Творчість заразлива. Поширюйте її. Альберт Ейнштейн Сиротюк Алла Костянтинівна, вчитель історії Глибоцького ліцею, спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

Мета творчої ідеї: пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності; спонукання до творчості; виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної самостійно приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях за допомогою здобутих знань.

Завдання творчої ідеї: розвивати такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання; формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви: від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості; виховувати потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності.

Майстерня творчості - наукове товариство Еврика

Секція історії та права

Методи реалізації ідеї: методичні схеми і рекомендації вивчення об'єктів; екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді екскурсовода, а також інформація, отримана на заняттях в позаурочний час; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі-практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з історико-краєзнавчими текстами; дидактичні ігри, аукціони, фольклорно-етнографічні ярмарки; тематичні бесіди та диспути учителя й учнів.

Результати творчої ідеї Церковне відродження в смт. Глибока (науково-дослідницька робота 2006 – 2007 н.р.) Виконавець: Жижиян Христина (учениця 11 кл.) ІІ місце на ІІ етапі захисті науково-дослідницьких робіт

Етнічні проблеми Буковини (науково-дослідницька робота 2008 – 2009 н.р.) Виконавець: Кудакова Тетяна (учениця 11 кл.) ІІ місце на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу- захисту науково-дослідницьких робіт Мета роботи полягає у зясуванні етнографічних границь польського розселення та історично-життєвої долі поляків на Буковині, зокрема в смт.Глибока. Західна українська границя за В. Гериновичем Перші польські переселенці, або чадецькі гуцули, зявилася в Глибоці приблизно в 1820 році. Вже в 1834 році 30 родин переселилося на південь Буковини до Нового Солонця, а частина родин - до Старої Гути, на захід від Глибоки. Більша частина родин залишилася в Глибоці. У другій половині XIX ст. велика кількість поляків, в даному випадку з Галичини, поселилася на тимчасове або постійне проживання в Глибоці, оскільки брала участь у будівництві залізниць зі Львова до Чернівців, а потім до кордону австрійської Буковини з Молдавією (Свідчення родини Скібневських).

Джерела ІЗ ХРОНІК КОСТЕЛУ МАТЕРІ БОЖОЇ СТРАЖДАЛЬНОЇ Зі спогадів костельного Романюка Едуарда: У 1946 році, після закриття нашого костелу, місцеві поляки виїхали до Польщі, забравши із собою образи з нашого храму. Повернули їх в урочистій процесії під час освячення храму у 1993 році. У храмі колись грав справжній механічний орган і співав хор. Механічний орган із храму привласнив місцевий прокурор. З того часу про інструмент нічого не відомо. Образи: Хресна дорога, Фігура Господа Ісуса з Божого гробу, Тайна вечеря, лавка з пресвітеріумому, хоронгви переховувалися у дзвіниці православної Церкви. Ікони зайняли своє колишнє місце з поверненням храму. Коли Костел закрили, у його приміщенні на короткий час зорганізували кінотеатр. Але довго він не проіснував, адже люди не дуже хотіли ходити на радянське кіно до храму. Тому в майбутньому влада вирішила використовувати приміщення святині під електростанцію. На місці вівтаря встановили генератор світла. У 60-х роках знову змінили призначення храму. Тепер він виконував функцію міського архіву. Пресвітеріум був відділений стіною під кабінет адміністрації.

Екологічне право: сучасна необхідність (науково-дослідницька робота 2008 – 2009 н.р.) Виконавець: Онуфрійчук Руслан (учень 11 кл.) ІІІ місце на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково- дослідницьких робіт

Громадський рух Глибоччини (науково-дослідницька робота 2011 – 2012 н.р.) Виконавець: Дудко Катерина (учениця 11 кл.) ІІ місце на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково- дослідницьких робіт Мета роботи полягає у розкритті та аналізі історії створення та організції діяльності громадських організацій на території Глибоччини в період першої чверті XX ст. та на сучасному етапі розвитку незалежної України.

Джерела Посвята в козаки глибочанина Андрія Григорчука на Софіївському майдані (Київ) Верховним отаманом Ігорем Степановичем Вардинцем (2009р.)

Кодекс честі в рицарських орденах (науково-дослідницька робота 2012 – 2013 н.р.) Виконавець: Шпак Анастасія (учениця 11 кл.) І місце на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу- захисту науково-дослідницьких робіт Мета роботи, з одного боку, полягає у виявленні тенденцій, повязаних із виникненням і організацією духовно- рицарських орденів у процесі реалізації Західною Церквою ідеї звільнення Гробу Господнього від сарацин, а з іншого – у розкриті, в руслі морально-етичних уявлень рицарства, аспектів формування рицарського етикету і Кодексу честі, котрі визначили ідеальний образ звитяжного рицаря, відображеного в середньовічній куртуазній літературі.

Джерела Походження рицарства і час його виникнення – питання, що й досі викликають полеміку у фаховій науковій літературі. Одні дослідники відсувають виникнення рицарства до епохи Гомера і стародавньої Еллади, інші починають відлік з Германії Тацита, треті беруть за початковий пункт Раннє Середньовіччя, вказуючи на Едди та Беовульфа, а дехто розміщує рицарство у розвинений феодалізм і виводить його з Хрестових походів. Не вдаючись до дискусії, варто зауважити, що рицарство як військовий стан незмінно тісно повязаний зі службою на коні; недарма у більшості західно- європейських мов сам термін рицар є синонімом до слова вершник, кавалерист, кіннотник – нім. Ritter, фр. chevalier, італ. cavaliere, іcп. caballero Сучасний герб ордену госпітальєрів Соломоновий Храм (можлива реконструкція)

Середньовічні рицарські турніри

Сучасні рицарські турніри

Перший міжнародний фестиваль «Битва Націй» у Хотині

Висновки: Науково-дослідницька праця – це… оптимальний шлях до зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності; спонукання до творчості; виховання соціально активної особистості, здатної аналізувати уроки історії, планувати власне життя і дбати про майбутнє держави; великий досвід, помножений на отримані знання; стимул до самоствердження, творчого пошуку й успішності; мотивація в якісній пізнавальній діяльності.