Скачать презентацию
Идет загрузка презентации. Пожалуйста, подождите
Презентация была опубликована 8 лет назад пользователемЯков Гурко
1 Філософія, її призначення, зміст і функції в суспільстві
2 План 1. Світогляд, його структура і функція. Типи світогляду. Світогляд і філософія. Світогляд і професія медичного працівника. 2. Обєкт і предмет філософії. Філософські методи. Структура та функції філософії. Філософія в системі культури. Взаємозвязок філософії та медицини. Історико- філософський процес. 3. Основне питання філософії: різноманітність підходів.
3 1. Світогляд, його структура і функція. Типи світогляду. Світогляд і філософія. Світогляд і професія медичного працівника. Уже дві з половиною тисячі років існує філософія як невід'ємна частина духовної культури людства. У центрі своєї уваги вона тримає гуманістичну проблематику, тобто проблеми людського існування. Уже дві з половиною тисячі років існує філософія як невід'ємна частина духовної культури людства. У центрі своєї уваги вона тримає гуманістичну проблематику, тобто проблеми людського існування.
4 Але ці проблеми постають і перед іншими формами культури - перед наукою, мистецтвом, мораллю, правом, релігією тощо. Що ж саме відрізняє філософію від них? Але ці проблеми постають і перед іншими формами культури - перед наукою, мистецтвом, мораллю, правом, релігією тощо. Що ж саме відрізняє філософію від них? Особливість філософії полягає у тому, що вона опинилась «на роздоріжжі» між такими явищами, як світогляд і наука, тому потрібно насамперед розрізнити і співставити їх. Особливість філософії полягає у тому, що вона опинилась «на роздоріжжі» між такими явищами, як світогляд і наука, тому потрібно насамперед розрізнити і співставити їх.
5 Світогляд і наука є принципово різними формами духовного освоєння світу. Наука вважає умовою та ідеалом наукового знання неупереджене, незацікавлене, максимально об'єктивне, позбавлене суб'єктивних «нашарувань», людських цінностей та оцінок відображення дійсності. Наука намагається пізнати світ, яким він є «сам собою», посилається на сферу сущого, на сферу існуючих фактів. Наука вважає умовою та ідеалом наукового знання неупереджене, незацікавлене, максимально об'єктивне, позбавлене суб'єктивних «нашарувань», людських цінностей та оцінок відображення дійсності. Наука намагається пізнати світ, яким він є «сам собою», посилається на сферу сущого, на сферу існуючих фактів.
6 Світогляд є баченням світу з єдиного центру - позиції людини. Будь-яке знання стає елементом світогляду, якщо це знання орієнтоване на буття людини формує її життєву позицію. Світогляд є баченням світу з єдиного центру - позиції людини. Будь-яке знання стає елементом світогляду, якщо це знання орієнтоване на буття людини формує її життєву позицію. Світогляд дає уявлення про те, яким світ може бути і має бути, якщо у ньому існує людина. Світ не може вважатися завершеним, усталеним цілим, якщо він пов'язаний з такою принципово незавершеною, необмеженою істотою, якою є людина. Людина ж є єдиною істотою у світі, яка постійно сама бере участь у творчості власної долі і життя. Змінюючись сама, вона змінює і світ, в якому живе. Світогляд дає уявлення про те, яким світ може бути і має бути, якщо у ньому існує людина. Світ не може вважатися завершеним, усталеним цілим, якщо він пов'язаний з такою принципово незавершеною, необмеженою істотою, якою є людина. Людина ж є єдиною істотою у світі, яка постійно сама бере участь у творчості власної долі і життя. Змінюючись сама, вона змінює і світ, в якому живе.
