Лондонський клуб кредиторів London Club

Лондонський клуб кредиторів консультативний комітет найбільших банків-кредиторів, який засідає у зв'язку з переговорами їх з урядами країн- боржників з питань реструктуризації приватної заборгованості консультативний комітет найбільших банків-кредиторів, який засідає у зв'язку з переговорами їх з урядами країн- боржників з питань реструктуризації приватної заборгованості форум з перегляду строків погашення кредитів, що надані комерційними банками без гарантій з боку урядів країн- кредиторів, оскільки такі переговори між боржниками та комерційними кредитори найчастіше проходять саме в Лондоні, цей клуб отримав назву Лондонський клуб; форум з перегляду строків погашення кредитів, що надані комерційними банками без гарантій з боку урядів країн- кредиторів, оскільки такі переговори між боржниками та комерційними кредитори найчастіше проходять саме в Лондоні, цей клуб отримав назву Лондонський клуб; неофіційна організація, до складу якої входять комерційні банки, перед якими мають заборгованість країни третього світу". неофіційна організація, до складу якої входять комерційні банки, перед якими мають заборгованість країни третього світу".

Історія клубу Перше засідання Лондонського клубу відбулося у 1976 р. у контексті переоформлення заборгованості Заїру; Д Діяльність Лондонського клубу поступово набирала масштабів, лише у 80-х роках минулого сторіччя було підписано близько 50 Угод щодо перегляду умов погашення заборгованості з країнами, що розвиваються; У У 1985 р. було розроблено План Бейкера, який визначив основні завдання в проведенні аналізу програми фінансової рівності країн- боржників; Подальший, ще більш фундаментальний крок було зроблено у 1989 р. в контексті плану Брейді, у якому визнавалася необхід-ність полегшення сукупного боргового тягаря за допомогою за-ходів зі скорочення боргу і його обслуговування; У 90-ті роки XX ст. через механізм Лондонського клубу пройшли такі країни, як Аргентина, Болівія, Бразилія, Болгарія, Мексика, Нігерія, Польща, Філіппіни та ін.

Організаційна структура Лондонського клубу інтереси банків-кредиторів представляє консультаційний комітет, до складу якого входять ті банки, на частку яких припадає максимальна частина боргу країни; інтереси банків-кредиторів представляє консультаційний комітет, до складу якого входять ті банки, на частку яких припадає максимальна частина боргу країни; організація не має постійного голови або секретаріату, тому ЇЇ процедури мають досить вільний характер, що дозволяє застосувати гнучкий підхід під час розгляду питання реструктуризації боргу для кожної конкретної країни; організація не має постійного голови або секретаріату, тому ЇЇ процедури мають досить вільний характер, що дозволяє застосувати гнучкий підхід під час розгляду питання реструктуризації боргу для кожної конкретної країни; не має формальних процедур перегляду строків погашення боргу; не має формальних процедур перегляду строків погашення боргу; комерційні банки, які є головними кредиторами країни, яка бажає реструктуризації своєї заборгованості, становлять Банківський консультативний комітет (БКК) для захисту інтересів комерційних банків-кредиторів; комерційні банки, які є головними кредиторами країни, яка бажає реструктуризації своєї заборгованості, становлять Банківський консультативний комітет (БКК) для захисту інтересів комерційних банків-кредиторів;

до складу БКК зазвичай входить не більш 15 банків; до складу БКК зазвичай входить не більш 15 банків; реструктуризація боргу в Лондонському клубі проводиться у сім етапів: спочатку боржник заявляє про мораторій на платежі, створює групу по врегулюванню боргу та складає Інформаційний меморандум; реструктуризація боргу в Лондонському клубі проводиться у сім етапів: спочатку боржник заявляє про мораторій на платежі, створює групу по врегулюванню боргу та складає Інформаційний меморандум; паралельно з цим формується БКК, після чого сторони скликають раду з вивчення ситуації та узгоджують основні умови; паралельно з цим формується БКК, після чого сторони скликають раду з вивчення ситуації та узгоджують основні умови; якщо між краіною-боржннком та комітетом була досягнута згода щодо реструктуризації, вона повинна отримати підтримку усіх банків, що мають 90-95% не- оплачених зобов'язань боржника ; якщо між краіною-боржннком та комітетом була досягнута згода щодо реструктуризації, вона повинна отримати підтримку усіх банків, що мають 90-95% не- оплачених зобов'язань боржника ; після цього угода може бути офіційно підписана та оформлена. після цього угода може бути офіційно підписана та оформлена.

