Толерантність – мистецтво жити у злагоді з собою та іншими Терпіння - це дитя сили, упертість - плід слабкості, а саме слабкості розуму. М. Ебнер-Ешенбах австрійський письменник

Толерантність Інтегральна характеристика індивіда, що визначає його здатність у проблемних та кризових ситуаціях активно взаємодіяти із зовнішнім середовищем з метою відновлення своєї нервово- психічної рівноваги, успішної адаптації, недопущення конфронтації, розвиток позитивних взаємовідносин з собою та оточуючими Г.У.Солдатова Інтегральна характеристика індивіда, що визначає його здатність у проблемних та кризових ситуаціях активно взаємодіяти із зовнішнім середовищем з метою відновлення своєї нервово- психічної рівноваги, успішної адаптації, недопущення конфронтації, розвиток позитивних взаємовідносин з собою та оточуючими Г.У.Солдатова

ІНШІ ВИЗНАЧЕННЯ - особливий позитивний спосіб прийняття різниці, який виключає розвиток конфронтації та ксенофобії; - соціально – психологічна стійкість, що виступає як особливий прояв людської душі, її моральної сили, чинник зрілої особистості

емпатія, альтруїзм, миролюбство, віротерпимість, кооперація, співпраця, намагання діалогу, повага до інших; стресостійкість до психотравмуючих факторів, стійкість до невизначенності, до конфліктів, поведінкових відхилень, до агресивної поведінки, до порушень меж і норм. Прояви:

Толерантність – результат впливу багатьох сил : темпераменту, атмосфери в родині, системи виховання, досвіду, соціальних та культурних факторів, рівня інтелектуального розвитку Оптимістичний- кожна дитина народжується толерантною, необхідно створювати такі умови, щоб виключити інтолерантний вплив Песимістичний- кожній людині притаманні природна агресивність та інтолерантність; в процесі соціалізації вони подавляються, але так чи інакше – виходять наружу.

Толерантність включає 4 основних компонента Психологічна стійкість Система позитивних настанов Комплекс індивідуальних якостей Система особистісних та групових цінностей

Ключові ідеї та принципи психологічних технологій формування толерантності Ідеї: - ідея переходу від логіки конфлікту до логіки толерантності; -Ідея синергизму; -Ідея пошука альтернативної етики; Принципи: -принцип мультикультуризма; -Принцип активної толерантності

- ідея переходу від логіки конфлікту до логіки толерантності Культура світу визначається як культура конфліктів; Різний ступінь ставлення індивіда до толерантності та інтолерантності( негативні стереотипи швидше засвоюються і важче піддаються змінам); Боротьба між дотриманням власних поглядів та переконаннями інших визначає толерантність як внутрішню напружену категорію, більш складну для розуміння у порівнянні з інтолерантністю. Намагання поміняти конфлікт на толерантність не означає заклик до благодушності та лицемірного компромісу; Найлегший спосіб вивчення толерантності – через інтолерантність; Основою толерантності є інші інструменти еволюції: взаємодопомога, альтруїзм, емпатія

- принцип мультикультуризма Мультикультуризм - комплекс ідей, цінностей та дій, що сприяють мирному рівноправному та взаємоприйнятному існуванню різноманітних культурних, етнічних та соціальних груп в одній країні. На думку В. Топоріна, найголовніше на цьому шляху – пам'ятати про своє, продовжувати поглиблювати ці знання та створювати нові духовні цінності, розуміти та поважати іншого, навчитися жити разом, обмінюватись своїм і чужим, поєднувати те й інше органічно та невимушено. Паралельно з процесами глобалізації, спостерігається потяг до відмінності. Критеріями чужих стають не тільки расові, етнічні відмінності, а і економічні, сексуальні, соціально – вразливі групи(бомжі, інваліди, біженці, хворі на СНІД та ін.)

Ксенофобія- неприязнь, ворожість і страх по відношенню до інших, не схожих на тебе. В її основі – схильність людей формувати обмежені соціальні групи та вороже ставлення до всіх чужаків Психологічна функція - захист від інших Важлива психологічна причина конфліктів та війн, оскільки породжує жорстку відповідну реакцію; Зручне знаряддя маніпуляцій, яким успішно користуються націоналістичні рухи Мета - ізоляція,повна чи часткова Різноманітні форми: етнофобії (антисемітизм, кавказофобія, русофобія, циганофобія); Релігійні фобії Фобії по відношенню до інших соціальних груп(мігрантофобії)

- Ідея синергізму (від грецького synergos- спільно діючий)передбачає об'єднання спільних дій Розрорбив Рут Бенедикт Пошук своєрідного балансу, який дозволяє зберегти оптимальний рівень психологічної напруги – з однієї сторони - підтримувати власну етнокультуру, з іншої – налагоджувати міжкультурний діалог. Між толерантністю та інтолерантністю немає чітких меж ні для окремого індивіда, ні для цілих груп. Розвинув Абрахам Маслоу Суспільство пропонує такий критерій: повинні існувати ті цінності та погляди, твердження та моделі поведінки, які не передбачають загрози правам людини та його безпеці. Саме права людини і його безпека – психологічний стик між егоїстами та альтруїстами, прагматиками та романтиками.

- Ідея пошука альтернативної етики Конфуцій говорив, що лише той людяний, хто вміє любити людей та відчувати до них неприязнь. Така позиція означає прийняття світу і себе в ньому в усьому різноманітті позитивного і негативного, приємного і неприємного, звичного та незвичного. Важлива сторона такого підходу – формування позитивного ставлення до самого себе,почуття гідності, здібності до самопізнання. Це необхідна умова позитивного ставлення до інших, доброзичливого відношення до навколишнього світу без насилля та утисків Бути толерантним до себе – значить розвивати власні здібності та інтереси.