7 Ключовими поняттями світогляду є поняття «світ» і «людина». Світогляд є певним ставленням людини до світу, способом орієнтації у житті, усвідомленням людиною свого місця та призначення у природному і соціальному світі На відміну від науки світогляд відображає не стільки об'єктивно суще, скільки належне і бажане, з позиції певного ідеалу і суб'єктивних цілей людини. Саме у світогляді відбувається оцінка людиною світу, власних можливостей та шансів, проектування бажаних ситуацій у житті, формування ідеалів, вищих цілей та цінностей, усвідомлення своїх інтересів. Завдяки світогляду людина має цілісне уявлення про світ власного буття, формує свій особистий образ, прагне знайти себе, добитися розуміння з ближнім, гармонії зі світом. Ключовими поняттями світогляду є поняття «світ» і «людина». Світогляд є певним ставленням людини до світу, способом орієнтації у житті, усвідомленням людиною свого місця та призначення у природному і соціальному світі На відміну від науки світогляд відображає не стільки об'єктивно суще, скільки належне і бажане, з позиції певного ідеалу і суб'єктивних цілей людини. Саме у світогляді відбувається оцінка людиною світу, власних можливостей та шансів, проектування бажаних ситуацій у житті, формування ідеалів, вищих цілей та цінностей, усвідомлення своїх інтересів. Завдяки світогляду людина має цілісне уявлення про світ власного буття, формує свій особистий образ, прагне знайти себе, добитися розуміння з ближнім, гармонії зі світом.
8 Основна функція світогляду духовне проектування життя, визначення головних орієнтирів і сенсу людського існування. Світогляд спрямований не стільки на пізнання певних проблем, скільки на духовне самоутвердження, самореалізацію, самовизначення людини у світі духовне проектування життя, визначення головних орієнтирів і сенсу людського існування. Світогляд спрямований не стільки на пізнання певних проблем, скільки на духовне самоутвердження, самореалізацію, самовизначення людини у світі
9 До світоглядних проблем належать такі хто така людина, і яке її становище та призначення у світі? хто така людина, і яке її становище та призначення у світі? що є причиною існування, сутністю та першоосновою світу? що є причиною існування, сутністю та першоосновою світу? у чому полягає сенс людського життя? у чому полягає сенс людського життя? що таке смерть, і чи може людина її подолати? що таке смерть, і чи може людина її подолати? яка природа добра і зла, істини, краси, справедливості? яка природа добра і зла, істини, краси, справедливості? що таке щастя, і які можуть бути шляхи його досягнення? що таке щастя, і які можуть бути шляхи його досягнення? чи можлива свобода, і в чому вона? чи можлива свобода, і в чому вона?
10 Всі ці та багато інших проблем мають назву «вічних» тому, що на них не можна дати не тільки остаточної, закінченої відповіді, але й однозначної. Кожна людина, кожне покоління ставить і вирішує ці проблеми наново, виходячи з конкретної історичної ситуації, життєвого досвіду. Причому світоглядні проблеми вирішуються не тільки теоретичним шляхом, вони немовби проживаються й переживаються людиною. Всі ці та багато інших проблем мають назву «вічних» тому, що на них не можна дати не тільки остаточної, закінченої відповіді, але й однозначної. Кожна людина, кожне покоління ставить і вирішує ці проблеми наново, виходячи з конкретної історичної ситуації, життєвого досвіду. Причому світоглядні проблеми вирішуються не тільки теоретичним шляхом, вони немовби проживаються й переживаються людиною.
11 Носієм та виразником світогляду може бути не тільки окрема людина, але й соціальна група, клас, етнос, суспільство загалом на тому чи іншому ступені розвитку. Тому наша мова зберегла такі вирази, як «світогляд східних слов'ян», «селянське світосприйняття». Носієм та виразником світогляду може бути не тільки окрема людина, але й соціальна група, клас, етнос, суспільство загалом на тому чи іншому ступені розвитку. Тому наша мова зберегла такі вирази, як «світогляд східних слов'ян», «селянське світосприйняття».
