Робота шкільного психолога і шляхи підвищення ефективності управління профорієнтацією

Профорієнтація повинна здійснюватися на всіх вікових етапах: Емоційно-образний (діти старшого дошкільного віку). Формування позитивного став- лення до світу професій, до людей праці. На цій стадії професії відомі дітям лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манери поведінки, оцінка оточуючих людей).

Пропедевтичний (І-IV класи). Розвиток інтересу до професії батьків, до найбільш масових професій. Формування любові і сумлінного ставлення до праці. У молодших школярів ще немає підстав для здійснення серйозного професійного вибору, часто відсутні виражені інтереси і нахили. Вони легко змінюються на інші.

Пошуково-зондуючий (V-VII класи). Формування професійної спрямованості при усвідомленні інтересів, здібностей, цінностей, які повязані з вибором професії і визначенням свого місця у суспільстві. В цих учнів можуть мати місце особливо раптові переміни в інтересах, що викликано істотнім підйомом пізнавальної активності у цьому віці. Але саме в цьому віці можуть виникнути інтереси, які можуть мати вихід на професійну діяльність.

Формування професійної свідомості (VIII-IX класи). Формування особистісного сенсу вибору професії, уміння співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності із своїми ідеалами, уявлення про цінності зі своїми можливостями. На цьому етапі учень повинен вже реально сформулювати для себе задачу вибору майбутньої діяльності з урахуванням наявного психологічного і психофізіологічного ресурсів.

Період уточнення соціально-професійного статусу (Х-ХІ класи). Формування знань, умінь у визначеній сфері трудової діяльності. Це класи з поглибленою спецпідготовкою.

Професійна орієнтація як система включає такі основні напрямки або підсистеми: Професійна інформація являє собою процес ознайомлення відповідного контингенту учнів з конкретними професіями і спеціальностями, з вимогами, які ставляться до людини, що прагне отримати відповідну професію. Одночасно іде ознайомлення з закладами, де можна одержати дану спеціальність і місцями можливого працевлаштування. Основна мета цієї роботи - створення необхідної інформаційної основи для підготовки: кожного учня до свідомого вибору певної професійної діяльності.

Професійна консультація - являє собою сукупність науково організованих і обґрун- тованих дій, основною метою яких є виявлення індивідуально-психологічних і психофізіо-логічних особливостей особи, що вибирає відповідну професію. Такі дії найбільш ефективні у тих випадках, якщо вони організовані з врахуванням вікових і освітніх рівнів і якщо до цих дій залучені учителі і батьки. На цій основі дати йому науково обгрунтовані рекомендації по вибору професії.

Специфічною особливістю управління шкільною профорієнтацією є те, що профорієнтаційний вплив на школярів здійснюється систематично і планово на протязі всього терміну навчання. Ця особливість передбачає послідовність дій, диференційований підхід в процесі управління професійним самовизначенням школярів. З метою успішної роботи з питань профорієнтації створюється шкільна рада профорієнтації, головою якої є директор школи, заступником - шкільний психолог.

Головні напрямки роботи психолога школи Можна виділити два головних напрямки роботи психолога школи в області профорієнтації: 1. Проведення інформаційно-просвітницької роботи, яка спрямована на розвиток психологічної культури учнів, поглиблення знань з психології. Доцільним є викладання психологом курсу Основи вибору професії під час якого окрім знань професійної спрямованості подаються також необхідні психологічні знання, проведення професійних консультацій. 2. Проведення індивідуальних консультацій з підлітками і юнаками, які передбачають діагностику, корекцію і власне консультацію. Організація індивідуальної профконсультації дає можливість шляхом діагностики здібностей виявити індивідуальність, потенційні можливості і в певній мірі впливати на їх формування.

