Рекомендована література 1.Батышев С.Я. Профессиональная педагогика. - М.: Ассоц. Профессиональное образование, – 904 с. 2. Підготовка майстра виробничого навчання до занять: Метод. рекомен. / Укладач С.О. Заславська. – Донецьк: ДІПО ІПП, – 64 с. 3. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах: Затв. Наказом Міносвіти і науки України р. 419 // Офіційний вісник України. – – С. 92– Сілаєва І.Є. Методи професійно-практичної підготовки / Метод. рекомендації. – Донецьк: ДІПО ІПП, – 49 с. 5. Сілаєва І.Є., Шевчук С.С. Сучасний урок у професійній школі: проектування, організація, аналіз: Навчально- методичний посібник. – Донецьк: ДІПО ІПП. – – 172 с. 6. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ-ИНФРА, – 336 с.

Урок виробничого навчання – форма професійно-практичної підготовки, за якою майстер виробничого навчання у визначений проміжок часу в спеціально обладнаному місці керує навчально-виробничою діяльністю групи учнів постійного складу. Урок повинен відрізнятися цілісністю: взаємообумовленістю цілей, змісту, форм, методів та засобів навчання; внутрішнім взаємозв'язком всіх структурних елементів; єдиною логікою діяльності майстра й учнів.

Основні дидактичні вимоги до уроку виробничого навчання 1. Виховання та розвиток учнів у процесі навчання. Нерозривність навчаючої, розвиваючої та виховної мети. 2. Забезпечення зв'язку з теоретичним навчанням. 3. Організаційна чіткість, виразність загального завдання, яке розв'язується на даному занятті в прийнятій програмі навчання. 4. Правильний вибір форми організації заняття (фронтальної, бригадної, індивідуальної, змішаної). 5. Правильний вибір об'єктів роботи для групи, бригади, кожного учня.

6. Матеріально-технічне та дидактичне забезпечення занять: організація робочих місць, наявність та справність обладнання, інструменту, приладів, наявність матеріалів, необхідної навчально-виробничої документації. 7. Правильний вибір методичних прийомів інструктажу з урахуванням форми організації заняття, особливостей трудового завдання, індивідуальних особливостей окремих учнів. 8. Раціональне співвідношення колективної й індивідуальної роботи 9. Формування професійної самостійності, розвиток творчого мислення 10. Створення комфортних морально- психологічних умов

Готуючись до уроку, майстер повинен: - проаналізувати підсумки попередніх занять, уточнити зміст, тему та мету наступного уроку; - вивчити технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду роботи, нової техніки, технології; - намітити навчально-виробничі роботи, які учні будуть виконувати на уроці; - намітити методи та методичні прийоми проведення уроку; - визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити шляхи їх попередження; - визначити домашнє завдання учням;

- визначити структуру уроку та час, відведений на кожний його елемент; - скласти план уроку та конспект вступного інструктажу; - перевірити справність обладнання, інструментів та приладів; - підготувати до уроку матеріали, заготівки, навчальну та технічну документацію, наочні прилади; - приготуватися до показу на уроках трудових прийомів. Зміст та порядок підготовки майстра до уроку багато в чому залежить від періоду навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу групи.

Цілі виробничого навчання При підготовці до уроку істотним є правильне визначення кінцевої мети – чого потрібно досягти. Нечітко сформульовані цілі значно ускладнюють процес навчання Мету уроку можна визначити як заздалегідь плановий результат спільної діяльності майстра і учнів по засвоєнню останніми знань, умінь і навичок. Мету можна розглядати як передбачуваний результат діяльності. Процес навчання вимагає постановки трьох цілей: навчальної, розвиваючої, виховної. Цілі повинні бути сформульовані конкретно і містити передбачуваний результат.

Навчальна мета передбачає формування: - вмінь та навичок планування й здійснення виробничого процесу; - загальнопрофесійних вмінь та навичок, які забезпечують широчінь профілю підготовки; - вмінь застосувати знання для розв'язання навчально-виробничих завдань; - формування готовності до оволодіння новою технікою та технологією виробництва і т. ін.

