РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ У 2011-2012 н.р. особливість - впровадження нового змісту освіти в 11 класі старшої школи предмету «Зарубіжна.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Допрофільна та профільна підготовка учнів. Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та.
Advertisements

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Залузький НВК 2013 рік.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ У 2010/2011 Н.Р.. Програмне забезпечення 7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія класи.
Організація навчально-виховного процесу у початковій школі навчальний рік.
Профільне навчання у класах буде здійснюватися за такими основними напрямами: філологічний; суспільно-гуманітарний; природничо-математичний; технологічний;
Профільне навчання. Нормативно-правове забезпечення впровадження профільного навчання Концепція профільного навчання в старшій школі Концепція загальної.
Про зміни при здійсненні записів у класних журналах із предметів Історія України та Всесвітня історія у 2014/2015 н.р. Сідорчук В.П., методист Центру методичної.
Cтарокостянтинівський ліцей Старокостянтинівської міської ради Державний стандарт початкової загальної освіти Педагогічна рада 05 квітня 2012 року.
КВНЗ «ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ» Про особливості навчання учнів іноземної мови за навчальними програмами відповідно до нових Державних стандартів.
Про впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти Безушка А.І. – керівник ШМО вчителів початкових класів Черленівської ЗОШ І-ІІІ.
1 Курси за вибором як невідємна складова навчально-методичного забезпечення профільної школи О.В.Єргіна, старший викладач ІППО КУ імені Бориса Грінченка.
Організація профільного навчання в м. Славутичі: теоретичні засади і методичне забезпечення.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу на уроках природознавства в першому класі.
Методичний супровід викладання предмета «Фізична культура» у н.р. - Бєлєнкова Л.О., керівник районного методичного об׳єднання вчителів фізичної.
Предмет запроваджений з 2009 – 2010 н.р. у класах. Викладає вчитель російської мови, світової літератури та художньої культури Турчина С.Л.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО НОВИХ СТАНДАРТІВ ОСВІТИ В ГАЛУЗІ "ТЕХНОЛОГІЯ" С. Медведєва Керівник районного центру з питань організації науково – методичного.
Маник І.В. – методист РМК відділу освіти. Державний стандарт освітньої галузі Мистецтво ґрунтується на засадах особистісно - зорієнтованого та компетентнісного.
Інновації в науково-методичному забезпеченні викладання математики в загальноосвітньому навчальному закладі в умовах переходу до нового Державного стандарту.
Організація навчально- виховного процесу з іноземної мови в 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладах Вікторія Булгакова, методист Центру аналізу.
Державний стандарт початкової і базової початкової і базової загальної освіти – нова дорога в майбутнє.
Транксрипт:

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ У н.р. особливість - впровадження нового змісту освіти в 11 класі старшої школи предмету «Зарубіжна художня культура». розподіл годин з предмету «Художня культура» за різними рівнями змісту освіти: рівень стандарту (10 – 11 клас) – 0,5 годин на тиждень; академічний рівень (10 – 11 клас) – 0,5 годин на тиждень; профільний рівень (10 – 11 клас) – 4 години на тиждень,

Програма: 9 клас – Художня культура авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. Перун, 2005 рік.) ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ Художня культура

Програма: 10 клас – Українська художня культура затверджено Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ Художня культура

11 клас. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ Художня культура

Напрямки навчання: Профільне навчання в класа здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Кожен профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Таким є предмет «Художня культура», що вивчатиметься учнями 10-11класів 0,5 години на тиждень.

У класах художньо- естетичного напряму художня культура є профільним предметом і вивчатиметься 4 години на тиждень. Учні 11-х класів художньо- естетичного напряму також вивчатимуть естетику 1 годину на тиждень.

Рівні: Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, художня культура в спортивному профілі; фізика - в художньо- естетичному профілі). На рівні стандарту художню культуру вивчатимуть учні класів - природничо-математичного, - технологічного, - спортивного напрямів (0,5 години на тиждень за програмою авт. Л. Масол, Н. Миропольська, що міститься в Збірнику програм з художньо- естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.)

Академічний рівень - обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, необхідний для вивчення предметів, які не є профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси художньої культури, естетики у філологічному профілі або загальноосвітній курс зарубіжної літератури в художньо- естетичному профілі). На академічному рівні художню культуру вивчатимуть учні класів суспільно- гуманітарного та філологічного напрямів (0,5 години на тиждень) за програмою авт. Л. Масол, Н. Миропольська, що міститься в Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНМС

Профільний рівень передбачає поглиблений зміст навчальних предметів та орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси художньої культури та естетики в художньо- естетичному профілі). Відповідні програми профільного рівня з художньої культури (авт. Л. Масол, Н. Миропольська) та естетики (авт.О. Оніщенко ) містяться в Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) і, як вже зазначалося, призначені для вивчення у класах художньо-естетичного напряму.

