Затримка психічного розвитку у дітей: причини виникнення та корекція

Затримка психічного розвитку- Затримка психічного розвитку(ЗПР) - це погранична форма інтелектуальної недостатності, особова незрілість, негрубе порушення пізнавальної сфери, синдром тимчасового відставання психіки в цілому або окремих її функцій (моторних, сенсорних, мовних, емоційних, вольових). Це не клінічна форма, а уповільнений темп розвитку. Під терміном «Затримка психічного розвитку» розуміється відставання в психічному розвитку, який з одного боку, вимагає спеціального корекційного підходу до навчання дитини, з іншої – дає (як правило, за наявності цього спеціального підходу) можливість навчання дитини за загальною програмою засвоєння їм державного стандарту шкільних знань.

Основна причина неуспішного навчання є неспроможність цілеспрямовано працювати. дуже нестійка увага; низька працездатність; непосидючі. уповільненння розвитку інтелектуальної сфери; недостатність загального запасу знань; переваження ігрових інтересів; обмеження уявлень, незрілість мислення.

Біологоічні фактори впливу: Пренатальном(особливо при токсикозах у першій половині вагітності,а також органічні ураження головного мозку, що можуть бути вродженими Перинатальному (родові травми, асфіксія плоду) Постнатальному періоді життя дитини. (Інтоксикації, інфекції, обмінно-трофічні розлади) Три періоди, що можуть спричинити затримку психічного розвитку

Несприятливі психосоціальні умови виховання дитини психічна деприваці - неможливість задовольнити потребу в емоційному контакті з близькими дорослими, пізнавальну потребу; алкоголізм і наркоманія батьків; несприятлива екологія; неправильне виховання, фактор неповної родини, низький освітній рівень батьків.

Виділили чотири основні форми ЗПР: Затримка психічного розвитку конституціонального походження відносять інфантильний тип статури; емоційна сфера на ранньому щаблі розвитку; яскравість, жвавість емоцій, переживання емоційних реакцій.

Затримка психічного розвитку соматогенного походження пов'язана з несприятливими умовами виховання хронічні інфекції, алергійні стани, уроджені і придбані пороки внутрішніх органів; соціальні фактори (непевність, боязкість, примхливість, відчуття фізичної неповноцінності)

Затримка психічного розвитку психогенного походження У них відзначається емоційна незрілість, мала активність. Психічна нестійкість поєднується з затримкою формування пізнавальної діяльності. асоціальна родина; виховання за типом гіперопіки або гіпоопіки; несприятливі соціальні умови; брутальність, деспотичність, жорстокість, агресивність; діти які позбавлені родини.

Затримка психічного розвитку- церебрально-органічного генезу мінімальна мозкова дисфункція - що виникає у результаті ураження мозку) порушена емоційно-вольова сфера; пізнавальна діяльність; розлади центральної нервової системи.

Характерні особливості дітей затримки психічного розвитку - Зниження працездатності; Підвищена виснажуваність; Нестійка увага; Недостатність довільної пам'яті; Відставання в розвитку мислення; Дефекти звуковимови; Своєрідна поведінка; Бідний словниковий запас слів; Низька навичка самоконтролю; Незрілість емоційно-вольової сфери; Обмежений запас загальних відомостей і уявлень; Слабка техніка читання; Труднощі в рахунку і рішенні завдань по математиці.

Спеціальні заклади З того часу, як у нашій країні для цих дітей було відкрито перші спеціальні школи, минуло двадцять років. Уже існує чималий досвід як у функціонуванні самої школи, яка у нас зараз називається школою інтенсивної педагогічної корекції, так і в подальшому вивченні контингенту дітей, які в ній навчаються.

Рекомендації: формувати необхідні для навчання риси: уважність, посидючість, вміння зосередитися, критично ставитися до своєї роботи, доводити справу до кінця; зацікавити дитину навчальною роботою: дати можливість відчути позитивні результати своєї роботи, оскільки усвідомлення успіхів сприяє формуванню дисциплінованості й позитивному ставленню до навчання; залучати до роботи психолога; фізично ослабленим чи хворим дітям необхідно ввести охоронний режим, дбати про їхній частий відпочинок; постійна робота з сімєю, створення сприятливих умов для допомоги дитині.

1. Залучати дітей зазначеної категорії до позакласної та позаурочної навчально-виховної діяльності, гурткової роботи. 2. Навчально-виховний процес спрямовувати на вироблення у дітей життєво необхідних умінь і навичок, формування трудового досвіду, який потім можна застосувати у самостійному житті. 3. На заняттях створювати атмосферу довіри, позитивного емоційного контакту між всіма учасниками навчально-виховного процесу. 4. Використовувати різноманітні методи і прийоми з метою корекції та компенсації недоліків психофізичного розвитку, дотримуватись дидактичних принципів навчання. 5. При навчанні обовязково використовувати наочність, обємні предмети, муляжі, опорні схеми. 6. Проводити систематично бесіди, консультації, збори, лекції з батьками даної категорії дітей. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти та враховуючі індивідуальні потреби дітей із затримкою психічного розвитку рекомендуємо: