Навчально-дослідницька діяльність та винахідництво учнів: мотивувати, навчити, підтримати.

Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня.

Метою і завданням науково- дослідницької роботи школярів є: Метою і завданням науково- дослідницької роботи школярів є: розширення світогляду учнів щодо досягнень вітчизняної та зарубіжної науки; виявлення найбільш обдарованих учнів і розвиток їх творчих здібностей; активне залучення учнів до процесу самоосвіти та саморозвитку; вдосконалення вмінь і навичок самостійної роботи, підвищення ріння знань та ерудиції в тих галузях науки, які цікавлять учнів; організація науково-дослідницької діяльності учнів для вдосконалення процесу навчання та профорієнтації.

Одним із перших кроків вчителя - керівника наукової роботи є вивчення науково- пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею.

В організації науково-дослідницької роботи учнів слід дотримуватись декількох принципів: В організації науково-дослідницької роботи учнів слід дотримуватись декількох принципів: дослідницька діяльність учнів є наближеною до науково- дослідницької діяльності, її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності; зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення; наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів; науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес. Вчитель-наставник навчає методиці дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати; у здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою вибір теми складання плану роботи підбір джерел і літератури знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження відбір та оцінка фактів обробка та систематизація зібраного матеріалу написання роботи її рецензування і доопрацювання остаточне редагування та оформлення - захист роботи

Завдання школи - не лише надати учням певні знання, але й навчити їх використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати.

Перший напрямок розвитку наукової роботи: Розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, що досягається низкою спеціальних заходів, методів і цій безпосередньо в навчальному процесі: відповідні завдання, нестандартні уроки в школі та ін. Такою діяльністю мають бути охоплені практично всі учні, і вона стає невід'ємною частиною сучасної шкільної освіти. Перший напрямок розвитку наукової роботи: Розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, що досягається низкою спеціальних заходів, методів і цій безпосередньо в навчальному процесі: відповідні завдання, нестандартні уроки в школі та ін. Такою діяльністю мають бути охоплені практично всі учні, і вона стає невід'ємною частиною сучасної шкільної освіти.

Другий напрямок розвитку наукової роботи слід вважати позакласну діяльність, коли учні беруть участь у роботі наукових гуртків, у колективних дослідженнях, а також у різних олімпіадах, змаганнях, семінарах, конкурсах тощо.

Третім самостійним напрямком наукової діяльності школярів є їх участь у роботі МАН, зокрема в щорічних конкурсах-захистах - районному, обласному, державному.

Існує ще один самостійний напрямок діяльності в рамках проблеми «Наука і школа», який можна вважати четвертим. Він може формулюватися як дослідження в галузі педагогічного процесу.

Складові дослідницької діяльності: вчіть простежувати зв'язки між предметами, подіями і явищами; намагайтеся формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження; намагайтеся навчати дитину вмінню аналізувати, синтезувати, класифікувати інформацію.

Рівні реалізації дослідницького навчання: перший педагог ставить і формулює перед тими, кого навчають, проблему, а вони її вирішують другий педагог ставить проблему, яку ті, кого навчають, самостійно формулюють і вирішують третій педагог проводить загальну організацію, контроль і вміле керівництво, а ті, кого навчають, усвідомлюють проблему, формулюють і вирішують її

Дотримуйтесь правил: підійти до роботи творчо; не стримувати ініціативу дітей; заохочувати самостійність, уникати прямих інструкцій, учити дітей діяти незалежно; пам'ятати про головний педагогічний результат не робити за дитину те, що він може зробити (або може навчитися робити) самостійно; не поспішати з винесенням оціночних суджень; пам'ятати, що краще десять разів похвалити нізащо, ніж один раз нізащо розкритикувати.

Організація пізнавальної діяльності учнів Чітко сформульоване пізнавальне та практичне завдання дає можливість діяти цілеспрямовано, прискорює темп роботи, орієнтує пошукову активність Уникати втручання дорослого у процес самостійної діяльності учня та оціночних суджень (не рекомендується стояти поруч, перепитувати, порушувати хід його думок) Ставити навідні запитання, опосередковані нагадування, асоціативні зв'язки у тих випадках, коли об'єктивно необхідна допомога. Емоційна врівноваженість педагога, послідовність та систематичність дій, використання щирих слів-підтримки та довіри. Враховувати моральний внесок учня у виконання певного завдання, тобто зусиль, докладених до роботи; аналізувати застосовані прийоми - раціональні чи нераціональні, чого було більше - запозичень чи творчих знахідок.