Угоди про реструктуризацію боргів комерційними банками під егідою Лондонського клубу засновані на трьох головних положеннях : 1. Положення про спільний доступ. При виплаті заборгованос-ті не припускається дискримінація жодного з кредиторів; 2. Положення про рівноправя. Усі позики розглядаються на рівноправній основі, що передбачає однакові права на платежі і заставу, які залежать від фактичного обсягу ризику банку; 3. Положення про обовязкову передплату. У випадку достро-кових платежів у рахунок погашення боргу їх розподіл між кре-диторами проводиться на рівній основі.

Етапи реструктуризації боргу Лондонським клубом 1. Боржник оголошує мораторій на платежі та складає Інформа-ційний меморандум. 2. Кредитори формують Банківський консультативний комітет. 3. Вибір посередників з обслуговування, адвокатів та юридичних консультантів. 4. Збори з вивчення стану заборгованості, боржника. 5. Узгодження основних умов. 6. Документальне оформлення угоди про перегляд боргу.

Лондонський клуб і Україна переговори з Лондонським клубом були початі в 1991 р ; переговори з Лондонським клубом були початі в 1991 р ; в 1995 р. у Франкфурті-на-Майні уряд і члени Банківського консультативного комітету клубу підписали меморандум про погоджені принципи глобальної реструктуризації боргу колишнього СРСР на суму 32,3 млрд. дол. (основний борг 24 млрд. дол. і відсотки 8,3 млрд. дол.); в 1995 р. у Франкфурті-на-Майні уряд і члени Банківського консультативного комітету клубу підписали меморандум про погоджені принципи глобальної реструктуризації боргу колишнього СРСР на суму 32,3 млрд. дол. (основний борг 24 млрд. дол. і відсотки 8,3 млрд. дол.); наприкінці 1997 р. Україна підписала з Лондонським клубом угоду про реструктуризацію заборгованості; наприкінці 1997 р. Україна підписала з Лондонським клубом угоду про реструктуризацію заборгованості; до моменту завершення роботи з реструктуризації боргу були підписані протоколи вивірки заборгованості з 423 окремими кредиторами по більш ніж 27 тисячам заявлених позицій, що є абсолютним рекордом в історії проведення Лондонським клубом реструктуризації заборгованості суверенних позичальників перед комерційним. до моменту завершення роботи з реструктуризації боргу були підписані протоколи вивірки заборгованості з 423 окремими кредиторами по більш ніж 27 тисячам заявлених позицій, що є абсолютним рекордом в історії проведення Лондонським клубом реструктуризації заборгованості суверенних позичальників перед комерційним.

Додатково Інтереси банків-кредиторів у Лондонському клубі становить банківський консультативний комітет (БКК), в якому представлені ті банки, на які припадає максимальна частина боргу даної країни. Угода, досягнута між країною-боржником і комітетом, має отримати підтримку банків, на які припадає 90-95% непогашених зобов'язань боржника, і тільки після цього дана угода може бути офіційно підписана. Інтереси банків-кредиторів у Лондонському клубі становить банківський консультативний комітет (БКК), в якому представлені ті банки, на які припадає максимальна частина боргу даної країни. Угода, досягнута між країною-боржником і комітетом, має отримати підтримку банків, на які припадає 90-95% непогашених зобов'язань боржника, і тільки після цього дана угода може бути офіційно підписана. Процедура врегулювання боргу включає підготовчу роботу, яка включає в себе розробку стратегії врегулювання боргу. Потім країна-боржник проводить консультації зі своїми головними кредиторами з метою утворення керівного комітету. Зазвичай країна-боржник вибирає банки, з розумінням відносяться до висунутим нею умов роботи в складі БКК і представляють географічні регіони, перед якими країна має боргові зобов'язання. Процедура врегулювання боргу включає підготовчу роботу, яка включає в себе розробку стратегії врегулювання боргу. Потім країна-боржник проводить консультації зі своїми головними кредиторами з метою утворення керівного комітету. Зазвичай країна-боржник вибирає банки, з розумінням відносяться до висунутим нею умов роботи в складі БКК і представляють географічні регіони, перед якими країна має боргові зобов'язання. У БКК з реструктуризації російського зовнішнього боргу в останні роки входили: Deutsche Bank, Credit Lyonnais, BNP, Commerzbank, BNL, Bank of Tokyo-Mitsubishi, Bank Austria, Dresdner Bank. У БКК з реструктуризації російського зовнішнього боргу в останні роки входили: Deutsche Bank, Credit Lyonnais, BNP, Commerzbank, BNL, Bank of Tokyo-Mitsubishi, Bank Austria, Dresdner Bank. Завдяки досвіду роботи Банківських консультативних комітетів вони стали досить компетентними органами для детальної оцінки економічної ситуації країни-позичальника і побудови схеми рефінансування боргу. Завдяки досвіду роботи Банківських консультативних комітетів вони стали досить компетентними органами для детальної оцінки економічної ситуації країни-позичальника і побудови схеми рефінансування боргу.

Виконала Студентка 342 групи Пантєлєєва Н. С.