О.Я. Савченко, академік НАПН України 1

Світ вступає в століття людини. Більше, ніж будь-коли, ми зобовязані думати про те, що ми вкладаємо в душу людини В.О. Сухомлинський Цілі і цінності шкільної освіти 2

Головна мета української освіти: створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України; створювати і розвивати цінності громадянського суспільства; формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної і процвітаючої держави 3

Цінності шкільної освіти: гуманізація суспільного життя і гуманізація освіти; освоєння цінностей культури; цінності громадянського виховання; працелюбність і відповідальність як цінність шкільної освіти; цінність екологічного світогляду; здатність навчатися впродовж життя; мовна культура учнів як особистісна і суспільно значуща цінність; інформаційна культура; толерантність ; здоровя як цінність 4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст. Свобода Рівність Солідарність Терпимість Повага до природи Загальний обовязок 5

Ознаки якісної ЗСО від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і водночас полікультурної; від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивно- авторитарної – до особистісно орієнтованої школи; від монополії єдиної програми і підручника, універсальної методики – до варіативних підручників, методик, особистісно-діяльнісного підходу; від облаштування окремого класу - до створення в школі системи навчально-виховних і розвивальних середовищ; від існуючого по суті державного управління – до реального партнерства і відповідальності держави, школи, сімї, громади, учнів в управлінні навчальним закладом й оцінюванні якості його роботи; від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє вихованню і розвитку кожної дитини 6

Узагальнення педагогічної теорії і практики дає можливість вважати особистісно орієнтований підхід основою створення ефективної гуманної системи виховання і навчання учнів Ключові поняття підходу: індивідуальність, особистість, суб'єктність, самовираження, вибір, педагогічна підтримка 7

Для організації особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу визначено такі вимоги: діагностична основа навчання зосередження на потребах учнів, гуманізація навчального спілкування співпраця, співтворчість між учнем і вчителем переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів пристосування засобів впливу до дитини стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання учнів 8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був ефективним, маємо подбати про такі умови навчально-виховної взаємодії: гуманність навчально-виховної взаємодії цілісність і системність навчально-виховного процесу особистісну спрямованість навчання і виховання наступність з основною школою дієву співпрацю вчителів, які працюють у конкретному класі Взаємоузгодженість вимог школи і родини до виховання і розвитку дітей 9

Засоби духовно-морального виховання: 1. виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим) 2. використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва (художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва) 3. колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних ситуацій морально-етичного змісту 4. застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом 5. конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із моральним підтекстом 6. створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз 7. творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни Етика, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування наслідків вчинку, розвитку подій; складання Етичного словничка, Азбуки ввічливих, Абетки моральності) 8. створення в школі психологічно комфортного середовища 10

Метою громадянського виховання у початковій школі є набування знань і уявлень про українське суспільство, рідний край, розкриття на доступному рівні особливостей взаємодії членів родини, людей в колективі, суспільстві, виховання в них позитивного особистісного ставлення до цінностей і символів Української держави; виховання гуманної, соціально активної, відповідальної особистості 11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей молодших школярів цілі громадянського виховання реалізуються на засадах системного підходу різними способами, з поміж яких найпоширеніші такі: демократичні, гуманні методи і форми організації співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній діяльності взаємодія виховного потенціалу різних предметів (найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і методик української мови, уроків читання з курсами Я і Україна, Образотворче мистецтво, Музика) розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю позитивного індивідуального досвіду взаємодії в колективі досягнення єдності вимог школи і родини в громадянському вихованні дітей 12

У початковій школі формується не просто учень, який уміє читати і писати, а виховується мовна особистість із відповідальними ціннісними орієнтирами, розвиненими комунікативними можливостями, мотивацією до самостійного читання 13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у людей екологічну свідомість екоцентричного типу Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних зв'язків (природа – людина), а саме: у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна руйнувати відновлюваність обмежених природних ресурсів забезпечується дбайливим до них ставленням, використанням ресурсозберігаючих технологій і ощадливістю потреб людини людина може мати привілей не завдяки розуму, а через необхідність виконання додаткових обов'язків необхідність виконання екологічного імперативу – робити лише те, що не руйнує екологічну рівновагу розвиток людини і природи – процес гармонійний і коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина) 14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі передумови для системного екологічного виховання молодших школярів: через зміст природознавчих навчальних предметі в і курсів збагачення всіх предметів екологічно спрямованим змістом і міжпредметними зв'язками проведення позаурочної діяльності з вчителем довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо його збереження залучення школярів до дослідницької роботи в індивідуальних і групових проектах проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин, конкурсів малюнків екологічне просвітництво батьків 15

Як і інші якості людини, здібності розвиваються завдяки природній основі, умовам життя і виховання, власній активності. Вони можуть виявлятися у різних сферах діяльності: інтелектуальній, художній (мистецькій, образотворчій, літературній, театральній), технічній, спортивній, соціальній, трудовій, комунікативній. Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними для повноти життя як особистості, так і суспільства. У початковій школі розвиток здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання різних завдань визначено як передумову всебічного розвитку і виховання, творчого самовираження дитячої особистості 16 16