Організація пізнавальної діяльності учнів Чітке визначення педагогом критеріїв високого результату. Вже на початку роботи учень має розуміти, чого від нього чекають, що саме оцінюватиметься насамперед - охайність, відсутність помилок, зовнішня схожість зі справжнім, прояви фантазії та раціоналізаторства, вміння виявляти наполегливість чи здатність обходитися власними силами? Чітке знання орієнтирів сприяє ефективній, продуктивній діяльності, стимулює творчість та ініціативу. Надання права на вибір: чого обов'язково учень повинен дотримуватися, а що віддається на його власний розсуд, самостійне розв'язання. Чітке розмежування педагогом понять повинен і маєш право є надійним орієнтиром, допомагає учневі обрати оптимальні шляхи розв'язання практичного завдання.

За змістом творчі завдання можна поділити на такі види: 1. Експериментально-досліджувані (тут важливий звязок теорії та практики). 2. Конструкторські (розвиток технічної творчості, фізичного мислення учнів). 3. Раціоналізаторські (повязані з економією матеріалів). 4. Знайти і виправити помилку (застереження від типових помилок). 5. Проектування дослідів (перевірка теоретичних знань у досліді).

Особливості розвитку обдарованих індивідів. Структура обдарованої особистості.

Складові обдарованості основні компоненти обдарованості, її ядро, яке охоплює здібності (загальні та/або спеціальні), розвинені на рівні вищому за середній; креативність; спрямованість особистості до певного виду діяльності; чинники, що впливають на рівень прояву (реалізації) основних компонентів ядра обдарованості (внутрішні: спадкові дані, особливості емоційно-вольової сфери, наявність системи цінностей; зовнішні: середовище, виховні впливи, досвід виконуваної діяльності, випадковість).

Порівняльна характеристика ТалановитийОбдарований Усім цікавитьсяДопитливий Має хороші думки та ідеїМає «дикі» думки та ідеї Наполегливо працює Грається, але отримує високі бали, особливо з творчих завдань Відповідає на запитанняДискутує, додає подробиці Слухає з цікавістюВиявляє палке сприймання, чутливість Легко вчитьсяУже знає. І коли він це вивчив? Потребує 6-8 повторень1-2 повторень досить Розуміє ідеї«Конструює» абстракцію Проводить час з одноліткамиБільше до вподоби компанія дорослих Розуміє значенняПрагне скласти умовивід Виконує домашні завданняСтворює проекти КопіюєТворить нове Любить школуЛюбить пізнавати СприймаєІнтенсивно досягає бажаного, підсилюючи самого себе Запамятовує інформаціюПеретворює інформацію Має хорошу памятьДобре працює розум Любить послідовністьЛюбить складність Готовий до дії реагування, відповіді Уважно придивляється до життя і все помічає, якщо гостро реагує, то перебільшує Задоволений своїми успіхами в навчанні Критично ставиться до себе і до інших, оголошує це Дає відповідіСтавить запитання

Психолого-педагогічна наука розрізняє шість сфер обдарованості дітей: 1. Інтелектуальна сфера. Обдарована дитина вирізняється хорошою памяттю, допитливістю, добре вирішує різні завдання, зрозуміло висловлює свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань. 2. Сфера академічних досягнень. Це успіхи з математики, читання, курсу «Я та Україна» та інших навчальних предметів. 3. Творчість. Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює власні оригінальні ідеї.

Психолого-педагогічна наука розрізняє шість сфер обдарованості дітей: 4. Спілкування. Добре пристосовується до нових ситуацій. Легко спілкується з дорослими та дітьми. (Виявляє лідерство в іграх та заняттях). 5. Сфера художньої діяльності. Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями. (виявляє інтерес до музики, добре володіє мелодією, із задоволенням співає, намагається створювати музику). 6. Рухова сфера. Тонка і точна моторика, чітка координація, добре володіє тілом.

Типи обдарованості: 1. Найкращий учень. Усі його люблять, робить те, що йому скажуть, любить подобатися. 2. Бунтівник. У нього часто виникає стан емоційно- вольового напруження, коли щось загрожує досягненню його мети. Сперечається, з ним важко спілкуватися. 3. Підпільник. Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки – вимагають. Тому не прагне «вистрибнути», а прагне бути «як усі».

Типи обдарованості: 4. Утікач. Не може пристосуватися до умов школи, вчителів, «випадає» зі шкільної системи. 5. Цілеспрямований. Незалежний, автономний, знає собі ціну. Найкращий тип для розробки індивідуальної програми. 6. Двобічний. Відстає або має фізичні вади. Його розглядають як слабкого, не помічаючи обдарованості.

Групи обдарованих дітей: діти з високими показниками інтелекту; діти з високим рівнем творчих здібностей; діти, які досягли успіхів у будь-яких галузях (музика, спорт, окремі предмети тощо); діти, які добре навчаються.

М.Босенко вважає, що вчитель повинен вміти бачити відмінності таких здібностей, а саме: загальні здібності – це здатність кожної особистості до сприйняття, засвоєння та відображення інформації; гуманітарні здібності – здатність особистості до літературно-філософської діяльності; математичні здібності передбачають добре розвинену логіку; здібності до академічного навчання – це комплекс здібностей, які сприяють успішному навчанню та підкріплені вольовими зусиллями; спеціальна обдарованість – та, яка виявляється в тенденції досягнення успіху в одній чи декількох сферах діяльності; загальна обдарованість – це рівень задатків, схильностей особистості, які свідчать про високий ступінь інтелектуального, моторного та сенсорного розвитку.