12 У структурі світогляду можна виділити: 1. пізнавальний елемент, тобто сукупність уявлень та знань про світ у цілому, про місце у ньому людини. Основна функція світогляду - не стільки пізнання, скільки здатність бути самосвідомістю людини, її життєвим орієнтиром, програмою і проектом людського буття. 2. ціннісний - компонент світогляду свідчить про те, що світогляд є не лише знанням, але й ставлення людини до світу, до інших і до самої себе. Відповідно до обраних цінностей формуються уявлення людини про світ, про свій власний образ. 3. мотиваційно-діяльний - спрямований на реалізацію власної позиції у житті. Він складається з програм поведінки, проектів життя, настанов діяльності.
13 основні рівні світогляду життєво-практичний, буденний рівень, масовий світогляд. На цьому рівні світогляд формується стихійно, під впливом безпосереднього образу життя, життєвого досвіду, культурного середовища, суспільної ситуації. життєво-практичний, буденний рівень, масовий світогляд. На цьому рівні світогляд формується стихійно, під впливом безпосереднього образу життя, життєвого досвіду, культурного середовища, суспільної ситуації. теоретичний. (Філософське знання)формується не стихійно, а цілеспрямовано, свідомо і систематично, за допомогою спеціальних засобів раціонального осягнення світу - системи понять та категорій, методів логічної аргументації та доведення. Теоретичний рівень світогляду - це упорядковане, раціональне, систематизоване знання, тобто знання філософське. теоретичний. (Філософське знання)формується не стихійно, а цілеспрямовано, свідомо і систематично, за допомогою спеціальних засобів раціонального осягнення світу - системи понять та категорій, методів логічної аргументації та доведення. Теоретичний рівень світогляду - це упорядковане, раціональне, систематизоване знання, тобто знання філософське.
14 форми та історичні типи світогляду 1. міфологічний, 2. релігійний, 3. філософський у міфологічній свідомості основою світосприйнятт є художньо-образне, символічне відображення, уява, Релігійний світогляд спирається на віру.. Філософія шукає відповіді на ті ж самі питання,але способом теоретичного пізнання, спираючись на логічне мислення, доводячи й аргументуючи свої положення поняттєво-раціональним способом.
15 Міфологія є найдавнішим типом світогляду, який був притаманний людині родового ладу. Тому серед основних рис міфологічного світогляду можна назвати його колективний (родовий) характер. Міфологія є найдавнішим типом світогляду, який був притаманний людині родового ладу. Тому серед основних рис міфологічного світогляду можна назвати його колективний (родовий) характер. Суттєвою рисою міфологічного світогляду є також синкретизм тобто нерозчленована єдність реального та ілюзорного. Синкретизм міфології полягає ще у тому, що в ній були злиті разом зародки всіх майбутніх форм духовної культури - релігії, науки, мистецтва, моралі. Суттєвою рисою міфологічного світогляду є також синкретизм тобто нерозчленована єдність реального та ілюзорного. Синкретизм міфології полягає ще у тому, що в ній були злиті разом зародки всіх майбутніх форм духовної культури - релігії, науки, мистецтва, моралі.
16 Для міфологічного світогляду характерним є емоційно-образне сприйняття світу. Спосіб розуміння того часу можна назвати дологічним (асоціативним), тому що він заснований не на законах логічного мислення, а на законах уяви, фантазії. Для міфологічного світогляду характерним є емоційно-образне сприйняття світу. Спосіб розуміння того часу можна назвати дологічним (асоціативним), тому що він заснований не на законах логічного мислення, а на законах уяви, фантазії. Антропоморфізм (Від «антропос» - людина, «морфе» - форма, зразок.) - ще одна характерна для міфології риса. Уявлення про світ у ті часи формуються за аналогією з людським існуванням, на світ переносяться властивості людини і родового суспільства. Антропоморфізм (Від «антропос» - людина, «морфе» - форма, зразок.) - ще одна характерна для міфології риса. Уявлення про світ у ті часи формуються за аналогією з людським існуванням, на світ переносяться властивості людини і родового суспільства.
