Реалізація принципів розвиваючого навчання на уроці Що таке розвиваюче навчання? Це навчання, яке створює умови для постійного підвищення психічних функцій суб'єкту – пізнавальних та емоційно-вольових, закладає основу успішної пізнавальної та іншої діяльності Що таке розвиваюче навчання? Це навчання, яке створює умови для постійного підвищення психічних функцій суб'єкту – пізнавальних та емоційно-вольових, закладає основу успішної пізнавальної та іншої діяльності

Схема розвиваючого навчання Формування суб'єкту психічної діяльності Розвиток пізнавальної сфери Моральний розвиток особистості Розвиток емоційно-вольової сфери Фізичний розвиток особистості

Розвиток пізнавальної сфери створення умов для розвитку пізнавальних процесів (сприйняття, мислення, уява, память, увага) кожного учня; створення умов для розвитку пізнавальних процесів (сприйняття, мислення, уява, пам ' ять, увага) кожного учня; перевага проблемного методу в навчанні, досконале засвоєння основних понять, навчання логіці формування понять і застосування їх в особистих випадках; перевага проблемного методу в навчанні, досконале засвоєння основних понять, навчання логіці формування понять і застосування їх в особистих випадках; розвиток в учнів навичок аналізувати, синтезувати, категоризувати, узагальнювати вивчений матеріал; розвиток в учнів навичок аналізувати, синтезувати, категоризувати, узагальнювати вивчений матеріал; формування системи знань, умінь, навичок з певного предмету, ядро якого складають ключові поняття і основні засоби дій в даній галузі знань, в даній галузі дійсності; формування системи знань, умінь, навичок з певного предмету, ядро якого складають ключові поняття і основні засоби дій в даній галузі знань, в даній галузі дійсності;

Розвиток емоційно-вольової сфери Створення умов для формування в учнів стійких пізнавальних потреб до вольового напруження і емоційному включенню в суспільну і особистісну діяльність Створення умов для формування в учнів стійких пізнавальних потреб до вольового напруження і емоційному включенню в суспільну і особистісну діяльність Створення умов для формування в учнів здібності до самостійної саморегуляції в діяльності Створення умов для формування в учнів здібності до самостійної саморегуляції в діяльності

Моральний розвиток особистості Створення умов для формування таких якостей особистості, як: довіра до людей, самостійність, впевненість у собі, активність, відповідальність, любов до праці Створення умов для формування таких якостей особистості, як: довіра до людей, самостійність, впевненість у собі, активність, відповідальність, любов до праці Створення умов для формування соціально- позитивних особистісних диспозицій: установок, переконань, ідеалів, цінностей, які відповідають загальнолюдським цінностям і являються основою життєвого самовизначення Створення умов для формування соціально- позитивних особистісних диспозицій: установок, переконань, ідеалів, цінностей, які відповідають загальнолюдським цінностям і являються основою життєвого самовизначення

Фізичний розвиток особистості Створення умов для повноцінного фізичного і психофізичного розвитку учнів Створення умов для повноцінного фізичного і психофізичного розвитку учнів формування в них звички до здорового способу життя формування в них звички до здорового способу життя Формування в учнів установок на збереження особистого здоров'я і здоров'я оточуючих Формування в учнів установок на збереження особистого здоров'я і здоров'я оточуючих Дана цільова схема розвиваючого навчання показує, що обмеження цього поняття тільки у навчанні, не звертаючи увагу на моральний, фізичний розвиток учнів, не дає можливості вести розмову про розвиваюче навчання Дана цільова схема розвиваючого навчання показує, що обмеження цього поняття тільки у навчанні, не звертаючи увагу на моральний, фізичний розвиток учнів, не дає можливості вести розмову про розвиваюче навчання

Принципи розвиваючого навчання Принципи підвищення питомої ваги теоретичних знань і глибини вивчення матеріалу Принципи підвищення питомої ваги теоретичних знань і глибини вивчення матеріалу Принцип навчання на високому рівні складності Принцип навчання на високому рівні складності Принцип навчання у швидкому темпі Принцип навчання у швидкому темпі Принцип свідомого сприйняття процесу навчання Принцип свідомого сприйняття процесу навчання

