Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр Тернопільської обласної ради Науково-методичний бюлетень Випуск 1 (2015 рік) Технологія розвитку критичного мислення, як засіб формування творчих та пізнавальних як засіб формування творчих та пізнавальних здібностей учнів. Підготувала: Ходинецька М. Й.

здатність людини чітко виділяти проблему, яку необхідно розв'язати уміння самостійно знайти, обробити й проаналізувати інформацію критичне мислення принциповість у відстоюванні своєї позиції уміння логічно викладати думки уміння наводити переконливу аргументацію здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв'язання проблеми відкритість до сприйняття думок інших

Умови, що стимулюють розвиток критичного мислення: 1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збирання інформації з проблеми, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Роботу з формування критичного мислення можна проводити не тільки на уроці, а й перед ним і після нього. 2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що вчитель очікує від них висловлювання думок та ідей у будь – якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними. 3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Унаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розвязання проблеми. 4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розвязання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати важливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована « колективною мудрістю». 5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь - які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть вкласти свою « цеглинку» у зведення « будинку», яким є розвязання проблеми. Учитель повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань. 6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично. Умови, що стимулюють розвиток критичного мислення: 1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збирання інформації з проблеми, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Роботу з формування критичного мислення можна проводити не тільки на уроці, а й перед ним і після нього. 2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що вчитель очікує від них висловлювання думок та ідей у будь – якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними. 3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Унаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розвязання проблеми. 4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розвязання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати важливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована « колективною мудрістю». 5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь - які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть вкласти свою « цеглинку» у зведення « будинку», яким є розвязання проблеми. Учитель повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань. 6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Структура уроку критичного мислення: 1. Розминка 1) Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку; 2) Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Актуальність етапу: теплий психологічний клімат сприяє: - кращому засвоєнню навчального матеріалу; - підвищенню авторитету вчителя; - психологічному розвантаженню учнів. 2. Обґрунтування навчання Етап передбачає: 1) постановку мети уроку; 2) розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета загалом. Актуальність етапу: навчальний матеріал засвоюється краще, якщо: - учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; - чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці. 3. Актуалізація 1) Девіз етапу: « Пробудіть, зацікавте, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають»; 2) на цьому етапі відтворюються знання, уміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку. Актуальність етапу: - те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися; - знання, повязані з досвідом учня, краще та швидше запамятовуються; - підвищується роль учня на уроці. Структура уроку критичного мислення: 1. Розминка 1) Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку; 2) Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Актуальність етапу: теплий психологічний клімат сприяє: - кращому засвоєнню навчального матеріалу; - підвищенню авторитету вчителя; - психологічному розвантаженню учнів. 2. Обґрунтування навчання Етап передбачає: 1) постановку мети уроку; 2) розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета загалом. Актуальність етапу: навчальний матеріал засвоюється краще, якщо: - учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; - чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці. 3. Актуалізація 1) Девіз етапу: « Пробудіть, зацікавте, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають»; 2) на цьому етапі відтворюються знання, уміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку. Актуальність етапу: - те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися; - знання, повязані з досвідом учня, краще та швидше запамятовуються; - підвищується роль учня на уроці.

« Рюкзак» Метод етапу рефлексії « Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу до роботи на цьому етапі. Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання: « Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?». Папірці з відповідями складають у рюкзак ( справжній чи уявний). Вибірково ознайомлюються з відповідями. Особливості методу: - дає можливість залучити всіх учнів до роботи; - дає можливість виділити головне, визначити значущість уроку; - вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, що вивчається, розвитку позитивних емоцій; - надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобались їм; - створює основу для проведення мотивації на наступних уроках. « Рюкзак» Метод етапу рефлексії « Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу до роботи на цьому етапі. Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання: « Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?». Папірці з відповідями складають у рюкзак ( справжній чи уявний). Вибірково ознайомлюються з відповідями. Особливості методу: - дає можливість залучити всіх учнів до роботи; - дає можливість виділити головне, визначити значущість уроку; - вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, що вивчається, розвитку позитивних емоцій; - надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобались їм; - створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.