{ Здібні та обдаровані. Психолого- педагогічний пошук обдарованих дітей. Підготувала практичний психолог Гільчанської ЗОШ I-III ст. Захарчук І.В. Захарчук І.В.

У кожній людині сонце. Тільки дайте йому світити. Сократ

Обдарованість – комплекс задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволять потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності порівняно з іншими людьми. Л. Липова

Стосовно феномену обдарованості дитини існує дві протилежні точки зору. За соціальною концепцією визнається, що більшість дітей від народження однаково наділені розумом і різниця у рівні розвитку їх здібностей зумовлена різницею життєвих умов. Друга – теорія генетичної спадковості, за якою обдарованість є вродженим, досить рідкісним явищем, що успадковується від батьків і навіть через покоління.

Фактори формування обдарованості дитини Психофізичний потенціал особистості Психофізичний потенціал особистості Сприятливий вплив середовища Сприятливий вплив середовища

Біологічні передумови обдарованості Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості людини, що зумовлюють розвиток здібностей. Здібності- індивідуальні якості особистості, які виявляються у певній діяльності і які забезпечують успіх саме в цій діяльності. Схильності – емоційне ставлення, конкретна вибіркова спрямованість на певну діяльність, бажання її виконувати, досягати в ній успіху.

Якісно своєрідне поєднання здібностей, що забезпечує успішність виконання діяльності, називається обдарованістю. Обдарованість у дітей виявляється досить рано. У роки вони можуть читати, писати, успішно рахувати. Вони можуть займатися значний проміжок часу певною справою, прагнуть до розумових занять.

Вищий рівень розвитку здібностей називається талантом. Він забезпечує можливість успішно і оригінально виконувати складну діяльність. Талант, як і здібності, є лише можливістю, а реальність залежить від конкретних суспільно-історичних умов. Талант – це сукупність якостей, їх поєднання. Розвиток однієї психологічної якості, навіть надзвичайно високий, не забезпечує таланту.

Найвищий рівень розвитку здібностей, що виявляється у творчій діяльності, називається геніальністю. Про геніальність свідчать результати, що мають історичне значення у житті суспільства, у розвитку науки, літератури, мистецтва. Геніальних людей надзвичайно мало. Вважається, що за всю історію людства відомо не більше 400 осіб. До геніїв відносять, наприклад, Арістотеля, Р. Декарта, М.В. Ломоносова. Так, М.В. Ломоносов мав епохальні досягнення у багатьох галузях людської діяльності: хімії, астрономії, математиці, фізиці. У той самий час він був художником, поетом, мовознавцем.

Геніальність передбачає напружену працю. Генії в історії людства – це титани праці, завдяки якій вони і досягли вершин майстерності і всесвітнього визначення. На запитання про причини геніальності Едісон (який працював по 16 годин на добу) відповів, г еніальність складається на 99% з поту і тільки на 1% з таланту.

За видами діяльності обдарованість буває: Академічною. Діти мають високий інтелект, добре засвоюють матеріал. Академічною. Діти мають високий інтелект, добре засвоюють матеріал. Інтелектуальною. Діти мають глибокі знання, самостійно їх здобувають. Легко засвоюють різні предмети( один-два переважають); Інтелектуальною. Діти мають глибокі знання, самостійно їх здобувають. Легко засвоюють різні предмети( один-два переважають); Спортивною. Високий рівень розвитку основних рухових навичок. Спортивною. Високий рівень розвитку основних рухових навичок. Творчою. Виявляється у високих досягненнях у художній діяльності - музиці, танцях,живописі. Творчою. Виявляється у високих досягненнях у художній діяльності - музиці, танцях,живописі. Креативною. Полягає в нестандартності мислення. Креативною. Полягає в нестандартності мислення. Лідерською. Здатність налагоджувати взаємини. Лідерською. Здатність налагоджувати взаємини.

Що ж собою являє обдарована дитина? Для обдарованої дитини характерне: Домінування пізнавальної мотивації; Домінування пізнавальної мотивації; Творча активність; Творча активність; Досягнення оригінальних рішень; Досягнення оригінальних рішень; Здатність прогнозувати; Здатність прогнозувати; Здатність створювати еталони, які допомагають формуванню високих естетичних, моральних, інтелектуальних оцінок. Здатність створювати еталони, які допомагають формуванню високих естетичних, моральних, інтелектуальних оцінок.

Відмінності між обдарованими учнями та відмінниками. Відмінник Знає правильні відповіді; Знає правильні відповіді; Відповідає; Відповідає; Легко вчиться; Легко вчиться; Копіює; Копіює; Задоволений своїми успіхами; Задоволений своїми успіхами; Має добру память; Має добру память; Любить послідовність. Любить послідовність. Обдарований учень Ставить запитання; Ставить запитання; Дискутує; Дискутує; Вчиться самостійно і наперед; Вчиться самостійно і наперед; Створює нове; Створює нове; Критичний до себе і до інших; Критичний до себе і до інших; Добре розвинене мислення; Добре розвинене мислення; Любить складність. Любить складність.

