СОЦІАЛІЗАЦІЯ - з одного боку, процес активного засвоєння соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в суспільстві, а з другого - процес активної діяльності, входження індивіда в соціальне середовище.

АДАПТАЦІЯ - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.

Дезадаптація – Утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень у навчанні й адекватної взаємодії дитини з оточенням, психогенних захворювань, «збоїв» у особистому розвитку.

Основними ознаками та проявами шкільної дезадаптації є: - труднощі в навчанні (повільний темп розумових операцій, невисокий інтелектуальний потенціал, низький рівень концентрації уваги та мотивації до навчання, недоліки сімейного виховання) - відхилення в поведінці (інертність, замкненість гіперактивність, конфліктність, агресивність, ) - емоційні розлади (тривожність,нерішучість соромязливість, загострена вразливість)

Причини шкільної дезадаптації особливості психологічного клімату в педагогічному колективі психогігієнічні фактори навчального процесу; взаємини в родині, психічне здоров'я батьків; міжперсональні відносини в середовищі однолітків низький рівень розвитку загально-розумових здібностей; високий ступінь емоційної нестійкості; не сформованість мотиваційної сфери; високий рівень домагань на тлі низьких можливостей; характерологічні особливості, незрілість психіки.

Портрет дитини І в родині, і у школі Максим проявляє себе рухливою, вразливою та реактивною дитиною. Хлопчик важко переносить будь-яке очікування: починає нервувати,крутиться на всі боки, стає неслухняним, неуважним. Він не терпить ніяких зауважень, відразу заперечує, голосно кричить.

Портрет дитини Оля - дівчинка боязка, губиться перед учителем і дітьми, відповідає тихо, невпевнено. Якщо попросити її говорити голосніше, вона розплачеться. Оля намагається бути непомітною на уроці, але приймає підтримуючі знаки від вчителя

Портрет дитини Кого не запитай у школі, усі знають Мишка. Забіякуватий, грубий, нестриманий. В класі всі намагаються обминати його, адже знають, що він може зачепити та образити без будь-якої причини. Нецензурна лексика стала для нього «культурою спілкування». Батьки у розпачі - не можуть дати ради хлопцеві.

Портрет дитини Світланка ніколи не порушує дисципліну, намагається вимоги батьків та вчителів. Але щоранку батькам приходиться вмовляти її іти до школи. На уроках вона неактивна. Коли вчитель її піднімає, то думки розсіюються, зявляється скутість, іноді відчувається сухість у роті. Дівчинка вважає себе гіршою за інших, часто перебуває в пригніченому настрої.

Відпрацювання можливих шляхів подолання труднощів Завдання групам Опрацювати матеріал щодо особливостей поведінкових відхилень, зясувати специфіку роботи з дітьми, що мають труднощі у поведінці та обрати з поданих рекомендацій по роботі з учнями ті, які відносяться саме до вашої проблеми. Час роботи - 7 хв.

Правила роботи з агресивними дітьми Бути уважним до потреб дитини Демонструвати модель неагресивної поведінки Бути послідовним у покараннях дитини, карати за конкретні вчинки,покарання не мають принижувати дитину Навчити виражати свої емоції в соціально прийнятній формі Розвивати здатність до емпатії та розуміння стану інших людей Учити брати відповідальність на себе Відпрацьовувати навички реагування в конфліктних ситуаціях.

Правила роботи з гіперактивними дітьми Зменшити робоче навантаження дитини Давати короткі, чіткі інструкції Використовувати зоровий, тактильний контакт, хвалити дитину Змінювати вид діяльності, давати змогу рухатись Створювати ситуацію успіху, підтримувати контакт з батьками Не нав'язуйте дитині жорстких правил. Ваші вказівки повинні бути вказівками, а не наказами. Спілкуватися з дитиною спокійним тоном Хваліть дитину в кожному випадку, коли вона на це заслуговує, помічайте навіть незначні її успіхи. Пам'ятайте, що гіперактивні діти ігнорують зауваження й догани, але чутливі до найменшої похвали.

Правила роботи з сором'язливими дітьми Спілкуватися з дитиною спокійним, доброзичливим тоном Звести до мінімуму критику і негативні оцінки поведінки дитини, а відносно її особистості такі оцінки взагалі не припускати Головний козир - терпіння та тактовність Розвивати у дитини ініціативність та самостійність Стимулювати до різнобічного спілкування, навчання комунікативних навичок та збагачення досвіду спілкування. Створити ситуацію, яка підтримує у дитині почуття захищеності, належності сім'ї, школі, класу, відчуття опори. У класі слід дотримуватися поступовості переходу від відповіді дитини «з місця» до відповіді біля дошки, не варто наполягати на голосній відповіді. При оцінюванні перед класом говорити не про те, де відповідь має недоліки, а підкреслювати досягнення.

Правила роботи з тривожними дітьми Уникайте змагань та будь-яких видів робіт, що враховують швидкість Не порівнюйте дитину з оточуючими Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що. Демонструйте зразки упевненої поведінки, будьте прикладом дитині Не висувайте до дитини завищених вимог Не принижуйте дитину, караючи її Будьте послідовними у своїх діях, не забороняйте дитині без будь-яких причин те, що дозволяли їй раніше.

І на завершення… Еріх Фромм Паростки всього кращого, що є в потенціалі дитини, - проростають, якщо є відповідні умови для їхнього розвитку, в іншому разі - будуть втрачені. Еріх Фромм