17 Релігійний світогляд виникає у період розпаду общинно-родового суспільства. Він є історичним явищем і проходить свої ступені зрілості, зв'язані з переходом від язичництва, релігійно- міфологічних уявлень та етнічних (національних) релігій до формування релігій світових (буддизму, ісламу, християнства). Релігійний світогляд виникає у період розпаду общинно-родового суспільства. Він є історичним явищем і проходить свої ступені зрілості, зв'язані з переходом від язичництва, релігійно- міфологічних уявлень та етнічних (національних) релігій до формування релігій світових (буддизму, ісламу, християнства). Наявність святині, священного об'єкта для поклоніння є невід'ємною рисою релігійного світогляду. Наявність святині, священного об'єкта для поклоніння є невід'ємною рисою релігійного світогляду.
18 Бог у релігійному світогляді є надприродною, надсвітовою силою (на відміну від міфологічних істот, що вважаються «єдиноприродними» з людиною і мешкають у природно- космічному світі). Саме тут і виникає проблема зв'язку людини і Бога. Бог у релігійному світогляді є надприродною, надсвітовою силою (на відміну від міфологічних істот, що вважаються «єдиноприродними» з людиною і мешкають у природно- космічному світі). Саме тут і виникає проблема зв'язку людини і Бога. Відкриття «внутрішньої», духовної людини є одним із найцінніших надбань релігійного світогляду. Відкриття «внутрішньої», духовної людини є одним із найцінніших надбань релігійного світогляду.
19 Філософія орієнтована переважно на пізнання цих проблем, на осягнення їх засобами поняттєвого мислення. Філософія орієнтована переважно на пізнання цих проблем, на осягнення їх засобами поняттєвого мислення. Філософія завжди скептична у своїх висновках, вона не приймає логічно необґрунтованих положень, ніколи не задовольняється набутими знаннями, робить постійний перегляд їх і прагне нічого не сприймати на віру, а навпаки, шукати засоби доведення або спростування отриманих результатів пізнання. Філософія завжди скептична у своїх висновках, вона не приймає логічно необґрунтованих положень, ніколи не задовольняється набутими знаннями, робить постійний перегляд їх і прагне нічого не сприймати на віру, а навпаки, шукати засоби доведення або спростування отриманих результатів пізнання.
20 2. Обєкт і предмет філософії. Філософські методи. Структура та функції філософії. Філософія в системі культури. Взаємозвязок філософії та медицини. Історико-філософський процес.
21 Філософія - це цілком самостійна, унікальна форма осягнення світу. Але філософія має ознаки науковості, вона орієнтується на наукові критерії знання. Це спосіб мислення, коли предмет пізнання (він може бути будь-яким - від космосу і природи до інтимно-душевної сфери людини) розглядається з позиції існування людини, сенсу її життя, призначення у світі. А призначення людини - реалізуватися, відбутися, стати людиною. Філософія - це цілком самостійна, унікальна форма осягнення світу. Але філософія має ознаки науковості, вона орієнтується на наукові критерії знання. Це спосіб мислення, коли предмет пізнання (він може бути будь-яким - від космосу і природи до інтимно-душевної сфери людини) розглядається з позиції існування людини, сенсу її життя, призначення у світі. А призначення людини - реалізуватися, відбутися, стати людиною.
22 Термін "філософія" походить від грецьких слів phileo - любов і sophia - мудрість і означає любов до мудрості.