Для аналізу обдарованості виділяють три групи взаємоповязаних показників: - випереджувальний розвиток пізнання; - особистісний розвиток; - фізичні дані.

У випереджувальному розвитку пізнання виділяють такі особливості. 1. Особливі сензитивні періоди. У ці періоди обдаровані діти ніби «поглинають» все з навколишнього світу. До того ж обдаровані діти можуть одночасно займатися не однією справою. 2. Допитливість. Обдаровані діти активно досліджують навколишній світ. 3. Чудова пам'ять. Обдаровані діти добре запамятовують події, предмети, явища, слова. 4. Великий словниковий запас. 5. Нерівномірний розвиток психологічних особливостей може викликати однобічну математичну чи гуманітарну обдарованість. 6. Підвищена концентрація уваги. Вони наполегливі у досягненні результату в обраній галузі. Довільність психічних процесів забезпечує підвищений рівень занурення у задачу. 7. Обдарованим дітям властивий високий рівень розвитку уяви та різних видів мислення.

Особистісні характеристики обдарованих дітей: Особистісні характеристики обдарованих дітей: 1. Почуття справедливості. Це почуття розповсюджується на себе та оточуючих. 2. Широкі особистісні системи цінностей. Обдаровані діти гостро переживають соціальну несправедливість, встановлюють високі вимоги до себе та оточуючих, відкликаються на правду, справедливість, гармонійність, красу, природність. 3. Органічне поєднання реальності та фантазії. Яскрава уява породжує фантастичне, багате і яскраве життя. У дорослих зберігаються елементи гри, винахідливості, творчого підходу. 4. Добре розвинене почуття гумору. Вони часто бачать гумор там, де інші його не бачать. 5. Намагання розвязувати непосильні завдання. Обдаровані діти роблять успіхи, що недосяжні для більшості дітей.

У фізичній характеристиці обдарованості є два протилежні стереотипи. Перший – обдарованих дітей розглядають як худеньких, маленьких, блідих «книжкових червяків» в окулярах. Другий – обдаровані діти вищі за зростом, фізично міцніші, здоровіші, красивіші. Але і перший, і другий образи далекі від істини. Не можна робити узагальнених висновків про зріст, здоровя чи зовнішність обдарованих людей.

Основні проблеми обдарованих дітей 1. Ворожість до школи. Навчальна програма для них нудна й нецікава, тому, що не відповідає їх здібностям. 2. Труднощі в налагодженні стосунків з іншими дітьми. Обдаровані діти люблять складні ігри й байдужі до простих, котрими захоплюються їхні однолітки. Як наслідок, діти залишаються в ізоляції. 3. Конформність. Вона виявляється у відкиданні стандартних вимог, особливо якщо вони йдуть урозріз з інтересами обдарованої дитини. 4. Занурення у філософські проблеми. Замислюються над питаннями життя і смерті, релігійних вірувань і т. п. 5. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком. Часто обдаровані діти віддають перевагу спілкуванню зі старшими, і їм досить важко стати лідерами. 6. Низька самооцінка. Прагнення до досконалості (перфекціонізм) призводить до відчуття незадоволеності, критичності до себе та своїх досягнень.

Талановитих дітей треба вчити бачити зорі на небі і ями під ногами

Кожен із нас має таланти. Хтось уже відкрив їх, а хтось ще шукає Можливо їх взагалі не існує? Людина має тільки здібності, котрі можна розвивати. Так, що ж таке талант? На це запитання відповідають відомі і мудрі люди. Талант - це здатність робити те, чому нас ніхто не вчив. Альфред Конар Для людини з талантом і любов'ю до праці не існує перешкод. Людвіг ван Бетховен Талант - це легко робити те, що важко для інших. Анрі Амієл

ПОРАДИ ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРАЦІВНИКУ 1. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима. 2. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються. 3. Найефективніші форми роботи з обдарованими дітьми - розкриття творчого потенціалу під час проведення шкільних уроків; 4.Налаштування учнів на досягнення успіху; допомога кожному учневі ставити перед собою посильні завдання, які б відповідали його інтересам і носили дослідницький характер;

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми 1. Бути доброзичливим і чуйним, врівноваженим. 2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 4. Мати широке коло інтересів. 5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей. 6. Володіти почуттям гумору. 7. Мати жвавий та активний характер. 8. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання. 9. Мати творчий,широкийсвітогляд. 10. Бути цілеспрямованим і наполегливим.