СУЧАСНІ ПЕТРИКИ П'ЯТОЧКИНИ В ДИТЯЧОМУ САДКУ. Особливості гіперактивних дітей. - презентация

1 СУЧАСНІ ПЕТРИКИ П'ЯТОЧКИНИ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

2 Особливості гіперактивних дітей

3 Гіперактивність найяскравіше проявляється у дітей у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці. У цей період здійснюється перехід до провідної – навчальної – діяльності, та у звязку з цим збільшуються інтелектуальні навантаження: від дітей вимагається концентрувати увагу протягом більш тривалого відрізку часу, доводити почату справу до кінця, добиватися необхідного результату.

4 Гіперактивним дітям властива нестійка працездатність, що є причиною збільшення кількості помилок в усних відповідях та під час виконання письмових завдань тоді, коли настає стан втомленості. Навички читання і письма у гіперактивної дитини значно нижчі, ніж в однолітків, і не відповідають її інтелектуальним здібностям.

5

6 У своїх взаєминах з дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть її щоразу, коли вона на це заслужила, помічайте успіхи. Це допомагає закріпити впевненість дитини у своїх силах. Уникайте повторення слів немає і не можна. Розмовляйте стримано, спокійно, мяко. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити. Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що потребують концентрації уваги (ліплення, розфарбовування, читання). Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання домашніх завдань і сну щодня має відповідати цьому розпорядку. Уникайте скупчення людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, в кафе дитина складно переживає. Оберігайте дитину від втоми, оскільки це призводить до зниження самоконтролю й наростання гіперактивності.

7 Давайте дитині можливість витрачати надмірну енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття. Спілкуйтеся з іншими батьками, які мають таку саму проблему. Зробіть усе можливе для підвищення самооцінки дитини, адже через дефіцит уваги вона може неправильно розуміти вказівки та іншу інформацію, тому всі навколо безупинно її виправляють. Одразу хваліть і винагороджуйте за хорошу поведінку. Будьте послідовні в питаннях дисципліни; якщо хтось залишається з дитиною під час вашої відсутності, переконайтеся, що він дотримується ваших методів. Підтримуйте дитину у всьому, в чому вона сильна, особливо у спорті й позашкільних заняттях. Не припускайте, щоб уроки займали весь вільний час дитини; грати й рухатися для неї не менш важливо. В кімнаті дитини має бути якомога менше предметів, іграшки повинні бути прибрані так, щоб не відволікати увагу.

8 Перш, ніж карати, ми маємо зрозуміти, що сталося. Вибір ефективного способу покарання (не кричати і лупцювати, а, наприклад, використовувати метод штрафування, позбавлення привілеїв). Якщо ж ви все-таки вирішили покарати дитину, то потім ви не маєте її жаліти чи плакати разом з нею та просити пробачення. Покарання має бути застосоване одразу. Якщо караємо, то ми маємо бути спокійними, не сердитися й не гніватися. Перед покаранням має бути чітке та коротке пояснення, для чого ми це робимо.

9 Корекційна робота психолога з гіперактивними дітьми *Проведення психологом тренінгу ефективної взаємодії для батьків гіперактивної дитини; головним завданням батьків є забезпечення загального емоційно - сприятливого фону розвитку і навчання дитини, спостереження за динамікою змін; *проведення психологічних практикумів для педагогів з метою оволодіння навичками взаємодії з гіперактивними дітьми, консультування вчителів; Корекційні ігри та вправи для індивідуальної роботи з дітьми: > Ігри для розвитку уваги. > Ігри та вправи для зняття м'язового та емоційного напруження. > Ігри,які розвивають навички вольової регуляції. Комунікативні ігри. Вправи для підвищення самооцінки.