Управління якістю освіти Лапшина Ірина Сергіївна, ст.викладач каф. Менеджменту освіти та психології, к.п.н.

Мета лекції розглянути –поняття якості освіти, –підходи до управління якістю освіти, –моніторингу як форми реалізації управління якістю освіти...

Концепція якості освіти Більшість науковців і практиків, які працюють у галузі освіти, вважають центральною проблемою реформування освіти саме підвищення її якості

Два підходи щодо трактування поняття ЯКІСТЬ Якість з позицій управління: це рівень досягнення поставлених цілей, відповідність визначеним стандартам, ступінь задоволення очікувань споживача. Якість як філософська категорія, що визначає сутність обєкта чи процесу. Якість виступає як цілісна характеристика обєкта чи процесу.

Поняття якості освіти Міжнародною організацією зі стандартизації ІСО прийняте таке визначення якості: «Якість - сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби».

Якість освіти - це комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти.

Проблеми якості освіти протиріччя між сучасними потребами виробництва, економіки і суспільства та можливостями й запитами кожної особистості; якість освіти може відбивати сучасні потреби і може бути націлена на майбутнє; якість освіти може бути націлена на забезпечення зовнішніх світових стандартів і на задоволення внутрішніх потреб окремої групи або особистості.

якість умов + якість процесу + якість результату ЯКІСТЬ ОСВІТИ =

це сукупність властивостей системи освітньої галузі, що відповідає сучасним вимогам педагогічної теорії та практики й спроможна задовольнити освітні потреби особистості, суспільства, держави. Якість освіти за Д.В.Татьянченком та С.Г. Воровщиковим

Вимоги часу Підвищення якості освіти Реформи управління Екологічні проблеми Інформа- ційний бум Зростання потреб Стрімкі зміни

Тенденції сучасності Неста більність Інформа тизація Демокра тизація Іннова ційність Ускладнення в прогнозуванні Зміна методик Прозорість та гласність управління Відсутність попереднього досвіду

Актуальні питання : 1. Як підвищити якість планування? 2. Як прогнозувати без попереднього досвіду? 4. Яким чином зменшити інформаційне навантаження? 3. Як ефективно працювати в умовах конкуренції?

Управлінський цикл Управлінське рішення Планування Організація Контроль Аналіз

Управлінський цикл Управлінське рішення Планування Організація Контроль Аналіз МОНІТОРИНГ

Моніторинг: За Оксфордським словником: моніторинг – це «старанне спостереження, контроль за роботою» трансформоване у «комплекс процедур по спостереженню, поточному оцінюванню перетворень керованого обєкту і спрямуванню цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку обєкту (наприклад, стандарту)» Під моніторингом ми розуміємо відповідні механізми контролю й відстеження якості освіти, постійне спостереження за навчально-виховним процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату. У сучасному розумінні моніторинг виконує роль процесу діагностування.

моніторинг створює діагностичну основу для прийняття управлінських рішень; призначення освітнього моніторингу – спрямування розвитку освітньої системи на бажаний результат; за результатами моніторингу проводиться поточна корекція освітнього процесу.

педагогічний психологічний управлінський статистичний соціологічний медичний ресурсний методичний Види моніторингу якості загальної середньої освіти

Етапи становлення моніторингу Перший етап проходив у і роки ХХ століття і повязаний з науковими працями американського вченого Р. Тайлера, який вперше визначив можливість системного підходу в галузі моніторингу. Здобутками цього етапу було адекватне структурування змісту освіти, запровадження ефективних процедур оцінювання навчальних досягнень учнів з основних дисциплін з урахуванням не лише отриманих знань, а й набутих умінь і навичок. Другий етап відбувся у і роки. Розпочався процес запровадження моніторингу в управління системами освіти. В цей час група вчених Центру порівняльних досліджень у галузі освіти США ініціювала проведення міждержавних моніторингових досліджень шляхом тестування навчальних досягнень учнів. На третьому етапі у і роки відбулося завершення формування моніторингу як цілісної системи, яка включає збір даних, сам освітній процес та освітні результати з метою вироблення плану подальших дій Т.Лукіна виділяє у становленні педагогічного моніторингу ще й четвертий етап у кінці 90-х років, який розпочав нову історію розвитку порівняльної педагогіки За Т.Лукіною

За цілями здійснення моніторинг можна класифікувати як МОНІТОРИНГ управління(відповідність наявних умов певним стандартам) діяльності(дозволяє простежити динаміку розвитку освітнього обєкту, спрогнозувати майбутні проблеми і визначити ефективні шляхи їх усунення) результату(ступінь досягнення заданого результату )

за основними функціями Діагностичний(виявляє стан освітньої системи у відповідності щодо досягнення заданого результату) Прогностичний(спрямований на передбачення позитивних та негативних тенденцій у освіті, для стратегічного планування) Інформаційний(накопичення інформації для вироблення поточних управлінських рішень )

За суттю базовий моніторинг є моніторингом стану освітньої системи. Його призначенням є збір інформації про неї та окремі її підрозділи для проведення наступних досліджень, у тому числі і моніторингу іншого виду; проблемний моніторинг забезпечує дослідження закономірностей процесів, ступенів небезпек, типології проблем; управлінський моніторинг проводить відстеження й оцінку ефективності, наслідків і вторинних ефектів прийнятих рішень

За різними аспектами освітній моніторинг поділяється на види: за масштабами цілей освіти – оперативний, тактичний, стратегічний; за етапами навчання – вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий; за часовою залежністю – попереджувальний, поточний; за охопленням обєкта спостереження – локальний, вибірковий, суцільний; за організаційними формами – індивідуальний, груповий, фронтальний; за рівнями управління навчально-виховним процесом – керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський.

