Оцінка якості освітнього процесу як основної складової конкурентоздатності школи Павлова С.О., завідувач обласного науково-методичного центру моніторингових досліджень якості освіти КЗ «ЗОІППО»ЗОР

Серед основних завдань Національної стратегії розвитку освіти на роки: оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації; перехід від процесної до результатної, компетентнісної парадигми освіти; забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі; розвиток системи державно-громадського управління освітою, забезпечення об'єктивного оцінювання якості освітніх послуг.

Компетентність – ближче до знаю, як, ніж знаю, що. (З доповіді В. Хутмахера на симпозиумі, присвяченому проблемам європейської середньої освіти у 1996 р.) Компетентність - це певна сума знань особистості, які дозволяють їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. (Словник іншомовних слів/За ред.І.В.Льохіна, Ф.М.Петрова, 1951 р. – 764 с.)

Різні аспекти якості освітнього процесу: якість поточного функціонування освітнього процесу в школі (в єдності процесуальної та результативної сторін); якість розвитку освітнього процесу; якість освітнього процесу в основних ланках школи (початковій, основній, середній); якість уроку (заходу), системи уроків (заходів), навчальної, методичної, виховної, наукової діяльності в цілому; якість складу й діяльності учасників освітнього процесу; якість реалізації основних функцій з керування освітнім процесом; якість нормативно-методичної документації, що регламентує освітній процес. ( Панасюк В. Алгоритм упровадження системи якості у школі. – Журнал управлінської компетентності. Підручник для директора. 11, листопад, –С )

Якість поточного функціонування освітнього процесу: критерії процесуальної сторони: функціональності і надійності; критерій результуючої сторони – ефективності.

Критерій функціональності – якість підготовки ОП: цілевизначеність; технологічність; організованість; забезпеченість. Поруч діагностуються як об'єктивні показники (забезпеченість ОП навчально-методичною документацією, літературою, устаткуванням, навчальними площами і т.п), так і суб'єктивні (оцінки учасниками ОП його організованості, технологічності, плановості тощо).

Критерій надійності складається з поодиноких показників: ретельності (своєчасність основних дій, тимчасові параметри їх здійснення); функціональної надійності (безпомилковість виконання вказівок, розпоряджень, планових заходів, ліквідація помилок та їх наслідків); структурної надійності (точність, безвідмовність, безпомилковість і скоординованість дій учасників ОП, представників адміністрації, функціональних служб; заміщуваність педагогів, фахівців у випадку їх короткочасної відсутності).

Критерій ефективності – результуюча сторона якості ОП: педагогічна ефективність (визначається рівнем освіченості випускників, відповідністю рівня та змісту їхньої підготовки особистим потребам і запитам, суспільним вимогам); управлінсько-організаційної ефективності (виражає обсяг і повноту досягнення результатів, пов'язаних з виконанням планів, поставлених зовнішніх і внутрішніх цілей стосовно малого, середнього і великого циклів функціонування).

Якість освітнього процесу в основних ланках школи: критерій надійності як властивість підсистем (початкова, основна, середня школа) зберігати стійкість процесу й результатів функціонування; продуктивність діяльності ( його зміст вкладається в повноту виконання підсистемою поставлених перед нею задач, внеску у вищу систему).

Якість уроку (заходу), системи уроків (заходів), навчальної, методичної, виховної, наукової діяльності в цілому: критерій функціональності критерій надійності; критерій ефективності (діагностується через показники сформованості знань, умінь і навичок учнів); критерій продуктивності (внесок в успішність освоєння конкретної теми, окремого розділу навчальної програми - внесок у сукупні підсумки ОП).

Якість навчальної, методичної, виховної, наукової праці в рамках ОП: Педагогічна, соціальна компетентність: - задоволеність суб'єктів цих видів діяльності працею, стан здоров'я учнів; - рівень освіченості (навченості, вихованості, розвитку) школярів; - рівень професійної компетентності, творчості в роботі вчителів. Оптимальність (співвіднесення сукупних витрат часу, сил, ресурсів та отриманих результатів.

Якість складу учасників освітнього процесу (учителів): критерій стабільності ( керованість динаміки кадрів, стійкість ключових кадрів учителів, наявність механізму наступності у змінюваності, ротації кадрів ); критерій гармонійності ( сполучуваність і взаємодоповнюваність у педагогічному колективі досвідчених і молодих кадрів, фахівців різних категорій, віку, досвіду роботи ).

Якість складу учасників освітнього процесу (учнів): критерій підготовленості; критерій однорідності (розкид у значеннях показників підготовленості).

Якість діяльності учасників освітнього процесу (учнів) Рейтингова оцінка учнів: Р=СНБ + 0,1КБ + (К0 + Σ 1/М0 ) + (Кк + Σ 1/Км ), де СНБ – середній бал навчальної діяльності учня; КБ - кураторський бал; К0 - кількісна участь учня в учнівських олімпіадах; М0 - місце, отримане учнем за результатами олімпіади; Кк - кількісна участь учня у конкурсах, фестивалях, конференціях та інших заходах; Км - місця, отримані учнями.

Якість діяльності учасників освітнього процесу (учителів) Критерій працездатності (це вид стану, при якому учасники освітнього процесу, керівники, фахівці можуть правильно виконувати покладені на них функції, тобто в них позитивна спрямованість, їх цілі відповідають цілям системи, вони вмотивовані стосовно даної діяльності): компетентність; благополуччя; задоволеність взаєминами; спрямованість особистості і колективу; активність в самовдосконаленні; наявність творчого компонента в діяльності.

Якість реалізації основних функцій з керування освітнім процесом(показники): реальності планування; ретельності, якості виконання запланованих заходів, загальної організації, ритмічності освітнього процесу в загальноосвітньому навчальному закладі, збалансованості режиму дня, задоволеності учасників освітнього процесу укладом шкільного життя, наявності вільного часу в учнів і вчителів, реалізації управлінських рішень на всіх рівнях організації освітнього процесу, залученості учасників освітнього процесу до вироблення управлінських рішень, погодженості у діяльності всіх підрозділів і посадових осіб, представленості усіх основних рівнів управління, раціональності централізації й децентралізації, стійкості процесів з керування освітнім процесом, несуперечності управлінських рішень.

Якість педагогічного контролю можна виразити через критерії-принципи: дієвість, технологічність, обєктивність, систематичність, усебічність, диференційованість.

Якість нормативно-методичної документації, що регламентує освітній процес: критерій ефективності навчальних планів, програм ( міра реалізації їх потенційної якості через показники економії навчального часу, приросту навченості і т.п.); критерій сучасності навчальних планів і програм ( ступінь їх відповідності загальним вимогам до добору змісту освіти, потребам усебічного й повноцінного розвитку особистості учня, сфер професійного старіння й використання ).