Ф ОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ХІМІЇ Підготувала учитель хімії Іванова Тетяна Василівна

М ЕТА : навчити школярів орієнтуватися в потоці інформації, формувати в них готовність до самоосвіти.

З АДАЧІ : створити оптимальні умови для виявлення пізнавальної активності учнів; формувати потреби навчатися протягом усього життя; сприяти формуванню вмінь та навичок здобувати знання самостійно за допомогою різних джерел інформації.

Самоосвіта – частина безперервної освіти, це активна пізнавальна діяльність, яка відбувається за особистої ініціативи людини у формі колективної чи індивідуальної самостійної роботи щодо оволодіння знаннями.

Д ЛЯ РОЗВИТКУ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ПОТРЕБИ ПОВИННА БУТИ ГОТОВНІСТЬ ДО САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Основою є глибокі знання, які використовуються як фундамент самостійної діяльності. Мотиви, які активізують особистість до самоосвіти. Навички самостійного оволодіння знаннями (читання, слухання, спостереження). Операції розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння). Вибір джерел пізнання форм самоосвіти.

М ОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ САМООСВІТОЮ УЧНІВ : етап планування, на якому учні обирають форми й засоби самоосвіти. етап організації – учні в залежності від обраної ними форми та засобів самоосвіти здійснюють кроки до її реалізації, пошук відповідної інформації. етап реалізації – учні безпосередньо працюють з джерелом інформації. етап аналізу – здійснюється контроль за результатами роботи.

ФОРМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ : дослідження ( наприклад, при вивченні теми «Кислоти» учні самостійно досліджують хімічні властивості кислот, спостерігають за результатом дослідів, аналізують отримані результати, роблять висновки); моральна дилема (при вивченні тем з циклу «Роль хімії у житті суспільства» учні самостійно визначають задачі екологічного питання та шляхи розвязування екологічних проблем суспільства, що впливає на формування самооцінки, передбачає усвідомлення особистістю глобальних проблем у сферах життєдіяльності).

ФОРМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ : навчання практичної дії (наприклад, у 7 класі при вивченні теми «Прості речовини. Кисень» учні виконують практичну роботу добування кисню в лабораторії та роблять самостійно висновки щодо необхідних умов добування та властивостей цієї речовини опираючись на раніш отриманні знання з курсу «Природознавства» у 5 класі; у 9 класі учні набувають навички складання реакцій йонного обміну при вивченні теми « Розчини» та застосування їх у повсякденному житті; у старших класах школярі розвивають логічне мислення при розвязанні експериментальних задач, що сприяє самовдосконаленню та саморозвитку особистості);

Для адаптації в складному сучасному світі молоді потрібна не стільки сума набутих знань, скільки вміння знаходити їх самостійно, щоб відчувати себе компетентними в будь-якій галузі, творчо мислити, успішно утвердитися в житті.