Використання методу гри, інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання в початковій школі.

Освітня галузь «Технології» Мета «Трудового навчання» в початковій школі Формування і розвиток в межах вікових можливостей предметно- перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно- практичні та побутові задачі. Формування і розвиток в межах вікових можливостей предметно- перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно- практичні та побутові задачі.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання наступних завдань: - формування в межах вікових можливостей узагальнених способів(алгоритмів) предметно-перетворювальної діяльності з дотриманням ПТБ; - розвиток творчих здібностей, елементів графічної грамоти, вмінь працювати в команді та навичок виконання операцій з ручних технік обробки різних матеріалів; - набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в старшій школі основами технологій; - виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як субєкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

Як виконати поставлені завдання ? Вчитель вміло керує пізнавальною і навчальною діяльністю учнів на уроках трудового навчання, використовуючи різні методи, прийоми, форми організації навчально-виховного процесу. Вчитель вміло керує пізнавальною і навчальною діяльністю учнів на уроках трудового навчання, використовуючи різні методи, прийоми, форми організації навчально-виховного процесу.

Чому метод гри? Чому метод гри? Гра робить процес пізнання доступним, захоплюючим, зрозумілим, творчим. Гра робить процес пізнання доступним, захоплюючим, зрозумілим, творчим. Гра як метод навчання організовує, мотивує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Гра як метод навчання організовує, мотивує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Дитина фактично входить у світ дорослих через гру. Дитина фактично входить у світ дорослих через гру. Гра – це її біологічна потреба. Гра – це її біологічна потреба. Гра – це праця. Гра – це праця. Гра – це навчання, вона нічим не замінюється, а природжена потреба організму, без задоволення якої неможливий нормальний розвиток мозку дитини. Гра – це навчання, вона нічим не замінюється, а природжена потреба організму, без задоволення якої неможливий нормальний розвиток мозку дитини.

Саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного генерування учнями творчих ідей, засвоєння понять, формування необхідних умінь і навичок. Саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного генерування учнями творчих ідей, засвоєння понять, формування необхідних умінь і навичок. Метод гри дає змогу індивідуалізувати роботу на уроці трудового навчання, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їх здібності. Метод гри дає змогу індивідуалізувати роботу на уроці трудового навчання, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їх здібності.

Як працює метод гри? Як працює метод гри? Спочатку учень зацікавиться грою. Спочатку учень зацікавиться грою. Дуже швидко учня зацікавить повязаний з нею матеріал. Дуже швидко учня зацікавить повязаний з нею матеріал. Відповідно, виникне потреба зрозуміти,усвідомити, запамятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі. Відповідно, виникне потреба зрозуміти,усвідомити, запамятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі.

Позитивне в ігровому методі : Позитивне в ігровому методі : гра дає змогу легко привернути увагу; гра дає змогу легко привернути увагу; тривалий час підтримувати в учнів інтерес до предмета, властивостей чи явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, гра «Хто краще?» стає для дітей захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відставати від товаришів, не підвести їх,показати всьому класу, що він уміє, знає; тривалий час підтримувати в учнів інтерес до предмета, властивостей чи явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, гра «Хто краще?» стає для дітей захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відставати від товаришів, не підвести їх,показати всьому класу, що він уміє, знає;

мобілізує розумові здібності учнів; мобілізує розумові здібності учнів; розвиває організаторські здібності ; розвиває організаторські здібності ; ПРИВИВАЄ НАВИКИ САМОДИСЦИПЛІНИ; ПРИВИВАЄ НАВИКИ САМОДИСЦИПЛІНИ; ПРИНОСИТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД СПІЛЬНИХ ДІЙ. ПРИНОСИТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД СПІЛЬНИХ ДІЙ.

Які ігри доцільно використовувати на уроках трудового навчання у початковій школі? Дидактичні ігри – значно легше і цікавіше проходить засвоєння нових знань,формування вмінь і навичок, розвивається память, увага, мислення, мовлення. Дидактичні ігри – значно легше і цікавіше проходить засвоєння нових знань,формування вмінь і навичок, розвивається память, увага, мислення, мовлення. Сюжетно-рольові – розвивається мовлення, фантазія, уява, виховується впевненість в собі, засвоюються певні норми взаємовідносин з ровесниками, закріплюються стійкі моральні якості особистості,відбувається засвоєння соціального досвіду дорослих. Сюжетно-рольові – розвивається мовлення, фантазія, уява, виховується впевненість в собі, засвоюються певні норми взаємовідносин з ровесниками, закріплюються стійкі моральні якості особистості,відбувається засвоєння соціального досвіду дорослих. Інтелектуальні ігри – розширюється кругозір, вміння спілкуватися. Інтелектуальні ігри – розширюється кругозір, вміння спілкуватися. Кросворди і ребуси – розвивається логічне мислення. Кросворди і ребуси – розвивається логічне мислення.

