Вчитель математики КУЛАК Р.В. Селидівська ЗОШ 2 Системно - діяльнісний підхід у вивченні математики

Недостатньо лише отримати знання; треба знайти їм застосування. Недостатньо тільки бажати; треба творити. Йоган Гете Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, здобути в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. Успіх у навчанні – єдине джереловнутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися. В.О. Сухомлинський

Основна ідея, яка покладена до принципу діяльності, була сформульована О.Н. Леонтьєвим і П.Я. Гальперіним у 1964 р. у статті «Теорія засвоєння знань і програмоване навчання». На їх думку, від «організатора навчання перш за все вимагається управління навчальними діями учнів у самому процесі їх виконання, неперервно санкціонуючи та корегуючи їх на основі порівняння з заданою програмою». Дидактична система діяльнісного методу, орієнтована на цінності саморозвитку особистості, була побудована у Центрі системно- діяльнісної педагогіки «Школа 2000…» у рамках експерименту під науковим керівництвом Л.Г. Петерсон. У рамках цього експерименту побудована технологія діяльнісного методу навчання і відповідно система дидактичних принципів, методичне забезпечення з математики і умови його використання на варіативній основі.

Основна педагогічна задача – створення і організація умов, що ініціюють дитячу діяльність Як вчити? оновленння засобів навчання Для чого вчити?цінностіосвіти Чому вчити?Оновленннязмісту Системно-діяльн і сний підхід Вектор зміщення акцентів нового стандарту Основний результат – розвиток особистості дитини на основі універсальних навчальних дій формування універсальных способів дій

Самовдосконалююча особистість - це головна мета навчання Створення ситуацій. що дають змогу поєднати можливості різних предметів для формування комплексу знань та умінь Навчальний процес спрямований на розвиток пізнавальної діяльності учнів та її активізацію Застосовувати різноманітні методи спонукання учнів до праці та активної участі в процесі засвоєння знань Спонукати учнів до творчої самостійної роботи по здобуванню знань та формуванню умінь і навичок

У відповідності до етапів побудови системи, уроки діяльнісної направленості поділяються на чотири групи : 1)уроки відкриття нового знання; 2)уроки рефлексії; 3)3) уроки загальнометодологічної направленості; 4) уроки розвиваючого контролю. Основною метою етапу самовизначення до діяльності є включення учнів у навчальну діяльність на особистісно значущому рівні. Для реалізації цієї мети необхідно: 1)створити умови для виникнення внутрішньої потреби включення у діяльність («хочу»); 2) спираючись на раніше розвязані задачі; виділити змістовну область матеріалу, який включається, створити орієнтовну основу дій («можу»).

Особливості математики як науки і як навчального предмета визначають її особливе місце в процесі інтелектуального розвитку особистості. аналіз ситуації; виділення проблем і означення орієнтирів подальших дій; пошук необхідної інформації; оцінка засобів; висування і обгрунтування гіпотез; аналіз і оцінка отриманих результатів; узагальнення і формулювання висновків; діяльність з розв'язування нестандартних задач; абстрактно-раціональний характер математичного знання.

Основні положення системи методичних засобів організації навчання математики : 1) навчання математики в середній школі повинно бути особистісно орієнтованим, інтелектуально розвивальним, яке враховує індивідуальні особливості і запити учнів; 2)навчання повинно враховувати діяльнісний підхід, який передбачає свідому цілеспрямовану навчальну, дослідницьку, творчу діяльність учня, що перетворює його в суб'єкт діяльності;

3) реалізація розвивальних функцій навчання математики повинна спиратись на: - сенативні періоди розвитку, відбір адекватного їм змісту і засобів його засвоєння; - облік типу ведучої діяльності і закономірностей її зміни; - можливість вибору різних способів і видів діяльності, враховуючи при цьому здібності та нахили учнів, індивідуальний досвід, пізнавальні потреби кожного; - послідовність, неперервність та наступність розвитку учнів у процесі навчання; - активну пізнавальну діяльність учня при засвоєнні змісту; - закономірності та умови формування основних розумових операцій, інтелектуальних умінь і прийомів розумових дій;

4)шкільна математика є не наукою, а навчальним предметом, структура, зміст і логіка побудови якого підпорядковані законам психології і дидактики; 5)інтелектуальний розвиток і саморозвиток дитини вимагає цілеспрямованого конструювання відповідної технології вивчення основних компонентів змісту шкільного курсу математики; 6) основним засобом реалізації інтелектуально розвивального навчання математики є математичні задачі, їх добір, конструювання та методика використання дозволяють керувати змістом, процедурою, характером пізнавальної діяльності учнів, формувати та вдосконалювати основні розумові операції та дії, досвід власної самостійної інтелектуальної творчої діяльності.

