Дата проведення: 16 жовтня 2009 року Місце проведення: Ксаверівський ЗНВК Школа-сад І-ІІІ ступенів

Тема:Моніторинг управління методичною роботою Символ: ?! ДевізНема нічого сильнішого, ніж ідея, час якої настав. Віктор Гюго Ключові слова: Компетентність – здатність до реалізації знань на практиці.

Мета:сприяти активізації творчого потенціалу кожного учасника семінару; формуванню комунікативних умінь та навичок методичної діяльностіЗавдання: забезпечення учасників семінару знаннями нових освітніх методик (у галузі моніторингу); Допомога в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти.

Очікувані результати: поглиблення знань щодо моніторингу управління методичною роботою; задоволення від: проведеної роботи; переданого та отриманого досвіду; спілкування.

1.Кваліметрія – наука про методи кількісної оцінки якості продукції. 2.Компетентність – якість, яка означає силу і впевненість, що виходить із почуття власної успішності й корисності. 3.Компетентний – який має достатні знання в якій-небудь галузі; тямущий. 4.Компетенція – добра обізнаність із чим-небудь, коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. 5.Педагогічний моніторинг – система відбору, обробки, аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи. Основний зміст його полягає в одержанні інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.

Питання для обговорення: 1. Моніторинг управління методичною роботою. 2. Формування професійної компетентності заступника директора з навчально-виховної роботи.

Педагогічний моніторинг у навчальних закладах здійснює методичний кабінет, який очолює управління якісною освіти на кількох рівнях: учень (самомоніторинг навчальних досягнень), учитель (самомоніторинг педагогічної діяльності), навчально- виховний заклад (внутрішньошкільний моніторинг). Проводячи педагогічний моніторинг, шкільна методична служба покликана не тільки зосереджуватися на обробці отриманої інформації, а практично повинна досягти своєї домінуючої функції – управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.

інформаційна (створення вірогідного масиву інформації щодо якості освіти в навчальному закладі); діагностична (фіксування реального стану якості освіти в ЗНЗ); прогнозуюча (виявлення стратегії і тактики розвитку освіти в навчальному закладі); управлінська (вплив на мету, зміст і методи управлінської діяльності); педагогічна (створення цілісності процесу навчання, виховання та розвитку учнів).

Нормативно-установчий. Аналітико-діагностичний. Передбачає визначення мети і завдань моніторингу, критеріїв, вибір діагностичних методик для з'ясування реальних досягнень. Передбачає збір інформації, кількісну та якісну характеристику отриманих результатів, встановлення педагогічного діагнозу. Прогнозуючий. Передбачає прогнозування подальших тенденцій розвитку об'єкта дослідження, розробку плану педагогічно-корекційних дій. Передбачає оцінювання стану об'єктів моніторингу, побудову висновків. Підсумково-діагностичний.

визначення мети та об'єкта моніторингу; визначення критеріїв, на підставі яких буде здійснюватися визначення стану об'єкта; збір інформації про стан та розвиток об'єкта моніторингу; обробка інформації; систематизація інформації; аналіз інформаційних даних; висновки; прийняття управлінських рішень; розробка рекомендацій.

динаміка індивідуальних досягнень учнів у саморозвитку (маємо на увазі вимірювання рівня сформованості інтелектуальних, психологічних та інших якостей особистості); рівень навчальних досягнень учнів (аналіз відповідності реальних навчальних досягнень державному стандарту на рівні класу, школи з предметів базового та варіативного компонентів); рівень професійної компетентності педагогічних кадрів (діагностика рівня професійної культури вчителя, рівня оволодіння ним основними педагогічними вміннями). Відстеження можна проводити протягом 5 років (від атестації до атестації).

знання нормативних документів; самоосвіта – творчий підхід до вибору способів, методів, прийомів і засобів забезпечення особистісно-орієнтованого навчання через зміст його предмета; участь учителя в розробці методик і технологій розвитку навчально-виховного процесу; вміння вчителя змоделювати активну діяльність учня до уроку та на уроці, позакласну роботу з предмета; ведення шкільної документації (поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та дотримання єдиного орфографічного режиму); вміння вчителя підтримувати життєдіяльність школи; виконавська дисципліна; робота з батьками та виконання громадських доручень.

Заповнення діагностичної карти професійного рівня вчителя дасть змогу здійснити загальношкільний моніторинг якості діяльності педагогічних кадрів, за якого методична служба отримає реальну картину щодо динаміки професійних досягнень й ускладнень педагогів, відповідності ефективності педагогічної діяльності меті школи.

Види компетентностей Ключові: політично-соціальні (брати участь в ухваленні групових рішень, вирішувати конфлікти, …); пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві (толерантність, пошана до інших культур, релігій, …); володіння усною і письмовою комунікацією; пов'язані з інформатизацією суспільства; здатність вчитися упродовж всього життя.

Професійні: готовність і здатність доцільно діяти відповідно до вимог справи; Соціальні: готовність і здатність жити в соціальній взаємодії, адаптуватися до умови, що змінюються; Персональні: здатність виявляти, осмислювати та оцінювати можливості свого розвитку (самостійність, самоповагу, надійність, відповідальність, …).

Рівень професійної компетентності завуча Теоретична і практична обізнаність у професії Спроможність постійного професійного зростання Особистісні якості

І. Володіння базовими знаннями: теоретичний рівень знань з фаху; теоретичний та практичний рівень володіння знаннями та уміннями з теорії й практики методичної роботи, психології. ІІ. Управлінські якості: аналіз стану педагогічного колективу, орієнтація в конфліктних ситуаціях; збір і аналіз потрібної інформації, її оцінка; постановка цілей і завдань, планування, підготовка і прийняття рішень; проведення моніторингу якості діяльності; контроль, оцінка результатів.

ІІІ. Здібності особистості: організаторські; комунікативні; аналітичні; здатність управляти собою. ІІІ. Здібності особистості: ерудованість, енергійність; зовнішня привабливість; впевненість у собі; цілеспрямованість; тактовність, толерантність; вимогливість; креативність; прагнення до особистісного росту; тощо.

1. Предметом діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи є організація та забезпечення якості навчального процесу. 2. Забезпечення результативності діяльності освітньої системи (у тому числі – методичної служби) залежність від професійної компетентності керівника. 3. Ступінь професійної компетентності завуча перебуває у взаємозалежності з результативністю навчально-виховного процесу.

1.Методична робота керівника закладу. Бєляєва В., Гаценко Г. // «Директор школи», 3, Моніторинг освітнього процесу. Плохій Л. // «Директор школи», 23, Моніторинг якості знань у школі. Антоненко О.В. // «Завучу. Усе для роботи», 11-12, Основні напрямки методичної роботи в навчальному закладі. Палійчук Н.Й. // «Завучу. Усе для роботи», 2, Ростовська В.І. Формування професійної компетентності заступника директора з навчально-виховної роботи. – Х.: «Основа», с. Рекомендуємо

Правило 1. Постійно читай фахову літературу, бери участь у різноманітних заходах освітян, не відкладай чогось незнайомого – можливо, якраз це стане основою твоєї майбутньої ідеї. Правило 2. І геніям необхідно відпочити!