Виховна мета: - виховання поваги до праці, до своєї професії; - виховання дбайливого відношенні до обладнання, матеріалів, інструменту; - виховання моральних якостей; - виховання дисципліні, сумлінності, відповідальності, ініціативі; - виховання вміння працювати в колективі; - формування форм і правил свідомої дисципліни

Розвиваюча мета охоплює: - формування та розвиток раціональних прийомів мислення, пам'яті; - розвиток пізнавальної активності та самостійності; - розвиток уваги, спостережливості, волі, наполегливості у досягненні мети; - розвиток навичок та звичок планувати та контролювати свою працю; - розвиток умінь та навичок самовдосконалення в обраній професії

Типи уроків У сучасній дидактиці й у педагогічній практиці типи уроки виробничого навчання визначають відповідно до основної дидактичної мети, що розв'язується на уроці за змістом виконуваних навчально- виробничих робіт

Класифікація типів уроків за основною дидактичною метою Урок формування первісних умінь Сформувати в учнів первісні уміння по виконанню прийомів, операцій... Урок формування складних умінь (наприклад сполучення двох операцій в одну; виконання операцій за раціональним методом) Сформувати в учнів уміння по виконанню... Сформувати в учнів уміння більш раціонального виконання операції за допомогою спец.пристосування... (згідно рекомендацій фірми...) Урок удосконалення умінь і формування навичок Сформувати в учнів навички по виконанню... Розширити і удосконалити спеціальні знання та вміння учнів...

Урок комплексного застосування знань, умінь та навичок при виконанні навчально-виробничих робіт (при виконанні комплексних робіт) Закріпити і удосконалити знання, уміння і навички учнів по темі... (по виготовленню …) Залучати учнів до раціоналізації і винахідництва Формувати виробничу самостійність Формувати готовність до оволодіння новою технікою і технологією виробництва Формувати уміння та навички по розробці технологічного процесу Контрольно- перевірочний урок Перевірити й оцінити рівень знань, умінь і навичок учнів по виконанню операції... Перевірити рівень засвоєння знань і навичок учнів по обробці (деталі, складальної одиниці). Виявити пробіли в знаннях та уміннях учнів і здійснити корекцію.

Класифікація типів уроків за змістом Вступний урок Знайомство з професією, навчальною майстернею, підприємством-замовником, правилами охорони праці, майбутніми роботами Урок вивчення трудових прийомів і операцій Формування початкових умінь правильно і якісно виконувати прийоми й операції у різних сполученнях за зразком і рекомендаціями інструкційних карток

Урок виконання простих комплексних робіт Закріплення та вдосконалення умінь з виконання прийомів і способів праці, типових для професії, робіт комплексного характеру, що включають операції у різних сполученнях Урок виконання складних комплексних робіт Формування умінь і навичок виконання навчально-виробничих робіт, що поєднують усі раніше вивчені технологічні операції і способи праці Контрольно-перевірочний урок Виконання перевірочних робіт, контрольних робіт. Удосконалення умінь і навичок виконання комплексних і складних видів робіт

Традиційні види уроків виробничого навчання: урок – вступне заняття; урок – вправа; урок – комплексні роботи; урок – самостійні (практичні) роботи; урок – екскурсія. На відміну від типів уроків класифікація по видах уроків визначається методикою їхнього проведення.

Нетрадиційні види уроків виробничого навчання: урок – технічної творчості; урок – конкурс професійної майстерності; урок – ділова гра; урок – виробничий семінар; урок – аналіз конкретних ситуацій; урок – вивчення передових методів праці; бінарний.

Виділяють зовнішню структуру уроку виробничого навчання та його дидактичну структуру. Зовнішня структура уроку Організаційна частина Вступний інструктаж Поточний інструктаж та вправи (самостійна робота) учнів Заключний інструктаж Дидактична структура уроку Цільова настанова, мотивація діяльності Актуалізація знань та умінь учнів Формування орієнтовної основи діяльності учнів (показ прийомів праці) Формування (відпрацьовування) нових прийомів діяльності застосування (закріплення, поглиблення) засвоєних прийомів діяльності Підведення підсумків Видача домашнього завдання

Вимоги до змісту структурних елементів уроку виробничого навчання Основною метою вступного інструктажу є підготовка учнів до наступної роботи. Ведучі методи при проведенні вступного інструктажу: бесіда, пояснення, показ нових трудових прийомів; Методи по рівню навчально-пізнавальної діяльності учнів: пояснювально- ілюстративний, репродуктивний, частково- пошуковий.

Послідовність проведення вступного інструктажу: 1) повідомлення мети та теми уроку, мотивація навчально-виробничої діяльності учнів; 2) актуалізація опорних знань, вмінь учнів за матеріалом занять професійно-теоретичної підготовки та виробничого навчання, необхідних на даному уроці; 3) пояснення характеру та призначення наступної роботи й порядку виконання вправ, навчально-виробничих робіт;

4) розбір інструкційної та інструкційно-технічної (технологічної) документації; 5) демонстрація зразків наступних робіт; 6) ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами та приладами, які будуть застосовуватися на уроці; 7) пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць при виконанні завдань; 8) пояснення та показ найбільш раціональних прийомів, способів та послідовності виконання завдання, а також методів контролю якості роботи;

9) розглядання правил охорони праці; 10) розглядання типових помилок та способів їх попередження; 11) опитування учнів з метою перевірки засвоєння ними матеріалу вступного інструктажу; 12) пробне виконання учнями прийомів роботи, що їх показав майстер; 13) підведення підсумків вступного інструктажу, пояснення критеріїв оцінок з наступної роботи; 14) видавання завдань, розподіл учнів по робочих місцях.

