Підготувала: Марія Копанич
Мета: подати студентам інформацію про предмет дошкільної педагогіки, її основні поняття, терміни "дитина як об'єкт наукового дослідження" і "суб'єкт виховання", функції і методи дошкільної педагогіки як науки, етапи її становлення та розвитку; основні положення концепції цілісного розвитку дитини як суб'єкта діяльності; навчати характеризувати ознаки дошкільної педагогіки як науки, визначати основні категорії дошкільної педагогіки як науки, формулювати своє ставлення до феномену дошкільного дитинства і субкультурі дитини- дошкільника, описувати особливості входження дитини в соціум; навчати володіти способами визначення значущості зв'язків дошкільної педагогіки з іншими науками в залежності від їх впливу на вивчення закономірностей розвитку, виховання і навчання дітей в умовах педагогічної взаємодії.
3 Педагогіка – це наука, що вивчає процеси, виховання, навчання розвитку особистості, наука про цілеспрямований процес передавачі людського досвіду, підготовки підростаючого покоління до життя і діяльності. Вікова педагогіка наука, що вивчає закономірності навчання і виховання людей різних вікових груп. Дошкільна педагогіка наука про закономірності виховання і навчання дітей від народження до вступу до школи.
Об'єктом дошкільної педагогіки є виховання дітей дошкільного віку як цілеспрямований процес. Предметом дошкільної педагогіки закономірності, принципи, зміст, технології організації та здійснення виховного процесу, що визначають розвиток особистості. Дошкільна педагогіка вивчає: педагогічні факти (відомості про педагогічну діяльність); педагогічні явища (те, що відбувається в процесі взаємодії педагогів і вихованців).
Дошкільна педагогіка є синтезом теорії і практики. Теоретична її частина досліджує, обґрунтовує закони виховання, навчання і розвитку дитини, а практична забезпечує організацію цих процесів на практиці. Обидві вони реалізуються в єдності, збагачуючи одна одну. Гармонійна взаємодія теоретичних і практичних аспектів є передумовою належного функціонування всіх ланок і чинників дошкільного виховання. Актуальними проблемами дошкільної педагогіки є визначення мети, завдань, змісту, методів виховання дітей у сім'ї та дошкільних закладах, а також підготовка їх до школи.
Завдання дошкільної педагогіки Обґрунтування парадигм педагогічної теорії і практики, серед яких чільне місце посідає гуманістична, що спрямована на особистісний розвиток кожної дитини. Дослідження особливостей розвитку дитини в процесі навчання і виховання. Виявлення закономірностей навчання і виховання дитини дошкільного віку.
Актуальні проблеми дошкільної педагогіки Розробка основ науково-методичного забезпечення педагогічного процесу в дитячому садку в нових умовах. Вивчення шляхів здійснення особистісно-орієнтованого підходу у виховання. Визначення особливостей розвитку духовності дитини як домінуючого начала в структурі особистості. Визначення наукових засад роботи з обдарованими дітьми. Дослідження педагогічних умов повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини в дошкільні роки.
Експериментальні дослідження проблем розвитку та виховання їх результати є базою сучасної дошкільної пед агогіки як експериментальної науки. Головни м критерієм наукових досліджень є їх актуаль ність для практики виховання і навчання дітей Ідеї видатних педагогів минулого тобто емпіричні педагогічні знання, педагогічний досвід народу. У ній акумульовані виховний, освітній досвід, культура народу, його ідеал досконалої людини. Народна педагогіка особливо людинознавчих. Дані суміжних наук Дані суміжних наук Передовий педагогічний досвід Експериментальні дослідження проблем розвитку та виховання Ідеї видатних педагогів минулого Народна педагогіка Джерела дошкільної педагогіки До них належать пам'ятки вітчизняної педагогічної культури, класична спадщина педагогів-гуманістів. Це діяльність педагогів- новаторів та колективів дошкільних закладів. Най важливіше значення має пошук вихователів у галузі педагогічної інноватики розроблення, освоєння та впровадження нових педагогічних технологій, методик, засобів. Передовий педагогічний досвід
Етнопедагогіка наука про досвід народу у вихованні підростаючих поколінь, відображений у морально-етичних ідеалах, поглядах на мету і засоби формування людини, у сукупності народних засобів, умінь і навичок виховання дітей. Принципи етнопедагогіки відображені в мові, народних звичаях, традиціях, святах, обрядах, ритуалах, символах, образотворчому, музичному, хореографічному мистецтвах, досвіді родинного виховання, сімейно-побутовій культурі, народних дитячих іграх, іграшках тощо. А головними засобами виховання у підростаючого покоління є рідна мова, історія, фольклор, мистецтво і свята народного календарного циклу, народні символи та прикмети, родинно- побутова культура, звичаї, традиції, обряди.
