Особливості сучасного аналітико-синтетичного методу навчання грамоти

У сучасній школі навчання грамоти як семирічних, так і шестирічних першокласників здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних засадах: 1) предметом читання є позначена буквами звукова будова слова; звуки мовлення, які дитині необхідно від­творити, читаючи слово, є тими основними мовними оди­ницями, якими вона оперує на початковому етапі оволо­діння грамотою; 2)початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі спостережень за відповідними одиницями живого мовлення (звук, голосний, приголосний, склад та ін.) з належним усвідомленням їх істотних ознак; 3)початку ознайомлення дітей з буквами має переду­вати період практичного засвоєння звукової системи рід­ної мови, так званий добукварний період.

Учитель, який здійснює процес навчання грамоти, має пам'ятати, що предмет аналізу звуків мовлення для шести-, семирічних дітей є складним явищем, оскільки вони є особливими матеріальними одиницями. Мовні звуки не так просто піддаються спостереженням і аналізу, як інші об'єкти навколишньої дійсності, якими доводиться оперу­вати, наприклад, на заняттях з математики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, при ознайомленні з навколишнім світом тощо.

Однією з причин, які утруднюють навчальну діяльність дітей, пов'язану із звуковою стороною мовленнєвої дійсності, є недосконалість їхнього мовленнєвого слуху, зокрема фонетичного.

Фонетичний слух є основою свідомого оволодіння звуковими одиницями мовлення. Від того, як буде для дитини розкрито будову звукової форми слова, залежатиме не тільки засвоєння грамоти, а й усе наступне засвоєння мови граматики і пов'язаної з нею орфографії.

Із цього випливає провідний принцип звукового аналітико- синтетичного методу навчання грамоти: у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви.

Прийоми звукового аналізу 1. Підкреслене вимовляння одного звуків у слові. 2. Впізнавання і виділення із слів вірша, скоромовки, потішки найчастіше вживаного звука. 3. Зіставлення слів, які розрізняються одним звуком. 4. Впізнавання певного звука у названих учителем словах, визначення його позиції (на початку, в середині, в кінці).

Прийоми звукового синтезу 1. Утворити склад (злиття) з таких двох звуків: [н], [а] на; [з], [о] зо; [ж], [е] же; [т], [у] тю; [с г ], [о] сьо та ін. Утворити склад з таких трьох звуків і вимовити його злито: [т], [р], [а] тра; [к], [р] [о] кро; [к], [н],[и] кни; [м], [р'], [І] мрі. Утворити склади (злиття) приголосного [л] з усіма вивченими голосними (ла, ло, лу, ле, ли); утворити склади (злиття) приголосного [т'] з усіма голосними (тя, тьо, тю, тє, ті). До названого складу дібрати подібний, але з м'яким приголосним: на (ня), ло(льо),ту (тю), не (нє), кру (крю), сло (сльо) тощо; до названого складу дібрати подібний з твердим приголосним: лє (ле), зя (за), клю (клу), грі (гри) та ін. б. Утворити за зразком сполучення звука [а] з різними наступними приголосними, твердими і м'якими (ар, ат, ан, ас, аль, ань, ать). 6. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого, але з іншими приголосними: ово (оро, осо, оно, одо, оньо, ольо), ере (ене, есе, еле, еме, еде).

Сучасна методика навчання грамоти оперує такими звуковими синтетичними вправами, здійснюваними з опорою на букви: 1. Робота з різними складовими таблицями, яка сприяє безпосередньому утворенню (синтезуванню) учнями складів з відомих їм букв. Форма, зміст і повнота цих таблиць можуть бути різними залежно від етапу застосування на уроці та поставленої 2. Побудова слів з розрізнених складів: СИ НО ЛИ ЛИ МО КО ВУ КИ НИ (Коси, косили, носили, лимони, вулики).

2. Читання слів за подібністю. Учням пропонують сло­ва, які за звуковим і буквеним складом мають багато спіль­ного, їх можна розташовувати в колонках або подавати в аналітико-синтетичній формі.

3.Нарощування букв (на позначення голосних і при­голосних звуків), складів на початку і в кінці слів: рак грак; коса косар косарка

4.Усічення слів (віднімання, як правило, кінцевих букв), що призводить до утворення слова ускладненої графічної структури, яке учні успішно прочитують з опо­рою на попередні слова: листи лист, брати брат.

5.Зіставлення слів за графічною будовою з наступним відтворенням їх звукових форм. Цей прийом широко за­стосовується для зіставлення способів позначення твер­дих і м'яких, дзвінких і глухих приголосних: ліс лось, сад сядь, коза коса..

ОСНОВНІ ПЕРІОДИ Й ЕТАПИ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ Процес навчання грамоти за звуковим аналітико- синтетичним методом ділиться на три періоди добукварний, букварний та післябукварний. Кожен із них реалізує відповідні програмні вимоги.