Запропонована система методичних засобів організації навчання математики буде сприяти: ефективному засвоєнню навчального матеріалу; формуванню умінь самостійно отримувати і засвоювати нову інформацію; вмінню аналізувати та оцінювати її, бачити проблеми та знаходити адекватні і раціональні способи їх вирішення; формуванню індивідуального пізнавального досвіду учнів, досвіду творчої діяльності; підвищенню рівня розумового розвитку, формуванню інтелектуальних умінь та розумових операцій.

Пояснювально- ілюстративний метод Повідомлення теми й мети уроку Пояснення нового матеріалу Закріплення Контроль Діяльнісний метод Постановка навчального завдання «Відкриття» дітьми нового знання Первинне закріплення (з коментуванням) Самостійна робота з перевіркою в класі Розвязання тренувальних вправ Контроль Розвязання задач на повторення

Моделювання уроків різної цільової спрямованості в технології діяльнісного методу Відповідно до цілей уроки розвиваючого типу розподіляються: Відповідно до цілей уроки розвиваючого типу розподіляються: Уроки контролю Уроки-тренінги Уроки рефлекії Уроки відкриття нових знань Уроки відкриття нових знань

Найбільш актуальними є наступні технології: Інформаційно - комунікативна технологія Технологія розвитку критичного мислення Проектна технологія Технологія розвиваючого навчання Здоров'язберігаючі технології Технологія проблемного навчання Ігрові технології Модульні технології Кейс - технологія Технологія інтегрованого навчання Педагогіка співробітництва Технології рівневої диференціації Групові технології Традиційні технології (класно-урочна система)

Діяльнісний метод передбачає наступну структуру уроків уведення нового знання: (практична частина) Постановка навчальної задачі До списку задач, які актуалізують знання дітей, включається проблемне питання, яке мотивує вивчення нової теми. «Відкриття» дітьми нового знання Учитель пропонує учням систему питань і завдань, які підводять їх до самостійного «відкриття» нової якості чи відношення. У результаті обговорення він підбиває підсумки, ознайомлюючи з загальноприйнятою термінологією та демонструючи зразок коментованого розвязання задач і прикладів нового типу. Первинне закріплення Виконуються тренувальні вправи з обовязковим коментуванням, проговорюючи уголос вивчених алгоритмів дії. Навчальна самостійна робота Учні самостійно виконують завдання на застосування вивчених якостей, перевіряють їх у класі та виправляють допущені помилки. Тут є важливим створити для кожної дитини ситуацію успіху («я можу», «у мене виходить»). Розвязання задач на повторення Пропонуються завдання, які забезпечують безперервний розвиток змістовно-методичних ліній курсу та доводять до рівня автоматизованої навички вміння розвязувати задачі й приклади основних видів. З іншого боку, сюди регулярно включаються нестандартні, логічні, цікаві задачі та ін.

Діяльнісний підхід до організації навчання математики: сприйняття навчального матеріалу; його усвідомлення; запамятовування; застосування на практиці: поглиблення міцніше засвоєння повторення ДІЯЛЬНІСТьДІЯЛЬНІСТь ДІЯЛЬНІСТьДІЯЛЬНІСТь Учень здійснює повний цикл пізнавальних дій, а саме:

Методи розв'язання навчальної проблеми 1. Діалог, що спонукає до гіпотез. 2. Діалог, що підводить до відкриття знань. Навчальна діяльність не є чисте пізнання. Навчальна діяльність - це орган розвитку, саморозвитку, самовиховання особистості. Пізнання вбудовується в цей процес.

