес, енергійність у пізнанні нового; визначає якість навчальної діяльності (наявність знань про способи розвязання завдань, прагнення до вибору способів діяльності, здатність до завершеності навчальних дій) ; засоби розвитку пізнавальної активності молодших школярів, що включають зміст навчального матеріалу, форми організації, методи навчання й оцінювання, мікроклімат навчального процесу; критерії та показники сформованості пізнавальної активності молодших учнів (ініціативність, самостійність, реалізований ступінь пізнавальної активності, творчий рівень пізнавальної активності, якісне засвоєння знань, комунікативність, благополучність у взаєминах один з одним).

Щоб сформувати пізнавальний інтерес, організовуючи пізнавальну активність учнів, необхідно сформувати в них ті психологічні функції, які пов'язані з інтересом. Динаміка розвитку інтересу: Цікавість ДопитливістьПізнавальний інтерес інтерес Теоретичнийінтерес

І група – учні з переважаючим пізнавальним спрямуванням, які активізують пізнавальну діяльність всього класу (3 учні). І група – учні з переважаючим пізнавальним спрямуванням, які активізують пізнавальну діяльність всього класу (3 учні). ІІ група – учні з поверховим освоєнням предмета інтересу (мотив дізнатись виявляється епізодично) (6 учнів). ІІ група – учні з поверховим освоєнням предмета інтересу (мотив дізнатись виявляється епізодично) (6 учнів). ІІІ група – учні, у яких пізнавальне зацікавлення спрямоване на нові, яскраві об׳єкти, їх зовнішній бік (14 учнів). ІІІ група – учні, у яких пізнавальне зацікавлення спрямоване на нові, яскраві об׳єкти, їх зовнішній бік (14 учнів). ІV група – учні, пізнавальний інтерес яких стимулюється запитаннями дорослих у прямій формі (7 учнів). ІV група – учні, пізнавальний інтерес яких стимулюється запитаннями дорослих у прямій формі (7 учнів).

Методи формування пізнавальних інтересів учнів Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення. Метод опори на життєвий досвід учнів. Метод опори на життєвий досвід учнів. Полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів (фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому середовищі або в яких самі брали участь) як опори при вивченні нового матеріалу. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність спостережуваних явищ. Метод пізнавальних ігор. Метод пізнавальних ігор. Сприяє створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ. Вони можуть бути основною або допоміжною формою навчального процесу. Розвиваючий ефект досягається за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів. У виховному значенні гра допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил і можливостей. Метод створення відчуття успіху в навчанні. Метод створення відчуття успіху в навчанні. Постійне відчуття учнем успіху в навчанні зміцнює впевненість у власних силах, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися.

Переді мною стоїть задача зробити так, щоб учневі хотілося навчатися, щоб йому було цікаво. Враховуючи зазначене вище, я маю дотримуватися таких вимог: чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій; чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій; зосередити увагу на діяльності слабких учнів, які не встигають; зосередити увагу на діяльності слабких учнів, які не встигають; не створювати змагань на швидкість виконання завдань; не створювати змагань на швидкість виконання завдань; навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання. навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання.

Висновки Отже, навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей. Отже, навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.