В.О.Сухомлинський В.О.Сухомлинський писав, що кожна дитина по-своєму талановита, має схильність до творчості. Але це бажання творити треба постійно стимулювати, відшукуючи методи, прийоми та форми роботи, які б сприяли розвитку пізнавальної активності дітей цього віку. В.О.Сухомлинський писав, що кожна дитина по-своєму талановита, має схильність до творчості. Але це бажання творити треба постійно стимулювати, відшукуючи методи, прийоми та форми роботи, які б сприяли розвитку пізнавальної активності дітей цього віку.

К.Д.Ушинський К.Д.Ушинський Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів. К.Д.Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання… З перших уроків привчайте дитину полюбити свої обовязки й знаходоти приємність в їх виконанні». Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів. К.Д.Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання… З перших уроків привчайте дитину полюбити свої обовязки й знаходоти приємність в їх виконанні».

А.С.Макаренко А.С.Макаренко А.С.Макаренко вважав, що гра має дуже великий вплив на розвиток дитини, « яка дитина у грі, майже така вона буде і у роботі, коли зросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається саме у грі…». Отже, гра, її організація – ключ в руках дорослих, потужний засіб в організації навчання і виховання дитини. А.С.Макаренко вважав, що гра має дуже великий вплив на розвиток дитини, « яка дитина у грі, майже така вона буде і у роботі, коли зросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається саме у грі…». Отже, гра, її організація – ключ в руках дорослих, потужний засіб в організації навчання і виховання дитини.

Педагог-психолог С.Т.Шацький Педагог-психолог С.Т.Шацький Укр.і рос. педагог-психолог С.Т.Шацький писав: « Гра, це життєва лабораторія дитинства…. У грі, цій соціальній обробці життєвого матеріалу, є найбільш здорове ядро розумної школи дитинства». Укр.і рос. педагог-психолог С.Т.Шацький писав: « Гра, це життєва лабораторія дитинства…. У грі, цій соціальній обробці життєвого матеріалу, є найбільш здорове ядро розумної школи дитинства».

Технологічні та методичні основи сучасного уроку трудового навчання Чому технологічне навчання? 1.Учень знаходиться в центрі навчального процесу. 2.Учень має не лише засвоювати знання, а головним чином навчатись здобувати знання, володіти відповідними методами пошуку. 3.Одним з провідних завдань освіти є підготовка громадянина демократичного суспільства.

Технологічні та методичні основи сучасного уроку трудового навчання Що таке технологія навчання? Що таке технологія навчання? На сьогодні під технологією навчання розуміють таку організацію процесу навчання, що передбачає систему дій та взаємодії учнів та учителя, які підпорядковані відповідному алгоритму. Істотною ознакою технологічного навчання є те, що вона описує діяльність не лише вчителя, а в першу чергу учнів, які працюють за певним алгоритмом дій чи методів і в результаті досягають визначених результатів.

Технологічні та методичні основи сучасного уроку трудового навчання Що має бути на уроці під час технологічного навчання? чітко запланований навчальний результат, який усвідомлюють, розуміють учні; чітко запланований навчальний результат, який усвідомлюють, розуміють учні; учитель та учні діють за певним алгоритмом; учитель та учні діють за певним алгоритмом; діяльність учнів є активною та інтерактивною; діяльність учнів є активною та інтерактивною; діяльність учителя на уроці є демократичною, а не авторитарною; діяльність учителя на уроці є демократичною, а не авторитарною;

Технологічні та методичні основи сучасного уроку трудового навчання Ознаки технологічного уроку: тема уроку; тема уроку; мета; мета; актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів; актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку; повідомлення теми, мети і завдань уроку; мотивація навчально-трудової діяльності учнів; мотивація навчально-трудової діяльності учнів; інтерактивна частина уроку (інтерактивні вправи, роботи в групах); інтерактивна частина уроку (інтерактивні вправи, роботи в групах); рефлексія. рефлексія.

