Презентація досвіду вчителя-логопеда ДНЗ 15 Коваленко О.В.

ТЕМА: ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ АКТИВНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ НАОЧНОСТІ ( символів, схем, знаків). ТЕМА: ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ АКТИВНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ НАОЧНОСТІ ( символів, схем, знаків).

ПРОБЛЕМА: Проблема розвитку мовленнєвої активності дітей із мовною патологією – одна з найактуальніших у психології та логопедії, оскільки активність є неодмінною передумовою формування розумових якостей особистості, її самостійності та компетентності. ПРОБЛЕМА: Проблема розвитку мовленнєвої активності дітей із мовною патологією – одна з найактуальніших у психології та логопедії, оскільки активність є неодмінною передумовою формування розумових якостей особистості, її самостійності та компетентності. МЕТА: учити дітей описувати та порівнювати предмети за допомогою символів, вправляти дітей у складанні речень за схемами, розуміти значення символів і за їх допомогою розгадувати загадки, учити колективно складати казки та запамятовувати римований текст, збагатити словник. МЕТА: учити дітей описувати та порівнювати предмети за допомогою символів, вправляти дітей у складанні речень за схемами, розуміти значення символів і за їх допомогою розгадувати загадки, учити колективно складати казки та запамятовувати римований текст, збагатити словник.

Базовий компонент дошкільної освіти визначає кінцевою метою мовленнєвого розвитку випускника дошкільного закладу сформованість у нього комунікативної компетенції. Базовий компонент дошкільної освіти визначає кінцевою метою мовленнєвого розвитку випускника дошкільного закладу сформованість у нього комунікативної компетенції. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Водночас, як засвідчує практика, поширення компютеризації, телебачення та інших технічних засобів, які стали доступними й дітям дошкільного віку як у сім'ї, так і в дошкільних закладах, обмежує безпосереднє спілкування дітей з іншими мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас гальмується мовленнєва. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Водночас, як засвідчує практика, поширення компютеризації, телебачення та інших технічних засобів, які стали доступними й дітям дошкільного віку як у сім'ї, так і в дошкільних закладах, обмежує безпосереднє спілкування дітей з іншими мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас гальмується мовленнєва. Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства (А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, О.Л.Кононко, К.Л.Крутій та ін.). Саме тому вчені приділяють значну увагу розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Своєчасний і якісний розвиток звязного мовлення (діамонологічної компетенції) – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу. Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства (А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, О.Л.Кононко, К.Л.Крутій та ін.). Саме тому вчені приділяють значну увагу розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Своєчасний і якісний розвиток звязного мовлення (діамонологічної компетенції) – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу. Тому корекційні зусилля я направляю не тільки на виправлення дефектів мовлення, а й на розвиток психічних функцій, пізнавальної та мовленнєвої діяльності, емоційно – вольової сфери, особистості дитини в цілому. Тому корекційні зусилля я направляю не тільки на виправлення дефектів мовлення, а й на розвиток психічних функцій, пізнавальної та мовленнєвої діяльності, емоційно – вольової сфери, особистості дитини в цілому.

Напрями роботи з формування мовленнєво – пізнавальної активності дітей Порівняння та описання предметів Формування мовленнєвої активності за допомогою символічної синектики Складання речень та казок Відгадуванн я загадок Заучування віршів Дидактичні ігри Артикуляційн е моделювання

Вивчення віршів за допомогою предметних картинок Капусту, моркву, огірки цибулю, помідори часник, картоплю, буряки все звозим до комори

Дидактичні ігри з використанням наочності Гра: Гра: Поле, сад, ліс, город

Порівняння предметів та складання описових розповідей з використанням схем В своїй роботі я також використовую схеми для складання описових розповідей, які ми доповнюємо відповідно до рівня наших дітей. Використання даних схем допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні або чим відрізняються предмети – а диференціювати, порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором, призначенням, тощо.