23 Першим, хто пояснив слово "філософ", був Піфагор (друга пів. VI ст. - почало V ст. до н. э). Йому належить висловлювання: "Життя.. подібне до ігрищ: інші приходять на них змагатися, інші - торгувати, а найщасливіші - дивитися; так і в житті інші, подібні до рабів, народжуються жадібними до слави і наживи, тоді як філософи - до єдиної тільки істини". Згідно з Піфагором, сенс філософії - в пошуку істини. Першим, хто пояснив слово "філософ", був Піфагор (друга пів. VI ст. - почало V ст. до н. э). Йому належить висловлювання: "Життя.. подібне до ігрищ: інші приходять на них змагатися, інші - торгувати, а найщасливіші - дивитися; так і в житті інші, подібні до рабів, народжуються жадібними до слави і наживи, тоді як філософи - до єдиної тільки істини". Згідно з Піфагором, сенс філософії - в пошуку істини.
24 Старогрецький мислитель Платон вважав, що завдання філософії полягає в пізнанні вічних і абсолютних істин, що під силу лише філософам, які від народження наділені відповідною мудрою душею. Філософами тому не стають, а народжуються. На думку Арістотеля, завдання філософії - досягнення загального у самому світі, а її предметом є перші начала і причини буття. При цьому філософія є єдиною наукою, яка існує заради самої себе і представляє "знання і розуміння заради самого знання і розуміння". Старогрецький мислитель Платон вважав, що завдання філософії полягає в пізнанні вічних і абсолютних істин, що під силу лише філософам, які від народження наділені відповідною мудрою душею. Філософами тому не стають, а народжуються. На думку Арістотеля, завдання філософії - досягнення загального у самому світі, а її предметом є перші начала і причини буття. При цьому філософія є єдиною наукою, яка існує заради самої себе і представляє "знання і розуміння заради самого знання і розуміння".
25 Розуміння предмета філософії пов'язане і з соціально-історичними умовами. Так, наприклад, розкладання суспільства (грецького, античного, середньовічного і тому подібне), безумовно, вплинуло на появу концепцій, згідно з якими філософія покликана звільнити людину від страху перед майбутнім і стражданні і сприяти досягненню щастя і душевного здоров'я. Розуміння предмета філософії пов'язане і з соціально-історичними умовами. Так, наприклад, розкладання суспільства (грецького, античного, середньовічного і тому подібне), безумовно, вплинуло на появу концепцій, згідно з якими філософія покликана звільнити людину від страху перед майбутнім і стражданні і сприяти досягненню щастя і душевного здоров'я.
26 До предмету фіософії входять: дослідження найбільш загальних питань буття дослідження найбільш загальних питань буття аналіз найбільш загальних питань пізнання. аналіз найбільш загальних питань пізнання. дослідження найбільш загальних і істотних питань людини. дослідження найбільш загальних і істотних питань людини.
27 філософський метод (від греч. methodos - шлях, пізнання) є система найбільш загальних прийомів теоретичного і практичного освоєння дійсності, а також спосіб побудови і обгрунтування системи самого філософського знання. філософський метод (від греч. methodos - шлях, пізнання) є система найбільш загальних прийомів теоретичного і практичного освоєння дійсності, а також спосіб побудови і обгрунтування системи самого філософського знання.
28 Матеріалізм і ідеалізм виступають як найбільш загальні підходи і способи розгляду буття і пізнання. Теорія пізнання із самого початку багато в чому визначається тим, що береться за первинне : матерія або свідомість, дух або природа, тобто матеріалістичні або ідеалістичні передумови. У першому випадку, загальний процес пізнання розглядається як віддзеркалення в сознинии об'єктивної дійсності, в другому - як самопізнання свідомості, абсолютної ідеї, спочатку присутніх в речах (об'єктивний ідеалізм), або як аналіз наших власних відчуттів (суб'єктивний ідеалізм). Матеріалізм і ідеалізм виступають як найбільш загальні підходи і способи розгляду буття і пізнання. Теорія пізнання із самого початку багато в чому визначається тим, що береться за первинне : матерія або свідомість, дух або природа, тобто матеріалістичні або ідеалістичні передумови. У першому випадку, загальний процес пізнання розглядається як віддзеркалення в сознинии об'єктивної дійсності, в другому - як самопізнання свідомості, абсолютної ідеї, спочатку присутніх в речах (об'єктивний ідеалізм), або як аналіз наших власних відчуттів (суб'єктивний ідеалізм).