Отримані за допомогою відповідних методик дані узагальнюються в консультаційному профільному листі на кожного учня персонально. Консультаційний профільний лист складається з двох розділів: І. аналіз психолого-педагогічного вивчення особистості учня; 2.результати консультацій по вибору професій. Перший розділ заповнюється на основі даних, які отримані від класного керівника, батьків і самого учня, аналізу анкетного матеріалу, зібраного на кожного учня, власних спостережень консультанта і проведеної бесіди. Другий розділ відображає тільки результати консультаційних бесід: ознайомчих, коректуючих, заключних. Консультаційний профільний лист. Аналіз психолого-педагогічного вивчення особистості учня. Татенко О.С. Профорієнтаційна робота в школі/. Таким чином, консультаційний профільний лист є узагальненим документом, в якому поєднані всі дані про учня, отримані в результаті використання різних методів-вивчення його особистості. Він допомагає консультанту дати учню кваліфіковану пораду по вибору професії, грунтуючись на об'єктивних даних.

Шляхи підвищення ефективності управління профорієнтацією У своїй діяльності шкільний психолог повинен опиратися, перш за все, на класного керівника. Саме він на рівні класу координує всю навчально-виховну роботу, спостерігає кожного учня в навчальній і позакласній роботі, активно спілкується з сімєю учня. Зміст роботи класного керівника з проблем профорієнтації має полягати у вивченні і розвитку пізнавальних інте- ресів,схильностей, індивідуальних особ- ливостей учнів, підвищенні їх активності у професіональному самовизначенні, складанні програм самопідготовки школярів і формуванні обгрунтованих професіональних планів, що, безперечно, неможливо без участі психолога

З метою сприяння формуванню стійких професійних намірів, класний керівник разом з шкільним самовизначення. Ця програ- ма повинна включати такі етапи: І. Постійне підвищення інформованості учня про обрану сферу професійної діяльност 2. Організація посильної участі школяра в оволодінні найпростішими навичками в обраній ним професійній діяльності /факультативи, гуртки, спецшколи/. 3. Розвиток процесів самопізнання учнів /саморегуляція, самоконтроль, самоаналіз/.

Співпраця психолога з класними керівниками, батьками. Робота класного керівника в питаннях профорієнтації' проходить під безпосереднім керівництвом шкільного психолога. До цієї роботи слід залучити" також батьків. В системі профоріентаційної роботи з молоддю робота школи з батьками - одна з найважливіших ланок, оскільки на даний час всі дані, отримані під час опитування молоді свідчать про те, що своє рішення щодо майбутньої діяльності вони приймають під впливом батьків. Батьки приймають активну участь у визначенні життєвих і професійних цілей своїх дітей. Саме цим і викликана необхідність організації спеціальної роботи школи з батьками. Робота ця має бути спрямована на надання необхідної допомоги сім'ям в підготовці дітей до праці і вибору професії. Роботу з профорієнтації з батьками проводять шкільні психологи, класні керівники, батьківські комітети. Ця робота є складовою частиною загальношкільного плану виховної роботи. До неї можуть бути віднесені такі заходи: анкетування батьків та залучення батьків до проведення профорієнтаційної роботи в школі; лекторіі з питань профорієнтації у відповідності з програмою в класах; індивідуальна робота шкільного психолога і класних керівників з батьками; загальношкільні конференції типу "Сім'я, школа, вибір професії".

Інформаційний супровід профорієнтаційної роботи у школі: Збірки довідкових матеріалів про навчальні заклади: " Путівник по спеціальностях ВНЗ". Пам'ятки: Підготовчі курси. Дні відкритих дверей. Інформація про тестування. Презентації: – "Шляхи здобуття професії" (9 кл.). – "Шляхи здобуття професії" (11 кл.). – "Правила вибору професії". Інформаційні бюлетені центру Дистанційна форма роботи за допомогою листівок з логотипом «ψ» (псі).

Методичне забезпечення профорієнтаційної роботи: "Методичні рекомендації у куточку з профорієнтації у школі; "Календар професійних свят" ; Сценарій "Карнавал професій"; Методичні рекомендації "Організація і проведення профорієнтаційних екскурсій школярів на підприємства, в організації, установи, навчальні заклади"; "Вивчення професійної спрямованості особистості учнів";

Професійні наміри старшокласників переважно ще мінливі, їм важко самостійно професійно визначитися, юнаки і дівчата потребують кваліфікованої консультації, поради як від батьків, так і від учителів та психологів.