Моделі артикуляції звуків у логопедичній практиці Моделі артикуляції звуків у логопедичній практиці Для формування процесу аналізу та синтезу слів я використовую символи голосних та приголосних звуків. Використання моделей артикуляції звуків в якості основи для написання схеми, дає можливість дітям грати зі звуком, тобто відноситись до звуку як до звукової матерії. В старшій групі схеми замінюю літерами. Моделі запамятовується швидше, читати по ним цікавіше. Важливо і те, що легше, веселіше відносяться букви та їх моделі, тобто в кінці кінців і літери запамятовуються швидше. Введення моделей артикуляції звуків в процес навчання та виховання дітей дошкільного віку піднімає наочність на якісно високий рівень – рівень операцій мислення.

Використання логічних схем та «розумових карт» на заняттях. Ключове поняття повiдомляю на початку заняття. У нашому випадку це будуть «Пори року». Пропоную дiтям помiркувати, знайоме їм це поняття чи ні, як вони розумiють, з якими словами воно «дружить». На аркушi кольорове коло розділене на чотири частини ( зима, весна, осінь, літо), вiд якого проводимо лiнii стежки в рiзнi сторони. Кожна стежинка закінчується картинкою ­ iлюстрацiю чи смисловим образом, логiчно пов'язаним iз ключовим. До кожної картинки дiти добирають слова. Відтак схема стає живою, наочною, надає ходу заняття а процесу спiлкування дiалогiчного характеру. Ключове поняття повiдомляю на початку заняття. У нашому випадку це будуть «Пори року». Пропоную дiтям помiркувати, знайоме їм це поняття чи ні, як вони розумiють, з якими словами воно «дружить». На аркушi кольорове коло розділене на чотири частини ( зима, весна, осінь, літо), вiд якого проводимо лiнii стежки в рiзнi сторони. Кожна стежинка закінчується картинкою ­ iлюстрацiю чи смисловим образом, логiчно пов'язаним iз ключовим. До кожної картинки дiти добирають слова. Відтак схема стає живою, наочною, надає ходу заняття а процесу спiлкування дiалогiчного характеру.

Складання та обігравання казок Кожну лексичну тему ми закінчуємо драматизацією казок або театральними іграми дітей

Отже, використання символічної синектики: - Допомагає дітям зберегти в памяті набагато більше інформації; - Стимулювати розвиток фантазії; - Активізувати зв'язне мовлення. Під час роботи з картками малюк вже не є пасивним спостерігачем або слухачем, він є центром творчої діяльності, долає соромязливість та невпевненість. Діти навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно важлива й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь – якій сфері життя.

