Овчаренко Наталія Миколаївна- психолог ЗОШ 25, Теплова Юлія Сергіївна- методист РМЦ «Одна фраза - підтексти різні»- способи спілкування педагогічних працівників Районний психолого- педагогічний семінар 2013 рік

Зростання та розвиток професійно-комунікативної культури вчителя Мета семінару: Задача семінару: 1.Актуалізувати знання учасників з проблем педагогічного спілкування. 2.Допомогти вчителям усвідомити власний стиль педагогічного спілкування. 3.Розвинути навички конструктивного вирішення педагогічних конфліктів.

Блок 1. Спілкування. Стиль педагогічного спілкування. Блок 2. Емоційний стан учителя й учня. Блок 3. Демократичний стиль – як основа гарних взаємостосунків. Блок 4. Рефлексійний аналіз тренінгу. Хід семінару:

Завдання. Запишіть будь ласка, що б ви хотіли дізнатися сьогодні і приклейте аркушики зі своїми очікуваннями в Долині сподівань Вправа Очікування

Спілкування вчителя з учнями – це як обмін речовин в організмі людини, його порушення викликає різноманітні захворювання Ш.Амонашвили

Спілкування. Стиль педагогічного спілкування. - роль спілкування в житті людини і суспільства; - педагогічне спілкування, його місце і значення в роботі вчителя; - стиль педагогічного спілкування. Блок 1

Визначте і сформулюйте, які асоціації виникають у вас при слові «спілкування»; Запишіть ваші асоціації, виберіть найбільш значущі і сформулюйте визначення спілкування. Робота у групі

Спілкування – це міжособистісна та міжгрупова взаємодія, основу якої становить пізнання один одного і обмін певними результатами психічної діяльності (інформацією, думками, почуттями, оцінками тощо). Спілкуючись, люди обмінюються інформацією, узагальненнями, думками, почуттями. Тому спілкування можна охарактеризувати так: - комунікація, приймання і передавання інформації (зрозуміло, що інформацію можна також отримувати завдяки спостереженню); - взаємодія, взаємовплив, обмін думками, цінностями, діями; - сприймання та розуміння один одного, тобто пізнання Себе та Іншого. Для чого людині спілкування?

Педагогічне спілкування - це професійне спілкування вчителя з усіма учасниками навчально- виховного процесу, яке спрямоване на створення оптимальних умов для здійснення мети, завдань виховання і навчання. Стиль педагогічного спілкування - прояв педагогічної техніки (методики) у взаєминах. Залежить від особистих якостей людини, загальної культури, професійної компетенції, педагогічної інтуїції. Спілкування

стиль спілкування відображається У комунікативних можливостей учителя У характері взаємин педагога і вихованців В особливості учнівського колективу У творчий індивідуальності педагога

Стиль педагогічного спілкування залежить особистісних якостей педагогакомунікативної ситуації ситуативно- негативне стійке негативне пасивно-позитивне активно-позитивне належать ставлення вчителя до дітей демократичний ліберальний авторитарний володіння організаторською технікою.

Анкета Стилі спілкування Варианты ответов Вопросы А Б В Варианты ответов Вопросы а б в баллов – предпочтение демократического стиля; балла - склонность к авторитарному стилю; 10 – 19 баллов – выраженность либерального стиля общения.

За такого стилю спілкування вчитель сам вирішує всі питання життєдіяльності класу, визначає кожну конкретну мету, виходячи лише з власних установок; суворо контролює виконання будь-якого завдання і субєктивно оцінює досягнуті результати. Цей стиль керівництва є засобом реалізації тактики диктату й опіки, і у випадку протидії школярів владному тиску вчителя, веде до конфронтації. Авторитарний стиль спілкування

Такий стиль спілкування характеризується прагненням педагога не брати на себе відповідальність. Формально виконуючи свої обовязки, учитель, що застосовує подібний стиль, намагається самоусунутися від керівництва колективом школярів, уникає ролі вихователя, обмежується виконанням лише викладацької функції. Зазначений стиль є засобом реалізації тактики невтручання, в основі якої лежить байдужість і незацікавленість проблемами шкільного життя. Наслідком такої позиції вчителя є втрата поваги і контролю над школярами, погіршення дисципліни, нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток учнів. Ліберальний (поблажливий, анархічний) стиль спілкування.