Складовими етнопедагогіки є: народна фамілістика знання і досвід будівництва міцної та здорової сім'ї; народне дитинознавство ставлення народу до дітей, виховні чинники формування особистості у дошкільному віці; народна дидактика досвід народу в розумовому вихованні, формуванні основ світогляду підростаючого покоління; народна педагогічна деонтологія етична сфера думок і вчинків кожної людини; виховна практика використання народної мудрості у засобах етнізації, формуванні національної самосвідомості дитини.
Значення дошкільного дитинства Дитинство це не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. Василь Сухомлинський За твердженням психологів, у довгий період дитинства людина оволодіває необхідними для життя формами поведінки, досягає високого рівня розвитку.
Дитині, щоб стати людиною, необхідно жити серед людей, виховуватися дорослими, засвоювати набуті за багато віків знання. Людська природа у дітей виявляється інакше, ніж у дорослих: дитина чутливіша до космічних і природних явищ, максимально активна в освоєнні навколишнього і створенні власного внутрішнього світу. її організм наділений високою здатністю до змін, динамічністю. Природа дитини робить її надзвичайно чутливою до впливів виховання.
Роль дошкільного дитинства полягає в оволодінні за гальними людськими знаннями, уміннями, у набутті психічних якостей, необхідних для життя (оволодіння мовою, орієнтація у просторі й часі, сприймання, мислення, уява, прилучення до творів мистецтва, формування стосунків з людьми тощо). Пізнаючи навколишній світ, розвиваючись розумово, дитина вчиться спостерігати, робити висновки, порівнювати, узагальнювати, у неї виникає інтерес до пізнання причини явищ, відкриття суттєвих зв'язків між речами. Дошкільне дитинство забезпечує загальний розвиток, який слугує фундаментом для набуття спеціальних знань і навичок з різних видів діяльності.
Складовими етнопедагогіки є: народна фамілістика знання і досвід будівництва міцної та здорової сім'ї; народне дитинознавство ставлення народу до дітей, виховні чинники формування особистості у дошкільному віці; народна дидактика досвід народу в розумовому вихованні, формуванні основ світогляду підростаючого покоління; народна педагогічна деонтологія етична сфера думок і вчинків кожної людини; виховна практика використання народної мудрості у засобах етнізації, формуванні національної самосвідомості дитини.
Форми співпраці дошкільної педагогіки з іншими науками 3 4 використання провідних теоретичних положень та узагальнюючих висновків інших наук творче запозичення методів дослідження інших наук, зокрема психології використання конкретних результатів досліджень психології, фізіології вищої нервової діяльності та інших наук безпосередня участь у комплексних дослідженнях людини
Складовими етнопедагогіки є: народна фамілістика знання і досвід будівництва міцної та здорової сім'ї; народне дитинознавство ставлення народу до дітей, виховні чинники формування особистості у дошкільному віці; народна дидактика досвід народу в розумовому вихованні, формуванні основ світогляду підростаючого покоління; народна педагогічна деонтологія етична сфера думок і вчинків кожної людини; виховна практика використання народної мудрості у засобах етнізації, формуванні національної самосвідомості дитини.
Звязок з галузями педагогіки Дошкільна педагогіка Соціальна педагогіка Сімейна педагогіка Спеціальна педагогіка (дефектологія)