Поради батькам Сучасна дитина, вступаючи в життя, починає активно пізнавати предметне та соціальне довкілля саме в родині. Найближчі й значущі для неї дорослі спеціально організовують предметно – ігрове розвивальне середовище. Соціальне середовище залишається для малюка більш стабільним і незмінним : мама і тато; бабусі і дідусі; брати і сестри. Перебуваючи в соціально – предметному довкіллі, дитина долучається до світу умовностей, слів, знаків, символів і міфів, доходить до розуміння, що вони позначають реальні предмети та явища. Із самого малечку дитина слухає казки, які їй розповідають мама, тато, бабуся. Скоромовки – чудовий витвір народної логопедії, спрямований як на вдосконалення звуковимови, так і на розвиток діалогічного мовлення. Вони побудовані на поєднанні звуків, які удосконалюють швидку вимову слів. Скоромовки можна використовувати для формування навичок чіткої вимови звуків, ознайомлення із словом, реченням; навчання звукового аналізу слів, визначення кількості звуків у слові, їх місця і порядку розташування; визначенні кількості слів у реченні. Чистомовки – ритмічний мовний матеріал, який містить нескладне поєднання звуків, складів, слів складних для мови. Особливо до вподоби дітям чистомовки – жарти з використанням іграшок, картинок. Діти із задоволенням повторюють їх за членами родини, ніби граючись, і не помічаючи, що вони навчаються. Підростаючи, дитина знайомиться із символами добра, сили, справедливості, мудрості. В іграх вона залюбки використовує предмети – замінники. У малюванні дитина оволодіває мовою графічного зображення, використовуючи колір, форму, величину. Зазначені види діяльності активно побутують в умовах сімї, але, зазвичай, без участі батьків. Я ж переконана, що участь близьких дорослих у різних видах дитячої діяльності робить її більш різноманітною, яскравою, продуктивною. Тому слова « піди сама пограйся» мають звучати лише зрідка. А ще участь мами чи тата допомагає вивести гру на інший рівень, змінити її вид, отримати емоційне задоволення від незвичного спілкування з рідними. Психологи підкреслюють важливість дитячого експериментування – досліди з водою, перетворення її у пару і лід, процес кругообігу води у природі і т. д. все це можна проводити в домашніх умовах, разом, всією родиною. Не зайве спробувати навчити дитину складати прості схеми і плани – своєї кімнати, будинку, дороги до дит. садку. Мандрувати разом в різні країни за допомогою карт. Варто порадити батькам послуговуватись ось такою програмою організації пізнавально - мовленнєвої діяльності дитини: - ознайомлення із символами в казках. - ознайомлення зі схематизацією на основі конкретного предметного матеріалу – іграшок, предметів – замінників, порядку дій. - навчання класифікації та узагальнення – предметів, іграшок, інших матеріалів. введення знаків. - навчити створювати моделі, схеми, плани, орієнтуватися в них. Усвідомлене використання дітьми медіаторів формує у них уміння обстежувати предмети, тренує дрібну моторику рук; розвиває уміння передавати словами сенсорний досвід; впливає на становлення пізнавальних процесів, мотивації та саморегуляції. Поради батькам Сучасна дитина, вступаючи в життя, починає активно пізнавати предметне та соціальне довкілля саме в родині. Найближчі й значущі для неї дорослі спеціально організовують предметно – ігрове розвивальне середовище. Соціальне середовище залишається для малюка більш стабільним і незмінним : мама і тато; бабусі і дідусі; брати і сестри. Перебуваючи в соціально – предметному довкіллі, дитина долучається до світу умовностей, слів, знаків, символів і міфів, доходить до розуміння, що вони позначають реальні предмети та явища. Із самого малечку дитина слухає казки, які їй розповідають мама, тато, бабуся. Скоромовки – чудовий витвір народної логопедії, спрямований як на вдосконалення звуковимови, так і на розвиток діалогічного мовлення. Вони побудовані на поєднанні звуків, які удосконалюють швидку вимову слів. Скоромовки можна використовувати для формування навичок чіткої вимови звуків, ознайомлення із словом, реченням; навчання звукового аналізу слів, визначення кількості звуків у слові, їх місця і порядку розташування; визначенні кількості слів у реченні. Чистомовки – ритмічний мовний матеріал, який містить нескладне поєднання звуків, складів, слів складних для мови. Особливо до вподоби дітям чистомовки – жарти з використанням іграшок, картинок. Діти із задоволенням повторюють їх за членами родини, ніби граючись, і не помічаючи, що вони навчаються. Підростаючи, дитина знайомиться із символами добра, сили, справедливості, мудрості. В іграх вона залюбки використовує предмети – замінники. У малюванні дитина оволодіває мовою графічного зображення, використовуючи колір, форму, величину. Зазначені види діяльності активно побутують в умовах сімї, але, зазвичай, без участі батьків. Я ж переконана, що участь близьких дорослих у різних видах дитячої діяльності робить її більш різноманітною, яскравою, продуктивною. Тому слова « піди сама пограйся» мають звучати лише зрідка. А ще участь мами чи тата допомагає вивести гру на інший рівень, змінити її вид, отримати емоційне задоволення від незвичного спілкування з рідними. Психологи підкреслюють важливість дитячого експериментування – досліди з водою, перетворення її у пару і лід, процес кругообігу води у природі і т. д. все це можна проводити в домашніх умовах, разом, всією родиною. Не зайве спробувати навчити дитину складати прості схеми і плани – своєї кімнати, будинку, дороги до дит. садку. Мандрувати разом в різні країни за допомогою карт. Варто порадити батькам послуговуватись ось такою програмою організації пізнавально - мовленнєвої діяльності дитини: - ознайомлення із символами в казках. - ознайомлення зі схематизацією на основі конкретного предметного матеріалу – іграшок, предметів – замінників, порядку дій. - навчання класифікації та узагальнення – предметів, іграшок, інших матеріалів. введення знаків. - навчити створювати моделі, схеми, плани, орієнтуватися в них. Усвідомлене використання дітьми медіаторів формує у них уміння обстежувати предмети, тренує дрібну моторику рук; розвиває уміння передавати словами сенсорний досвід; впливає на становлення пізнавальних процесів, мотивації та саморегуляції.