На різних управлінських рівнях Державний: має метою відстеження розвитку освіти на території України у відповідності з ідеологією та соціально-економічним станом розвитку суспільства; Регіональний освітній моніторинг займається дослідженням розвитку освіти на території області, міста, району; Локальний займається дослідженням розвитку локальної освітньої системи або окремих обєктів освітньої діяльності.

Локальний моніторинг диференціюється на компонентний освітній моніторинг, а саме: управлінський, адміністративний, педагогічний, учнівський.

Алгоритм запровадження освітнього моніторингу Вироблення управлінського рішення Аналіз результатів Проведення досліджень Розробка інструментарію Визначення напряму Аналіз ефективності моніторингу

Проблеми організації моніторингу Брак часу та інформаційна перевантаженість Методологічні конфлікти Необхідність у поєднанні різнопланових показників

Перевантаження інформаційних потоків

Спрямована самоорганізація Зовнішнє управління Адаптивне управління Самоупра - вління Ситуативний підхід Теорія нестабільності

Спрямована самоорганізація Консалтингова підтримка Корекція самомоніторинг Створення моделі Визначення пріорітетів Підвищення якості освіти Зовнішнє управління Розробка орієнтирів

З другої половини XIX ст. виникла 5-бальна цифрова система оцінки, яка була ще й інструментом покарання учнів.

З 1918 г. Створюється єдина трудова школа, в якій труд є основним предметом і основною методологією. Оцінки були відмінені. Стихійно виникає трьохбальна система оцінок. З 1935 року знову вводиться 5 бальна система оцінок. З 1944 року система стає цифровою 5-бальною.

Після ВОВ затверджується відсоткоманія. Відбувається тенденція завищення результатів, і, як результат – девальвація оцінок та їх знецінення.

Недоліки цифрового оцінювання Вни недостатньо відображають обєктивний рівень знань та умінь. Відсутні точні критерії успішності. Субєктивність підходів до оцінювання. Не відображають міру зусиль учнів в навчальній роботі. Оцінка не відображає рівень умінь

за середнім балом;

за відсотками успішності

за рівнями навчання Така оцінка для кожного рівні навчання вираховується як частка кількості учнів, що навчаються на даному рівні від загальної кількості учнів. Аналогічно вираховуються показники для середнього (від 4 до 6 балів), достатнього (від 7 до 9 балів) та високого (від 10 до 12 балів) рівнів навчання. Відсоток кількості балів кожного рівня навчання від загальної кількості балів.

за кваліметричним показн Комплексна кількісна оцінка виражає середньовиважену арифметичну залежність такого вигляду : Кд = М1К1 + М2К2 + М3К3 + М4К4 + М5К5 + …+ МnКn (5) Де Мі – вагомість критерію, а Кі – оцінка ступеню його прояву в дослідній ситуації. Вагомість критерію вираховується за наступним алгоритмом: Кожний учасник експертизи за n бальною шкалою (якщо n компонентів) оцінює вагомість кожного фактора, після чого підраховується середнє арифметичне виставлених балів.

Кваліметричний показник рівня навчальних досягнень 1 має вагомість: 1/12=0,08; 2 має вагомість: 2/12=0,16; 3 має вагомість: 3/12=0,25; 4 має вагомість: 4/12=0,33; 5 має вагомість: 5/12=0,41; 6 має вагомість: 6/12=0,5; 7 має вагомість: 7/12=0,58; 8 має вагомість: 8/12=0,66; 9 має вагомість: 9/12=0,75; 10 має вагомість: 10/12=0,83; 11 має вагомість: 11/12=0,92; 12 має вагомість: 12/12=1.

Можливість адаптації 1 має вагомість: 1/7=0,14; 2 має вагомість: 2/7=0,29; 3 має вагомість: 3/7=0,43; 4 має вагомість: 4/7=0,57; 5 має вагомість: 5/7=0,71; 6 має вагомість: 6/7=0,86; 7 має вагомість: 7/7=1; 8 має вагомість: 8/8=1; 9 має вагомість: 9/9=1; 10 має вагомість: 10/10=1; 11 має вагомість: 11/11=1; 12 має вагомість: 12/12=1.

Динаміка кваліметричног о показника рівнів навчальних досягнень учнів Виходить за межі рівня -0,24 В межах рівня навчання -0,16 В межах одного балу -0,08 0 0,08 В межах рівня навчання 0,16 Виходить за межі рівня 0,24 Виявлено одноразово Встановити адміністративний контроль Взяти до уваги адміністрації навчального закладу Не потребує корекції Взяти до уваги адміністрації навчального закладу Встановити адміністративний контроль Виявлено повторно Розробити корекційний план Встановити адміністративний контроль Взяти до уваги адміністрації навчального закладу Встановити адміністративний контроль Розробити корекційний план Має тенденцію Потребує адресної допомоги Розробити корекційний план Встановити адміністративний контроль Розробити корекційний план Потребує адресної допомоги

41 Факторно-критеріальна (кваліметрична) модель К ваг ФакториК ваг Критерії І порядку К ваг Оцінка V1V1 F 11 V 11 K 111 V 111 K 112 V 112 K 113 V 113 F 12 V 12 K 121 V 121 K 122 V 122 K 123 V 123 V2V2 F 21 …V 21 ……

Моделювання освітньої діяльності Модель – це еталон, зразок, ідеал обєкта, де зібрані всі унормовані вимоги до його цілей, завдань, діяльності, продукту тощо. Іншими словами – це формалізоване подання бажаного результату

За м етодикою п рофесора Є льникової Г. В.

Комп ' ютером видаються результати розрахунків

рівень р озвитку ф ахових у мінь в динаміці

Діаграма результатів самооцінки та об ' єктивної оцінки вчител я

результат р озрахунків

Віртуальний в читель

Дякую за увагу