За такого стилю спілкування вчитель орієнтований на розвиток активності учнів, залучення кожного до розвязання спільних завдань. Основу керування в даному випадку складає опора на ініціативу класу. Демократичний стиль найбільш сприятливий спосіб організації реального співробітництва педагога і школярів. Демократичний стиль спілкування

стилі педагогічного спілкування (В. Кан-Калик): Спілкування на основі захоплення спільною творчою діяльністю. Спілкування-дистанція. Спілкування на основі товариської прихильності.

моделі спілкування педагогів

Діагностика стилей педагогічного спілкування Модели общения вопросов Да "+" вопросов Нет "-" Диктаторская "Монблан"4, 6, 11, 15, 17, 231, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 24 Неконтактная "Китайская стена" 9, 11, 13, 14, 151, 7, 8, 12, 16, 18, 19, 20, 21 Дифференцированное внимание "Локатор " 10, 14, 18, 20, 212, 4, 6, 13, 15, 17, 23 Гипорефлексивная "Тетерев" 9, 11, 15, 17, 23, 248, 12, 16, 19, 20, 21, 22 Гиперрефлексивная "Гамлет» 3,12,14,18,19,20,22,252, 5, 6, 11, 13, 23 Негибкого реагирования "Робот" 1, 2, 5, 6, 13, 15, 237, 8, 9, 11, 16, 21, 24 Авторитарная "Я сам(а)"5, 10, 14, 15, 18, 242, 8, 16, 21 Активного взаимодействия «Союз» 7, 8, 10, 16, 20, 21, 221, 2, 4, 5, 6, 11, 13, 15, 17,23.

Модель 1 "Монблан". Учні поважають учителя за його знання, але він стоїть "над учнями" і "не опускається" до довірливого спілкування з ними. Це не тактика, а наслідок його характерологічних особливостей. Таку позицію, безперечно, може займати тільки хороший викладач. Це один із варіантів спілкування-дистанції; Негативные последствия - отсутствие психологического контакта между педагогом и детьми. Отсюда – пассивность учащихся в процессе обучения, безынициативность.

Модель 2 "Китайська стіна". Ця модель є типовим відображенням спілкування-дистанції. Учитель навмисно відгороджується від учнів, демонструючи свою владу і переваги, що зумовлене такими якостями характеру, як підвищене самолюбство і гордість або педантизм та емоційна холодність. Спілкування має переважно формальний характер, а поведінка педагога найчастіше є авторитарною; Негативные последствия - отсутствие межличностного контакта между педагогом и детьми, слабая обратная связь, равнодушие школьников к учителю.

Модель 3 «Локатор". Спілкування здійснюється вибірково, учитель переважно взаємодіє з окремими учнями або частиною класу (сильними чи, навпаки, слабкими). Це є результатом недостатнього розвитку комунікативних якостей, зокрема розподілу уваги; Негативные последствия - на уроке не создается целостной и непрерывной системы общения, она подменяется фрагментарным, ситуативным взаимодействием. Узор общения на уроке постоянно рвется, нарушается его целостный ритм, возникают перебои в межличностном взаимодействии, что ведет к дестабилизации социально - психологической основы урока.

Модель 4 «Тетеря". Педагог не сприймає класу, переважно чує тільки самого себе, тобто спілкування практично відсутнє або одностороннє. Зумовлене воно неповноцінністю комунікативних якостей учителя; Негативные последствия - теряется обратная связь, вокруг учителя на уроке создается своеобразный психологический вакуум, педагог не воспринимает психологическую атмосферу в классе, учебно - воспитательный эффект взаимодействия с учащимися снижается.