29 Наступний аспект розрізнення філософських методів - діалектика і метафізика. Наступний аспект розрізнення філософських методів - діалектика і метафізика. Під діалектикою мають на увазі вчення про найбільш загальні закономірності розвитку буття і пізнання, одночасно вона виступає і загальним методом освоєння дійсності, розглядаючи її як єдність і боротьбу протилежностей. Діалектика в принципі сумісна як з матеріалізмом, так і з ідеалізмом. У першому випадку вона виступає як матеріалістична діалектика (Маркс, Енгельс), в другому - як ідеалістична діалектика (Гегель). Під діалектикою мають на увазі вчення про найбільш загальні закономірності розвитку буття і пізнання, одночасно вона виступає і загальним методом освоєння дійсності, розглядаючи її як єдність і боротьбу протилежностей. Діалектика в принципі сумісна як з матеріалізмом, так і з ідеалізмом. У першому випадку вона виступає як матеріалістична діалектика (Маркс, Енгельс), в другому - як ідеалістична діалектика (Гегель).
30 Метафізичний метод характеризується тим, що розглядає предмети і процеси за одним принципом : або так, або немає; або біле, або чорне; або друг, або ворог і так далі. При розгляді руху метафізики тяжіє до відома різноманітних його форм до якої- небудь одній. Метафізичний метод характеризується тим, що розглядає предмети і процеси за одним принципом : або так, або немає; або біле, або чорне; або друг, або ворог і так далі. При розгляді руху метафізики тяжіє до відома різноманітних його форм до якої- небудь одній.
31 Також до методів філософії: Сенсуалізм (від латів sensus - почуття) - методологічний принцип, в якому за основу пізнання беруться почуття і який прагне усе знання вивести з діяльності органів чуття, відчуттів, абсолютизуючи їх роль в пізнанні (Эпикур, Гоббс, Локк, Беркли, Гольбах, Фейєрбах). Сенсуалізм (від латів sensus - почуття) - методологічний принцип, в якому за основу пізнання беруться почуття і який прагне усе знання вивести з діяльності органів чуття, відчуттів, абсолютизуючи їх роль в пізнанні (Эпикур, Гоббс, Локк, Беркли, Гольбах, Фейєрбах).
32 Раціоналізм (від латів ratio - розум) - метод, згідно з яким основою пізнання і дії людей є розум (Декарт, Спіноза, Лейбніц, Гегель). Раціоналізм (від латів ratio - розум) - метод, згідно з яким основою пізнання і дії людей є розум (Декарт, Спіноза, Лейбніц, Гегель). Ірраціоналізм - філософський метод, який заперечує або, принаймні, обмежує роль розуму в пізнанні, а приділяє основну увагу ірраціональним способам досягнення буття (Шопенгауэр, Кьеркегор, Ніцше, Дильтей, Бергсон). Ірраціоналізм - філософський метод, який заперечує або, принаймні, обмежує роль розуму в пізнанні, а приділяє основну увагу ірраціональним способам досягнення буття (Шопенгауэр, Кьеркегор, Ніцше, Дильтей, Бергсон).
33 Функції філософії Світоглядна функція, яка пов'язана з абстрактно, - теоретичним, понятійним поясненням світу, на відміну від усіх інших видів і рівнів світогляду (релігійного, буденного, міфологічного). Світоглядна функція, яка пов'язана з абстрактно, - теоретичним, понятійним поясненням світу, на відміну від усіх інших видів і рівнів світогляду (релігійного, буденного, міфологічного). Прогностична функція філософії - формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості, людини і світу. При цьому міра вірогідності прогнозу буде тим вище, чим більше філософія спирається на науку. Прогностична функція філософії - формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості, людини і світу. При цьому міра вірогідності прогнозу буде тим вище, чим більше філософія спирається на науку.