МЕТА УРОКУ Мета уроку має бути реальною, конкретною, спрямованою на ту ділянку навчального процесу, в структурі якого буде розгортатися спільна діяльність чи взаємодія учнів та учителя. Визначаючи мету уроку доцільно слідкувати за тим, щоб в його структурі було закладено відповідні заходи чи прийоми роботи для досягнення розвиваючої чи виховної складових освітньої мети. структурі було закладено відповідні заходи чи прийоми роботи для досягнення розвиваючої чи виховної складових освітньої мети. Наприклад, якщо учитель, запланував розвиток уваги учнів, то він мусить дати відповідь на такі питання: в якому місці уроку, і якими засобами він буде розвивати увагу учнів?

Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів Нові знання не закріплюються окремо від вже відомого, старого знання. Тому учителю важливо ухопитись за життєвий досвід чи старі знання учнів, на основі яких можна було б прикріпити нові. Виходячи з цього, мета даного етапу активізувати роботу учнів через наявні у них знання, які вони отримали на уроках з основ наук чи життєвого досвіду. З точки зору методики принциповий момент цього етапу настає З точки зору методики принциповий момент цього етапу настає тоді, коли вчитель спирається виключно на знання або досвід учнів і, таким чином, підводить їх до теми уроку. Суттєвою ознакою цього етапу є активне висловлювання учнів. Суттєвою ознакою цього етапу є активне висловлювання учнів. Говорити повинні діти, а учитель більше слухати, робити акцент на тих відповідях, які наближають учнів до теми і завдань уроку. Вдало проведена актуалізація завершується підсумком, котрий проводить учитель або учитель спільно з учнями.

ЗАВДАННЯ УРОКУ завдання уроку мають бути короткими і максимально зрозумілими для кожного учня; завдання уроку мають бути короткими і максимально зрозумілими для кожного учня; під час повідомлення завдань уроку учитель мусить забезпечити зворотній звязок з класом. під час повідомлення завдань уроку учитель мусить забезпечити зворотній звязок з класом. не варто перевантажувати урок завданнями не варто перевантажувати урок завданнями завдання формулюються для учнів, а не для вчителя. Тому в конспекті уроку завдання слід зазначати у вигляді дієслів, наприклад: Визначити форму виробу, обґрунтувати вибір конструкції виробу, називати слюсарні інструменти, пояснювати будову свердлильного верстата тощо. в підсумках учитель знову повертає учнів до завдань уроку. завдання формулюються для учнів, а не для вчителя. Тому в конспекті уроку завдання слід зазначати у вигляді дієслів, наприклад: Визначити форму виробу, обґрунтувати вибір конструкції виробу, називати слюсарні інструменти, пояснювати будову свердлильного верстата тощо. в підсумках учитель знову повертає учнів до завдань уроку.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ Мотивацію необхідно розуміти, як рушійну силу навчального процесу - це своєрідне паливо для технологічного уроку. З цією метою можуть бути використані методи, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей подив, здивування, збуджують інтерес до теми проекту тощо. Це може бути і цікава розповідь до теми проекту тощо. Це може бути і цікава розповідь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія («мікрофон», «мозковий штурм» тощо).

Рефлексія У психології виділяють декілька класифікацій мислення, і зокрема, за змістом: конкретно-дійове мислення в практичній діяльності конкретно-дійове мислення в практичній діяльності наочно-образне мислення з опорою на образи наочно-образне мислення з опорою на образи абстрактне мислення з опорою на абстрактні поняття і міркування. абстрактне мислення з опорою на абстрактні поняття і міркування. Рефлексія, для учителя, виступає одним з інструментів, завдяки якому можна більш повно залучити учнів до процесу розвитку їхнього мислення як конкретно-дійового так і наочно- образного та абстрактного. Рефлексія, для учителя, виступає одним з інструментів, завдяки якому можна більш повно залучити учнів до процесу розвитку їхнього мислення як конкретно-дійового так і наочно- образного та абстрактного. Рефлексія – це усвідомлення учнями результатів власної діяльності на уроці. У цій частині уроку через продумані наперед запитання зясовують: зміст виконаної учнями роботи; зміст виконаної учнями роботи; учні порівнюють реальні результати з тією метою і завданнями, які повідомлялись на початку уроку; учні порівнюють реальні результати з тією метою і завданнями, які повідомлялись на початку уроку;