Загальні вимоги до норм, які, регулюючи діяльність учня, сприяли б розвиткові його здібностей: врахувати ті здібності дитини, які вже зуміли розвинутися; не чинити перешкод подальшому розвитку здібностей; зорієнтувати на цілісний гармонійний розвиток особистості кожного індивіда.

АНКЕТА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

І. Здібності до занять науковою працею 1. Читає книги, наукову літературу з випередженням своїх однокласників. 2. Свої думки висловлює зрозуміло і чітко. 3. Має хорошу моторну координацію, особливо між зоровим та слуховим сприйняттям. 4. Багато часу відводить створенню проектів. 5. Любить обговорювати наукові події, винаходи. Часто замислюється над ними. 6. Намагається зрозуміти причини подій. 7. У разі зміни абстрактних понять виявляє більші, ніж інші діти, здібності. 8. Не впадає у відчай, коли його нові задуми або проекти не підтримують батьки, вчитель.

ІІ. Літературна обдарованість 1. Любить писати оповідання та вірші. 2. Своїх героїв у оповіданнях зображає майстерно. 3. для своїх оповідань вибирає ті слова, які добре передають емоційні почуття. 4. Розповідаючи, вибирає головне, найхарактерніше. 5. Розповідаючи про щось, уміє дотримуватись одного сюжету, не втрачає головної думки. 6. Вигадує нове і незвичайне, коли розповідає про щось своїм знайомим. 7. Свою розповідь будує вільно, починаючи від звязку сюжету і закінчуючи розвязанням конфлікту.

ІІІ. Інтелектуальні здібності 1. Учень засвоює нові знання швидко і легко все охоплює. 2. Має почуття здорового глузду й використовує знання в практичних повсякденних ситуаціях. 3. Добре міркує, не плутається з думкою. Добре вловлює звязок між подіями, між причинами та наслідками. 4. Швидко запамятовує прочитане або почуте, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запамятати. 5. Знає багато про такі події, яких його однокласники не знають, про які навіть не здогадуються. 6. Має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється. 7. Любить читати нові книги, які читають старші за віком. 8. Вирішує складні завдання, що потребують розумових зусиль. 9. Ставить багато запитань. 10. Оригінально мислить і пропонує неординарні відповіді. 11. Випереджає однолітків у навчанні. 12. Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове.

ІV. Музичний талант 1. Добре співає. 2. Добре відчуває ритм і мелодію, завжди вслухається в них. 3. Любить співати разом з іншими, щоб виходило злагоджено і добре. 4. У співі та музиці висловлює свої почуття. 5. Створює оригінальні мелодії. 6. Добре грає на музичному інструменті. 7. любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику. 8. Під час виконання танцю. Пісні чи гри на музичному інструменті вкладає багато енергії та почуттів.

V. Художні здібності 1. Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття та настрій. 2. У своїх малюнках зображає різноманітні типи предметів, ситуації, людей. 3. Цікавиться творами мистецтва. Може дати їм особисту оцінку і відтворити те, що йому сподобалося. 4. До творів мистецтва ставиться серйозно. Коли чує нову музику, замислюється, уявляє картину. 5. У вільний час багато малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє значення. 6. Любить працювати з пластиліном, глиною, клеєм, для того щоб відтворити речі у трьох вимірах. 7. Оригінальний у виборі сюжету, складає незвичайні композиції.

VІ. Технічні здібності 1. Добре вміє майструвати, знає різні ремесла. 2. Читає журнали та статті про створення нових механізмів, приладів, машин. 3. Може читати нескладні креслення. 4. Любить робити креслення механізмів. 5. Використовує старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів. 6. Визначає причини несправності приладів. 7. Конструювання належить до його вподобань.

VІІ. Здібності до спорту 1. Енергійний, потребує якомога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим. 2. Добре розвинена координація рухів. 3. Любить брати участь у спортивних іграх та змаганнях. 4. Любить ходити в походи, тренуватися на спортивних майданчиках. 5. Вільний час проводить у спортивних іграх. 6. Швидко бігає. 7. Постійно досягає успіхів у якомусь виді спортивної гри.

VІІІ. Артистичний талант 1. Цікавиться акторською грою. 2. Легко входить у роль іншої людини, персонажа. 3. Виразно змінює тональність голосу, коли зображає героїв. 4. Уміло передає почуття через міміку, жести, рухи. 5. Розуміє і вміє передати конфлікти ситуації. Може розіграти будь-яку драматичну сцену. 6. Під час своїх розповідей прагне викликати емоційну реакцію інших людей. 7. Легко драматизує, передає почуття, емоційні переживання.