Тематична структура програми «Зарубіжна художня культура» 11 клас (рівня стандарту) ТематикаКількість годин Зарубіжна художня культура17 годин, (0,5 години на тиждень), із них 1 година -резервний час Розділ І. Візуальні мистецтва9 год. Тема 1.Архітектура світу Тема 2. Скульптура - гімн людині. ТемаЗ.Образотворче мистецтво Італії. Тема 4. Видатні живописці Іспанії. Тема 5. Фламандський іголландський живопис. Тема б.Російський живопис. Тема 7. Образотворче мистецтво Далекого сходу. Тема 8. Декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу. Тема 9. Паркова культура. 1 год. 1 год. 1 год. 1 год. І год. 1 год. 1 год. 1 год. Розділ II. Музичне мистецтво3 год. Тема 1. Європейська музична культура. Тема 2. Музична культура Індії і Далекого сходу. ТемаЗ.Музичні ритми Америки. 1 год. 1 год. 1 год. Розділ III. Театральне мистецтво2 год. Тема 1..Японський театр. Тема 2. Російський балет.1 год. Розділ IV. Кіномистецтво2 год. Тема 1.Світове кіномистецтво.2 год. Розділ V. Простір культури і зустрічі в ньому2 год. Тема 1.Мистецтво-посередникміж культурами (узагальнення курсу)2 год.

Тематична структура програми «Українська художня культура» 11 клас (академічного рівня) ТематикаКількість годин Зарубіжна художня культура 17 годин, (0,5 години на тиждень), із них 1 година -резервний час Розділ І. Європейська художня культура 9 год. Тема 1.Греція. Тема 2. Італія. Тема З. Франція. Тема 4. Іспанія. Тема 5. Англія. Тема 6. Німеччина. Тема 7.Нідерланди. Тема 8. Австрія. Тема 9. Росія. 1 год. Розділ II. Арабська художня культура1 год. Тема 1. Декоративно-прикладне мистецтво.1 год. Розділ III. Художня культура народів Африки1 год. Тема 1 Значення художньої культури африканського регіону. 1 год. Розділ IV. Художня культура Індії1 год. Тема 1. Місце художньої культури Індії у світі.1 год. Розділ V. Художня культура Далекого Сходу2 год. Тема 1. Значення художньої культури Далекого Сходу. 2 год. Розділ VI. Художня культура Америки2 год. Тема 1. Значення художньої культури Латинської Америки 1 год. Тема 2. Значення художньої культури Північної Америки 1 год. Розділ VII. Простір культури і зустрічі в ньому2 год. Тема 1. Мистецтво посередник між культурами Сходу і Заходу. Узагальнення курсу. 2 год.

Рівні навчальних досягнень БалиКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів з художньої культури І. Початковий1 Учень (учениця) сприймає та відтворює тематичний матеріал з художньої культури на частковому рівні, однозначно його характеризує, демонструє недостатньо сформоване художнє мислення, елементарні навички та уміння у художньо- практичній діяльності 2 Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу з художньої культури, демонструє недостатньо сформований рівень сприймання мистецьких творів, виявляє певні творчі вміння інтерпретувати культурно – мистецькі явища, володіє незначною частиною спеціальної термінології; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку на елементарному рівні 3 Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом

ІІ.Середній 4 Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати культурно- мистецькі явища на репродуктивному рівні, не завжди розуміє художньо – образної сфери мистецьких творів; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне 5 Учень (учениця) володіє знаннями та вміннями, які дають змогу інтерпретувати окремі культурно – мистецькі явища, недостатньо вміє сприймати, інтерпретувати мистецькі твори, які вимагають абстрактного мислення; виявляє недостатні знання спеціальної термінології; словниковий запас небагатий 6 Учень (учениця) може сприймати та інтерпретувати певну частину тематичного матеріалу з художньої культури, але має недостатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі мистецькі твори, потребує уточнень і додаткових запитань; учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз культурно – мистецьких явищ, порівняння та висновки

ІІІ. Достатній 7 Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, не завжди робить переконливі висновки, не завжди послідовно викладає своє думки. Допускає термінологічні помилки; володіє основним програмно- тематичним матеріалом, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у художній діяльності учня 8 Учень (учениця) уміє сприймати і відтворювати художньо-культурні явища, досить повно характеризує художньо-образний зміст мистецьких творів, але демонструє стандартне мислення, бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднати своєрідність художніх образів та життєвих явищ; учень (учениця) не завжди володіє спеціальною термінологією під час інтерпретації культурно-мистецьких явищ 9 Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного матеріалу з художньої культури, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології, що потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки в інтерпретації мистецьких творів і мовленнєвому оформленні власних роздумів щодо культурно - мистецьких явищ; не завжди самостійно може систематизувати та узагальнювати тематичний матеріал

ІV. Високий 10 Учень (учениця) має міцні інтегровані знання, виявляючи їх усвідомлення, але, аналізуючи художньо-культурні явища, допускає неточність формулювань та використання спеціальної термінології, не завжди обгрунтовано може довести власну думку щодо мистецьких творів, самостійно інтерпретувати їх зміст. Вказані неточності може виправляти самостійно 11 Учень (учениця) володіє тематичним матеріалом з художньої культури у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових інтегрованих художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати культурно – мистецькі явища у їх взаємозвязках, асоціювати їх з життєвими явищами 12 Учень (учениця) має ґрунтовні, усвідомлені знання з художньої культури, здатний систематизувати, узагальнювати, сприймати та інтерпретувати інтегровані художньо – культурні явища на основі взаємодії різних видів мистецтв, широко застосовувати асоціативні звязки між художніми творами та життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо використовує спеціальну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо художніх образів, пропонує нетипові, цікаві варіанти інтерпретації художньо-культурних явищ; рівень художньо –творчого мислення, світопізнання і світовідчуття високий; самостійно використовує набуті знання, вміння та здібності в художній діяльності