Системно-діяльнісний підхід у викладанні математики вимагає формування практичних умінь застосування теорії. Позиція вчителя математики повинна бути така: до класу ні з відповіддю, а з питанням. Учні повинні вміти на уроці виділяти, порівнювати, узагальнювати, оцінювати математичними поняттями, створювати математичні моделі. Володіти тими універсальними способами, які їм знадобляться на практиці.

Приклади створення проблемних ситуацій на уроках математики. На уроці геометрії у 7 класі під час вивчення теореми про суму кутів трикутника. Чи можна накреслити кут з градусною мірою 100°? Так. А три таких кути? Так.А чи можна накреслити трикутник, щоб кожний його кут був 100°? Учні пробують практично розвязати цю проблему та доходять висновку, що це неможливо. Чому? А які кути можна брати, щоб дістати трикутник? Проблемну ситуацію створено. На уроці математики в 6 класі під час вивчення ознак подільності. Чи можна, виконавши ділення у стовпчик, відповісти на запитання, чи ділиться число без остачі на 2, 3, 5, 9? Так. А чи можна відповісти на це саме запитання швидше, не виконуючи ділення? Проведемо гру-експеримент: ви називаєте число, я одразу відповідаю на це запитання, а ви перевіряєте ділення письмово. Чим же я користуюся під час відповіді? Проблемна ситуація створена.

Урок математики з урахуванням нових стандартів. Як же побудувати урок математики, щоб реалізувати вимоги нових Стандартів? Для побудови такого уроку важливо зрозуміти, якими мають бути критерії результативності уроку : 1. Цілі уроку задаються з тенденцією передачі функції від учителя до учня. 2. Учитель систематично навчає дітей здійснювати дія рефлексії (оцінювати свою готовність, виявляти незнання, знаходити причини утруднень і тому подібне). 3. Використовуються різноманітні форми, методи і прийоми навчання, що підвищують міру активності учнів в учбовому процесі. 4. Учитель володіє технологією діалогу, навчає учнів ставити і адресувати питання. 5. Учитель ефективно (адекватно мети уроку) поєднує репродуктивну і проблемну форми навчання, учить дітей працювати за правилом і творчо. 6. На уроці задаються завдання і чіткі критерії самоконтролю і самооцінки (відбувається спеціальне формування контрольно-оцінної діяльності у тих, що навчаються). 7. Учитель домагається осмислення.

Основна мета системно - деятельностного підходу в навчанні: навчити не знанням, а роботі. Для цього учитель ставить низку запитань : - який учбовий матеріал відібрати і як піддати його дидактичній обробці; - які методи і засоби навчання вибрати; - як організувати власну діяльність і діяльність учнів; - як зробити, щоб взаємодія усіх цих компонентів привела до певної системи знань і ціннісних орієнтацій. Структура уроку з позицій системно - деятельностного підходу полягає в наступному: - учитель створює проблемну ситуацію; - учень приймає проблемну ситуацію; - разом виявляють проблему; - учитель управляє пошуковою діяльністю; - учень здійснює самостійний пошук; - обговорення.

Використання електронних педагогічних програмних засобів, допомагає вирішувати проблеми оптимального поєднання науковості та доступності викладання матеріалу; підвищенню результативності уроку; сприяє швидкому проведенню поточного та підсумкового контролю, своєчасному виявленню та корекції прогалин у знаннях учнів.

Результати реалізації діяльнісного підходу при навчанні математики Вчитель П ідвищення професійної майстерності З ацікавлення учнів своїм предметом П осилення інтересу до навчання З алучення учнів до пошуку, дослідження В ідчутність реальних результатів своєї праці З адоволення в інтелектуальному розвитку Учні П оглиблення змісту навчального матеріалу Р озвиток навичок мислення високого рівня Р озвиток креативних здібностей Т ворче застосування знань У міння працювати в команді і самостійно П ідготовка до олімпіад, конкурсів, науково-дослідницької діяльності Ф ормування навчально-пізнавальної компетентності Співпраця Т ворча самореалізація З адоволення потреби в саморозвитку та самовдосконаленні З аміна авторитарного стилю спілкування демократичним