Типові недоліки проведення вступного інструктажу: неправильно визначено структуру інструктажу; матеріал інструктажу не ув'язаний з матеріалом загальнотехнічних і спеціальних дисциплін та попередніх уроків виробничого навчання; дублювання навчального матеріалу спецпредметів; не проводиться або проводиться методично та технічно неправильно показ трудових прийомів, дій, рухів та пояснення технологічного процесу в цілому; не використовується або використовується методично неправильно навчально-інструкційна та технологічна документація; не використовується або використовується педагогічно і технічно неправильно наочні прилади, технічні засоби навчання; не використовуються або недостатньо використовуються новинки техніки, технології, передового досвіду; не проводиться або проводиться тільки шляхом усного опитування перевірка доступності і посильності нового навчального матеріалу; не демонструється раціональна організація робочих місць під час виконання трудової діяльності; не проводиться відповідь на запитання учнів.

Поточний інструктаж Поточний інструктаж – це керівництво майстра при виконанні учнями вправ. Основна мета поточного інструктажу – домогтися виконання учнями навчально-виробничих робіт з найменшою кількістю помилок, для комплексних робіт – у заданий проміжок часу. Для цього майстру потрібно не стільки виправляти помилки, скільки їх попереджати. Ведучі методи поточного інструктажу: пояснення, роз'яснення, самостійна практична робота учнів; по рівню навчально-пізнавальної діяльності учнів: репродуктивний, частково-пошуковий.

Індивідуальний поточний інструктаж Проводиться при обході майстром робочих місць учнів. Їхня суть у тім, що при кожнім обході майстер переслідує визначену мету. При кожнім обході робочих місць майстер стежить за роботою всіх учнів, дає їм необхідні вказівки, виправляє та попереджує помилки. Але при цьому він обов'язково повинен перевіряти ту частину роботи, що є метою обходу.

Приблизна мета обходів: - перевірка правильності організації робочих місць та додержання правил охорони праці; - перевірка правильності виконання учнями трудових прийомів та технологічного процесу; - перевірка вмінь користуватися кресленнями, інструкційними та технологічними картами; - перевірка відношення учнів до матеріалів, обладнання, використання учнями робочого часу; - надання допомоги учнями в налагодженні обладнання; - перевірка ходу виконання робіт (міжопераційний контроль) та надання допомоги учням; - приймання та оцінка робіт.

При проведенні індивідуального поточного інструктажу майстер повинен: - вникати в роботу кожного учня, не випускаючи з поля зору роботу всієї групи; - розвивати у учнів здібність аналізувати свою працю, знаходити причини помилок та способи їх усунення; - без необхідності не втручатися в роботу учнів; - не давати готових вказівок. як виправити помилки; - ніколи не закінчувати роботу за учнів;

При проведенні індивідуального поточного інструктажу майстер повинен: - надавати постійну допомогу відстаючим учням шляхом повторного пояснення та показу трудових прийомів і проведення з ними додаткових вправ; - спонукати учнів до самоконтролю, забезпечити високу якість їх роботи; - спостерігати за раціональним використанням робочого часу та добиватися високої продуктивності праці учнів; - виховувати у учнів звичку правильної організації робочого місця та забезпечення безпечних умов праці.

Колективний поточний інструктаж Проводиться одночасно для всієї групи шляхом повторного пояснення та показу прийомів роботи в тих випадках, коли у більшості учнів виявлені однотипні помилки та утруднення в роботі.

Основні показники оцінки виконання навчально-виробничих робіт при виконанні операційних робіт: якість, виконання технічних вимог; правильність виконання прийомів і способів роботи; раціональне організація роботи і робочого місця; виконання вимог охорони праці

Основні показники оцінки виконання навчально-виробничих робіт при виконанні комплексних робіт: якість, виконання технічних вимог; виконання учнівській норми часу; ступень самостійності учня; правильність виконання прийомів і способів роботи; раціональне організація роботи і робочого місця; виконання вимог охорони праці

Типові недоліки проведення поточного інструктажу: немає чіткої системи практичної діяльності учнів; немає чіткої системи в організації поточного інструктування учнів; не застосовуються або недостатньо застосовуються методичні засоби розвитку в учнів самостійності та технічного мислення; не враховується відсутність умінь і навичок учнів у користуванні навчально-інструктивною і технологічною документацією; не беруться майстром до уваги порушення учнями правил організації робочих місць та охорони праці; формально проводяться цільові обходи; не робиться міжопераційний контроль якості виконуваних робіт; не оголошуються критерії оцінювання виконаних робіт.

