Прагнення вчителя самостійно розробляти поурочні плани (проекти) своїх уроків. Знання системи принципів дидактики, їх ієрархії, взаємозв'язків і відносин, обов'язкова опора на них при проектуванні, організації і здійсненні освітньої діяльності на уроці: при визначенні мети, виборі змісту, методів, форм, засобів навчання, обліку можливостей, особливостей дітей і ін. Точно (в закономірностях, принципах) і одночасно творче (тобто перш за все - особове) виконання програмово-методичних вимог до уроку. Знання кожним вчителем типології уроків і лише обґрунтований вибір типу уроку, найкращим чином відповідний особливостям того або іншого класу, теми, розділу. Використання ігрової форми тільки у тому випадку, коли це служить кращому виконанню навчальної мети уроку, не приваблює над єством навчального матеріалу, не відводить убік від головної мети, не стає самоціллю, не поменшує значення суті того, що повинні вивчити діти. Безумовний облік навченності, навчабельності, навчальних і виховних різновікових можливостей учнів, класів, груп, облік особливостей, інтересів, схильностей, запитів учнів. Прагнення до пошуку і по можливості формулювання окрім теми ще і так званої «назви» уроку в вигляді яскравого афоризму, крилатої фрази, приказки і т.п., емоційно вражаючих в стислому вигляді значення головної ідеї уроку. Продумана діяльність вчителя по забезпеченню не тільки навчальної, але і виховної функції уроку, тобто виховання і в процесі навчання. Комплексне планування завдань по трьох групах:

Обов'язкове виділення в змісті навчального матеріалу об'єкту міцного засвоєння, тобто головного, суттєвого, та обробка на уроці саме цього матеріалу. Продумування і по можливості формулювання хоча б для себе ціннісних підстав вибору змісту трактування навчального матеріалу на уроці. Прагнення вчителя допомогти дітям розкрити для них особисте значення будь-якого матеріалу що вивчається на уроці. Опора на міжпредметні зв'язки з метою їх використання з метою формування у учнів цілісного уявлення про систему знань, про світ і з метою розвитку ерудиції школярів, а при необхідності і спеціальне (продумане і обґрунтоване) здійснення вчителем між предметних координації навчального матеріалу. Безумовне забезпечення практичної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей застосування учнями отриманих знань, умінь та навичок, не допускаючи формального засвоєння теоретичних відомостей. Здійснення переходу від людини знаючої - до людини знаючої, розуміючої і діяльнісної. Включення в зміст уроку вправ творчого характеру по використанню отриманих знань в аналогічній (подібній), схожій, частково новій (зміненої) і в повністю незнайомій ситуації.

. Тільки обґрунтований вибір оптимального поєднання і співвідношення методів навчання, виходячи із знання системної класифікації методів навчання, сильних і слабких сторін кожного методу і навчальних можливостей учнів конкретного класу. Знання різних технологій розвиваючого навчання (Занкова, Ельконіна- Давидова, Фаїзова, Ільясова, Кушніра, Ерднієва, Монтессорі, Штайнера, Френе і ін.) тільки диференційоване застосування їх до різних класів або груп учнів. Поєднання класних форм роботи з груповими і індивідуальними, прагнення до організації навчальної діяльності як колективної діяльності. Обґрунтованість вибраної форми навчання або поєднання форм. Здійснення диференційованого підходу до учнів тільки на основі діагностики їх реальних навчальних можливостей з акцентом на застосування заходів диференційованої допомоги школярам з різним рівнем підготовки по предмету і відношенням до навчання (без істотного зниження складності учбового матеріалу). Спеціально спланована робота вчителя, по формуванню надпредметних способів навчальної діяльності. Спеціально продумана по відношенню до деяких учнів робота вчителя по мотивації їх навчальної діяльності з метою формування у них і у всіх учнів стійкої мотивації пізнання як однієї з найважливішої мети (і результатів) школи XXI століття.

Створення реальних умов для прояву учнем самостійності (наскільки це можливо і необхідно) на основі розуміння цінності суб'єктної позиції дитини в навчанні. Тільки обґрунтоване, доцільне, раціонально і комплексне використання тих або інших засобів навчання (підручників, наочних допомог, технічних засобів і ін.) Органічне, коректне і лише цілеспрямоване включення комп'ютера в педагогічні технології на уроках по всіх предметах. По можливості диференціація домашніх завдань (по характеру, змісту, об'єму) для різних груп учнів: з метою розвитку творчості одних, закріплення пройденого матеріалу іншими, економії часу третіми). Знання вчителем визначень «психозберігаючих, здоровязберігаючих і здоровярозвиваючих технологій». Організація освітнього процесу на уроці у відповідності з цим знанням і розумінням того, якою ціною здобуваються позитивні освітні результати. Забезпечення тільки сприятливих для роботи на уроці гігієнічних умов. Забезпечення максимально сприятливих для роботи на уроці естетичних умов, перехід від забезпечення естетики не тільки форми, але і акцентування уваги на естетиці ідеї як в оформленні кабінету, так і в змісту відібраного навчального матеріалу. Спілкування з учнями на уроці тільки на основі поєднання високої вимогливості з безумовною повагою до особи школяра. Прагнення добиватися дієвого виховного впливу особи самого вчителя на учнях.

Вибір вчителем оптимального для конкретного уроку співвідношення раціонального (інтелектуального) і емоційного в роботі з дітьми. Розвиток вчителем в собі і використання в роботі на уроці артистичних умінь, педагогічної техніки, виконавської майстерності. Чітке проходження задуму плану уроку і одночасна готовність (і уміння) гнучко перебудовувати його хід при зміні навчальних ситуацій, уміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів, попереднє продумування яких повинне перетворитися на звичку. Регулярний аналіз отриманих на уроці (або системі уроків) результатів навчання, виховання, розвитку школярів. Оцінка (самооцінка) роботи вчителя по збігу (або неспівпаданню) реальної успішності з її прогнозом, зробленим в зоні найближчого розвитку дитини, тобто з рівнем максимально можливих для конкретної дитини результатів.

Комплексне планування завдань по трьох групах. I. Педагогічна мета (це мета розвитку дитини): а) навчання, б) обов'язкове виховання, в) розвиток і соціалізація особистості, г) оздоровча мета II. Мета розвитку освітнього процесу (для підвищення якості цього процесу): а) діагностична; б) пізнавальна; в) дослідницька; III. Мета саморозвитку вчителя: а) професійного; б) особового.