Принцип активної толерантності Передбачає позитивну спрямованість особистості, креативність і розвиток здібності контролювати свої вчинки і відношення між людьми на основі розуміння, прийняття, співпраці, партнерства. В своїх розвинутих формах толерантність передбачає не пасивну відстороненість, а активне взаємне признання опонентів, їх унікальних систем цінностей, які тим не менше можуть перехрещуватись. Цей принцип визначає дуже важливу задачу – не тільки сприяти підвищенню психологічної стійкості людини,формувати норми толерантної поведінки, виробляти загальну установку на прийняття іншого, а і розвиває такі якості як оптимізм?*

Прояви нетерпимості: образи, глузування, вираження зневаги; ігнорування, відмова в бесіді, у визнанні; негативні стереотипи( упереджене відюдношення,створення узагальненої думки про людину,що належить до іншої культури, статі, раси, етнічної групи, як правило на основі негативних характеристик; етноцентризм; расизм; пошук ворогів (перенесення провини за нещастя, неблагополуччя і социальние проблеми на ту чи іншу групу) переслідування, залякування, погрози; дискримінація за ознакою статі, сексуальної оріентпціі та інших відмінностей ксенофобія у формі етнофобій, релігійних фобій або переконань в тому, що "чужинці" шкідливі для суспільства; націоналізм, фашизм,імперіалізм; експлуатація ( використання чужого часу та праці без справедливої винагороди); осквернення релігійних і культурних символів; релігійне переслідування; вигнання; сегрегація ( примусове розєднання людей ); репресії

Критерії толерантності (за Солдатовою Г.У.) рівні права (рівний доступ до соціальних благ, до управлінських, освітніх та економічних можливостей для всіх людей, незалежно від статі, раси, національності, релігії, належності до будь-якого іншого угрупування); взаємоповага між членами групи або суспільства, доброзичливість ; терпиме ставлення до різноманітних груп (інвалідів, біженців та ін.); рівні можливості для участі у політичному житті всіх членів суспільства; збереження та розвиток культурної самобутності та мов національних меншин ; охоплення подіями суспільного характеру, святами якимога більшої кількості людей, якщо це не суперечить їх культурним традиціям або релігійним віруванням; можливість наслідувати свої традиції для усіх культур, представлених у даному суспільстві; свобода віросповідування, за умови що це не обмежує права і можливості інших членів суспільства; співпраця та солідарність у вирішенні загальних проблем; позитивна лексика в найбільш вразливих сферах міжетнічних, міжрасових відносин, а також у міжстатевих відносинах.

Здібності, які посилюють схильність індивіда до толерантного ставлення та здійснення відповідних дій уміння вести діалог, спілкуватися, з розумінням вислуховувати іншого й висловлювати свої погляди, права та потреби таким чином, щоб інший міг їх зрозуміти; уміння дивитись на проблему в реальному світлі й визнавати позицію іншого; уміння користуватись моделями конструктивного й демократичного розв'язання конфліктів; розуміння принципової обмеженості й суб'єктності будь-якої інтерпретаційної моделі

Із цією метою дітей необхідно: готувати до того, щоб вони розглядали нерозуміння як звичайне життєве явище, навчати долати непорозуміння шляхом спілкування; знайомити з особливостями та ризиком участі в конфліктних ситуаціях, надаючи, таким чином, можливість кожному індивіду контролювати свою поведінку; ініціювати й розвивати виховні процеси та орієнтацію шляхом проведення експериментів, пов'язаних зі стриманістю та незгодою; інформувати про наслідки толерантності, так званої «видимої толерантності», і відсутність цієї якості; пропонувати альтернативні способи врегулювання конфліктів і навчати застосовувати їх у реальних ситуаціях.

Однак вирішальною умовою успішного виховання толерантності В.Вайденфельд вважає формування в індивіда стабільного почуття ідентичності. «Індивід зі стабільною ідентичністю не буде перебільшувати власну цінність за рахунок недооцінки інших людей і буде більш схильним розглядати різноманітність як збагачення, а не як загрозу».

Підлітковий вік є найбільш сензитивним щодо формування толерантності. - активізується пошук дитиною особистої соціальної іденти- чності ; - підвищується її інтерес до питань етнокультурної належності; - починає виявляти великий інтерес до інших людей, їх поглядів, ціннісних орієнтацій, поведінки.

Але сучасне соціальне середовище не сприяє формуванню цієї якості. Перешкоди можна визначити такі: відсутність у суспільстві традицій плюралізму; поширеність націоналістичних настроїв і стереотипів; нетолерантне ставлення дорослих до підлітків; підлітковий егоцентризм, конфліктність, агресивність і нетерпимість як результат нерозвязаних своєчасно протиріч – між потребою відчуття власної автономії і реальної залежності від дорослих та між потребою утвердження себе як дорослої особистості і недостатньо сприятливих для цього умов.

Більшість причин інтолерантності можуть бути усунені педагогічними засобами.

по-перше, допомогти підлітку подолати його власні стереотипи сприйняття дійсності, визначити власну позицію сфері міжкультурних стосунків;

по-друге, використовувати у вихованні позашкільне середовище, розширюючи можливості задоволення вікових потреб підлітка у самостійності, самореалізації, самопізнанні і залучаючи представників інших культур;

по-третє, використовувати у роботі ігрові форми, що моделюють властиві дорослому світові стосунки ( в тому числі й між культурні стосунки);

по-четверте, установити довірливі стосунки з підлітком, демонструвати своє ставлення до нього як до дорослого, підтримувати свободу його ціннісного самовизначення, виявляти толерантність до підліткової субкультури