Заключний інструктаж Основна його мета – підведення підсумків уроку. На основі аналізу успіхів і недоліків уроку показати учням, чому вони навчилися, як просунулися в освоєнні професії, що потрібно робити, щоб уникнути помилок і закріпити успіхи. При проведенні заключного інструктажу застосовуються такі методи виробничого навчання: пояснення, бесіда, демонстрація й аналіз навчально-виробничих робіт учнів; методи за рівнем навчально-пізнавальної діяльності учнів – пояснювально-ілюстративний, проблемне викладання, частково-пошуковий.

На заключний інструктаж виносять такі питання 1. Повідомлення про досягнення мети та завдань уроку: - виконання навчально-виробничих завдань групою в цілому, учнівськими бригадами, окремими учнями; - розбір неточностей, які допущені при виконані навчально- виробничих робіт, зазначення шляхів їх попередження та усунення недоліків; - аналіз додержання правил безпеки праці, організації робочих місць, розглядання випадків утрати робочого часу, браку й аналіз причин. 2. Виставлення оцінок з аргументацією. 3. Видача домашнього завдання з поясненням методики його виконання, повідомлення теми наступного уроку

Особливості заключного інструктажу При вивченні операційних тем основу заключного інструктажу складає аналіз виконання прийомів та операцій, що вивчаються, Звертається увага на раціональність хватки інструменту, приладів, правильність робочої пози та рухів. Необхідно сурово додержувати педагогічний такт, не акцентувати увагу на помилках учнів, якщо їх причиною є недосвідченість. Належить широко практикувати порівняння робіт, виконаних учнями, із зразками- еталонами.

Особливості заключного інструктажу При виконанні робіт комплексного характеру основу заключного інструктажу складає аналіз трудової діяльності учнів: дотримання ними технологічного процесу вимог щодо якості робіт, раціональності використання робочого часу. При цьому інструктажі зазвичай залучають учнів до самоаналізу виконаних робіт з тим, щоб вони самостійно розібралися в своїх помилках та запропонували способи їх попередження. Рекомендується розбір раціоналізаторських пропозицій учнів щодо удосконалення технології, інструменту, приладів, способів контролю робіт тощо.

Особливості заключного інструктажу При навчанні учнів в умовах виробництва основу заключного інструктажу складає аналіз вмінь учнів виконувати роботу в виробничих умовах, додержувати встановлених вимог організації й технології виробництва. При навчанні учнів у складі учнівських бригад заключний інструктаж проводиться у формі виробничих нарад групи або учнівської бригади. До підведення підсумків роботи доцільно залучати кваліфікованих робітників-наставників, а також керівників виробничих цехів, дільниць, бригад.

Домашнє завдання з виробничого навчання Мета домашньої навчальної роботи учнів: підготовка до наступного заняття; осмислення та узагальнення виробничого досвіду; приведення в систему одержаних теоретичних і практичних знань; застосування теоретичних знань для розв'язання практичних завдань; закріплення та розширення теоретичних знань, практичного досвіду.

При складані домашніх завдань необхідно забезпечити: - практичну спрямованість; - реальний та творчий характер змісту; - зв'язок і опору на теоретичні знання та раніше придбаний досвід; - можливість застосування одержаних результатів у практичній діяльності учнів; - постійне (в самій темі та від теми до теми) підвищення складності; - диференціацію за складністю та труднощами залежно від рівня підготовленості учнів.

При видачі завдань доцільно вимагати: повторення матеріалу теоретичних предметів (особливо спецтехнології), вивчення креслень, схем, графіків, пов'язаних з матеріалами наступного уроку, виконання технічних розрахунків, вивчення інструкційних карт технологічного процесу, виробничих інструкцій, доручати самостійну розробку технологічних процесів майбутніх робіт, виконання комплексних завдань, конструювання приладів. При цьому обов'язково інструктувати учнів про способи виконання названих завдань.

Типові недоліки проведення заключного інструктажу підведення підсумків не проводяться взагалі або проводяться формально; аналіз підсумків уроку починається з помилок, яких припускалися учні під час уроку; не видається домашнє завдання або не пояснюються способи його виконання; не обґрунтовується оцінка роботи учнів на уроці; аналіз підсумків уроку не орієнтований на усунення причин недоліків в діяльності учнів; зауваження майстра під час аналізу не носять педагогічного та виховного характеру.