Принципи підвищення питомої ваги теоретичних знань і глибини вивчення матеріалу Вчитель у співдружності з учнями, використовуючи інтенсивні методи навчання і, перш за все, проблемний метод, домагається глибокого, творчого розуміння учнями матеріалу, який вивчається. Процес пізнання повинен завершитись формуванням та використанням основних понять, в результаті чого учні опановують логіку побудови понять Вчитель у співдружності з учнями, використовуючи інтенсивні методи навчання і, перш за все, проблемний метод, домагається глибокого, творчого розуміння учнями матеріалу, який вивчається. Процес пізнання повинен завершитись формуванням та використанням основних понять, в результаті чого учні опановують логіку побудови понять Зокрема, тут можна використати принцип «від абстрактного до конкретного», коли учні спочатку засвоюють ключові поняття, а потім опрацьовують їх у конкретних випадках, доходячи до розуміння поняття і здатності застосування цих знань Зокрема, тут можна використати принцип «від абстрактного до конкретного», коли учні спочатку засвоюють ключові поняття, а потім опрацьовують їх у конкретних випадках, доходячи до розуміння поняття і здатності застосування цих знань

Принцип навчання на високому рівні складності Поняття «складності» у даному випадку можна визначити як подолання певних перешкод у процесі навчання з напруженням інтелектуальної і емоційно- вольової сфер особистості Поняття «складності» у даному випадку можна визначити як подолання певних перешкод у процесі навчання з напруженням інтелектуальної і емоційно- вольової сфер особистості Всі «складності», які вчитель може використати під час уроку, можна умовно поділити на пізнавальні та оперційні Всі «складності», які вчитель може використати під час уроку, можна умовно поділити на пізнавальні та оперційні Пізнавальні складності – виникають при усвідомленні учнями навчального матеріалу. Рівень складності матеріалу на уроці повинен бути настільки високим, наскільки учень зможе засвоїти цей матеріал. Рівень пізнавальних складностей неминуче знижується, якщо вчитель не володіє проблемними методами навчання, не в повній мірі володіє методами організації начального процесу Пізнавальні складності – виникають при усвідомленні учнями навчального матеріалу. Рівень складності матеріалу на уроці повинен бути настільки високим, наскільки учень зможе засвоїти цей матеріал. Рівень пізнавальних складностей неминуче знижується, якщо вчитель не володіє проблемними методами навчання, не в повній мірі володіє методами організації начального процесу Операційні складності – виконання учнями, з напруженням, певних дій під час уроку (конспектування, виконання креслень чи графіків). Це виконання у швидкому темпі завдань на закріплення умінь і навичок. Всі ці дії повинні бути організовані так, щоб вони вимагали організованості, розумового напруження. Це сприяє розвитку емоційно-вольової сфери особистості. Крім того, значно покращує завсвоєння учнями змістового складу матеріалу (дія запамятовується краще ніж думка, значить думка, повязана з дією запамятається краще) Операційні складності – виконання учнями, з напруженням, певних дій під час уроку (конспектування, виконання креслень чи графіків). Це виконання у швидкому темпі завдань на закріплення умінь і навичок. Всі ці дії повинні бути організовані так, щоб вони вимагали організованості, розумового напруження. Це сприяє розвитку емоційно-вольової сфери особистості. Крім того, значно покращує завсвоєння учнями змістового складу матеріалу (дія запам ' ятовується краще ніж думка, значить думка, пов ' язана з дією запам ' ятається краще)

