1. На дошкільних початкових сходинках освіти треба розглядати перспективність як визначення пріоритетних ліній підготовки дітей дошкільного віку до майбутнього шкільного життя, які б максимально враховували потреби початкової школи в готовності дитини до оволодіння новою, провідною в молодшому шкільному віці навчальною діяльністю. 2. На етапі початкового шкільного навчання забезпечення власне наступності має передбачати врахування того рівня сформованості життєвої компетентності, з яким дитина прийшла до школи, опору на нього, що забезпечує органічне, природне продовження розвитку, навчання і виховання, започаткованих у дошкільному віці.

Чи стане школа для дитини школою радості? Як зберегти фізичне і емоціональне благополуччя дитини? Як допомогти дитині пристосуватися до шкільного життя ?

- дублюються або автоматично переносяться завдання, зміст, методи навчання молодших школярів на дітей старшого дошкільного віку; - деформується істинність дошкільної освіти у напрямку посилення неспецифічних для неї форм; - відбувається підміна важливих завдань загального повноцінного розвитку дитини на формування навичок навчальної діяльності.

- спрощеного розуміння змісту освіти дітей у дошкільному віці; - незавершеності ліній освітньої роботи, розпочатої у дошкільному дитинстві; - недостатнього приділення уваги для усунення шкільного стресу з позицій корекційно-розвивального підходу.

Сучасне бачення розв'язання проблеми наступності має полягати у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого зростання дитини.

визнання пріоритетних принципів побудови освітньої системи України, які є спільними і рівноцінними для дошкільної та початкової ланок освіти; врахування фізіологічних і психологічних закономірностей розвитку дітей на відповідних вікових етапах; збагачення змістового компонента; створення сучасного методичного супроводу освітньої діяльності дошкільного навчального закладу і початкової школи.

гуманізація; інтеграція; диференціація.

на дошкільному етапі: - збереження самоцінності цього вікового періоду; - пізнавальний й особистісний розвиток дитини, формування її готовності до взаємодії з навколишнім світом; - розвиток провідної діяльності - гри як фундаментального новоутворення дошкільного періоду; на початковому шкільному етапі: - опору на наявний рівень досягнень дошкільного дитинства; - індивідуальну роботу у випадках інтенсивного розвитку; - спеціальну допомогу з корекції несформованих у дошкільному віці якостей; - розвиток провідної діяльності - навчання як фундаментального новоутворення молодшого шкільного віку тощо.

глибоких знаннях вихователем і вчителем вікових психофізіологічних особливостей дітей 6-го і 7-го років правильній організації педагогічної діяльності з урахуванням стану фізичного і психічного здоров'я дитини впровадження інноваційних освітніх технологій, педагоги зможуть не тільки сформувати у дітей потребу в навчанні, а й забезпечити повноцінний розвиток їхні особистісних ново­ утворень.

зміст дошкільної освіти відтворено у Базовому компоненті дошкільної освіти України та Державній базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", додаткових комплексних та парціальних програмах. зміст початкової шкільної освіти викладено у Державному стандарті початкової загальної освіти

фізична ; мотиваційна комунікативно-мовленнєва емоційно-вольова Інтелектуальна соціально-моральна

Створення умов для повноцінного фізичного розвитку Забезпечення достатнього рівня розвитку пізнавальної сфери Формування соціально-моральної компетентності майбутнього школяра Забезпечення достатнього рівня сформованості мовленнєвої компетентності Розвиток особистісних якостей, необхідних для успішного шкільного навчання

організацію розвивального життєвого простору; зв'язок завдань, методів, прийомів, засобів, форм організації освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку; узгодженість компонентів методичної роботи.

ігрова діяльність ; продуктивна (образотворча,конструктивна); трудова; навчально – пізнавальна діяльність (у наступності) Форми організованої навчально-пізнавальної діяльності: - заняття різних видів; - гурткова робота; - індивідуальна робота у повсякденні; - організовані дидактичні ігри; - екскурсії у природне і соціальне довкілля; - спостереження; - елементарні досліди; - пошукові ситуації тощо.

спільні педагогічні ради, методоб'єднання, педагогічні мости, творчі звіти, методичні вітальні, авторські школи, прес-конференції, семінари, ви­ставки творчих ідей і знахідок тощо; залучення педагогічних колективів до створення наскрізних програм з інтелектуального, фізкультурно-оздоровчого, художньо-естетичного напрямку розвитку; взаємовідвідування вчителями перших класів та вихователями старших дошкільних груп різних форм організації освітньої діяльності, взаємообмін досвідом з цікавих проблемних питань, розробка спільних методичних рекомендацій, порад, спільна організація та проведення роботи з батьками майбутніх першокласників та ін.; залучення дитячих колективів до співпраці, спільні розваги, конкурси, екскурсії, змагання, в яких беруть участь старші дошкільнята та молодші школярі.

Форми навчально-виховної роботи: урок, що має сталі регламентовані рамки, визначену дисциплінарну спрямованість, тривалість, структуру, передбачений результат. гурткова робота, індивідуальні додаткові заняття, факультативи, виконання домашніх завдань, екскурсії, участь у дослідних міні-проектах, олімпіадах, конкурсах тощо.

Забезпечення дієвої наступності через узгодженість та взаємозв'язок усіх її компонентів, зазначених вище, має утворювати цілісний простір для реалізації в освітньому процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної динамічної та перспективної системи розвитку, виховання і навчання особистості дитини.