Модель 5 «Робот". На уроці педагог не відступає від програми, не реагує на зміни. Існує слабкий зворотний зв'язок. Така поведінка характерна для людей з ознаками інертності вищої нервової діяльності; Негативные последствия - такой педагог как будто бы все делает правильно: у него есть обоснованный план, верно сформулированы педагогические задачи. Но он не учитывает, что педагогическая действительность постоянно меняется, возникают новые и новые обстоятельства, условия, которые должны немедленно улавливаться им и вызывать соответствующие изменения в методической и социально - психологической аранжировке воспитания и обучения. В ходе учебно - воспитательного процесса четко выделяются как бы две линии: первая идеальная, спланированная и вторая – реальная. У такого педагога эти линии не пересекаются.

Модель 6 «Я сам". Учитель не дає дітям виявляти ініціативу, усе робить сам. За такого ведення уроку спілкування має обмежений характер. Це зумовлене авторитарністю педагога; Негативные последствия - педагог превращается в единственную движущую силу учебно - воспитательного процесса, гасится личная инициатива учащихся, снижается познавательная и общественная активность, а, следовательно, не формируется достаточно насыщенная мотивационно - потребностная сфера обучения и воспитания, теряется психологический смысл взаимодействия педагога и детей, учащиеся ориентируются только на одностороннюю активность педагога и осознают себя лишь в качестве исполнителя, снижаются возможности творческого характера обучения и воспитания, школьники ждут инструкцию, превращаясь в пассивных потребителей информации.

Модель 7 "Гамлет". Спостерігається невпевненість педагога в собі і результатах спілкування. Він часто сумнівається в тому, що його розуміють, сприймають позитивно, і це знижує ефект його педагогічного впливу; Негативные последствия - педагог озабочен не столько содержательной стороной взаимодействия, сколько отношенческими аспектами, которые приобретают для него гипертрофированное значение, учитель постоянно сомневается, колеблется, анализирует, что в конечном счете может привести к неврозам.

Модель 8 «Союз". Педагог намагається підтримувати з учнями дружні стосунки без належної дистанції, унаслідок чого втрачає владу над вихованцями. Таке трапляється в педагогів із сангвінічним темпераментом або у тих, хто легковажний, кому не вистачає твердості і вимогливості.

Психологічні портрети вчителя при різних стилях спілкування з учнями Ознаки стилю спілкування Авторитарний стиль спілкування Демократичний стиль спілкування Ліберальний стиль спілкування Статусначальниклідерпанібрат Тон розмовиРізкий, роздратованийЛагідний, доброзичливийНевпевнений, байдужий Розподіл владиВіддає наказиЗапрошує до дії, дискутуєСпоглядає, уникає керівництва Організація діяльностіВимагає виконання правил, інструкцій, примушує підкорятися Заохочує, налаштовує на співпрацю Уникає співпраці, намагається лише формально дотримуватися правил Мотивація діяльності учня Я кажу тобі, що ти повинен робити ( негативні мотиви страху, покори) Я розповідаю, для чого потрібно це робити, пропоную тобі спробувати ( заохочує, формує позитивну мотивацію) Роби, як знаєш, у мене вистачає інших справ ( байдужість до формування мотивів і їхнього спрямування) Шляхи впливу на учнівКритикує привселюдно, деспотично тисне Вирішує проблему індувідуально Пускає вирішення проблеми напризволяще, втрачає контакт Ставлення до помилок учняПрискіпливий, караєДопомагає, заохочуєНе виявляє інтересу Формування стосунківЯ вирішую, ти підкоряєшсяЯ навожу на думку і допомогаю тобі прийняти рішення Я не цікавлюся, чого ти хочеш

Типи вчителів Проактивний тип - ініціативний в організації спілкування, індивідуалізує свої контакти з вихованцями. Його настанови змінюються відповідно до досвіду. Він знає, чого хоче, і розуміє, що в його поведінці сприяє досягненню мети. Реактивний тип - гнучкий у своїх настановах, але внутрішньо слабкий. Не він особисто, а вихованці визначають характер його спілкування з класом. У нього нечіткі, розмиті цілі та пристосувальна поведінка. Надактивний тип - схильний до гіпертрофованого оцінювання своїх учнів і вибудовування нереальних моделей спілкування; вважає, якщо учень активніший від інших, то він бунтар і хуліган, а коли пасивніший - ледар і нероба.

