Яценко Т.В. Викладач психології

виявлення страхів у дошкільників. 1) Вивчення психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми дитячих страхів; 2) Виявлення страхів у дітей старшого дошкільного віку; 3)Збереження психічного здоров'я і попередження эмоційних розладів у дітей; страхи дітей старшого дошкільного віку.

Р.В.Овчарова – це афектне, емоційно загострене віддзеркалення в свідомості людини конкретної загрози для її життя і благополуччя А.Кепінські - це одна з основних рушійних сил розвитку особистості, джерело більшості психопатологічних симптомів І.П.Павлов – це це прояв природного рефлексу, пасивно – оборонної реакції з легким гальмуванням кори великих півкуль

1 блок – страхи, спричинені афектним компонентом через набутий досвід переживання страху як почуття 2 блок – страхи, зумовлені гностичним компонентом через недостовірність або відсутність знань про навколишні об'єкти предметного світу 3 блок – страхи, зумовлені психомоторним компонентом 4 блок – страхи, спричинені візуальним компонентом на основі рефлексу «що таке ?»

1 – «медичні» страхи (біль, уколи, лікарі, хвороби); 2– страхи, пов'язані із спричиненням фізичного збитку (несподівані звуки, транспорт, вогонь, пожежа, стихія, війна); 3– страхи смерті (своєї, батьків); 4– страхи тваринних і казкових персонажів; 5– страхи кошмарних снів і темноти; 6– соціально опосередковані страхи (людей, дітей, покарання, спізнення, самотності); 7– «просторові страхи» (висоти, води, замкнутих просторів)

- за формою і відтінками прояву: страх астенічний (заціпеніння, розгубленість); стенічний (паніка, втеча); відповідний ступеню небезпеки; не відповідний ступеню небезпеки; адекватний; неадекватний.

- за ступенем вираженості: переляк ; боязнь ; жах; - за формою прояву: страх вітальний (переживання страху виходить з власного тіла, з эмоціогенних систем головного мозку); реальний (небезпека виходить з навколишнього світу); моральний або страх совісті (в результаті розузгодження первинних психічних тенденцій в більш диференційованих прагненнях);;

- за етапами розвитку: нерішучість; невпевненість; збентеження; боязливість; тривога; страх; жах.

наявність страхів у батьків; тривожність у відносинах з дитиною; надмірне запобігання її від небезпек; ізоляція від спілкування з однолітками; велика кількість заборон від дорослих; численні нереалізовувані загрози; відсутність можливості для рольової ідентифікації; конфліктні відносини між батьками.

Кількість страхів у дошкільників. ДОСЛІДЖУВА НІ ВІК 3 рок и 4 рок и 5 рокі в 6 рокі в 7 рокі в Хлопчики 9,1 7,3 7,6 9,1 9,0 Дівчатка 7 8,7 10,6 11,3 11,6 О.І.Захаров

Кількість страхів у дошкільників. ДОСЛІДЖУВ АНІ ВІК 0–4 рр 4–7 рр 7–11 рр 11–15 рр Хлопчики 1,76 1,54 3,56 3,69 Дівчатка 4,89 2,44 4,34 6,22 Ст.Холл

Кількість страхів рр 1980-і рр 1990-і рр

Деякі стимули страхів дітей дошкільного віку та їх зміни. Кількість дітей (%) – 1,11рр 2 – 2,3 рр 3 – 3,6рр 4 – 5,9рр вік стимули страхів Шум Незвиклі предмети Звірі Темнота, самотність

малювання малюнків Моя сім'я, Мої страхи; опитування «Чи боїшся ти? (запропоноване Захаровим О.І.); тестування; анкетування; спостереження.

самоти хвороби смерті дітей вихователів покарання казкових героїв страшних снів темноти тварин транспорту бурі води вогню війни лікарів крові уколів болю несподіваних звуків замкненого простору

* Під час малювання з дітьми краще використовувати фломастери, оскільки олівці можуть ламатися і створювати стан напруги. * Роботу з дітьми краще почати з релаксаційних і дихальних вправ. * Регулярно використовувати ігри для підвищення самооцінки. * Не порівнювати дитину з іншими, а приймати такою, яка вона є. * Використовувати елементи арт. терапії, де дитина зможе виразити себе, вільно реалізувати свою фантазію. * Вказувати на те, що поганих малюнків не буває. * Давати можливість дитині частіше вголос розповідати про свої страхи.

КрюковаС.В. Слободяник Н.С. Дивуюся, злюся, боюся, хвастаюся і радуюся. Програми емоційного розвитку дітей дошкільного і молодшого шкільного вохзраста. М., 1999 Мазур А.В. Арттерапия та дитяча гра як засоби корекції страху в дошкільників та дітей 6-7 років // Практична психологія та соціальна робота ) Костина Л. Ігрова терапія з тривожними дітьми –Спб.: Мова, 2001 Лютова Э.К., Моника Г.Б. Шпаргалка для батьків: Психокорекционная робота з гіперактивними, агресивними, тривожними «аутичными дітьми» -Спб.: Мова, 2002 Чистякова М.И. Психогимнастика.: М., 1990