Принцип навчання у високому темпі Принцип навчання у високому темпі Швидкий темп ­– це раціональна конструкція уроку, оптимально підібрані інтенсивні методи навчання, залучення учнів до напруженої пізнавальної діяльності Швидкий темп ­– це раціональна конструкція уроку, оптимально підібрані інтенсивні методи навчання, залучення учнів до напруженої пізнавальної діяльності Швидкий темп – це відсутність невиправданого уповільнення роботи на уроці. Багаторазове, одноманітне, неефективне закріплення уже засвоєного матеріалу (принцип «краще повільніше, але міцніше») протирічить закономірностям розвитку психіки учнів, особливо у тих випадках, коли якісно засвоюється не ключові поняття, а певна сума знань Швидкий темп – це відсутність невиправданого уповільнення роботи на уроці. Багаторазове, одноманітне, неефективне закріплення уже засвоєного матеріалу (принцип «краще повільніше, але міцніше») протирічить закономірностям розвитку психіки учнів, особливо у тих випадках, коли якісно засвоюється не ключові поняття, а певна сума знань Нічим не виправдані випадкові, непродумані паузи під час уроку, тим більше фальсифікація навчальної діяльності: бесіди на різні теми, вирішення з учнями різних організаційних питань, заповнення уроку випадковим, стороннім матеріалом Нічим не виправдані випадкові, непродумані паузи під час уроку, тим більше фальсифікація навчальної діяльності: бесіди на різні теми, вирішення з учнями різних організаційних питань, заповнення уроку випадковим, стороннім матеріалом Таким чином - швидкий темп, це не значить поспіхом. Ні в якому разі не можна йти далі без глибокого та якісного засвоєння попереднього матеріалу. Даний принцип має не стільки кількісну, скільки якісну сутність при умові, що засвоєння матеріалу відбувається ефективно, якщо учні працюють у режимі оптимального розумового напруження – це означає, що темп уроку достатньо швидкий Таким чином - швидкий темп, це не значить поспіхом. Ні в якому разі не можна йти далі без глибокого та якісного засвоєння попереднього матеріалу. Даний принцип має не стільки кількісну, скільки якісну сутність при умові, що засвоєння матеріалу відбувається ефективно, якщо учні працюють у режимі оптимального розумового напруження – це означає, що темп уроку достатньо швидкий

Принцип свідомого сприйняття процесу навчання Цей принцип реалізується у двох основних напрямках: По-перше, - це розуміння учнями важливості матеріалу, що вивчається, його змісту та критеріїв повного засвоєння. Таке розуміння швидше формується під час проведення вчителем ефективної мотивації, чіткої організаційної і психологічної підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь. Дуже важливо всілякими методами і формами спонукати учнів до активної, суб'єктивної позиції по відношенню до своїх навчальних результатів («що я знаю і чого не знаю?», «що я знаю добре і що я знаю погано?, «що і як я можу зробити для покращення своїх результатів у навчанні?») Якщо учні задають собі ці та подібні питання, намагаються активно вирішувати виниклі проблеми, то можна сміливо казати про становлення учня як суб'єкту психічної діяльності По-перше, - це розуміння учнями важливості матеріалу, що вивчається, його змісту та критеріїв повного засвоєння. Таке розуміння швидше формується під час проведення вчителем ефективної мотивації, чіткої організаційної і психологічної підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь. Дуже важливо всілякими методами і формами спонукати учнів до активної, суб'єктивної позиції по відношенню до своїх навчальних результатів («що я знаю і чого не знаю?», «що я знаю добре і що я знаю погано?, «що і як я можу зробити для покращення своїх результатів у навчанні?») Якщо учні задають собі ці та подібні питання, намагаються активно вирішувати виниклі проблеми, то можна сміливо казати про становлення учня як суб'єкту психічної діяльності По-друге, - реалізація принципу свідомого сприйняття учнями процесу навчання означає розвиток у них здібності пізнавальної рефлексії. Пізнавальна рефлексія – це свідомий контроль власних пізнавальних процесів, це вміння контролювати точність і логічну послідовність свого мишлення, вміння забезпечити точність і адекватність сприйняття, пригадування, уяви По-друге, - реалізація принципу свідомого сприйняття учнями процесу навчання означає розвиток у них здібності пізнавальної рефлексії. Пізнавальна рефлексія – це свідомий контроль власних пізнавальних процесів, це вміння контролювати точність і логічну послідовність свого мишлення, вміння забезпечити точність і адекватність сприйняття, пригадування, уяви