Технологія реалізації психологічних основ навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці хімії

Психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів : - активність; - самостійність; - ініціативність; - бажання вчитися.

Психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів містять: -мету; - мотиви; -різновиди діяльності; - інтерес; -увагу; -мову; - стиль спілкування; - рефлексію.

Способи діяльності: - комплексне планування завдань освіти, виховання і розвитку на основі вивчення реальних можливостей школяра; - виділення головного, суттєвого у змісті матеріалу уроку, встановлення внутрішньопредметних та міжпредметних звязків; - вибір раціонального поєднання методів, прийомів та засобів навчання, що найбільш успішно розвязують відповідні навчальні задачі у відведений час, стимулювання пізнавальної діяльності школярів, формування в учнів навичок самостійної роботи та навчальної праці; - вибір раціонального поєднання групових та індивідуальних форм роботи на уроці, диференційований підхід до навчання учнів з різним ступенем підготовки; - забезпечення оптимального темпу навчання з метою зменшення перевантаження учнів.

Щоденні правила: - до класу заходити тільки в хорошому настрої, почуватися впевненою та енергійною; - бути готовою до спілкування і передавати цей настрій дітям; - бути стриманою, не підвищувати голос на дітей; - бачити в дитині особистість і поважати її; - уміти пробачати помилки учнів; - блискуче знати свій предмет; - причини невдач шукати насамперед у собі; - бути естетично привабливою; - бути оптимістом.

Спочатку любити, а потім навчити.

Активні форми навчання: -групові; - індивідуальні; -колективні. Типи уроків: -семінари; - лекції; - нестандартні уроки.

Методи та засоби навчання -словесні; - наочні; - учнівський хімічний експеримент.

Проблемна задача. «Якби з лужних металів виготовили літак, то його змогли б підняти три особи: дві – за крила і одна – за хвіст. Але з лужних металів не можна зробити навіть чайної ложки. Чому?»

Принцип багатоступінчастого навчання. - пояснюю матеріал учням усього класу (у вигляді бесіди чи монологу); - виявляю учнів, які повністю засвоїли матеріал після першого пояснення та організовую їх самостійну роботу; - решті учням знову пояснюю матеріал, але вже у формі діалогу з учнями, уточнюючи незрозумілі для них моменти, ті хто зрозуміли, переходять до самостійної роботи; - якщо залишаються учні, для яких є незрозумілі моменти після другого пояснення, організовую з ними індивідуальну роботу біля дошки.

Закріплення знань: -уроки-семінари; -групові форми роботи. Контроль знань та умінь учнів: -залік; -самостійна робота.

Хімічний диктант - перевірки домашнього завдання - актуалізації знань учнів -закріплення матеріалу, що вивчався на уроці Використання хімічних диктантів на уроках дає змогу: - діагностувати рівень підготовки кожного учня; - навчити учнів аналізувати результати своєї роботи; - розвивати вміння взаємоперевірки та самооцінювання; - своєчасно попереджати відставання деяких учнів; - раціонально використовувати час на уроках.

Метод проектів - невеликі повідомлення: про великих учених-хіміків, про хімічні елементи; - складають кросфорди; - пишуть доповіді; - готують презентації.

Закріплення знань: - уроки узагальнення та систематизації знань; - використовую різні форми, в тому числі й ігрові: А) «Шпаргалка» Б) «Третій зайвий» В) «Хто швидше»

Ефективність процесу навчання залежить також і від методики контролю знань. - тестові завдання; - індивідуальні диференційовані завдання; - тести – заліки з використанням компютерів; - фронтальне та індивідуальне опитування.

«Здоровя в ваших руках»

«Чарівний світ ароматів»

Дякую за увагу!