КОРАН (араб. куран – збір, зібрання (Божих одкровень), виразне читання) – священне писання ісламу і перша писемна памятка арабської літератури Зібрання проповідей, обрядових та юридичних настанов, заклинань, молитов, повчальних оповідей та притч, виголошених пророком Мохаммедом у Мецці та Медіні між 610 та 362 роками

Згідно з мусульманською традицією, вважається, що автор Корану - Аллах, який передав його через Мохаммеда До того священні проповіді були надіслані людям через Мойсея і Ісуса Христа Вони були перекручені іудеями і християнами, які неправильно зрозуміли і трактували Тому завдання Корану – відновити істину

Текст Корану налічує 114 розділів – СУР (Сура – ряд каменів, цеглин у стіні) Так Мухаммед називав кожне своє одкровення Це розрізнені проповіді без якогось звязку, подані в порядку від НАЙБІЛЬШОЇ до найменшої за обсягом Виключення – перша сура ФАТІХА – Та, що відкриває книгу Вона періодично повторюється в Корані, як Отче наш в Біблії

Кожна сура починається словами В імя всемилостивого і всемилосердного Бога всемилостивий до тих, хто живе праведним життям всемилосердний до грішників, які розкаються

Спільні риси Вед, Біблії і Корану НАЗВИ Біблія – книги, Веди – знання Коран – читання, зібрання ДЖЕРЕЛА КНИГ Усна народна творчість і міфологія ЗНАЧЕННЯ Відображають 1000-літній моральний досвід різних народів, фіксують етичні закони, які актуальні і в наш час