34 Критична функція філософії. Принцип "піддай усе сумніву", з часів античності що проповідує багатьма філософами, свідчить про важливість критичного підходу і наявність певної долі скепсису по відношенню до існуючого знання і соціокультурних цінностей. Він грає антидогматичну роль в їх розвитку. Критична функція філософії. Принцип "піддай усе сумніву", з часів античності що проповідує багатьма філософами, свідчить про важливість критичного підходу і наявність певної долі скепсису по відношенню до існуючого знання і соціокультурних цінностей. Він грає антидогматичну роль в їх розвитку. Соціальна функція філософії : філософія покликана виконати двоєдине завдання - пояснювати соціальне буття і сприяти його матеріальній і духовній зміні. Соціальна функція філософії : філософія покликана виконати двоєдине завдання - пояснювати соціальне буття і сприяти його матеріальній і духовній зміні.
35 Філософію Арістотель ділить на три галузі: Теоретичну про буття, називаючи її «першою філософією», наукою про перші причини та начала. Метою її є знання заради знання. Теоретичну про буття, називаючи її «першою філософією», наукою про перші причини та начала. Метою її є знання заради знання. Практичну про діяльність людини. Метою практичної філософії є знання заради діяльності. Практичну про діяльність людини. Метою практичної філософії є знання заради діяльності. Поетичну, або творчу, метою якої є знання заради творчості. Поетичну, або творчу, метою якої є знання заради творчості.
36 У своєму історичному розвитку філософія і медицина завжди були тісно пов'язані. Як вважав ще Демокріт, лікарське мистецтво зцілює хвороби тіла, а філософія визволяє душу від пристрастей. Невипадково багато видатних філософів були лікарями, і, фактично, всі видатні медики були своєрідними філософами. У своєму історичному розвитку філософія і медицина завжди були тісно пов'язані. Як вважав ще Демокріт, лікарське мистецтво зцілює хвороби тіла, а філософія визволяє душу від пристрастей. Невипадково багато видатних філософів були лікарями, і, фактично, всі видатні медики були своєрідними філософами.
37 Сучасні філософія і медицина мають багато спільного близькість до глибинних проблем буття, проблем життя і смерті; близькість до глибинних проблем буття, проблем життя і смерті; спільне дослідження методологічних і соціальних проблем медичного пізнання; спільне дослідження методологічних і соціальних проблем медичного пізнання; спільне дослідження проблем, пов'язаних з виникненням нових медичних технологій. спільне дослідження проблем, пов'язаних з виникненням нових медичних технологій.
38 Німецький філософ, творець самобутньої філософської концепції антропологічного матеріалізму вважав:«Істинний філософ лікар, але такий, що не дозволяє своїм пацієнтам здогадатися, що він їх лікар, він при цьому обслуговує їх відповідно до їхньої природи, тобто лікує їх, виходячи з них самих і через них самих.» Німецький філософ, творець самобутньої філософської концепції антропологічного матеріалізму вважав:«Істинний філософ лікар, але такий, що не дозволяє своїм пацієнтам здогадатися, що він їх лікар, він при цьому обслуговує їх відповідно до їхньої природи, тобто лікує їх, виходячи з них самих і через них самих.»
39 3. Основне питання філософії: різноманітність підходів. З усього кола філософської проблематики І. Кант виділяв чотири основних питання: З усього кола філософської проблематики І. Кант виділяв чотири основних питання: Що я можу знати? Що я можу знати? Що я повинен робити? Що я повинен робити? На що я смію сподіватись? На що я смію сподіватись? Що таке людина? Що таке людина?
Еще похожие презентации в нашем архиве:
© 2024 MyShared Inc.
All rights reserved.