особистісно-м'який тип (учителі налагоджують із дітьми емоційно-особистісні стосунки, а їх педагогічне спілкування відзначається м'якістю та делікатністю); формально-жорсткий тип (учителі надають перевагу спілкуванню з учнями на формально- рольовому рівні і характеризуються жорсткістю та авторитарністю); системно-цілісний тип ("гнучкі" учителі однаково успішно використовують м'які та жорсткі операції на рівні емоційно-особистісного спілкування і на діловому рівні). типи індивідуальних стилів педагогічного спілкування:

Емоційний стан учителя й учня. -барєри спілкування; -психичні стани; - психологичні портрети Блок 2

1. Значеннєвий барєр розбіжність вимог, коли вчитель і учень вкладають різний зміст у ту саму вимогу. Тобто дорослий забороняє битися,пояснюючи, що це погано, можна травмуватися. Дитина та її товариші ставляться до бійки інакше, вважаючи, що це вияв мужності, хоробрості, захисту своєї гідності. 2. Розбіжність особливостей виявлення вимог,незалежно від їхнього змісту: вимога може не сприйматися через форму її ставлення (вимога сприймається як чіпляння, глузування, ставиться у грубій, принизливій чи іронічній формі); вимоги, навіть доброзичливі за формою, ставляться занадто часто, через будь-яку дрібницю; вимога непосильна або дитина не має необхідних умов для її виконання. 3. Барєр через ставлення вчителя до певного учня: учитель постійно негативно оцінює дитину та її діяльність; учитель безапеляційно наполягає на вимозі (неправильно долає значеннєвий барєр); учитель ставить вимоги, неправильні за формою. барєри спілкування:

Активна поведінка привертання уваги Прийоми: учні роблять те, що відволікає увагу вчителя й класу. Пасивна поведінка привертання уваги Прийоми: учні демонструють поведінку «що- години по чайній ложці», тобто всі дії виконують дуже повільно. Реакція вчителя на обидва типи поведінки: почуття: роздратування й обурення; дії: словесні зауваження, догани, погрози. Відповідь учнів на реакцію вчителя: тимчасово припиняють витівку. Причини поведінки, спрямованої на привертання уваги: 1. Діти не вміють привертати увагу в прийнятній формі. 2. Діти часто відчувають дефіцит уваги до себе,почуваються «порожнім місцем». На їхню думку, батьки і вчителі більше уваги приділяють дітям, які поводяться погано. 3. Учні мають потребу у взаєминах з учителем.(Сильний бік поведінки привертання уваги.) Принципи запобігання поведінці привертання уваги: 1. Дітям із зразковою поведінкою приділяти більше уваги, ніж бешкетникам. 2. Навчати учнів привертати до себе увагу, коли вони її потребують. Характеристика поведінки, спрямованої на привертання уваги

Активно мстива Прямі фізичні й непрямі психологічні акти насильства: учень з усіх сил шкодить учителеві,вихователеві чи обом водночас. Пасивно мстива Ігноруються будь-які дружні спроби контакту. Реакція вчителя на обидва типи поведінки: емоції: образа, біль, спустошення на додаток до гніву, обурення і страху; імпульс: негайно відповісти силою або вийти із ситуації (утекти з класу). Відповіді учня на реакцію вчителя: стиль відповіді шкодити; дії витівка триває доти, поки сам учень не вирішить припинити її. Причини мстивої поведінки: 1. Відображення рівня насильства в суспільстві. 2. Розповсюджений засобами масової інформації стиль силового вирішення конфліктів. Сильні сторони мстивої поведінки: учні демонструють високу життєздатність, уміння захистити себе від болю. Принципи запобігання мстивій поведінці: 1. Будувати стосунки з усіма учнями за принципом турботи про них. 2. Навчати учнів виражати щиросердний біль і страждання в прийнятний спосіб. Характеристика мстивої поведінки учнів

