Для чого вчити? Чому вчити? Як вчити? Роздуми про методику роботи З досвіду роботи Шишкіної І.О., вчителя математики Славутицького ліцею

Основними якості мислення, що складають творчий потенціал людини є: Системне наукове мислення Конструктивне образне мислення Розвинена уява Просторове мислення Асоціативне мислення і розвинена інтуїція Добра пам'ять Варіативність мислення

Для чого вчити? Специфіка предмета математика така, що вона не тільки вимагає наявності цих якостей для успішного оволодіння нею, але й поставляючи «екологічно чистий» інтелектуальний продукт( за висловленням Ісака Кушніра), активно їх розвиває. Це є відповіддю на перше запитання.

Основа системи методичної роботи – концептуальні положення розвиваючого навчання: усвідомлення дитиною цінності процесу навчання; цілеспрямований розвиток дитини на основі комплексної розвивальної системи; системність і цілісність змісту; навчання на високому рівні складності; просування у вивченні матеріалу швидкими темпами; включення до процесу навчання не тільки раціональної, а й емоційної сфери; проблематизація змісту; варіативність системи навчання, індивідуальний підхід; робота над розвитком усіх дітей як з низьким, так і з високим рівнем навчальних можливостей.

Чому вчити? У широкому змісті, головна мета розвиваючого навчання – це формування вміння вчитися – загальної здібності, що дозволяє учням у майбутньому самостійно оволодівати будь – якими знаннями. у прагматичному сенсі - відповідь є у програмі з математики.

Як вчити? Теоретична основа вдосконалення методики роботи – система психолого-дидактичних закономірностей Коротко про закони навчального процесу: При виконанні навчальних задач розумова діяльність учнів різного рівня розвитку протікає у відповідності з одними і тими самими психолого-дидактичними закономірностями. З віком і розвитком учня змінюється лише міра залежності розумової діяльності від умов, які вказані у цих закономірностях. Діяльність учня – основа усіх процесів, що відбуваються у свідомості учня при виконанні навчальних задач. Якщо навчальна діяльність виконується шляхом активних розумових зусиль і при цьому досягається чітке розуміння навчального матеріалу або задачі, що розв'язується, то така діяльність стає для учня все більш цікавою і привабливою.

Задачі як мета та засіб навчання Підбираючи задачі до теми, я дотримуюся наступної послідовності дій: 1) Визначення функції задачі в темі, окремому уроці. 2) Виділення системи задач, які реалізують ідею розвиваючого і виховуючого навчання в математиці. 3) Виконання аналізу умови задачі: а) отримання наслідків з безпосередньо вказаної інформації; б) здійснення перекладу задачі на мову певної теорії. 4) Виділення етапів розвязання задачі: 1) етап пошуку розвязання; 2) етап процесу розвязання.

Задачі як мета та засоби навчання 5) Виявлення труднощів: а) математичних – бачення головної ідеї процесу розвязання задачі; б) психологічних – встановлення нових властивостей обєктів, що вивчаються, шляхом включення їх у систему нових звязків і відношень. 6) Встановлення рівня, на якому запропонована дана задача: відтворення, усвідомлення, переносу. 7) Встановлення якостей знань, які повинні бути сформовані у процесі розвязування задачі.

Система задач містить задачі, спрямовані на формування теоретичних знань (фактів, теорем, визначень, понять, алгоритмів, методів доведення математичних тверджень); задачі, спрямовані на формування практичних умінь та навичок на рівні репродукції (алгоритми розвязування задач обовязкового рівня, опорних задач); задачі практичного змісту, мета яких показати застосування математичної теорії у реальному житті; задачі, спрямовані на формування умінь застосовувати знання в новій нестандартній ситуації; комбіновані задачі, тобто задачі, розвязання яких потребує знань різних розділів курсу математики (принцип неперервного повторення матеріалу); творчі задачі (задачі підвищеного рівня складності; задачі дослідницького характеру; так звані відкриті задачі, тобто задачі, вимога яких містить невизначеність)

Мої методичні правила новий матеріал пояснюю спочатку на «примітивному рівні», намагаючись сформувати уявлення в цілому, виходячи з історичного розвитку цього поняття у математиці; далі – розширення та поглиблення отриманих знань, формування навичок; особливу увагу приділяю формуванню системи понять, вивченню означень, теорем, алгоритмів – навчання «мові» математики. Це як «школа» (обовязкова програма) у фігурному катанні; не використовую тести як спосіб перевірки знань (крім підсумкової контрольної роботи), оскільки важливо знати характер помилок та їх причину, ступінь розуміння навчального матеріалу, характер логічних міркувань учня; даю шанс корекції результатів; обираючи ефективну сукупність методів та прийомів навчання, обов'язково враховую можливості і свої, і учнів, особливості свого стилю роботи

Вчителі відкривають двері. Входиш ти сам. Китайська приказка Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі. «Він може!» - повинен нагадувати колектив. «Я можу!» - повинен повірити в себе учень. В. Шаталов Я торкаюся майбутнього. Я вчу. Кріста Маколіфф ( , американська вчителька і астронавт) Лише осмислені знання приносять плоди. В. Борисов