Вчитель Городня Яна Володимирівна

Що таке виховання?

Що таке навчальне середовище?

Основні виховні функції навчального середовища Світоглядна чи ціннісно-орієнтаційна функція; Адаптаційна функція; Функція емоційного розвантаження; Організаційна функція; Коригуюча функція;

Світоглядна чи ціннісно- орієнтаційна функція розкриває зміст моральної спрямованості навчального колективу – соціальну цінність, інтегративну єдність її мети, цілей, мотивів; перспективи розвитку колективу. У шкільному середовищі формується громадська думка щодо різноманітних суспільно-політичних явищ. Ці явища обговорюються, переживаються – і випрацьовуються колективні погляди, які безпосередньо впливають на формування ціннісних орієнтацій особистості, здатні забезпечити всебічний, гармонійний розвиток особистості учня в колективі та через колектив, прийняття членами даного колективу групових норм і цінностей.

Функція емоційного розвантаження реалізується через позитивний соціально- психологічний клімат і морально-психологічну атмосферу, що визначає самопочування кожної особистості у ньому, її задоволення групою, відчуття комфорту від перебування в ній, характер міжособистісного сприймання і налагодження взаєморозуміння, емоційний настрій. Особливо цьому сприяють змістовні культурно-виховні заходи.

Адаптаційна функція полягає в забезпеченні входження учнів у ритм шкільного життя. Така потреба виникає з необхідністю пристосування свідомості, психіки та анатомічно-фізіологічної сфери дитини до умов школи. Учень має перебудувати ритм свого життя, змінити навички та звички щоденної поведінки, підпорядкуватися умовам навчально-пізнавальної діяльності. Це пристосування може бути формальним і активним. Якість цього процесу залежить переважно від соціального оточення учня. Адаптація учня до умов школи може бути тимчасовою, постійною, байдужою, ситуаційною і фрагментарною. Процес адаптації і реадаптації учня триває протягом всієї навчально-пізнавальної діяльності у конкретній школі.

Організаційна функція полягає у сприянні процесам самоорганізації, самоуправління, самовдосконалення особистості учня, створенні умов для виявлення здібностей кожного, взаємній відповідальності, взаємовиручці. Потенційна ефективність навчального колективу повністю проявляється у взаємодопомозі, виконанні в разі потреби функцій ровесників, а також учителів.

Коригуюча функція враховує ступінь розвитку групових норм – загальних правил поведінки, яких дотримуються учні у класі та школі (колективні думки, традиції і правила поведінки); групових процесів (етапи виникнення, розвитку та розпаду малої групи, рівні розвитку малої групи, керівництво та лідерство); систему санкцій. Також характер педагогічного процесу передбачає прямий виховний вплив на учнів, не допускає неорганізованості, недисциплінованості. Через те шкільне середовище безпосередньо застосовує соціалізаційні, ресоціалізаційні та профілактичні функції до кожного учня.

Аналіз функцій і цілей навчання дозволяє зробити висновок про те, що сутність навчання є цілеспрямований, обумовлений і педагогічно організований процес розвитку особистості учнів, що відбувається па основі оволодіння систематизованими науковими знаннями, способами поведінки і діяльності по примноженню накопиченого багатства духовної та матеріальної культури людства. Однак реальний ефект навчання, його дійсний рух у вирішальній мірі залежать від співвідношення провідних складових навчального процесу - від оволодіння знаннями, способами діяльності, іншими елементами змісту освіти та розвитку учнів. Забезпечення єдності навчання, виховання та розвитку на основі цілісності та спільності становить сутність педагогічного процесу.

Розглянуті функції тісно пов'язані між собою, і реалізація однієї з них обов'язково зумовлює реалізацію певних аспектів іншої. Тому педагог, готуючись до уроку, повинен чітко визначити його освітню, розвиваючу і виховну мету.