Активна форма хвиля обурення учень втрачає контроль над собою, коли тиск відповідальності стає надто сильним. Пасивна форма відкладання справ на потім; недоведення справи до кінця; тимчасова непрацездатність; офіційні діагнози. Реакція вчителя на обидва типи поведінки: почуття: професійна безпорадність; імпульс: виправдатись і пояснити поведінку учня (з допомогою фахівця). Відповіді учня на реакцію вчителя: стиль відповіді: залежність; дії: бездіяльність. Причини поведінки, спрямованої на уникнення невдачі: 1. Стосунки на зразок «червоного олівця». 2. Необґрунтовані вимоги батьків і вчителів. 3. Віра учня, що йому близький тільки перфекціонізм. 4. Акцент на змаганні у класі. Характеристика поведінки, спрямованої на уникнення невдачі

Активна владолюбна Хвилі обурення, словесне обурення учні йдуть на конфронтацію й створюють напруженість. Пасивна владолюбна Тиха неслухняність учні обіцяють і чемно відповідають учителеві, але продовжують робити своє. Реакція вчителя на обидва типи поведінки: емоції: гнів, обурення, страх; Імпульс: негайно припинити витівку за допомогою фізичного впливу (струснути, ударити тощо). Відповіді учня на реакцію вчителя: стиль відповіді: конфронтація («Ви мені нічого не зробите»); дії: витівка продовжується, доки сам учень не вирішить припинити її. Причини владолюбної поведінки: 1. Соціальні настанови змінилися: від панування підпорядкування в рольовому суспільстві в минулому до емансипації та рівних соціальних прав. 2. Мода на «сильну особистість» навчає утверджувати особисті сили, а не конструктивно підпорядковуватись. Сильні сторони владолюбної поведінки: учні демонструють лідерські здібності уміння незалежно мислити і здатність чинити опір авторитетам. Принципи запобігання владолюбній поведінці 1. Відхід від конфронтації та зниження напруженості. 2. Передача учневі частини своєї організаторської влади. Характеристика владолюбної поведінки

Демократичний стиль – як основа гарних взаємостосунків. - Вимоги до культури педагогічного спілкування. - Правила спілкування. - Заповіді педагогічного спілкування. Блок 3

- виправдовувати довіру держави, суспільства; - дотримуватися педагогічної етики; - поважати людей; - бути готовим до діалогу з людиною у кожній ситуації; - розвивати фізичну й духовну витривалість, загальну культуру спілкування. Вимоги до культури педагогічного спілкування:

1) єдність слова і справи; 2) вимогливість до себе та інших; 3) зібраність у справах, вчинках, словах; 4) чесність, обов'язок, педагогічна і громадська відповідальність; 5) увага, чуйність, терпіння, наполегливість; 6) самоаналіз ефективності педагогічного впливу; 7) самокритичність, вміння виправляти власні помилки; 8) педагогічний оптимізм, відвага в педагогічній творчості, мудра влада над вихованцями. Правила спілкування:

1. Відносини з дітьми - фундамент діяльності педагога. 2. У спілкуванні виходити з мети, завдань виховання, інтересів дитини. 3. Орієнтуватись на співрозмовника. 4. Не обмежуватися інформацією, аналізувати мотиви. 5. Усвідомлювати психологічну атмосферу (співпереживати). 6. Самокритичність. Не жалітися на учнів. 7. Вміти слухати і поважати співрозмовника. 8. Тактовність. Взаємність у спілкуванні. 9. Динаміка, розвиток, ініціативність у спілкуванні. 10. Уникати моралізму та негативних установок спілкування. 11. Виключати "голу" критику. Вчасно похвалити чи пожурити. "Не бійтесь бути ласкавими" (В.Сухомлинський). Частіше посміхатись, схвалювати, заохочувати. 12. Розвивати комунікативну пам'ять, уяву, увагу, загальну культуру. Заповіді педагогічного спілкування:

Рефлексійний аналіз тренінгу. Д - досвід ( що робили, що памятаєте? ) Р – рефлексія ( які відчуття, реакція?) І – інформація ( яку інформацію одержали, які висновки зробили? ) Д – дії ( як ви будете діяти в майбутньому? ) Вправа Очікування Блок 4.